Український соціологічний журнал https://periodicals.karazin.ua/usocjour <p>Фахове видання з соціологічних наук.</p> <p>Журнал є офіційним науковим та інформаційним виданням Соціологічної асоціації України, де представлені результати теоретичних та емпіричних досліджень сучасного суспільства відомих українських і зарубіжних учених, молодих науковців. Також у журналі публікується інформація про наукове життя регіональних відділень Соціологічної асоціації України.</p> uk-UA socjour@gmail.com (Субота Марина Миколаївна) socjour@gmail.com (Субота Марина Миколаївна) Fri, 07 Dec 2018 15:10:51 +0200 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Багатокультурність: чинники, проблеми, нові перспективи суспільного розвитку https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11441 <p>У статті розглядається феномен багатокультурності як проблеми і ресурсу суспільного розвитку, модуси культурної глобалізації, місце крос-культурної компетенції у суспільному розвитку. Загалом культурне взаємозбагачення, полікультурність є рисою властивою усьому людству. Проте за умов глобалізації проблеми багатокультурності набувають нових якостей та загострюються. Культурна компетентність виступає тим ключовим ресурсом, який сприяє суспільному розвитку в світі.</p> Viktor Tancher, Anatoly Ruchka ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11441 Tue, 23 Oct 2018 15:28:33 +0300 Участь у культурі: культурні техніки і медіатизація невизначеності https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11511 <p>У статті обговорюється концепт «культурні техніки», який в останні десятиліття все більше вписується в різні підходи до культурного аналізу, інспіровані розробкою сучасної німецької медіа-теорії («Кіттлер і після Кіттлера»), де фокус зміщується на технологічний вимір культури й медіа, «нову матеріальність», взаємодію й неподільність human і non-human акторів у культурно-медіальних ансамблях. Питання про те, онтологічні переваги культури або ж техніки переважно синтезовані в цьому концепті, сьогодні енергійно дебатується, залучаючи пост-гуманістичні, нон-дискурсивні, техноцентричні, але й також і антропологічні, інтерпретативні аргументи. Підкреслюється доречність уваги до культурних технік і медіатизації емерджентних станів у дослідженнях культурної партіципації громадян, артикулюючи соціальні й політичні ефекти, що їм супутні.</p> Natalia Kostenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11511 Tue, 23 Oct 2018 00:00:00 +0300 Реконструктивний розвиток: подолання конфлікту рівності та нерівності https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11513 <p>У статті показано, що глибинним чинником зростання соціально-економічної нерівності є закономірності накопичення капіталу, які зумовлюють відносне збільшення тієї його частини, яка втілена у засобах виробництва, технологіях, об’єктивованих знаннях, інституційних та інших умовах виробництва. Цьому сприяє ряд факторів, найважливішими із яких є фінансизація, поєднана з глобалізацією, і формування інформаційно-мережевої економіки, що зумовлює посилення нерівномірності економічного зростання і створює механізми привласнення транснаціональними корпораціями додаткової вартості незалежно від того, в якій частині фінансово-економічного простору вона створювалася. Подолання конфлікту рівності і нерівності можливо на шляху реконструктивного розвитку, який полягає у перебудові несучих конструкцій економіки та докорінній зміні її структури на основі переважання якісних змін над кількісними, що зумовлює зміну критерію розвитку і його можливість як при економічному зростанні, так і при нульових (та навіть від’ємних) темпах зростання економіки. Особливості української економіки, пов’язані з інверсійним типом ринкової трансформації, зумовлюють необхідність першочергового вирішення базових проблем життєдіяльності людей.</p> Andrii Grytsenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11513 Tue, 23 Oct 2018 00:00:00 +0300 Паноптикон, «прозоре суспільство» та нові медіа https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11514 <p>У статті представлено досвід інтерпретації концепту Дж. Ваттімо «прозоре суспільство» (la società trasparente); проаналізовано взаємозв’язок цього концепту з введеною Дж. Бентамом і поширеною завдяки працям М. Фуко оптичною метафорою «паноптикон», та новими медіа. Підкреслено, що ключова проблема статті окреслена питанням, чи є нові медіатехнології інструментом побудови «прозорого суспільства» або, навпаки, вони виконують роль гальма в саморозгортанні цього процесу. Акцентована увага на таких феноменах, як виробництво медіаефекту присутності, технології створення медіафантомів, медіафейків і медіаманіпуляцій, мультимедіа та гіпертекст, «Мемекс» або штучна «машина пам’яті», дереалізація реальності, цифровий вуайєризм, фактчекінг і процедури верифікації медіамеседжів тощо. «Дигітальний паноптізм» епохи нових медіа розглянуто в оптиці паралаксу: і як каталізатор переходу до «прозорого суспільства» і як перешкода для цього переходу. Сформульовано висновок про те, що вселенський «паноптикон» як недосяжний ідеал «прозорого суспільства» приречений залишатися утопією.</p> Lydia Starodubtseva ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11514 Tue, 23 Oct 2018 00:00:00 +0300 Соціологія на війні https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11518 <p>У статті піднімається питання відношення соціології до сучасних воєн. Наукове знання в епоху модерну і постмодерну активно експлуатується державами, урядами в цілях посилення обороноздатності країн. Автор доходить висновку, що настала черга соціології. За часів Другої світової війни американський уряд залучив представників соціальних наук до дослідницької діяльності в інтересах оборони, серед яких такі відомі вчені, як Пауль Лазарсфельд, Елмо Роупер, Луіс Гуттман, Ренсіс Лайкерт та інші. Новітній тип війни, якому повністю відповідає сучасна російсько-українська гібридна війна, потребує специфічного соціального знання, що утворює теоретичний фундамент невійськових інструментів гібридної війни. Кожен такий інструмент має наносити шкоду соціуму супротивника, руйнувати соціальний порядок і змінювати свідомість населення. Максимальне завдання – досягти перемоги до першого пострілу. В статті розглянуто чотири концепції, які активно розроблялися з початку нульових років російськими соціальними дослідниками в інтересах армії та спецслужб: 1) мережева теорія, 2) теорія керованого хаосу, 3) когнітивна війна, 4) концепція рефлексивного управління. Усі вони знайшли практичне застосування в кампанії «руська весна», з якої починалася активна фаза війни у 2014 р. Ставиться питання щодо моральної відповідальності соціальних вчених як зі сторони країни-агресора, так і країни, що виборює суверенітет і свободу.