Фізичні механізми взаємодії похідних актиноцину з ДНК 6. Спектрофотометричне дослідження комплексів ДНК з похідними актиноцину з різною довжиною метиленових ланцюгів
Анотація
Спектрофотомегричним методом у видимій та УФ областях досліджено комплексоутворення похідних актиноцину з тимусною ДНК залежно від кількості метиленових груп (n=2 - 5) у бічних ланцюгах. Показано, що в системі ДНК-антибіотик утворюється два типи комплексів, причому величини місць зв'язування за першим типом зростають як зі зростанням п. так і зі збільшенням іонної сили розчинів. Для всіх розглянутих лігандів у суміші з ДНК побудовані ізотерми зв'язування у розчинах, що містять 2.10-2 M NaCl та 0.16 M NaCI. З аналізу ізотерм зв'язування отримано величини місць зв'язування та констант комплексоутворення за першим типом. За допомогою програми оптимізації спектрофотометричних концентраційних залежностей DALSMOD обчислено константи комплексоутворення за першим і другим типами зв'язування та визначено величини місць зв'язування за другим типом, які складають для тимусної ДНК та розглянутих лігандів 5-6 або 7-8 пар основ для двох наведених вище іонних сил. відповідно. При аналізі ізотерм зв'язування та розрахунках параметрів комплексоутворення враховували димеризацію розглянутих лігандів. Показано, що температура плавлення (Tm) ДНК у присутності похідних актиноцину зростає із зменшенням довжини бічних ланцюгів замісників.
Завантаження
Посилання
2. Wemmer D.F., Dervan P.B.//Сиrr.Орin.Struct.Biol. 1997. V.7. Р.355-361.
3. Chaires J.B.// Сиrr. Орin. Struct.Biol. 1998. V.8. Р.314-320.
4. Wadkins R.M., Vladu B., Tung Ch.-Sh//Вiochemistry. 1998. V.37. Р.11915-11923.
5. Karawajev L., Glibin E.M., Ma1eev Y.Ya, . Czewony G., Dorken B., Davies D.B.Veselkov A.N. //Anti-Cancer Drug Design. 2000. V. 15. P.33 1 -338.
6. Кривцова М.А., Морошкина Е.Н., Глибин Е.Н., Фрисман Э.В.//Молекуляр. биология. 1982. Т. 16. Вып.1. С.149-155.
7. Семенов М.А., Гасан А.И., Малеев В.Я. и др.//Вісн. Харк.ун-ту. №488. Біофізичний вісник. 2000. Вип.. 6(1). С. 14-18.
8. Семенов М.А., Сагайдакова Н.Н., Больбух Т.В. и др.// Вісн. Харк.ун-ту №497. Біофізичний вісник. 2000. Вип.2(7). С, 16-23.
9. Семенов М.А., Больбух Т.В., Березняк Е.Г. и др.// Вісн. Харк.ун-ту № 528 . Біофізичний вісник. 2001. Вип.2(9). С.40-44.
10. Круглова Е.Б., Малеев В.Я., Глибин Е.Н., Веселков А.Н.// Вісн. Харк.ун-ту . Біофізичний вісник 2002 (в печати).
11. Глибин Е.Н., Плеханова Н.Г., Овчинников Д.В., Коршунова З.И.//ЖОр.Х. 1996. Т.32. Вып.2. С.406-408.
12. Глибин Е.Н., Овчинников Д.В., Плеханова Н.Г.//ЖОр.Х. 1997. Т.ЗЗ. Вып.10. С. 1573-1576.
13. Muller W., Crothers D.M.// /Eur J. Biochem. 1975. V.54. P.267-277.
14. Хартли Ф., Бергес К., Олкок Р. Равновесия в растворах. М.: Мир. 1983. 360 С.
15. McGhee J.D., von Hippel P.H.// J. Mol.Biol.1974. V.86. N.3. P.469-489.
16. Нечипуренко Ю.Д.//Молекуляр.биология. 1984. Т. 18. № 4 . С. 1066-1080.
17. Круглова Е.Б. //Молекуляр.биология. 1991. Т.25. С.60-68.
18. Круглова Е.Б.//Молекуляр.биология. 1993. Т.27. С.655-665.
19. Круглова Е.Б. //Вicн. Харк.ун-ту. №525. Біофізичний вісник. 2001. Вип.1(8). С.27-33.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
