https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/issue/feed Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Радіофізика та електроніка» 2020-02-03T00:44:42+02:00 Anatoliy Tsymbal A.Tsymbal@karazin.ua Open Journal Systems <p>Фахове видання з фізико-математичних наук.</p> <p>У збірнику представлені результати теоретичних та експериментальних досліджень,&nbsp;що спрямовані на розв’язання актуальних задач сучасної радіофізики.</p> <p>До них відносяться: розповсюдження радіохвиль в навколоземному просторі, його діагностика з використанням радіофізичних методів, розповсюдження і дифракція електромагнітних хвиль у електродинамічних структурах, взаємодія лазерного випромінювання з речовиною та біологічними об’єктами, фізичні принципи у напівпровідникових приладах тощо.</p> <p>Для наукових працівників, аспірантів, студентів старших курсів радіофізичних спеціальностей.</p> https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/15164 Аналітична теорія хвиль Флоке-Блоха в гіротропних магнітофотонних кристалах 2020-01-14T19:46:42+02:00 А. А. Shmat’ko sh47@ukr.net V. N. Mizernik viknikm@ukr.net Е. N. Odarenko yevhen.odarenko@nure.ua <p><strong>Актуальність</strong> розглянутої в роботі задачі визначена широким застосуванням магнітофотонних кристалів у різних пристроях терагерцового мікрохвильового й оптичного діапазонів. Ключовим є аналітичне рішення третьої крайової задачі для рівняння Хілла зі змішаними граничними умовами Коши. Такий підхід дозволив знайти в явному вигляді нові рішення для електромагнітних полів у шарах кристала й дисперсійні характеристики для ТЕ- і ТМ-хвиль, що важливо для розробки нових багатофункціональних пристроїв терагерцового діапазону.</p> <p><strong>Ціль</strong> <strong>роботи</strong><strong> –</strong> розробка аналітичної теорії хвиль Флоке-Блоха для гіротропних магнітофотонних кристалів з поперечним магнітним полем.</p> <p><strong>Матеріали</strong> <strong>й</strong> <strong>методи</strong>. Магнітофотонні кристали складаються з гіротропних (гіроелектричних або гіромагнітних матеріалів) двошарових структур на періоді, параметри яких змінюються від величини прикладеного магнітного поля. Розглядаються аналітичні методи рішення рівняння Хілла через фундаментальні рішення третьої крайової задачі.</p> <p><strong>Результати</strong><strong>. </strong>Визначені в аналітичному вигляді фундаментальні рішення рівняння Хілла. Знайдені аналітичні вирази для дисперсійних характеристик ТЕ- і ТМ- хвиль Флоке-Блоха. Установлено існування об'ємних і поверхневих хвиль у зонах пропускання магнітофотонного кристалу. Показано існування для позитивної ефективної електричної або магнітної проникності незвичайної поверхневої хвилі з нетиповим розподілом поля в шарах кристалу.</p> <p><strong>Виводи</strong><strong>. </strong>Запропонований новий підхід для визначення рішень рівняння Хілла на основі фундаментальних рішень третьої крайової задачі дозволив отримати в аналітичному виді дисперсійні характеристики й поля керованих гіромагнітних магнітофотонних кристалів для ТЕ- і ТМ- хвиль Флоке-Блоха. Це дозволить відносно просто розраховувати різні функціональні пристрої на основі керованих Брэггівских структур.</p> 2019-12-24T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/15046 Алгоритми пошуку дефектів в інженерних спорудах за допомогою георадарів. (оглядова стаття, Частина І) 2020-01-14T19:48:13+02:00 D. O. Batrakov Dmitry.O.Batrakov@univer.kharkov.ua <p><strong>Актуальність</strong> проблеми розвитку технічних засобів (імпульсних георадарів) і алгоритмів обробки надширокосмугових сигналів випливає з широкого спектру можливостей, які дають ці засоби неруйнівного контролю і дистанційного зондування спільно з потенціалом сучасних обчислювальних засобів і програмного забезпечення. Особливий інтерес у зв'язку з цим представляють результати, отримані на основі використання різних ефектів, пов'язаних зі зміною стану поляризації як первинних (зондуючих) імпульсів, так і сигналів, відбитих від складних багатошарових середовищ для виявлення дефектів в них. це пов'язано з можливістю не тільки швидкого виявлення неоднорідностей, але і з відносно невеликою собівартістю таких робіт.