</p> Ihor Rushenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11518 Thu, 25 Oct 2018 00:00:00 +0300 Сила і слабкість соціального контролю в умовах криз і військових конфліктів: український контекст https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11519 <p>У статті представлено авторське бачення ролі соціального контролю в сучасному суспільстві, зокрема прояву його сили і слабкості в періоди криз і військових конфліктів. Обґрунтована думка про те, що розбалансування його інституціонального механізму в умовах сучасного суспільства пов’язується з нехтуванням політичними акторами демократичних принципів розвитку суспільних процесів. Послуговуючись науковими ідеями Ж. Лакана, Р. Барта і української дослідниці О. Зубарєвої, автор розвиває наукове положення про те, що у суспільстві постмодерну соціальний контроль змінює межі і простір свого існування, набуваючи тотожності з дискурсом, оскільки його ядром стає мова, як «загальнообов’язкова форма примусу» (Р. Барт). Підкреслено, що в умовах криз і військових конфліктів суспільний (загальновизнаний) механізм соціального контролю втрачає свою силу регуляції, оскільки в окремих територіальних чи соціальних локаціях набувають значущості нові маркери його дискурсу, а саме псевдоцінності, квазінорми, соціальна псевдогра, міфологізація образів, ідеалів, реформ, піднесення влади псевдоавторитетів, псевдосимволів, симулякрів тощо, які, власне, є складовими соціальної мімікрії. Внаслідок цього створюється псевдоінституціональний механізм соціального контролю, культурні правила, цінності і соціальні норми якого не мають нічого спільного з загальнолюдськими цінностями, а лише імітують їх, маскуючи за «іррелевантними мемплексами» (Ю. Полулях).</p> Alla Lobanova ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11519 Thu, 25 Oct 2018 00:00:00 +0300 Трансформація історичної пам’яті в умовах декомунізації українського суспільства https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11520 <p>У статті розглядаються різноманітні підходи до тлумачення терміну «історична пам’ять». Акцентується увага на ролі та значенні історичної пам’яті в сучасному українському суспільстві. Відзначається, що звернення до історичної пам’яті спроможне впливати на формування історичної свідомості та соціальної ідентичності громади. Визначаються основні фактори, що впливають на процес трансформації історичної пам’яті в умовах декомунізації українського суспільства. Аналізуються прийоми та механізми «історичної політики», які використовуються різними політичними силами, громадськими об’єднаннями, рухами тощо. Обґрунтовується нагальна необхідність розробки виваженої державної стратегії формування історичної пам’яті громадян України з урахуванням специфіки регіону їхнього проживання, вікових особливостей, політико-ідеологічних уподобань, геополітичних орієнтацій тощо.</p> Viktor Gorodyanenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11520 Thu, 25 Oct 2018 15:11:16 +0300 Феномен цивільно-військового співробітництва Збройних сил України: концептуальні засади дослідження https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11521 <p>У статті наводяться результати соціологічного дослідження феномену цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, яке було здійснено кафедрою психології та педагогіки Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба протягом 2015 – 2016 років. Аналізується світовий досвід функціонування системи цивільно-військового співробітництва у збройних силах, обґрунтовується вихідне концептуальне положення національної концепції цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, а саме: бойові завдання та завдання соціально-гуманітарного характеру під час ведення бойових дій мають системний характер, виступаючи рівноправними складовими цієї системи; головна мета та завдання цивільно-військового співробітництва визначаються відповідно до політичних цілей державної влади та спрямовуються на досягнення та закріплення успіху воєнних операцій, відновлення та укріплення державної влади на кризовій території.</p> Yurij Kalagin ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11521 Thu, 25 Oct 2018 00:00:00 +0300 Перцептивний, інтенціональний та змістовний рівні соціальної напруженості в Україні: відмінності детермінант https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11522 <p>У статті розглядаються детермінанти соціальної напруженості в Україні на перцептивному, інтенціональному та змістовному рівнях. Порівняльний аналіз здійснюється на основі даних соціологічного опитування, яке було проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова у червні 2017 року. Зазначається, що застосування регресійного методу дало змогу виявити спільні та відмінні чинники окремих проявів соціальної напруженості. Підкреслюється, що очікування масових протестів та особиста готовність долучитися до них зростають серед молоді, перш за все незаможної, яка проживає у містах західно-центрального макрорегіону, песимістично оцінює політичну ситуацію в країні, вважає українську мову рідною та має проєвропейську орієнтацію. Акцентується на тому, що готовність брати участь у довготривалих протестах щодо більшості актуальних проблем проявилася серед мешканців південно-східного макрорегіону, які відрізняються песимістичними оцінками політичної ситуації в країні, визнають українську мову в якості рідної та у певних випадках ідентифікують себе з середнім класом.</p> Oleksandr Reznik ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11522 Thu, 25 Oct 2018 00:00:00 +0300 Соціальні очікування в умовах суспільних невизначеностей як соціологічний параметр «нових» нерівностей https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11530 <p>У статті здійснено спробу обґрунтування доцільності емпіричного дослідження соціальних очікувань в умовах суспільних невизначеностей. Зазначається, що суб’єктивний зміст соціальних очікувань від суспільних перетворень все більше поширюється на мезорівень (рівень соціальних спільнот), що призводить до посилення поляризації, соціальної недовіри між різними соціальними групами українського суспільства. Автори пов’язують формування соціальних очікувань з диференціацією очікувань соціальних спільнот щодо власних дій, власних висновків про дії інших соціальних груп відносно певних суспільних перетворень. Робиться припущення, що співставлення соціальних очікувань дає більш повне розуміння змістовної компоненти стратифікаційної структури суспільства.