КАТАСТРОФІЧНИЙ ДОСВІД ДВОХ УКРАЇНСЬКИХ ПОГРАНИЧ ЯК ПРЕДМЕТ АНТРОПОЛОГІЧНИХ СТУДІЙ

  • Світлана Маховська Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Державного агентства з управління зоною відчуження
Ключові слова: антропологія катастрофи, дискурс, пограниччя, Чорнобильська катастрофа, затоплені села, Схід України

Анотація

У пропонованій розвідці здійснено спробу відстежити основні складники антропологічного катастрофізму другої половини ХХ – початку ХХІ століття, типові для двох погранич – українсько-російського та українсько-білоруського. Пограничні території для висвітлення окресленої проблематики вибрані не випадково, оскільки саме на їхніх теренах катастрофу як категорію антропологічного дискурсу можна прочитати виразніше. Актуальність вибраної проблематики посилено й тим, що термінологічного поняття «антропологія катастрофи» на позначення наукового напряму в українському інформаційному полі фактично немає, а компонентну структуру антропології катастрофи й досі недостатньо деталізовано, не відпрацьовані й не обґрунтовані критерії оцінювання цих компонентів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

1. Бех М. Козацьке село Вереміївка: спроба монографічного дослідження / М. Бех, Г. Бондаренко, С. Довгань, С. Маховська, С. Сіренко, О. Таран // Народна творчість та етнологія. – 2013. – № 4. – С. 91–105.

2. Катастрофа // Академічний тлумачний словник української мови. – Режим доступу : http://sum.in.ua/s/katastrofa.

3. Маховська С. Л. «Ой з-за гори старостоньки…»: Весільні традиції Слобожанщини кінця ХІХ – початку ХХІ ст. / С. Л. Маховська ; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. – Київ : Фоліант, 2014. – 316 с.

4. Ріхтман-Аугуштин Д. Про конструкцію традиції у наші дні: ритуали, символи і конотації часу / Д. Ріхтман-Аугуштин // Народознавчі зошити. Студії з Інтегральної культурології 2: Ritual. – Львів, 1999. – С. 75.

5. Скляр В. Визначальні ознаки етнічного складу населення сучасної України / В. Скляр // Україна в етнокультурному вимірі століть. Збірник наукових праць. Вип. 2. – Київ : Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. – 2012. – С. 479–491.

6. Скрицька Л. Чи потрібні Україні «радіоактивні» архіви? (До проблеми виявлення і відбору документальних пам’яток в Чорнобильській зоні відчуження) / Л. Скрицька // Студії з архівної справи та документознавства. Т. 4. – Київ, 1999. – С. 66.

7. Сушко В. Локальні варіації української традиційної культури Слобожанщини / В. Сушко // Народна творчість та етнологія. – 2015. –№ 5. – С. 18–23.

8. Швидкий С. М. Етнокультурна спадщина населення Слобідської України ХІХ – початку ХХІ ст. у системі сучасних знань та світоглядних уявлень [монографія] / С. М. Швидкий. – Слов’янськ : Вид-во Б. І. Маторіна, 2016. – 407 с.

9. ANT 3930-Anthropology of Disasters // Fall 2013. – Режим доступу : http://anthro.ufl.edu/files/Anthropology-of-Disasters-Fall-2013.pdf.

10. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
Опубліковано
2017-11-24
Як цитувати
Маховська, С. (2017). КАТАСТРОФІЧНИЙ ДОСВІД ДВОХ УКРАЇНСЬКИХ ПОГРАНИЧ ЯК ПРЕДМЕТ АНТРОПОЛОГІЧНИХ СТУДІЙ. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», 24, 95-99. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/9764
Розділ
ЕТНОКУЛЬТУРОЛОГІЯ