</p> <p><strong>Мета роботи</strong> - огляд різних технічних засобів (імпульсних георадарів) і методів обробки сигналів для виявлення різних внутрішніх неоднорідностей в плоскошаруватих середовищах. До таких &nbsp;неоднородностей відносять крім різних елементів внутрішніх комунікацій (кабелі) і технічних елементів (дренажні труби) також і небезпечні зовні невидимі дефекти - підповерхневі тріщини і розшарування (порушення контакту між шарами).</p> <p><strong>Матеріали та методи:</strong> в роботі наведено огляд методів, розроблених в тому числі і автором, які призначені для вирішення в першу чергу практичних завдань виявлення підповерхневих неоднорідностей і дефектів в плоскошаруватих середовищах. Фізичним підгрунтям для створення цих методів послужили результати багаторічних досліджень автора, які пов'язані із застосуванням аналізу поляризаційного стану складних (в тому числі і імпульсних) сигналів, що розсіяні різними об'єктами.</p> <p><strong>Результати:</strong> основу розглянутих результатів складають як наукові статті, так і патенти України на винаходи і корисні моделі, отримані автором.</p> <p><strong>Висновки:</strong> наведений у статті огляд результатів і різних методів являє собою ще одне підтвердження широких можливостей, які відкриваються новими засобами дистанційного зондування і неруйнівного контролю. До цих засобів слід віднести не тільки власне прилади (елементи отримання первинних даних), але і алгоритми обробки інформації та програмне забезпечення, що об'єднані в єдину методологію збору, обробки і подальшого зберігання даних про поточний стан обстежуваних технічних і природних об'єктів.</p> 2019-12-24T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/15049 Вплив зменшення шуму вхідного сигналу на класифікацію місцезнаходження об’екту штучною нейронною мережею при надширокосмуговій радіоінтроскопії 2020-01-10T17:19:07+02:00 O. M. Dumin dumin@karazin.ua V. A. Plakhtii plakhtii@karazin.ua O. A. Prishchenko dumin@karazin.ua D. V. Shyrokorad hoveringphoenix@gmail.com <p><strong>Актуальність. </strong>Широке використання імпульсного надширокосмугового підповерхневого зондування для низки практичних застосувань в археології, будівництві та в гуманітарному розмінуванні стримується наявністю шумів і завад високого рівня в прийнятому відбитому полі. Часто це робить класифікацію об’єктів під поверхнею землі практично неможливим вже на невеликих глибинах та віддаленнях від приймальної та передавальної антени. Окрім використання спеціальних конструкцій антенних систем для покращення результату розпізнавання, викликає інтерес застосування сучасних методів цифрової фільтрації сигналів.</p> <p><strong>Мета роботи.</strong> Дослідити вплив знешумлення вхідних сигналів на якість розпізнавання штучною нейронною мережею підповерхневих об’єктів та їхніх координат для моделі адитивного гаусового шуму різного рівня.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>В даній роботі була перевірена ідея покращити стабільність розпізнавання прихованих об’єктів в умовах присутності сторонніх шумів шляхом попередньої обробки вхідних сигналів новітніми популярними методами шумоподавлення, такими як метод гусениці та вейвлет-перетворення. Для виключення випадковості результату відповіді нейронної мережі для кожної реалізації адитивного шуму заданого рівня була проведена достатня кількість спроб для кожного із методів та наведена статистика, яка ілюструє ефективність кожного з підходів. Для перевірки гіпотези про ефективність знешумлення вхідних сигналів проводиться числове моделювання електродинамічної структури, яка є моделлю реальної підстилаючої поверхні з об’єктом, методом кінцевих різниць у часовому просторі (FDTD). На отриманих ідеальних часових залежностях амплітуди відбитого поля тренується штучна нейронна мережа на правильне розпізнавання положення об’єкта, яку в подальшому перевіряють на тих же ж вхідних сигналах, до яких доданий шум певного рівня. Похибки у розпізнаванні в останньому випадку порівнюють із аналогічними похибками у випадку, коли до зашумлених вхідних сигналів застосовують популярні сучасні процедури знешумлення.</p> <p><strong>Результати. </strong>Продемонстровано, що штучна нейронна мережа має гарні апроксимуючі властивості, здатні ефективно протистояти шумам у вхідних сигналах. Показано, що для всіх рівнів шуму статистично метод гусениці погіршує якість розпізнавання об’єктів. Метод фільтрації на основі вейвлет-перетворення статистично незначним чином покращує класифікацію об’єктів ніж за відсутності знешумлення, але цей результат не відрізняється стабільністю.