Робота з ейфорійною пам’яттю у адиктів
Анотація
Стаття концептуалізує феномен адиктивної ейфорійної пам’яті як стійкі, емоційно насичені спогади про вживання психоактивних речовин із дисоціативним характером переживань та дефіцитом символічного рівня. Феноменологічно можна виділити два модулі: (1) гострі «ейфорійні інтрузії» із вегетативними реакціями та потягом; (2) латентну «пам’ять утраченого раю» з виразним компонентом туги та нарцисичним змістом. На нейробіологічному рівні узагальнено мультисистемну модель пам’яті (гіпокамп-контекст/стимул-стимул, амігдала-стимул-афект, дорсальний стріатум-стимул-реакція) і роль стрес-медіаторів та глутамат-залежної пластичності у консолідації та підтриманні адиктивних слідів пам’яті, що уможливлює реактивацію потягу навіть через роки ремісії. Критично проаналізовано обмеження підходів реконсолідації (залежність ефектів від «сили» й «віку» пам’яті, контексту та тривалості інтервенції) і неоднозначні результати експозиційних методик у лікуванні адикцій. Запропоновано альтернативну терапевтичну стратегію проконсолідації як доведення адиктивного досвіду до рівня семантизованого життєвого наративу та посилення кортіко-кортікальної інтеграції. Стратегія містить три послідовні модулі: символізацію/менталізацію мотивацій уживання (зокрема через малюнкові та образні техніки) та наративізацію (конструювання історії від третьої особи з перерозподілом афектів у часовій перспективі). Підкреслено показання: стабільна ремісія (переважно ≥2–3 роки для хімічних адикцій); для поведінкових адикцій можливе більш раннє застосування. Ілюстративні клінічні кейси демонструють операціоналізацію технік і потенціал зміни від суб’єктивної «ейфорійної інтрузії» до інтегрованого досвіду.
Завантаження
Посилання
Gorski, T. T. (2009). Passages through recovery: An Action Plan for Preventing Relapse. Simon and Schuster.
Milton, A. L., & Everitt, B. J. (2012). The persistence of maladaptive memory: Addiction, drug memories and anti-relapse treatments. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 36(4), 1119–1139. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2012.01.002.
Weiss, F. (2005). Neurobiology of craving, conditioned reward and relapse. Current Opinion in Pharmacology, 5(1), 9–19. https://doi.org/10.1016/j.coph.2004.11.001.
Kandasamy, A., & Menon, J. (2018). Relapse prevention. Indian Journal of Psychiatry, 60(8), 473. https://doi.org/10.4103/psychiatry.indianjpsychiatry_36_18.
Taujanskaitė, U., Cahill, E. N., & Milton, A. L. (2020). Targeting drug memory reconsolidation: a neural analysis. Current Opinion in Pharmacology, 56, 7–12. https://doi.org/10.1016/j.coph.2020.08.007.
Goodman, J., & Packard, M. G. (2016). Memory systems and the addicted brain. Frontiers in Psychiatry, 7. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2016.00024.
White, N. M. (1996). Addictive drugs as reinforcers: multiple partial actions on memory systems. Addiction, 91(7), 921–950. https://doi.org/10.1046/j.1360-0443.1996.9179212.x.
Goldfarb, E. V., & Sinha, R. (2018). Drug-Induced glucocorticoids and memory for substance use. Trends in Neurosciences, 41(11), 853–868. https://doi.org/10.1016/j.tins.2018.08.005.
Baker, T. B., Piper, M. E., McCarthy, D. E., Majeskie, M. R., & Fiore, M. C. (2004). Addiction motivation reformulated: an affective processing model of negative reinforcement. Psychological Review, 111(1), 33–51. https://doi.org/10.1037/0033-295x.111.1.33.
Holden, C. (2001). Zapping memory center triggers drug craving. Science, 292(5519), 1039. https://doi.org/10.1126/science.292.5519.1039a.
Rivera, C. C., Price, R., Fortuna, R. P., Li, C., Do, C., Shinkle, J., Ghilotti, M. G., Shi, X., Kirby, L. G., Smith, G. M., & Unterwald, E. M. (2023). The ventral hippocampus and nucleus accumbens as neural substrates for cocaine contextual memory reconsolidation. bioRxiv (Cold Spring Harbor Laboratory). https://doi.org/10.1101/2023.11.29.569314.
Wang, W., Zeng, F., Hu, Y., & Li, X. (2019). A Mini-Review of the role of glutamate transporter in drug addiction. Frontiers in Neurology, 10. https://doi.org/10.3389/fneur.2019.01123.
Sorg, B. A. (2012). Reconsolidation of drug memories. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 36(5), 1400–1417. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2012.02.004.
