Взаємозв’язок психологічної стійкості, копінг-стратегій і бойового стресу у військовослужбовців в умовах бойових дій
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена значним підвищенням психологічного навантаження на військовослужбовців Збройних Сил України в умовах бойових дій, що супроводжуються впливом екстремального стресу, втратою близьких, постійною загрозою життю та високим рівнем невизначеності. У такому контексті важливого значення набуває розуміння механізмів психологічної адаптації, зокрема через взаємодію таких особистісних змінних, як психологічна стійкість і копінг-стратегії, у зв’язку з рівнем бойового стресу. Метою статті є виявлення характеру взаємозв’язків між психологічною стійкістю, типами копінг-стратегій і рівнем бойового стресу у військовослужбовців, які мають досвід перебування в зоні бойових дій. У вибірці дослідження взяли участь 120 військовослужбовців (чоловіки 86 %, жінки 14 %) віком від 22 до 48 років. Застосовано стандартизовані психодіагностичні методики: шкалу CD-RISC для оцінки психологічної стійкості, опитувальник COPE для вивчення домінуючих копінг-стратегій та шкалу CES для вимірювання рівня бойового стресу. Результати дослідження свідчать про наявність статистично значущих кореляцій між досліджуваними змінними. Психологічна стійкість негативно пов’язана з бойовим стресом, активні копінг-стратегії демонструють позитивний зв’язок зі стійкістю і негативний з бойовим стресом, тоді як уникальні стратегії мають позитивну кореляцію з бойовим стресом. Регресійний аналіз показав, що саме рівень психологічної стійкості є достовірним предиктором зниження бойового стресу, на відміну від типу копінг-стратегій, які не мають самостійної прогностичної сили. У висновках підкреслено значення розвитку психологічної стійкості як ключового ресурсу для збереження психічного здоров’я військовослужбовців, а також доцільність цілеспрямованої психокорекційної роботи, спрямованої на зменшення дезадаптивного копінгу та формування ефективних стратегій подолання стресу. Отримані дані можуть бути використані при проектуванні тренінгових програм, у військово-психологічній діагностиці та реабілітаційних заходах після участі в бойових діях.
Завантаження
Посилання
Kokun, O.M. (Ed.). (2022). Ensuring psychological resilience of military personnel in combat situations. Kyiv-Odesa: Phoenix. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/731412/1/ [in Ukrainian].
Kasiianenko, D. (2025). Adaptation of the Ukrainian Version of the Combat Exposure Scale Scale (CES-UA). Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Psychology, 78, 67-76. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2025-78-10 [in Ukrainian].
Myloslavska, O., Bohdanovskyi, S. (2023). Peculiarities of self-regulation in military personnel with different levels of resilience. Nauka i osvita, 1, 51–57. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-1-8 [in Ukrainian].
Pavlovska-Kravchuk, V.A. (2025).Resilience as a factor in the psychological readiness of military personnel to perform combat missions. Slobozhansʹkyy naukovyy visnyk Seriya: Psykholohiya. 3, 118–123. https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.21 [in Ukrainian].
Tyutyunnyk, L. (2020). Combat stress and ways to overcome its psychotraumatic consequences. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu oborony Ukrayiny, 55(2), 106–115. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-55-2-106-115 [in Ukrainian].
Bonanno, G.A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59, 20–28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Connor, K.M., Davidson, J.R.T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113.
Folkman, S., Moskowitz J.T. (2004). Coping: Pitfalls and promise. Annual Review of Psychology, 55, 745–774. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.55.090902.141456.
Liu, B., Liu, L., Zou, M., Jin, Y., Ren, L., Li, M., Feng, Y. (2024). Relationships between resilience, perceived social support, and mental health in military personnel: a cross-lagged analysis. BMC Public Health. 24. Article 3433. https://bmcpublichealth.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12889-024-20907-w
Perelygina, L., Balabanova, L., Ovsiannikova, Y., Pokhilko, D., & Kerdyvar, V. (2024). Application of Interactive Psychological Exercises for Psychological Rehabilitation of of Combatants. Journal of Education Culture and Society, 15(2), 67-82. https://doi.org/10.15503/jecs2024.2.67.82
Shorer, S., Weinberg, M., Cohen, L., Marom, D., Cohen, M. (2024). Emotional processing is not enough: relations among resilience, emotional-approach coping, and posttraumatic stress symptoms among combat veterans. Frontiers in Psychology. 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1354669