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Для ефективного застосування методів фільтрації шумів у прийнятих сигналах імпульсного радара, необхідно мати попередні знання про характер шумів або особливості корисного сигналу. Імплементація методів знешумлення без використання цих знань не може покращити якість розпізнавання підповерхневих об’єктів.</p> 2019-12-24T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/15170 Система позиціонування на імпульсних надширокосмугових полях 2020-01-10T17:19:32+02:00 O. M. Dumin dumin@karazin.ua V. A. Plakhtii dumin@karazin.ua I. D. Persanov dumin@karazin.ua S. Cao 1240805801@qq.com <p><strong>Актуальність</strong>. Системи позиціонування на основі радіохвиль широко застосовуються як у глобальному масштабі, так і для точного визначення положення об’єктів у закритих приміщеннях. Глобальні системи позиціонування, як правило, потребують коштовної високоякісної часової синхронізації, допускають суттєві похибки за неналежних погодних умов, при падінні радіохвиль на земну поверхню під малими кутами, затінюванні приймачів великогабаритними перешкодами та за наявності радіоелектронних завад різної природи.</p> <p><strong>Мета роботи</strong>. Пропонується дослідження принципово нової системи позиціонування із використанням надширокосмугових імпульсних електромагнітних полів та їхнього аналізу штучною нейронною мережею.</p> <p><strong>Матеріали та методи</strong>. Для визначення положення приймача надширокосмугових хвиль використовується явище зміни форми імпульсу від кута, під яким він випромінюється антеною. Для початку, розглядається двовимірний випадок цієї задачі. Збуджуючи різними імпульсними сигналами дві антени, що рознесені на відому відстань одна від одної, можна визначити місце розташування приймача за умови знання кутів приходу імпульсів від кожної антени. В якості опромінювачів використовуються надширокосмугові антени типу «метелик», які збуджуються гаусовими імпульсами різної тривалості. Форми прийнятих імпульсів розраховуються методом кінцевих різниць у часовому просторі (FDTD). Класифікація часових форм прийнятих електромагнітних хвиль від різних антен під різними кутами випромінювання здійснюється глибокою нейронною мережею.</p> <p><strong>Результати</strong>. Показано, що штучна нейронна мережа для проведення класифікації особливу увагу приділяє проміжкам часу, де прийнятий імпульс змінюється найшвидше. Чотиришарова мережа безпомилково розрізняє прийняті сигнали від різних антен. Числове моделювання електродинамічної задачі та навчання штучної нейронної мережі показало можливість визначення кутів випромінювання штучною нейронною мережею з точністю до одного градусу за деякими непринциповими винятками. Використовуючи базу між антенами в 50 метрів, досягнута точність визначення положення приймача не гірше 62&nbsp;см в квадраті 50 на 50 метрів за винятком деяких кутів, для яких точність падає до 2 метрів.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Властивість антен змінювати форму випромінених надширокосмугових імпульсів від кута може бути використана для побудови нової системи позиціонування, яка не потребує часової синхронізації із передавачем. Запропонована система може бути ефективно використана у закритих приміщеннях. Відмінною особливістю системи позиціонування на імпульсних електромагнітних хвилях є її висока завадостійкість до існуючих вузькосмугових електромагнітних хвиль.</p> 2019-12-24T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/15172 Неспотворений прийом імпульсного сигналу без носійної частоти феритовою антеною 2020-01-14T15:26:24+02:00 Т. N. Ogurtsova otn_tati@ukr.net N. K. Blinova blinova@karazin.ua G. P. Pochanin otn_tati@ukr.net S. O. Masalov otn_tati@ukr.net V. V. Usova otn_tati@ukr.net <p><strong>Актуальність. </strong>В останні десятиліття сформувався новий напрямок радіолокації, в якому знайшли своє застосування часово та просторово обмежені сигнали з різноманітними видами обвідної та шириною частотного спектру. Застосування таких надширокосмугових (НШС) електромагнітних імпульсів при розв’язанні задач підповерхневого зондування вимагає змін у принципах побудови апаратури радіолокаційних систем, у тому числі і приймальних антенних систем.