Вплив глобальної сейсмічної активності на іоносферу

И. Г. Захаров
А. М. Цымбал

Ключові слова: іоносферні збурення, критична частота області F2, повний електронний вміст іоносфери, глобальна сейсмічна активність

Анотація

Розглянуто вплив на іоносферу різких підсилень глобальної сейсмічної активності. Для аналізу використані щоденні дані за період 2007-2015 рр. про критичну частоту області F2 у східній та західній півкулях у сейсмічно спокійних регіонах і глобальні карти повного електронного вмісту. Використано також дані про тропосферу і космічну погоду. Знайдено стійкий відгук в іоносфері на глобальні літосферні процеси.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Korepanov V., Hayakawa M., Yampolski Y., Lizunov G. AGW as a seismo-ionospheric coupling responsible agent // Physics and Chemistry of the Earth. – 2009. – V. 34, No. 6-7. – P. 485–495.

Liperovsky V.A., Pokhotelov O.A., Meister C.-V., Liperovskaya E.V. On recent physical models of lithosphere- atmosphere-ionosphere coupling before earthquakes // Natural hazard and Earth system sciences. – 2007. 0000:0001.12.

Tanimoto T., Heki K., Artru-Lambin J. Interaction of Solid Earth, Atmosphere, and Ionosphere // Treatise on Geophysics. 2 nd edition. – Oxford: Elsevier, 2015. – Vol 4. – P . 421-443.

Shuanggen Jin, Giovanni Occhipinti, Rui Jin. GNSS ionospheric seismology: Recent observation evidences and characteristics // Earth. Science Reviews. – 2015. – V. 147. –P. 54–64.

Летников Ф.А. Синергетика геологических систем. Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1992. 230 с.

Викулин А.В., Быков В.Г., Лунева М.Н. Ротационная геодинамическая модель // Методы изучения, строение и мониторинг литосферы. – Новосибирск: СО РАН НИЦ ОИГГМ, 1998. – С. 163-165.

Фридман A.M., Поляченко Е.В., Насырканов Н.Р. О некоторых корреляциях в сейсмодинамике и двух компонентах сейсмической активности Земли // Успехи физ. наук. – 2010. – Т. 180, № 3. – С. 303-312.

Шуман В.Н. Нелинейная динамика, сейсмичность и аэрокосмические зондирующие системы // Геофизический журнал. – 2015. – Т. 37, № 2. – С. 38-55.

Черногор Л.Ф. Физика Земли, атмосферы и геокосмоса в свете системной парадигмы // Радиофизика и радиоастрономия. Т. 8. № 1. С. 59–106. 2003.

Браунли К.А. Статистическая теория и методология в науке и технике. – М.: Наука, 1977. – 245 с.

Добровольский И.П. Теория подготовки тектонического землетрясения. – М.: Наука, 1991. – 224 с.

Казачевская Т.В., Нусинов А.А. Прогностическая модель коротковолнового ультрафиолетового излучения Солнца // Геомагнетизм и аэрономия. – 1986. – Т. 15, № 2. – С. 593–596.

Гордиец Б.Ф., Марков М.Н., Шелепин Л.А. Солнечная активность и Земля. – М.: Знание, 1980. – 64 с.

Zakharov I.G. Ionosperic day-to-day variability and its coupling with processes in geospace, troposphere and lithosphere // The scientific heritage. – 2016. – V. 1, No. 6. – P. 9-16.

Hayakawa M. VLF/LF radio sounding of ionospheric perturbations associated with earthquakes // Sensours. – 2007, – V. 7. – P. 1141-1158.

Сывороткин В.Л. Глубинная дегазация и глобальные катастрофы. – М.: "Геоинформмарк", 2002. – 250 с.