&nbsp; Акцентується увага на ключових аспектах дослідницької методології, яка дозволяє виділити стратегії формування соціальних очікувань, класифікувати їх, типізувати соціальні групи за практиками творення соціальних очікувань. Запропоновані змінні, які дозволяють емпірично виявити диференціацію соціальних очікувань різних соціальних спільнот, що сприятиме усвідомленню процесу утворення «нових» нерівностей та кращому розумінню природи соціальних розколів у сучасному українському суспільстві.</p> Tetiana Yereskova, Oleg Mazuryk ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11530 Fri, 26 Oct 2018 00:00:00 +0300 Глобальний міграційний вибух – виклик ХХІ століття https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11531 <p>Демографічний вибух ХХ століття зумовив величезне зростання чисельності населення країн, що розвиваються, а тим самим демографічну асиметрію розвинених країн і тих, що розвиваються (глобальний Південь і глобальна Північ). У поєднанні з економічною нерівністю бідного Півдня та багатої Півночі це викликало зростання міграційних потоків з Півдня на Північ, яке у XXI столітті може перерости в неконтрольований глобальний міграційний вибух. Предумови такого вибуху, окрім демографічної та економічної асиметрії, створює також міграційний перехід – швидке зростання мобільності населення Півдня, що пройшло школу масових внутрішніх міграцій та швидкої урбанізації. У країнах Півдня формуються багатомільйонні міські шари, що складаються з мобільних, дуже молодих людей, у значній мірі культурних маргіналів – носіїв напівміської-напівсільської культури, незадоволених своїм економічним та соціальним становищем. Це збільшує потенціал міжнародних міграцій, які можуть набути непередбачувані форми.</p> Anatoly Vishnevsky ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11531 Mon, 29 Oct 2018 00:00:00 +0200 Пострадянський міграційний перехід в Україні: до історії міграційних практик https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11532 <p>Автор досліджує феномен радикальної трансформації міграційної доктрини радянського зразка в Україні, за якої зокрема, відбувається перехід від паспортного режиму до свободи пересування, вільного вибору місця праці та проживання. Аналізується реконфігурація міграційних потоків та їхній внесок у формування людського потенціалу до та після розпаду СРСР, домінанти міграційної ситуації на різних етапах її розвитку в Україні, характеризуються нові види й форми міграційної мобільності населення, що виникли на зламі тисячоліть. Обговорюються істотні риси міграційної поведінки українців, яка формується під впливом уявлень окремих індивідів, соціальних груп та населення в цілому про якість їхнього життя. Автор доходить висновку про високий рівень загроз гуманітарній безпеці громадян України.</p> Iryna Prybytkova ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11532 Mon, 29 Oct 2018 00:00:00 +0200 Колективне насильство та колективні насильницькі практики: засади соціологічного аналізу https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11533 <p>Стаття присвячена аналізу поняття «колективне насильство». Особливістю існуючого наукового розуміння феноменів колективного насильства є обмеження адміністративно-політичним контекстом. Підкреслено, що в рамках подібного підходу виділяється структуроване та неструктуроване колективне насильство. Проаналізовано умови та особливості їхнього взаємозв'язку та взаємопереходу. Запропоновано нову стратегію вивчення феноменів колективного насильства в рамках практичної парадигми, яка зокрема дозволяє вийти за межі розуміння колективного насильства лише в адміністративно-політичному сенсі. В контексті практичної парадигми визначається ступінь політизованості колективного насильства, а також його структурованості, що зміцнює засади соціологічного розуміння поодиноких та комплексних проявів цього соціального феномену.</p> Pavlo Artomov ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11533 Mon, 29 Oct 2018 00:00:00 +0200 Роль аудиту в системі економічної безпеки https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11534 <p>Аудит в системі економічної безпеки відіграє помітну і важливу роль. Гармонійно поєднуючись на рівні юридичної особи (суб'єкта) і взаємно доповнюючи одне одного, аудит (перш за все, внутрішній), інші інструменти економічної безпеки здатні нівелювати як зовнішні, так і внутрішні загрози, а також домогтися задоволення інтересів в економічній сфері. Виходячи з розуміння економічної безпеки як якогось економічного стану, при якому суб'єкт отримує релевантний механізм, що забезпечує рішення двосторонньої проблеми «дефіциту (попиту) і випуску (пропозиції)», з особливим урахуванням і використанням зовнішніх і внутрішніх факторів, що дозволяють нівелювати загрози і при цьому забезпечити максимальну ефективність в практичних, тактичних і стратегічних аспектах, автор вважає, що саме аудит дозволяє виявляти і враховувати ті фактори, які необхідні для оптимізації економічної системи в цілому. У даній статті представлені деякі загрози, пов'язані з зовнішнім і внутрішнім аудитом, а також запропоновані заходи щодо їх усунення, визначено місце аудиту в системі економічної безпеки та структурі суб'єкта (юридичної особи, підприємства), розкрита структура функціональних складових економічної безпеки, представлений принцип віднесення всіх витрат і втрат на винних осіб, пояснена важливість резервної системи і конгруентності співробітників і власників підприємства.