</p> <p>Актуальною залишається задача побудови малогабаритної імпульсної НШС приймальної антени, яка має високу чутливість та не спотворює форму сигналу, який приймається. В якості таких антен можна використовувати феритові рамочні антени. Застосування феритових стрижнів у приймальних антенах дає змогу підвищити їх чутливість, залишаючи габарити малими. Методи конструювання НШС імпульсних феритових&nbsp; антен знаходяться ще в початковій стадії свого розвитку і потребують всебічних фундаментальних і прикладних досліджень.</p> <p><strong>Мета роботи. </strong>Дослідити форму наведеного струму у приймальній антені, яка являє собою феритовий стрижень, охоплений витком провідника, при збудженні антени імпульсним електромагнітним полем у вигляді найбільш поширених функцій без носійної частоти.</p> <p><strong>Методи</strong>. Для розрахунків наведених струмів у провіднику, який охоплює феритовий стрижень, використовувався метод кінцевих різниць у часовому просторі (FDTD).</p> <p><strong>Результати</strong>. Виявлено взаємозв’язок та визначені співвідношення між оптимальними, з точки зору ефективного неспотвореного прийому сигналу, електродинамічними параметрами феритового елемента антени та частотно-часовими параметрами збуджуючого імпульсного поля у вигляді найбільш поширених функцій без носійної частоти, а саме функцій Гауса, 1-ї та 2-ї похідних за часом функції Гауса.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Визначені параметри феритового елемента імпульсної приймальної антени та збуджуючого імпульсного електромагнітного поля без носійної частоти, при яких приймальна антена у вигляді феритового стрижня, охопленого витком провідника, забезпечує чутливий неспотворений прийом імпульсного сигналу.</p> 2019-12-24T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/15047 Імпульсна антена на основі неоднорідної конічної лінії 2020-01-10T17:20:30+02:00 M. N. Legenkiy mlegenkiy@karazin.ua V. S. Khrychov vladkhrychov@ukr.net <p>Актуальність. Наразі для створення сучасних електронних систем важливою є задача проектування малих антен, що ефективно працюють в широкому діапазоні частот. Такі антени зайдуть низку корисних застосувань як у сучасній телекомунікаційних так і у радарних системах різного призначення. Відомо, що частота відсічки залежить від розміру антени, тому задача мініатюризації антени може розглядатися наступним чином: для заданого розміру антени слід створити таку конструкцію, для якою частота відсічки буде найменшою.</p> <p>Мета роботи. Мета роботи полягає в тому, щоб запропонувати конструкцію біконічної антени, яка забезпечить ефективне випромінювання електромагнітної хвилі на низьких частотах та провести аналіз залежності випромінюваної потужності від довжини хвилі для різних конфігурацій антени: біконічної звичайної та оптимізованої для ефективного випромінювання хвиль на низьких частотах.</p> <p>Матеріали та методи. У роботі досліджується модифікація біконічної антени, що представляє собою нерегулярну конічну лінію із діелектричним заповненням. В якості методу розрахунку випромінювання в ближній зоні антени використаний метод скінчених різниць у часовій області у сферичній системі координат (spherical FDTD) адаптований для аксіально-симетричного випадку. Для обчислення полів в дальній зоні використано перехід із ближньої зони до дальньої зони (Near to Far Transformation N2F) у частотній області.</p> <p>Результати. Розглянуто випромінювання біконічної антени в імпульсному режимі. Досліджено звичайну конструкцію біконічної антени та іншу її конструкцію (біконічна антена «ємнісного типу»). Досліджена потужність, що випромінюється антеною на різних частотах. Проаналізовано випромінювання антени на низьких і на високих частотах.</p> <p>Висновки. Показано, що в антені «ємнісного типу» відбувається зниження критичної частоти мод і більш ефективне їх перетворення в дипольну моду вільного простору. Біконічна антена «ємнісного типу» ефективно випромінює електромагнітну енергію на низьких частотах і може бути використана для створення малих антен.