Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія https://periodicals.karazin.ua/psychology <p>Фахове видання в галузі&nbsp; психологічних наук.&nbsp;</p> <p><strong>МЕТА:</strong>&nbsp;популяризація та висвітлення сучасних психологічних досліджень, можливостей і шляхів втілення їх у практику. В рецензованому журналі друкуються статті написані на базі проведених авторами емпіричних і теоретичних досліджень. Розглядаються проблеми особистості, когнітивної сфери, питання екологічної, педагогічної, політичної, соціальної,&nbsp; медичної психології, особливості поведінки, що не відповідає нормі.&nbsp;</p> uk-UA psychology_series@karazin.ua (Яновська Світлана) p.sevostyanov@karazin.ua (Севост`янов Павло Олександрович) Mon, 27 Jan 2020 15:29:58 +0200 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Самоусвідомлення та особливості трансформації особистісного міфу у підлітковому віці https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15337 <p>У статті розглянуто особливості проблеми формування міфологічної свідомості особистості, як наукового феномена, який є первинною формою усвідомлення світу як в онтогенезі, так і в філогенезі людини. Визначено роль сімейного міфу у процесі формування особистісного міфу. Побудовано модель особистісного міфоутворення. Сформовано механізми трансформації самоусвідомлення та побудови власного міфу у підлітковому віці в структурі свідомості особистості. До яких входять усвідомлення установок, трансформація стереотипів та здібність до рефлексії. Визначено чинники проблеми та чинники, що сприяють формуванню ефективного особистісного міфу серед підлітків.</p> Людмила Анатоліївна Варава, Ганна Володимирівна Пожидаєва ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15337 Fri, 24 Jan 2020 00:00:00 +0200 Особистісна зрілість та суб’єктивне благополуччя в студентів денної та заочної форм навчання в університеті https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15338 <p><em>Статтю присвячено питанню зв’язку між мірою особистісної зрілості та суб’єктивного&nbsp;</em><em>благополуччя у студентів-психологів, що навчаються за денною та заочною формами навчання.</em><br><em>Розуміння особистісної зрілості ґрунтується на концепціях О.С.Штепи та Ю.З.Гільбуха. Суб’єктивне&nbsp;</em><em>благополуччя розглядається в рамках гедоністичного підходу Е.Дінера. У дослідженні брали участь&nbsp;</em><em>студенти 2 курсу, оскільки цей період за весь час навчання є найбільш стабільним. З’ясовано, що&nbsp;</em><em>більшість студентів-психологів мають прийнятний (сумарно дуже високий, високий чи задовільний&nbsp;</em><em>за Ю.З.Гільбухом). Однак, серед студентів-заочників, що отримують першу вищу освіту, більше&nbsp;</em><em>таких, що досягли дуже високого рівня, а серед студентів денної форми навчання – високого, до того&nbsp;</em><em>в останніх рідше зустрічається низький рівень особистісної зрілості. За О.С.Штепою більшість&nbsp;</em><em>студентів досягли необхідного рівня особистісної зрілості: переважна більшість студентів денної&nbsp;</em><em>та три чверті студентів заочної форми навчання. Студенти відчувають себе благополучними на&nbsp;</em><em>емоційному і когнітивному рівнях середньою мірою та щасливими – на рівні вищому за середній. В&nbsp;</em><em>студентів обох форм навчання особистісна зрілість в цілому значущо пов’язана з суб’єктивного&nbsp;</em><em>благополуччя (його емоційним компонентом) і з задоволеністю життям (когнітивним компонентом&nbsp;</em><em>суб’єктивного благополуччя). Також в студентів, що навчаються денно, є тенденція до утворення&nbsp;</em><em>зв’язку особистісної зрілості з переживанням суб’єктивного щастя. Отримані кореляційні зв’язки&nbsp;</em><em>між складовими особистісної зрілості та суб’єктивним благополуччям, специфічні для студентів,&nbsp;</em><em>що навчаються денно та заочно. В студентів, що навчаються денно, різні аспекти суб’єктивного&nbsp;</em><em>благополуччя ширше пов’язані з такими складовими особистісної зрілості як мотивація досягнення,&nbsp;</em><em>самоприйняття і життєва філософія, а в студентів, що навчаються заочно , отримуючи першу&nbsp;</em><em>вищу освіту, – контактність, толерантність і синергічність. Тобто студентам денної форми&nbsp;</em><em>навчання, щоб відчувати емоційний комфорт і задоволення в житті, потрібні риси, що допомагають&nbsp;</em><em>врегульовувати відносини із самим собою, а студентам-заочникам, що отримують першу вищу освіту,&nbsp;</em><em>– риси, що затребуваними в спілкуванні і побудуванні стосунків з оточуючими.