«Тупикова гілка усної історії» та написання «Історії міст і сіл УРСР» (на прикладі Дніпропетровської області)

Автор(и)

  • Альберт Венгер Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара

DOI:

https://doi.org/10.26565/2227-6505-2020-31-12

Ключові слова:

тупикова гілка, усна історія, Дніпропетровська область

Анотація

Метою дослідження є визначення місця «тупикової гілки усної історії» та написання «Історії міст і сіл УРСР».

Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності у поєднанні з історико-порівняльним, та мікроісторичним методами.

Наукова новизна дослідження полягає у постановці проблеми і визначенні феномену у розвитку усної історії,  як «тупикова гілка». Дослідження показало, що «тупикова гілка» з’явилася після появи звукозаписуючої техніки. Особливо активно «тупикова гілка» використалася у країнах де подібна техніка була недоступною для дослідника. Під час реалізації в УРСР масштабного історичного проекту «Історії міст і сіл УРСР» перед авторами історичних нарисів постало завдання збирати спогади місцевих жителів і перекривати ними історичні лакуни, що виникли через відсутність документальних джерел. В результаті чого під час підготовки нарисів з історії невеликих населених пунктів активно записували спогади місцевих жителів.

Висновки. У результаті проведеної  роботи було встановлено, що «тупикова гілка усної історії» існувала паралельно з «прогресивною гілкою» і активно використовувалася дослідниками для (ре)конструкції минулого. Одним із наймасштабніший історичних проектів де використовувалася  «тупикова гілка» стало написання «Історії міст і сіл УРСР». На прикладі Дніпропетровської області вдалося визначити, що автори історичних нарисів зверталися до усної історії лише у тих випадках коли бракувало документальних джерел. Для того, щоб «легалізувати» записані від руки спогади їх завіряли печатками сільських рад. Ключовим недоліком «тупикової гілки» є деформація спогадів, яку вони проходять під час записування на слух. Деформація відбувалася у двох напрямках  тематично-смисловою та презентаційною. Тематично-смислова деформація проявлялася у висвітленні лише окремих тем: «революції 1905-1907 рр.», «збройна боротьба за владу Рад» та інше. Презентаційна деформація проявлялася у підлаштуванні текстів під радянський історичний навратив.

Завантаження

Опубліковано

2021-06-16

Номер

Розділ

УРБАНІСТИЧНІ СТУДІЇ

Як цитувати

«Тупикова гілка усної історії» та написання «Історії міст і сіл УРСР» (на прикладі Дніпропетровської області). (2021). Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», 31, 136-148. https://doi.org/10.26565/2227-6505-2020-31-12