</p> 2019-12-24T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/15048 Про підвищення потужності коротких діодів Ганна на основі варизонного InGaPAs 2020-02-03T00:44:42+02:00 I. P. Stotozhenko prof.igor.storozhenko@gmail.com Yu. V. Arkusha prof.igor.storozhenko@gmail.com <p><strong>Background. </strong>The problem of development of the terahertz range with solid state devices remains relevant today. Gunn diodes, IMPATT diodes, resonant tunneling diodes and others are used as active elements. At frequencies above 100 GHz, these devices have a number of physical problems that limit maximum operation from above. One of the possibilities of creating high-frequency Gunn diodes is the use of various graded-gap multicomponent semiconductor compounds. Gunn diodes based on such compounds have higher generation efficiency and, accordingly, output power.</p> <p><strong>Objectives. </strong>Multicomponent semiconductors, the fractional composition of which varies in space, can improve the interaction of the electric field and electrons in devices operating on the effect of intervalley electron transfer. To achieve the best effect, such a semiconductor should have an optimal coordinate dependence between the nonequivalent valleys of the conduction band. Therefore, the aim of the work is to investigate the dependences of the effective generation of current oscillations in the terahertz range based on a graded-gap semiconductor&nbsp; Ga<sub>1-x(z)</sub>In<sub>y(z)</sub>P<sub>y(z)</sub>As<sub>1-y(z)</sub>.</p> <p><strong>Materials and methods.</strong> Using mathematical modeling n<sup>+</sup>&nbsp;-&nbsp;n&nbsp;-&nbsp;n<sup>+</sup> Gunn diodes based on a graded-gap semiconductor &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ga<sub>1-x(z)</sub>In<sub>y(z)</sub>P<sub>y(z)</sub>As<sub>1-y(z)</sub> with active region length being 1,0 µm and the concentration of ionized impurities in it being 9×10<sup>16</sup> cm<sup>–3</sup> are considered. The study was carried out based on the solving Boltzmann kinetic equation for a three-level &nbsp;Г–L–X model of intervalley electron transfer. The resulting system of equations is solved numerically and allows one to get the dynamic distribution of the concentration of charge carriers, their energy, current density, electric field strength, and the voltage drop across the diode.</p> <p><strong>Results</strong><strong>.</strong> It is shown that in graded-gap diodes based on Ga<sub>1-x(z)</sub>In<sub>y(z)</sub>P<sub>y(z)</sub>As<sub>1-y(z)</sub> some domain current instability mode can be implemented. Unlike similar devices based on homogeneous semiconductors, such as GaAs, InP or Ga<sub>0,5</sub>In<sub>0,5</sub>As, in diodes based on graded-gap Ga<sub>1-x(z)</sub>In<sub>y(z)</sub>P<sub>y(z)</sub>As<sub>1-y(z) </sub>undamped current oscillations occur. The maximum power of the main mode of such oscillations is 19&nbsp;mW at a frequency of 95&nbsp;GHz. Higher harmonics are present in the oscillations spectrum: the power of the second harmonic is 1,6 mW, and that of the third is&nbsp;&nbsp; 0,3 mW. The frequency and power of self-oscillations in graded-gap diodes depends on the composition of the semiconductor compound both in the anode and in the cathode and is observed at optimal values of the applied voltage.</p> <p><strong>Conclusions.</strong> Graded-gap Gunn diodes based on Ga<sub>1-x(z)</sub>In<sub>y(z)</sub>P<sub>y(z)</sub>As<sub>1-y(z)</sub> with active region length being 1,0 µm and the concentration of ionized impurities in it being 9×10<sup>16</sup> cm<sup>–3</sup> are able to generate continuous current oscillations in a fairly wide frequency range due to efficient operation at the main, second and third harmonics. The research results can be used in the development of high-frequency devices for various scientific research.</p> 2019-12-24T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/15182 Оцінка методів розрахунку фазового зсуву хвильових фронтів власних мод конфокального резонатора 2020-01-14T15:28:07+02:00 K. I. Muntean muntean@univer.kharkov.ua <p><strong>Актуальність.</strong> Перевизначення одиниці довжини - метра - через одиницю часу і фундаментальну константу - швидкість світла у вакуумі - відкрило принципову можливість істотного зниження невизначеності її відтворення. У теперішний час прогрес в таких галузях науки і техніки, як абсолютна балістична гравіметрія, контроль великогабаритної асферичної оптики, лазерна інтерферометрія, виробництво електронних компонентів в напівпровідникової промисловості, зробив цю можливість надзвичайно актуальною. Відомо, що вимірювальна шкала лазерних інтерферометрів, що застосовуються для прецизійного вимірювання відстаней, нелінійна, так як синфазні поверхні будь-якого реального пучка випромінювання розташовані в просторі нерегулярно. Для компенсації впливу цієї нерегулярності на результат вимірювання необхідне знання прецизійної фазової структури реальних лазерних пучків.