«Пілігримство» Миколи Костомарова в Почаївську Лавру. Епістолярій та мемуари
Анотація
Мета: на основі листування та спогадів, дослідити працю професійного історика, який використовує регіон, де тимчасово проживає, з метою збору матеріалів для власних наукових зацікавлень.
Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, системності, конфесійної неупередженості, світоглядного плюралізму. Це уможливило розглянути процеси, які відбувались у середовищі Почаївського монастиря та були викликані державно-політичними та релігійно-конфесійними змінами, що відобразились в історичному поступі цієї волинської обителі.
Наукова новизна. Проаналізовано перебування науковця та християнина в найбільшому монастирі краю, що приваблював дослідника, як історичний об’єкт та пілігрима, як християнська обитель. Минувшина представлена універсально: а) у контексті професії вченого, який відвідує історичні місцевості, вивчає різноманітні джерела, збирає усні свідчення, фольклорні матеріали; б) через призму мандрівника-паломника, який шанує монастирські святині, спостерігає особливості чернечого життя, психологію насельників обителі, відзначає наявність інших християнських об’єктів в орбіті монастирської діяльності.
Актуальність випливає із завдань комплексного вивчення минулого українських монастирів – центрів духовності, освіти, культури та мистецтва, вона обумовлена внеском Почаївської обителі в процес творення національної культурної спадщини. Стан вивчення проблем Почаївського монастиря вимагає поглибленого дослідження питань пов’язаних з різноманітними сторонами функціонування найбільшої християнської обителі Волині.
Висновки. Спогади та листування Миколи Костомарова щодо перебування в Почаївському монастирі, які відображають життя обителі після входження Волині до складу Росії, дають змогу зрозуміти конфесійну атмосферу на новоприєднаних теренах. Вони є своєрідними джерелами, що допоможуть починаючим науковцям усвідомити багатогранність праці історика, яка ґрунтується на документальному різноманітті досліджуваної ним епохи. Продовження пошуку та опрацювання нових матеріалів, що стосуються біографії Миколи Костомарова ще більш повно розкриє науковий потенціал цієї особистості, доповнить його досягнення на ниві історіографії.
Завантаження
Посилання
References
Avtobiografiya. Kostomarov N.I. [Autobiography]. Avtobiografiya. Bunt Stenki Razina. Kiev, 1992. S. 77–328. (In Russian).
Memuarna spadshina M.I. Kostomarova. [Memoir heritageof M.I. Kostomarov]. Pinchuk Yurij. Vibrani studiyi z kostomarovoznavstva Kiyiv: Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im. M.S. Grushevskogo NAN Ukrayini, 2012. S. 178–186. (In Ukrainian).
Miyakovskij V. Kostomarov u Rivnomu. [Kostomarov in Rivne]. Ukrayina: Naukovij Dvohmisyachnik Ukrayinoznavstva / Pid red. akad. Mihajla Grushevskogo. Kn. 3. Kiyiv, 1925. S. 28–66. (In Ukrainian).
Kostomarov N. Iz prozhityh na Volyni dnej. [From the days lived in Volyn]. Kievskaya starina,1884. Kn. 2. S. 325–332. (In Russian).
Pinchuk Yu.A. Mykola Ivanovych Kostomarov. [Mykola Ivanovych Kostomarov]. Kiyiv, 1992. 232 s. (In Ukrainian).
Pochaevskaya Lavra. [Pochayiv Lavra]. Sbornik v pamyat pervogo russkogo statisticheskogo sezda 1870 goda. Sostavlen A.M. Sementovskim. Sankt Peterburg, 1872. S. 1–45. (In Russian).
Sergiyenko G.Ya. Diyalnist T.G. Shevchenka u Kiyivskij arheografichnij komisiyi (1845–1847 rr.). [Activitiesof T.G. Shevchenko in the Kyiv Archaeographical Commission 1845–1847]. Ukrayinski jistorichnij zhurnal, 1991. № 3. S. 43–54. (In Ukrainian).
Universal Ieremii Korybuta Vishneveckogo, vydannyj igumenu Ioanu Zhelezo 20 iyunya 1651 goda na ohranenie Pochevskogo monastyrya. [Universal of Yarema Korybut Vyshnevetsky for the Pochayiv Monastery Safekeeping issued to hegumen Ioan Zhelezo on June, 20, 1651]. Materialy po Istorii Pochaevskoj Lavry izdannye Vasiliem Levickim. Pochaev, 1912. 184 s. (In Russian).
Shevchuk S.I. Listi M. Kostomarova do brativ Sementovskih – dzherelo dlya vivchennya narodnogo traktuvannya Beresteckoyi bitvi. [M. Kostomarov 's letters to the Sementovski brothers are a source for studying the popular interpretation the Battle of Berestechko]. Berestecka bitva v istoriyi Ukrayini. Rivne, 1992. S. 30–32. (In Ukrainian).
Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti.
