СТРУКТУРА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СУЧАСНІЙ ПАРАДИГМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню концептуального підходу до управління промисловими підприємствами, що базується на запровадженні управлінських новацій в контексті викорис­тання та розвитку інтелектуального потенціалу. Акцентовано на тому, що традиційні концепції не повною мірою відображають сучасні імперативи загальної управлінської парадигми в сис­темі інтелектуального виробництва. Сучасна практика організації інтелектуально-інноваційної діяльності підприємств свідчить, що ефективне використання інтелектуального потенціалу є одним з визначальних чинників їх успішного функціонування та розвитку. Доведено, що до вивчення інтелектуального потенціалу потрібно підходити з двох сторін: з однієї  − як до су­купності людей – володарів знань, які орієнтуються на пізнавальну і перетворювальну діяль­ність, а з іншої − як сукупності наукових, технічних, соціальних, культурних знань, що пред­ставлені матеріально-технічними формами. Проаналізовано теоретичні підходи до опису еле­ментів та архітектоніки будови інтелектуального потенціалу підприємства та виокремлено низку відмінностей, які ускладнюють вироблення практичних рекомендацій в контексті під­вищення конкурентоспроможності реального сектора української економіки. Конкретизовано основні чинники, що здійснюють вплив на формування структурних компонентів інтелекту­ального потенціалу підприємства. Обґрунтовано структуру інтелектуального потенціалу сто­совно реалій інноваційної діяльності сучасних підприємств. Дано авторське визначення сут­ності категорій «творчий потенціал», «професійно-кваліфікаційний потенціал», «приховані можливості нововведення». Доведено, що кожен елемент інтелектуального потенціалу – це сво­єрідна сукупність можливостей, внаслідок взаємодії яких досягається синергетичний ефект і виробнича система набуває нових властивостей, не притаманних кожному окремому компо­ненту. Наголошено на важливості гармонійного розвитку елементів інтелектуального потенці­алу підприємства з метою збереження стійкості його діяльності та підвищення конкуренто­спроможності на ринку.