</p> Levan Sabauri ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11534 Mon, 29 Oct 2018 00:00:00 +0200 Тіньові практики в структурі економічної поведінки жителів прифронтових зон Донбасу (за результатами дослідження 2017 року) https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11535 <p>У статті представлені результати якісного дослідження особливостей економічної поведінки жителів прифронтових зон Донбасу. Підкреслено, що нелегальні та напівлегальні практики отримання доходів є невід’ємною складовою повсякденного життя. У якості індикаторів моніторингу даної проблеми розглянуто практики неофіційної зайнятості, уникнення сплати податків, хабарництва та феномен подвійного соціального утриманства. На основі ставлення до проблеми неофіційного працевлаштування виокремлено дві групи опитаних. Виявлено, що у респондентів, які працюють, означене явище не викликає різкого осуду та в деяких випадках вважається прийнятною формою поведінки. Студенти, які в більшості своїй поки що знаходяться на утриманні батьків і лише гіпотетично знайомі з проблемами пошуку роботи, вважають недопустимим неоформлення трудових відносин. Мотивацією при цьому є не збитки, які несуть такі практики державі, наприклад у вигляді несплати податків, а особисті інтереси (пенсія, оплачувана відпустка тощо). Респонденти засуджують хабарництво, але визнають, що без нього у нашому суспільстві не обійтись. У прифронтових зонах Донбасу має місце феномен подвійного соціального утриманства, до якого населення ставиться неоднозначно. У статті окреслено перспективи подальшого дослідження даної проблематики.</p> Liliya Verhovod ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11535 Mon, 29 Oct 2018 00:00:00 +0200 Ставлення селян до ринку земель в Україні: результати соціологічного моніторингу https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11536 <p>У статті викладені результати п’ятирічного моніторингу ставлення селян центральних областей України до запровадження ринку земель. Підкреслено, що земля є основною соціальною цінністю українського селянства. Зазначено, що, за даними моніторингу, за п’ять років вдвічі збільшилась питома вага селян, які&nbsp; відчувають себе господарями на землі. Проте ставлення селян щодо власності на землю є неоднозначним. Понад три чверті респондентів позитивно оцінюють власність на землю, що значно більше, ніж п’ять років тому. Близько половини опитаних із власністю на землю пов’язують перш за все благополуччя своєї родини. Майже 40% опитаних отримують моральне задоволення від володіння землею. Водночас кожен третій з числа опитаних переважно негативно ставиться до земельної власності, зокрема побоюючись, чи не відберуть її, як це було у минулому. Повністю підтримують повне запровадження ринку земель відносно небагато селян; у півтора рази зменшилася кількість тих, хто категорично виступає проти будь-якого залучення сільськогосподарських земель до ринку.</p> Anatoly Shatohin, Marina Vuichenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11536 Mon, 29 Oct 2018 00:00:00 +0200 Принцип «нерівної рівності» Г. С. Сковороди як філософська основа практичної соціальної роботи https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11537 <p>У статті висвітлюється сутність актуального в реаліях сьогодення принципу «нерівної рівності», розбудованого видатним українським мислителем XVIII століття. Доводиться, що зазначений принцип у XXI столітті слід усвідомити як філософську основу однієї зі стратегій розвитку соціальної роботи, спрямованої в цілому на підвищення якості життя людей в умовах соціальної нерівності. Аналізується й концепція «сродності», «сродної праці» Г.&nbsp;С.&nbsp;Сковороди, знайомство з якою дозволить клієнту соціального працівника усвідомити свою значущість у процесі реалізації власного внутрішнього покликання. Акцентується увага на спрямованості діяльності соціального працівника на гармонізацію відносин у системі «людина – суспільство». Услід за Г.С.&nbsp;Сковородою ставиться наголос на зв’язку людини з Богом. Підкреслюється, що внутрішній потенціал кожної людини за її власним бажанням може перетворитися з потенції на акт. Відзначається, що актуалізація внутрішніх можливостей людини сприятиме її розвитку та наближенню до стану щастя, в який здатний поринути кожний, усвідомивши особливості своєї природи та покликання. Обґрунтовується роль соціального працівника в процесі усвідомлення його клієнтом сенсу власного життя та відкритих горизонтів, що постають перед кожною людиною без винятку.</p> Oksana Osetrova ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11537 Mon, 29 Oct 2018 00:00:00 +0200 «Імпровізаційна» модель організації: сутність, можливості та переваги використання переміщеними підприємствами https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11538 <p>В умовах сучасного українського суспільства відбувається передислокація багатьох організацій із зони бойових дій. Це супроводжується неминучою втратою їхньої матеріально-технічної бази, соціального й морального капіталів, мінімізацією соціальних гарантій працівників тощо. З огляду на це, стає актуальним дослідження особливостей функціонування організацій у непередбачених ситуаціях. Важливою якістю будь-якого «колективного тіла» є респонсивність – здатність інституційної системи реагувати на виклики соціального середовища, на вимоги суспільства; сприймати як зовнішні, так і внутрішні зміни. Проте для успішного функціонування евакуйованих підприємств більш придатною є не респонсивна , а «імпровізаційна» модель організації. Орієнтація на «імпровізаційну» модель дозволяє організації здійснювати свою діяльність в анормальних умовах. Згідно з організаційною теорією, підприємства мають застосовувати «стратегію бріколажа» ‑ виживання і функціонування при абсолютному мінімумі витрат, створення цінностей «із нічого», здатність організації вирішувати нагальні проблеми лише за наявних ресурсів. На жаль, евакуйованим організаціям бракує імпровізаційних механізмів як головного чинника їхнього інноваційного розвитку; вони відтворюють бюрократичні структури та процедури, сподіваючись, що це забезпечить їм безболісну адаптацію до нових умов існування.