</em></p> Юлія Азгатівна Гімаєва, Катерина Олексіївна Малофейкіна ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15338 Fri, 24 Jan 2020 00:00:00 +0200 Взаємопов’язанність особливостей сприйняття часу та імпульсивності в українських студентів https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15339 <p><em>Визначення взаємозв’язку між особливостями індивідуального сприйняття часу і&nbsp;</em><em>особистісної рисою імпульсивності є проблемою, якій присвячено це дослідження. Метою дослідження&nbsp;</em><em>є аналіз зв’язків між різними складовими імпульсивності як риси особистості та особливостями&nbsp;</em><em>індивідуальної хвилини (ІХ) з урахуванням віку і статі на вибірці українських університетських&nbsp;</em><em>студентів (62 учасники віком 17-22, з них 11 чоловіків). Для оцінки особливостей сприйняття часу&nbsp;</em><em>використовувався метод ІХ за Ф. Халбергом. Як характеристики ІХ використовувалися середнє і&nbsp;</em><em>стандартне відхилення за трьома послідовними вимірюваннями ІХ і середня помилка суб›єктивного&nbsp;</em><em>часу щодо об›єктивного у відсотках. Імпульсивність вимірювалася за допомогою тесту Шкала імпуль</em><em>сивної поведінки (UPPS-P Impulsive Behavior Scale) в українській адаптації, яка виявляє 5 показників&nbsp;</em><em>імпульсивності: негативну нагальність, позитивну нагальність, брак далекоглядності, брак наполе</em><em>гливості, пошук вражень. В українських студентів показники імпульсивності відповідають середнім&nbsp;</em><em>нормам французької вибірки. Середня ІХ становить 61,3 секунди і знаходиться в діапазоні 36-88 се</em><em>кунд, стандартне відхилення 3-х вимірювань становить 8 секунд, середня помилка суб’єктивного часу&nbsp;</em><em>щодо об’єктивного склала 9%. Був виявлений зворотний зв’язок середньої тривалості ІХ і показника&nbsp;</em><em>імпульсивності «позитивна нагальність». Також виявлений прямий зв’язок варіабельності ІХ, серед</em><em>ньої помилки ІХ у відсотках і показника імпульсивності «брак наполегливості». Відсутні істотні відмінності&nbsp;</em><em>в середній тривалості ІХ між чоловіками і жінками. У той же час жінки мають достовірно&nbsp;</em><em>більш високу варіабельність в оцінці часу – стандартне відхилення ІХ у них значно більше, ніж у чоло </em><em>віків. За особливостями імпульсивності жінки мають значимо вищий показник позитивної нагальнос </em><em>ті, ніж чоловіки. Вікові відмінності в особливостях сприйняття часу і імпульсивності не встановлені.</em></p> Олена Львівна Луценко, Оксана Мирославівна Сеник ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15339 Fri, 24 Jan 2020 00:00:00 +0200 Феномен самомоніторингу: теоретичний зміст поняття та емпіричний аналіз https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15343 <p>В статті проаналізовано теоретичний зміст поняття «самомоніторинг» та розглянуто емпіричні дослідження цього психологічного феномену у зарубіжній психології. Констатовано, що самомоніторінг впливає на здатність передбачати реальну поведінку людей у різних соціальних ситуаціях, і як наслідок цього, на успішність у різних сферах життя. Висвітлено найбільш популярні напрями досліджень щодо взаємозв’язку цього феномена з різноманітними психологічними характеристиками. Зазначено, що в українській психології більш популярним предметом дослідження є близький до самомоніторингу феномен самопрезентації. Акцентовано увагу на тому, що перспективним є поєднання західної та вітчизняної традицій у дослідженнях даного напрямку.</p> Олена Володимирівна Милославська ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15343 Mon, 27 Jan 2020 00:00:00 +0200 Почуття зв’язності як чинник благополуччя особистості https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15345 <p>У статті висвітлено теоретичний аналіз понять «психологічне благополуччя» і «суб’єктивне благополуччя», а також поняття «когерентність» (зв’язність). Наведено результати дослідження взаємозв’язку почуття когерентності й рівня психологічного та суб’єктивного благополуччя. Розглянуто специфіку взаємозв’язку між компонентами когерентності (збагненність, керованість, осмисленість) і показниками благополуччя. Виявлено, що почуття когерентності може виступати фактором забезпечення психологічного благополуччя. Визначено подальші перспективи досліджень психологічного благополуччя.</p> Ганна Володимирівна Павленко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15345 Mon, 27 Jan 2020 00:00:00 +0200 Трансформації життєвих орієнтацій як складових особистісного компоненту індивідуального досвіду студентів філологічного факультету та факультету психології https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15346 <p>У статті описане дослідження, спрямоване на поглиблення розуміння організації особистісного досвіду. Індивідуальний досвід розглядається з позиції моделі О. Лактіонова, в рамках якої детально розглядається особистісний компонент. Однією зі складових даного компоненту є смисложиттєві орієнтації, і у статті проводився аналіз трансформацій даного феномену, які відбувалися з 2010 по 2017 роки.