(Не)довіра, (не)безпека та згуртування: дискурси вакцинації в Україні

  • Ольга Філіппова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 4, Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-3659-0861
  • Олександра Дейнеко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 4, Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-3659-0861
Ключові слова: дискурс, вакцинація, легітимізуюча ідентичність, ідентичність опору, (не)довіра, (не)безпека, згуртування

Анотація

Стаття присвячена аналізу дискурсів вакцинації як способів конструювання та перетворення соціальної реальності. Вакцинацію розглянуто, по-перше, як напрям державної політики в соціально-медичній сфері; по-друге, як основу втілення легітимізуючої ідентичності або конструювання ідентичності опору. На основі концепції ідентичності М. Кастельса та теорії дискурсу Е. Лакло та Ш. Муфф виокремлено два дискурси, що співіснують в антагоністичній боротьбі – «за» (підтримки) та «проти» (супротиву) вакцинації. Підкреслено, що держава виступає головним суб’єктом формування дискурсу «за» вакцинацію, конструюючи легітимізуючу ідентичність. Вузлові точки даного дискурсу проаналізовано у просторі нормативно-правових актів, зокрема в Дорожній карті з впровадження вакцини від COVID-19. Зазначено, що даний дискурс конструюється на вузлових точках інклюзії (бути вакцинованим означає «бути включеним» та мати доступ до певних благ), довіри (до медичної сфери та самих вакцин) та безпеки (що визначається як на індивідуальному, так і на національному рівні). Дискурс «проти» вакцинації, що є основою формування ідентичності опору, характеризується  відсутністю головного суб’єкта його конструювання. Важливими стають не стільки особливості статусу суб’єктів конструювання даного дискурсу, скільки канали його об’єктивації, в якості яких виступають засоби масової інформації. Вузлові точки дискурсу «проти» вакцинації проаналізовано в контексті нових медіа – українськомовних публікацій в Інтернет-ЗМІ України як простору «культури свободи», що створюють основи переходу від масових комунікацій до масових самокомунікацій. Такий дискурс конструюється на взаємопов’язаних вузлових точках недовіри та небезпеки (формування науково-медичних сумнівів, дискредитація якості вакцин, пряма чи опосередкована артикуляція знаку смерті). Зазначено, що здійснене дослідження зафіксувало виняткову значимість недовіри як точки каталізації інших вузлових точок та знаків. Конструювання дискурсів підтримки та супротиву вакцинації відбувається за різними алгоритмами: якщо у полі боротьбі дискурсів для домінування дискурсу супротиву достатньо артикуляції точки недовіри, то для дискурсу підтримки вакцинації необхідне конструювання різних знаків та вузлових точок для відтворення позицій його домінування. Сформульовано висновок, що державна політика має передбачати змістовну інтеграцію вузлових точок безпеки та довіри, а також конструювання нової вузлової точки згуртування, що мають артикулюватись не лише в нормативно-правовому полі, але й у множинності дискурсивних полів, що формують дискурс підтримки вакцинації (промови посадовців, інформаційні повідомлення відповідних органів влади, організація та проведення інформаційної кампанії з вакцинації тощо).

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Ольга Філіппова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 4, Харків, 61022, Україна

кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри соціології

Олександра Дейнеко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 4, Харків, 61022, Україна

кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій, доцент кафедри соціології

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2021-12-29
Як цитувати
Філіппова, О., & Дейнеко, О. (2021). (Не)довіра, (не)безпека та згуртування: дискурси вакцинації в Україні. Український соціологічний журнал, (26), 50-62. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2021-26-05
Номер
Розділ
Статті