</p> Iryna Surovtseva ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11538 Mon, 29 Oct 2018 00:00:00 +0200 Медицина та суспільство: модус взаємодії https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11539 <p>У статті фокусується увага на особливостях взаємодії медицини і суспільства в сучасних умовах. Підкреслюється, що сьогодні захворювання людини все більше зумовлюються соціальними причинами. Зазначається, що гіппократівська модель охорони здоров’я вже вичерпала себе; натомість все більш актуальним стає перехід до саморегулятивно-профілактичної моделі. Акцентується нагальна необхідність вирішення питання генетичної безпеки, передовсім в аспектах виявлення факторів ризику виникнення генетичної патології та розробки рекомендацій з її профілактики, здійснення геномного аналізу, розвитку генної терапії тощо. Наголошується на тому, що саморегулятивно-профілактична модель охорони здоров’я актуалізує розвиток предикативної медицини, головною метою якої є охорона людського життя, попередження ризиків виникнення захворювань та передачі хвороб наступним поколінням. Це зумовлює необхідність подальшої трансформації існуючої моделі медицини, а саме її перетворення на превентивну. У порівнянні з профілактичною, предикативно-превентивна медицина має більш широке поле застосування, вона більш насичена соціальним змістом. Предикативно-превентивна медицина має запобігати захворюванням, виявляти та швидко реагувати на все, що зашкоджує збереженню здоров’я людини. Доводиться, що розвиток предикативно-превентивної медицини можливий лише в умовах утвердження нового модусу взаємодії медицини та суспільства, який передбачає залучення до реалізації завдань охорони здоров’я людини не тільки медиків, але й інших спеціалістів: фізиків, хіміків, біологів, представників соціогуманітарних наук, у тому числі соціологів.</p> Alla Lantuch, Nina Merkulova ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11539 Mon, 29 Oct 2018 00:00:00 +0200 Образ минулого, теперішнього та майбутнього у свідомості студентської молоді країн Співдружності Незалежних Держав https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11540 <p>У статті аналізуються результати порівняльного соціологічного дослідження «Образ минулого, сьогодення і майбутнього у свідомості студентської молоді країн Співдружності Незалежних Держав», проведеного в 2016 році в Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Казахстані, Киргизстані та Росії. У процесі даного аналізу визначається рівень обізнаності респондентів про найважливіші події в історії СРСР, порівнюються оцінки цих подій представниками сьогоднішнього покоління молоді шести нових незалежних держав, розглядається структура ціннісної свідомості студентів, рівень їхнього патріотизму, а також характер і особливості громадянських позицій.</p> Tatiana Kovaliova, Oksana Ivaniuto, David Rotman ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11540 Mon, 29 Oct 2018 00:00:00 +0200 Динаміка цінностей українського студентства часів незалежності: назад до «матеріалізму»? https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11543 <p>У статті на основі даних емпіричних досліджень, здійснених соціологами Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна протягом 2000-2017 р.р., аналізуються динамічні характеристики, ієрархія та типологічні особливості ціннісних орієнтацій українського студентства. Акцентується увага на зсувах у ціннісних преференціях студентської молоді, зокрема на їхній постматеріалізації (постмодернізації), що актуалізувалися у першому десятилітті ХХІ сторіччя. Виявляються чинники можливого повернення до матеріалістичного ціннісного дискурсу, ознаки якого були зафіксовані в межах дослідження, здійсненого в 2017 році. Робиться висновок про те, що попри виявлену тенденцію матеріалізації ціннісних орієнтацій студентської молоді, яка потребує більш глибокого дослідження, можна говорити про продовження тренду до постмодернізації ціннісної свідомості вихованців вітчизняної вищої школи.</p> Liudmyla Sokurianska, Oleksandra Svid ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11543 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Стан академічної мобільності в оцінках викладачів та студентів вищої школи України (за офіційною статистикою та результатами якісного дослідження) https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11544 <p>У статті презентовано результати загальнонаціонального дослідження «Реформи вищої школи України в оцінках учасників освітнього процесу», проведеного Соціологічною асоціацією України за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» наприкінці 2015 – початку 2016 року. За результатами фокусованих групових інтерв’ю з викладачами та студентами вітчизняних вишів щодо можливості реалізації таких норм реформування вищої освіти в Україні, як академічна мобільність та мовні компетентності. Наведено статистичні дані щодо динаміки чисельності студентів, що здобувають вищу освіту поза межами країни громадянства у світі в цілому (1975 – 2012 рр.) та серед мешканців України (2009 – 2015 рр.), а також щодо динаміки чисельності українців серед студентів Польщі (2006 – 2016 рр.). Визначено концептуальні засади дослідження академічної мобільності на основі досліджень міжнародних та європейських освітніх інституцій. Представлено авторську інтерпретацію академічної мобільності як важливого елементу міжкультурної комунікації.</p> Olga Maksymovych ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11544 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Робота як цінність: з недалекого минулого до найближчого майбутнього https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11545 <p>В статье анализируется отношение населения Беларуси, Польши, России и Украины к работе как базовой ценности. Эмпирической базой анализа являются результаты социологических замеров, осуществленных в рамках проекта по изучению европейских ценностей в 2008 году. Описывается структура трудовых ценностей населения указанных стран. Характеризуются совпадения и различия при определении важности основных характеристик работы. Делаются выводы, что, во-первых, в ценностной системе четырех стран доминируют базовые, «материалистические» потребности людей и две стратегии их удовлетворения — дозированных усилий и энергичных, достижительных действий; во-вторых, системы трудовых ценностей жителей Беларуси, Польши, России и Украины в 2008 году были достаточно близки. Информация, полученная в ходе проведения пятой волны исследования европейских ценностей, позволит выявить новые механизмы формирования и развития системы ценностей Беларуси, Польши, России и Украины.</p> Larisa Filinskaya ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11545 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Освіта як ключовий тренд активного довголіття https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11546 <p>У статті як основний принцип нової моделі старості, обґрунтовано позитивну зміну її якості, можливість індивідуально-особистісного розвитку людини похилого віку. Охарактеризовано сферу освіти літніх людей за кордоном, описано спектр дозвіллєвих заходів, що надає їм відчуття потрібності та включеності до соціуму. Виявлені фактори підвищення соціальної активності пенсіонерів, розглянуті можливості задоволення їхніх освітніх потреб з використанням різних форм підтримки і розвитку інтелектуальних здібностей і формування комунікативних компетенцій. Описані продуктивні форми включення літніх людей в освітній процес. Обґрунтована спрямованість системи освіти для людей похилого віку на реалізацію їх соціальної суб’єктності. Намічені шляхи переформатування роботи з особами «третього віку» за рахунок запровадження суб’єкт-суб’єктного підходу в реалізації стратегії активного старіння, виділені основні напрямки підвищення соціального статусі літніх людей.