</p> <p>Особистісний компонент індивідуального досвіду містить три аспекти: інтерпретація себе, інтерпретація інших та інтерпретація світу. Аспект інтерпретації себе як вартості містить самооцінку, саморегуляцію та образ «Я»; аспект інтерпретації інших в якості сумісних з суб'єктом досвіду – образ «Я» та цінності; аспект інтерпретації оточуючого світу – цінності та смисл життя. Акцент на смисложиттєвих орієнтаціях в рамках даної статті було зроблено з огляду на прагнення віднайти найбільш універсальні трансформації особистісного досвіду.</p> <p>&nbsp;В ході емпіричного дослідження проводився порівняльний аналіз досліджуваних за показниками смисложиттєвих орієнтацій (тест смисложиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва) у 2010 та 2017 роках за допомогою U-критерію Манна-Уітні. Для максимального врахування факторів, які потенційно можуть впливати на особливості організації особистісного досвыду аналіз вівся окремо за вибіркою студентів-психологів та студентів-філологів. Загальна кількість осіб, що брала участь у дослідженні – 121 студент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків) та Донбаського державного педагогічного університету (м. Слов’янськ).</p> <p>Одним з ключових факторів, що детермінує досліджувані трансформації, було визнано соціально-політичні зміни.</p> <p>Було виявлено, що за всією вибіркою, у порівнянні з 2010 роком, у 2017 достовірно зменшився рівень виразності таких смисложиттєвих показників, як: орієнтація на цілі, локус контролю «Я», локус контролю життя, та загальна осмисленість життя; при цьому значущо виріс рівень орієнтації на результат.</p> <p>Для студентів-психологів характерним є достовірне зниження показників орієнтації на цілі, локусу контролю «Я», локусу контролю життя та загальної осмисленості життя; а також – зростання орієнтації на результат. Для студентів-філологів характерним є достовірне зниження показників локусу контрою життя та загальної осмисленості життя.</p> Павло Олександрович Севост`янов ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15346 Mon, 27 Jan 2020 00:00:00 +0200 До проблеми соціально-психологічної адаптації студентів з обмеженими можливостями здоров’я до навчання у вищому навчальному закладі https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15347 <p><em>У статті проаналізовано поняття соціально-психологічної адаптації, а також розглянуто рівні адаптації – фізичний, освітній і соціально-психологічний. Проведено аналіз особливостей кожного із зазначених рівнів щодо студентів з обмеженими можливостями здоров’я. Найбільш оптимальний варіант соціально-психологічної адаптації таких студентів передбачає впровадження комплексної моделі. Успішність процесу адаптації в студентів такої категорії до навчання у вищих навчальних закладів залежить від ряду факторів, де головним є соціально-психологічний, який розкривається у сутності взаємодії «студент-середовище».</em></p> Олена Володимирівна Гуляєва, Юлія Олександрівна Гуляєва ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15347 Mon, 27 Jan 2020 00:00:00 +0200 Психологічне здоров’я у контексті економічної поведінки: теоретичний огляд проблеми https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15349 <p>У статті представлений теоретичний огляд проблеми психологічного здоров'я в контексті економічної поведінки. Обґрунтовано актуальність досліджень означеної проблеми. Розглянуто зміст поняття «психологічне здоров'я», його критерії та індикатори, позначені підходи до розуміння цього феномену. Представлено аналіз поняття «економічна поведінка» з точки зору економічної та психологічної науки, а також його видів. На основі аналізу сучасних теоретичних і емпіричних досліджень визначено зв'язок психологічного здоров'я та економічної поведінки. Зазначено, що економічний вектор додає нові змінні в процес формування психологічного здоров'я особистості, умовою забезпечення якого виступає адекватна наявним і прогнозованим змінам економічна поведінка.</p> Світлана Борисівна Жарікова ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15349 Mon, 27 Jan 2020 00:00:00 +0200 Психологічні особливості когнітивного стилю поленезалежності делінквентної особистості https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15350 <p>В статті визначені основні психологічні особливості когнітивного стилю поленезалежності делінквентної особистості різного віку. За допомогою тесту замаскованих «Включених фігур Готтшальдта», нами визначений когнітивний стиль поленезалежності засуджених. Визначена перевірка розбіжностей груп вперше засуджених і рецидивістів щодо поленезалежності за критерієм Колмогорова-Смірнова. Виходячи із результатів наших досліджень, необхідно спрямувати зусилля щодо корекції когнітивного стилю досліджуваних віком від 35 років і старше з метою підвищення поленезалежності засуджених і меншого конформізму до тиску збоку злочинного середовища на різні вікові групи. Виявляється, що віковий чинник більше пов'язаний з такою психологічною характеристикою досліджуваних, як поленезалежність, ніж чинник першого або повторного скоєння злочину.</p> Анатолій Володимирович Сорока, Сергій Ігорович Кравченко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15350 Mon, 27 Jan 2020 00:00:00 +0200 Від кураторства до тьюторства: особливості уявлень студентів https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15351 <p>У статті розглянуто особливості уявлень студентів про кураторство та тьюторство в закладах вищої освіти. Показано, що уявлення студентів про кураторство та тьюторство мають багато спільного: майже половина респондентів не бачить різниці між досліджуваними поняттями. Студенти визначають їх наставниками, лідерами, що вміють вести за собою, передавати свої знання та навчати. Але лідерство найчастіше пов’язується з кураторством, аніж з тьюторством. В свою чергу, тьютор є більшою мірою другом, ментором та репетитором Визначено, що студенти описують кураторство, у зв’язку з основними завданнями роботи в академічній групі, а саме, називають їх організаторами та людьми, які можуть допомогти та є відповідальними. Тьютора описують як друга, помічника, ментора та репетитора, тобто як викладача, який більше схильний допомагати та навчати, розвивати вміння та навички.</p> Світлана Германівна Яновська, Римма Леонардівна Туренко, Людмила Олександрівна Базилевська ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15351 Mon, 27 Jan 2020 00:00:00 +0200 Особливості взаємозв’язку психологічних меж особистості та метафори власного життя у ранньому юнацькому віці https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15352 <p>У статті розглянуто поняття психологічних меж особистості. Проаналізовано особливості формування суверенності психологічного простору особистості; обговорено роль психологічних меж особистості у процесі формування метафори життя в юнацькому віці. Визначені психологічні механізми, які лежать в основі функціонування метафор. Обґрунтована наявність взаємозв’язку між психологічними межами та метафорами власного життя у учнів старших класів. Експериментально доведено, що зміни, які відбуваються в усвідомленні власної суверенності психологічного простору, неодмінно призводять до змін в розумінні власного життя.</p> Олена Борисівна Стуліка, Наталя Олексіївна Шарлай ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15352 Mon, 27 Jan 2020 00:00:00 +0200 Особливості взаємозв’язку ставлення до власного тіла та самоставлення у жінок різного віку https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15353 <p>В статті розглянуто проблему взаємозв’язку ставлення до власного тіла та самоставлення у жінок різного віку. Викладено результати емпіричного дослідження, у якому зроблено порівняння цих змінних у жінок молодого та зрілого віку. Доведено, що жінки віком від 41 до 60 років мають більше зв’язків між ставленням до свого тіла та різними аспектами самоставлення (самоповага, самозвинувачення, аутосимпатія тощо), ніж жінки віком 20-40 років. Вивчено вплив соціальних характеристик на ставлення до себе та своєї зовнішності, а саме використання косметики, одягу та аксесуарів. Отриманим фактам запропоноване еволюційне пояснення.</p> Катерина Андріївна Фещенко, Олена Львівна Луценко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15353 Mon, 27 Jan 2020 00:00:00 +0200 Лідерські якості майбутнього офіцера та готовність до професійної діяльності в контексті використання інноваційних методів освіти https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15354 <p>Стаття присвячена лідерству як актуальній проблемі військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів. Проаналізовано сучасні наукові уявлення щодо змісту понять лідерства та лідера, особливостей військової діяльності, які вимагають наявності в офіцерів лідерських якостей; виокремлено умови методичного забезпечення та механізми психолого-педагогічної організації формування у курсантів характеристик лідера. Показано, що використання в освітній діяльності інноваційних методів, спрямованих на інтерактивну взаємодію, сприяє формуванню лідерських якостей та компетентностей майбутнього військового фахівця як у професійному, та і в комунікативному аспектах.</p> Микола Віталійович Качан ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/15354 Mon, 27 Jan 2020 00:00:00 +0200