Milton, A. L. (2023). Drug memory reconsolidation: from molecular mechanisms to the clinical context. Translational Psychiatry, 13(1). https://doi.org/10.1038/s41398-023-02666-1.
Haubrich, J., & Nader, K. (2016). Memory reconsolidation. Current Topics in Behavioral Neurosciences, 151–176. https://doi.org/10.1007/7854_2016_463.
Lechner, H. A., Squire, L. R., & Byrne, J. H. (1999). 100 years of consolidation – Remembering Müller and Pilzecker. Learning & Memory, 6(2), 77–87. https://doi.org/10.1101/lm.6.2.77.
Squire, L. R., Genzel, L., Wixted, J. T., & Morris, R. G. (2015). Memory consolidation. Cold Spring Harbor Perspectives in Biology, 7(8), a021766. https://doi.org/10.1101/cshperspect.a021766.
Zilverstand, A., Huang, A. S., Alia-Klein, N., & Goldstein, R. Z. (2018). Neuroimaging Impaired Response Inhibition and Salience Attribution in Human Drug Addiction: A Systematic review. Neuron, 98(5), 886–903. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2018.03.048.
López-Caneda, E., & Almeida-Antunes, N. (2025). Inhibitory control in addictive behaviors: is there room for memory suppression? Frontiers in Human Neuroscience, 19. https://doi.org/10.3389/fnhum.2025.1545176.
Goldstein, R. Z., & Volkow, N. D. (2011). Dysfunction of the prefrontal cortex in addiction: neuroimaging findings and clinical implications. Nature Reviews. Neuroscience, 12(11), 652–669. https://doi.org/10.1038/nrn3119.
Bornstein, A. M., & Pickard, H. (2020). “Chasing the first high”: memory sampling in drug choice. Neuropsychopharmacology, 45(6), 907–915. https://doi.org/10.1038/s41386-019-0594-2.
Stewart, J., de Wit, H., & Eikelboom, R. (1984). Role of unconditioned and conditioned drug effects in the self-administration of opiates and stimulants. Psychological Review, 91(2), 251–268. https://doi.org/10.1037/0033-295X.91.2.251.
Dawe, S., Powell, J., Richards, D., Gossop, M., Marks, I., Strang, J., & Gray, J. A. (1993). Does post‐withdrawal cue exposure improve outcome in opiate addiction? A controlled trial. Addiction, 88(9), 1233–1245. https://doi.org/10.1111/j.1360-0443.1993.tb02146.x.
Mayet, S., Farrell, M., Ferri, M., Amato, L., & Davoli, M. (2004). Psychosocial treatment for opiate abuse and dependence. Cochrane Database of Systematic Reviews. https://doi.org/10.1002/14651858.cd004330.pub2.
Kiyak, C., Simonetti, M. E., Norton, S., & Deluca, P. (2022). The efficacy of cue exposure therapy on alcohol use disorders: A quantitative meta-analysis and systematic review. Addictive Behaviors, 139, 107578. https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2022.107578.
Back, S. E., Killeen, T., Badour, C. L., Flanagan, J. C., Allan, N. P., Ana, E. S., Lozano, B., Korte, K. J., Foa, E. B., & Brady, K. T. (2018). Concurrent treatment of substance use disorders and PTSD using prolonged exposure: A randomized clinical trial in military veterans. Addictive Behaviors, 90, 369–377. https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2018.11.032.
Hammersley, R. (1994). A digest of memory phenomena for addiction research. Addiction, 89(3), 283–293. https://doi.org/10.1111/j.1360-0443.1994.tb00890.x.
Marlatt, G. A. (1985) Cognitive factors in the relapse process. In: Marlatt, G.A. and Gordon, J.R. Eds., Relapse Prevention, The Guilford Press, New York, 128–200.
Neighbors, C., Tomkins, M. M., Riggs, J. L., Angosta, J., & Weinstein, A. P. (2019). Cognitive factors and addiction. Current Opinion in Psychology, 30, 128–133. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2019.05.004.
Scharff, J. S., & Scharff, D. E. (2005). The primer of object relations. Bloomsbury Publishing PLC.
Radô, S. (1933). The Psychoanalysis of Pharmacothymia (Drug Addiction). The Psychoanalytic Quarterly, 2(1), 1–23. https://doi.org/10.1080/21674086.1933.11925163.
Kutter, P., & Müller, T. (2008). Psychoanalyse: eine Einführung in die Psychologie unbewusster Prozesse. Klett-Cotta.
Khantzian, E. J. (1982). Part II. Addiction and Psychological Disorders: The Self‐Medication Hypothesis: PSYCHOLOGICAL (STRUCTURAL) VULNERABILITIES AND THE SPECIFIC APPEAL OF NARCOTICS. Annals of the New York Academy of Sciences, 398(1), 24–32. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.1982.tb39470.x.