</p> Yelisaveta Podolska, Tetyana Podolska ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11546 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Дизайн вибірки міжнародного дослідження викладання та навчання TALIS: kейс України https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11547 <p>У статті представлено опис та обґрунтування особливостей побудови вибірки для Всеукраїнського моніторингового опитування викладання та навчання серед директорів і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів за методологією Міжнародного дослідження викладання та навчання (TALIS – Teaching and Learning International Survey), проведеного УАДО у лютому-серпні 2017 року. Показано, що для міжнародних порівняльних досліджень детальний опис та чітке дотримання вибірки є однією з ключових вимог і потребує високого рівня методико-організаційного забезпечення. Вибірка для українського дослідження поєднує загальні принципи формування вибірки TALIS з врахуванням специфіки українського освітнього простору (зокрема, регіональна стратифікація).</p> <p>Представлений у статті детальний опис процедури формування вибірки дає уявлення про міжнародні стандарти забезпечення якості емпіричної інформації; формує культуру участі педагогічної спільноти в дослідницьких проектах; сприяє підвищенню компетентності українських дослідників щодо участі у міжнародних дослідницьких проектах; здобуттю нових навичок проведення досліджень з дотриманням міжнародних стандартів забезпечення якості емпіричної інформації; може використовуватися для побудови вибірки в інших дослідженнях у сфері освіти; забезпечує інформаційну та процедурну підготовку до участі України в наступній хвилі TALIS та інших міжнародних освітніх проектах, зокрема PISA.</p> Svitlana Shchudlo, Svitlana Khobta ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11547 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Комунікативні технології в освіті як запорука успіху навчання https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11549 <p>У статті розглядається сутність комунікативних технологій в освіті. Вони аналізуються на двох рівнях: макро- і мезо- рівнях. На макрорівні комунікативні технології орієнтовані на залучення уваги споживачів до ВНЗ та спеціальності&nbsp; для забезпечення їхньої конкурентоспроможності і формування лояльності споживачів освітньої послуги. На мезорівні комунікативні технології допомогають структурувати, планувати і реалізувати навчальний. На цій стадії комунікативні технології повинні бути різноманітними і стимулювати студентів до активної участі у навчальному процессі, здійснювати &nbsp;інтелектуальну взаємодію з лектором. &nbsp;Пропонується сім варіантів комунікативних технологій: «короткі интерпретації», «оцінюючі», «креативні», «рольові стереотипи», «секретні моделі», «сторителінги», «ініціативні», які можливо використовувати зі споживачами п’яти групп, а саме «індивідуалами», «дистанційними», «агресивними девіантами», «мовчазними спікерами», «незацікавленими». Гетерогенність аудиторії є важливим чинником вибору комунікативних технологій, оскільки це вимагає різних способів використання комунікативних технологій. Комунікативні технології розвивають креативні, аналітичні, командоутворюючі та оціночні навички &nbsp;студентів. Ці навички забезпечують комуникацію із зворотнім зв’язком, успішне навчання и лідерство у професійній діяльності.</p> Nadiia Lysytsia ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11549 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Масові відкриті онлайн-курси: соціальні смисли, загрози, можли вості https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11550 <p>У статті розглядаються масові відкриті онлайнові курси (МООК), що стають одним з елементів сучасної освіти. МООК аналізуються як індикатор процесу (моно)централізації сфери науки і освіти. Аналізуються наслідки використання МООК як одного з видів електронного навчання, ризики і проблеми, породжені відмінностями e-learning від традиційної освіти. Зокрема, швидкість реагування електронного навчання на появу інновацій, неформальність і позапросторовість МООК розглянуто як чинники дистанціювання традиційної освіти від них. Аргументовано визначальну роль тілесної співприсутності не лише у конструюванні культурного капіталу студентів, але й у засвоєнні ними практик самоконструювання, які є критично важливими для його подальшого приросту. Таким чином, онлайн-курси, що позбавляють від інформаційної нерівності, слугують відтворенню традиційних соціальних нерівностей. Стверджується, що в силу їхньої доступності та відкритості створення таких курсів є спробою утримати пріоритетні позиції в глобальному освітньому і науковому полі через маніпулювання характером і якістю відтворення людського капіталу.</p> Alina Kalashnikova ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11550 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Аналіз ефективності діяльності інтернатних навчальних закладів України (за результатами соціологічних досліджень) https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11551 <p>У статті проаналізовано результати комплексних соціологічних досліджень, які доводять, що стереотипні уявлення про негативний вплив школи-інтернату на дитину є упередженими та необ’єктивними, оскільки в більшості випадків заклади цього типу виконують свої навчально-виховні функції, забезпечують підготовку учнів до самостійного дорослого життя. Хоча соціальна адаптація і міжпоколінна мобільність випускників інтернатних закладів дещо уповільнені, в цілому вони відбуваються успішно, випускникам не притаманна маргіналізація. За результатами опитування громадськості з’ясовано, що в цілому репутація шкіл-інтернатів характеризується балансом позитивних і негативних суджень, проте знижується при порівнянні їх із загальноосвітніми школами. Громадська думка не підтримує ідею ліквідації інтернатних закладів як освітньої інституції, хоча допускає можливість передачі дітей-сиріт в сім’ї різного типу та організації їх інклюзивного навчання за умови достатнього фінансування цих заходів. Наведено дані про те, що педагогічні працівники шкіл-інтернатів негативно ставляться до реформи, що призведе до різкого скорочення мережі цих закладів, вважають її недостатньою підготовленою, відірваною від потреб соціально незахищених дітей.