</p> <p><strong>Мета роботи - </strong>порівняння і оцінка теоретичних методів розрахунку величини фазового зсуву і закону його розподілу вздовж оптичної осі пучка оптичного випромінювання.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Розглянуто та порівняно відомі методи розрахунку топологічного фазового зсуву синфазних поверхонь пучка оптичного випромінювання - метод Ломмеля-Дебая на основі інтеграла Френеля-Кірхгофа, модифікований метод на основі інтеграла Релея- Зоммерфельда і метод гауссова пучка на основі параболічного рівняння.</p> <p><strong>Результати.</strong> Кожним методом проведені розрахунки відставання фази, що накопичена, для сфокусованого пучка випромінювання при переміщенні площині спостереження щодо його фокусної точки. Обчислено також розподіл відносної зміни відстані між синфазними поверхнями в діапазоні переміщень від λ до 10<sup>6</sup>•λ. Найбільш адекватна фізична картина явища отримана методом гауссова пучка на основі параболічного рівняння..</p> <p><strong>Висновки.</strong> Отримані результати знайдуть застосування для зниження систематичної помилки лазерних інтерферометрів.</p> 2019-12-26T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/radiophysics/article/view/15176 Флуктуації геомагнітного поля, які супроводжували чуйські землетруси в вересні – жовтні 2003 р. 2020-01-14T15:32:20+02:00 Y. Luo Leonid.F.Chernogor@gmail.com K. P. Garmash Leonid.F.Chernogor@gmail.com L. F. Chernogor Leonid.F.Chernogor@gmail.com S. M. Shulga Leonid.F.Chernogor@gmail.com <p><strong>Актуальність. </strong>У даний час актуальною проблемою є вивчення взаємодії підсистем в системі Земля&nbsp;–&nbsp;атмосфера&nbsp;–&nbsp;іоносфера&nbsp;–&nbsp;магнітосфера. Для виявлення прямих і зворотних, позитивних і негативних зв’язків між підсистемами використовуються джерела з великим енерговиділенням. У даній роботі в якості такого джерела розглядаються Чуйські землетруси, магнітуда яких змінювалася від 4.5 до 7.3.</p> <p><strong>Метою</strong> цієї роботи є опис результатів пошуку можливої реакції геомагнітного поля в діапазоні періодів 1&nbsp;–&nbsp;1000&nbsp;с на Чуйські землетруси, які підготовлювалися або відбулися, у вересні&nbsp;–&nbsp;жовтні 2003&nbsp;р.</p> <p><strong>Методи і методологія.</strong> Вимірювання виконані за допомогою магнітометра-флюксметра, розташованого в Магнітометричній обсерваторії ХНУ імені В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна. Чутливість магнітометра складає 0.5&nbsp;–&nbsp;500&nbsp;пТл для періодів 1&nbsp;–&nbsp;1000 с. Обробка результатів вимірювань здійснювалася в три етапи. Спочатку магнітометричні сигнали, зареєстровані у відносних одиницях, з урахуванням амплітудно-частотної характеристики магнітометра перетворювалися в сигнали, вимірювані в абсолютних одиницях. Далі здійснювалася смугова фільтрація в діапазонах періодів 1&nbsp;–&nbsp;10, 10&nbsp;–&nbsp;100 і 100&nbsp;–&nbsp;1000 с. Після цього проводився системний спектральний аналіз часових варіацій рівня H- та D-компонент геомагнітного поля.</p> <p><strong>Результати.</strong> За 43 та 163 хв до землетрусу з магнітудою 7.3 виявлено квазіперіодичні варіації геомагнітного поля, які могли бути магнітним передвісником землетрусу. Описано механізм такого передвісника. Після землетрусів з магнітудами 7.3, 6.7 і 7.0 виявлено квазіперіодичні варіації геомагнітного поля. Такі варіації могли бути викликані перенесенням збурень за допомогою сейсмічних хвиль, що мають швидкості від 1.9 до 5.3 км/с, а також за допомогою акустико-гравітаційних хвиль, які поширюються зі швидкістю від 320 до 670 м/с. 1&nbsp;жовтня 2003&nbsp;р. зміна характеру варіацій мала місце при часах запізнення від 0 до 5 хв. Якщо ці варіації пов’язані з землетрусами, переносником збурень могли виступати МГД хвилі.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Установлено, що помірні землетруси здатні призводити до реєструємих збурень у геомагнітному полі на відстанях ~3500&nbsp;км від епіцентру сейсмічного удару.</p> 2019-12-24T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement##