ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ГРОМАД

Анотація

Актуальність теми статті зумовлена необхідністю дослідження процесів соціальної згуртованості територіальних громад, що є важливим елементом сталого розвитку держави, зокрема в умовах геополітичних криз, економічних трансформацій і соціальних змін. Взаємодія між громадянами, ступінь довіри та ефективність публічного управління прямо впливають на здатність громади до успішного самостійного функціонування, вирішення місцевих проблем і досягнення соціальної гармонії. В статті проаналізовано основні чинники, що визначають соціальну згуртованість, а також механізми її підтримки з врахуванням міжнародного досвіду та вітчизняних напрацювань.

У рамках дослідження виявлено, що процеси соціальної згуртованості територіальних громад обумовлені комплексом факторів, серед яких основними є соціальний капітал, інституційна підтримка, а також позиція громадської активності. Встановлено, що стабільність соціальних зв’язків у громаді, їхня вертикальна та горизонтальна організація є вирішальними для ефективного управління ресурсами та подолання соціальних викликів. Систематизовано основні компоненти соціальної згуртованості, серед яких довіра між громадянами та органами місцевого самоврядування, соціальна справедливість, інклюзія, а також залученість представників спільноти в суспільне життя. Виявлено, що на рівень соціальної згуртованості суттєво впливають інституційні ініціативи, спрямовані на формування сприятливих умов для активної громадянської участі в прийнятті рішень і підтримку групових ініціатив. Серед важливих чинників виділено роль соціальних послуг і доступ до базових ресурсів, що забезпечують рівні можливості для всіх членів громади.

У висновках зазначено, що соціальна згуртованість є динамічним процесом, який потребує дієвої підтримки від органів влади та активної позиції громадян, їх узгодженої співпраці. Її зміцнення можливе за умови розвитку соціальних зв’язків, розбудови довірчих відносин між громадами, а також забезпечення належного рівня інклюзивності та доступу до суспільних благ. У подальших дослідженнях необхідно зосередитись на вивченні механізмів зменшення соціальних бар’єрів, розвитку міжгромадівских взаємодій і підтримки колективної відповідальності за громаду.