</p> Nataliia Gordienko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11551 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Комунікативні ефекти порожнього слова: паралогічні підстави соціологічної постметодологіі https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11552 <p>У статті розглядаються питання, пов'язані з гранично можливими порушеннями принципу точності в змісті слів, що призводять до марнослів'я у вербальних комунікаціях, породжуючи специфічні комунікативні ефекти. Підкреслюється, що, коли подібне відбувається в соціальних науках, виникають порожні поняття (поняття з нульовим обсягом), які не відповідають критерію науковості, актуалізуючи його ілюзію: наука переходить у стан постнауки (у нашому випадку - постсоціологіі). Як наслідок, суспільно-історична практика в очах учених втрачає значення критерію істини; розривається зв'язок соціально-історичного розвитку суспільства з наукою про нього; відбувається дискредитація так званих загальних понять - теоретично значущих категорій пізнання; зростає число методологій, які не здатні забезпечити теоретичний синтез і дати суспільству знання про його історичні перспективи. У соціології таким критерієм мовчазно визнається успіх на ринку соціологічної інформації, замкнутий на приватні практики. І тоді поняття повноти, точності та ін., пов'язані зі словом істина, звертаються в глоси - звучать, але порожні, а особливу цінність набувають слова, пов'язані з соціологічною емпірією, а саме: валідність, надійність, репрезентативність, верифікація.</p> Vladimir Nikolaenko, Nikolaenko Leonid, Yuriy Yakovenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11552 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Дозвілля між рівністю та нерівністю: до історії питання https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11553 <p>У статті&nbsp; розглядається проблема розвитку теоретичної бази досліджень в соціології дозвілля та її зв’язок з методологічними пошуками соціологічної науки в цілому. На основі ретроспективного аналізу локальних досліджень 60-80 рр.XX ст. доводиться відсутність грунтовної наукової методології, що ускладнює порівняння результатів досліджень та ставить під сумнів отриманих даних. Визначається, що в цей період базовою теоретичною основою досліджень була концепція розвиваючого потенціалу дозвілля. На прикладі аналізу різних сфер та напрямів культурно-дозвіллєвої діяльності доводився позитивний вплив дозвілля на людину, що полягав у розвитку її творчих здібностей, набутті та реалізації культурного капіталу. Дозвілля розглядалося як місце та практика свободи та рівності, а культурно-дозвіллєве середовище – як простір формування демократичних відносин. Провідним теоретичним підходом більшості досліджень у сфері дозвілля був інституціональний підхід, також поряд з ним застосовували функціональні та конфліктологічні теорії. У пошуках пояснень нових тенденцій розвитку дозвілля у 1980 – початку 2000 рр. вітчизняні науковці розширюють методологічну базу&nbsp; досліджень сфери дозвілля, звертаються до теорій <em>культурного відтворення соціуму </em>(реконструкція соціальної позиції за культурними характеристиками) та соціокультурної методології класового аналізу, що суттєво підвищує пізнавальний та практичний потенціал досліджень у сфері дозвілля.</p> Natalia Tsymbalyuk ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11553 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Культурно-демонстративне споживання: спроба соціологічної концептуалізації https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11554 <p>У статті здійснюється теоретичний аналіз культурно-інтелектуального демонстративного споживання. Підкреслюється, що феномен культурно-інтелектуального демонстративного споживання виник порівняно нещодавно та є мало вивченим в соціології. Із зіставлення різноманітних трактувань демонстративного споживання виводяться визначення нематеріального та культурно-інтелектуального демонстративного споживання, вказуються їхні відмінності від матеріального демонстративного споживання. Аналізуються найбільш розповсюджені теорії демонстративного споживання в соціології. Базуючись на теоріях демонстративного споживання Т.&nbsp;Веблена, Р.&nbsp;Барта, Ж.&nbsp;Бодрійяра, П.&nbsp;Бурдьє та В.&nbsp;Ільїна, робиться спроба створення синтетичної концепції культурно-інтелектуального демонстративного споживання. Закладається фундамент для проведення емпіричного дослідження культурно-інтелектуального демонстративного споживання та подальшого розширення і поглиблення даної концептуалізації.</p> Kseniia Cherniak ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11554 Tue, 30 Oct 2018 00:00:00 +0200 Образ міста Львова у часовій ретроспективі: зміна символічних акцентів (на прикладі аналізу туристичних путівників) https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11558 <p>У своїй статті автор порівнює образ міста, репрезентований у туристичних путівниках різних періодів історії Львова: під владою Польщі (1919-1939), у складі Радянського Союзу (1944-1991) та періоду незалежної України. У результаті здійснення кількісно-якісного контент-аналізу туристичних путівників, автор фіксує наступну різницю акцентів у представленні міста: путівники польського періоду в першу чергу репрезентують місто як культурний центр; путівники радянського періоду позиціонують Львів в першу чергу як промислове місто, або ж «місто революційної слави» і вже в другу чергу як культурний центр; путівники періоду незалежної України позиціонують Львів як місто матеріальних символів, архітектурної спадщини, яка має історичну тяглість. Також в тексті представлені цікаві символічні особливості репрезентації міста, в залежності від пануючого владного дискурсу.</p> Inga Kozlova ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11558 Thu, 01 Nov 2018 00:00:00 +0200 Віддзеркалення стану сингулярності суспільства у повсякденних практиках населення України https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11559 <p>Стаття присвячена розгляду відображення стану сингулярності суспільства у основних повсякденних практиках населення України. Дослідницькі висновки базуються на даних моніторингового опитування «Українське суспільство», реалізованого Інститутом соціології НАНУ. Для визначення того, як події Революції Гідності вплинули на настрої українців, значення показників порівнювалися для чотирьох років: 2013, 2014, 2015 та 2016&nbsp;— до її початку, у рік, коли вона відбулася та після неї. Вибірка опитування репрезентативна для дорослого (старшого 18 років) населення всієї України (N = 1800 у 2013 та 2014 роках та N = 1802 у 2015 та 2016 роках). У розвідці використані наступні показники: оцінки доступності українцям основних ресурсів та можливостей, види змін у трудовій організації на період опитування, стратегії реагування на процеси у суспільстві, поширення обмежень витрат на товари та послуги, одержання соціальної допомоги, залучення до волонтерської діяльності. У процесі дослідження було з’ясовано, що для населення зменшилася доступність низки життєвих можливостей, що призвело до поширення практик економії. Водночас, зросло залучення до волонтерської та благодійної діяльності, спрямованих передусім на учасників бойових дій. При цьому довіра до учасників волонтерського руху серед населення є достатньо високою</p> Lina Malysh ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11559 Thu, 01 Nov 2018 00:00:00 +0200 Церква як агент релігійної соціалізації молоді https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11560 <p>У статті проаналізовано особливості функціонування Церкви як агента релігійної соціалізації особистості. На основі аналізу результатів якісного дослідження, проведеного серед молодих прихожан християнських церков у 2013 році за авторською методикою, виявлено, які механізми застосовуються Церквою для поширення релігійних цінностей в українському суспільстві. З’ясовано, що Церква залучає прихожан до активного церковного життя за посередництвом як культових, так і позакультових практик. Для засвоєння релігійних норм та цінностей Церква впроваджує такі напрями позакультових практик, які є актуальними та цікавими для молоді. Підкреслено, що найбільшою активністю у запровадженні позакультових практик відрізняються протестанти. Зазначена роль сім’ї та сімейних цінностей у засвоєнні молоддю релігійних норм, у її ставленні до Церкви, довіри до неї. З огляду на результати кількісного соціологічного дослідження, проведеного у 2017 році Центром Разумкова, зафіксовано високий рівень довіри до Церкви як соціального інституту, особливо на Заході України. Відмічено, що Церква активно бере участь у вирішенні актуальних соціальних проблем, зокрема здійснює заходи, спрямовані на надання допомоги різним категоріям населення, в тому числі вимушеним переселенцям та родинам воїнів АТО. Найбільш позитивно діяльність Церкви у цьому напрямку оцінюється на Заході України, найменш ¾ на Сході та Півдні нашої країни.</p> Valentyna Liubchuk ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11560 Thu, 01 Nov 2018 00:00:00 +0200 Тематична структура видання Discourse & Society: як з’явилося «мусульманське питання» https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11561 <p>У статі представлено результати аналізу масиву статей міжнародного журналу “Discourse&nbsp;&amp;&nbsp;Society” з моменту його заснування в 1990 році і до сьогодні. Цей журнал присвячений дослідженням різних дискурсів та пропонує широкий тематичний і методологічний спектр публікацій. Виявлено тематичну структуру статей щодо дискурс-аналізу; з’ясовано, як змінювався спектр дослідницьких інтересів авторів, у зв’язку з якими подіями виникали нові предмети аналізу. Розглянуто виникнення «мусульманського питання» в медіа- та науковому дискурсі. Представлено кількісний розподіл опублікованих статей за темами, що виокремлені та схарактеризовані за трьома періодами. Акцентовано методологічне розмаїття публікацій, багатогранність дискурс-аналізу, перспективність використання цього методу дослідження в соціології. В результаті дослідження доведено дискурсивний характер появлення «мусульманського питання».</p> Olga Dziuba ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11561 Thu, 01 Nov 2018 00:00:00 +0200 Творчі дозвіллєві практики як фактор формування соціальної суб’єктності сільської підліткової молоді: основні підходи до соціологічного виміру https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11562 <p>У статті розглянуто евристичні можливості застосування соціокультурного підходу до вивчення творчих дозвіллєвих практик підліткової молоді на загальнотеоретичному, соціальнонауковому та&nbsp;емпіричному рівнях. На загальнотеоретичному рівні проаналізовано лінійні, нелінійні та синкретичні теорії суспільного розвитку, а також можливості їхнього використання для аналізу розвитку дозвіллєвих фігурацій. На соціальнонауковому рівні розглянуто концепції практичної парадигми таких соціологів, як А. Шюц, П.&nbsp;Бергер, Т.&nbsp;Лукман, Г.&nbsp;Гарфінкель, І. Гофман, Е. Гідденс, П. Бурдьє, Н.&nbsp;Еліас. Зроблено висновок про доцільність використання фігуративної соціології Н. Еліаса при вивченні творчих дозвіллєвих практик. На емпіричному рівні запропоновано досліджувати творче дозвілля як фактор формування соціальної суб’єктності сільської підліткової молоді. Визначено ключові положення соціокультурного підходу до вивчення обраної проблематики.</p> Lyubov Agamiryan ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11562 Thu, 01 Nov 2018 00:00:00 +0200 Функції сімейного бізнесу у сучасному українському суспільстві https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11563 <p>У статті аналізується феномен сімейного бізнесу. Робиться спроба надати актуальне для соціологічного вивчення&nbsp; визначення поняття «сімейний бізнес».&nbsp;&nbsp; Наголошується на тому, що сімейний бізнес має не тільки численні різновиди, а й особливу статусно-рольову структуру, яка певною мірою залежить від розподілу ролей у сім’ї та досить відчутно впливає на функціонування бізнесу. З огляду на теоретичні напрацювання сучасних науковців щодо функцій сімейного бізнесу, формулюються &nbsp;основні економічні та соціальні функції сімейного бізнесу, а також виявляється його культурний капітал. Відзначається, що сімейний бізнес завдяки реалізації широкого спектру соціальних функцій, здійснює вплив на суспільно-економічний розвиток країни.</p> Maryna Kupalova ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11563 Thu, 01 Nov 2018 00:00:00 +0200