Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія»

Протиріччя психологічного благополуччя емоційно зрілої особистості студента

Світлана Миколаївна Вишинська — 2019-01-18

Емоційна зрілість розглядається як необхідна складова структури психологічного благополуччя особистості. Дослідження спрямоване на встановлення суперечливих зв’язків розвитку емоційної зрілості з психологічним благополуччям особистості студента. Результатами емпіричного дослідженні доводено, що неузгодженість розвитку емоційної зрілості з іншими складовими психологічного благополуччя (сталим професійним та життєвим досвідом) призводить до виникнення й загострення в особистості студента внутрішніх протиріч, до зниження задоволеності життям.

Роль довіри як медіатора між цінностями та оптимальним функціонуванням особистості

Наталя Валеріївна Гранкіна-Сазонова — 2019-01-18

В статті розглядається проблема механізму зв’язку між оптимальним функціонуванням особистості (ОФО) та цінностями як складними когнітивно-мотиваційним утвореннями. Представлено різні підходи до вивчення взаємовідносин між цінностями та психологічним благополуччям. Здебільшого, досліджуються механізми прямого впливу цінностей на суб’єктивне та психологічне благополуччя. Деякі роботи розглядають соціальні особливості та індивідуальні характеристики особистості в якості складових, які модерують та опосередковують
такий вплив.
В даній роботі представлено дослідження кореляційних зв’язків між цінностями, довірою та показниками ОФО, а саме психологічним благополуччям (ПБ) та життєстійкістю. Показники довіри тісно пов’язані з показниками ОФО. Цінності відкритості до змін та Консервативні цінності також пов’язані з ОФО. В той же час, регресійний аналіз та структурне моделювання вказують на те, що
предиктором ПБ є цінності Відкритості до змін. Структурна модель ПБ долучає довіру до себе як медіатор між цінностями відкритості до змін та ПБ.

Особистісні ресурси як модератори у відношеннях між вимогами освітнього середовища і вигоранням студентів

Валерій Олександрович Олефір — 2019-01-18

Основною метою даного дослідження було вивчення ефекту взаємодії особистісних ресурсів (самоефективності, самоконтролю, оптимізму і життєстійкості) з вимогами освітнього середовища (навчального навантаження, ясності вимог, адекватності завдань) на вигоряння студентів.
Було проведено моделювання структурними рівняннями із взаємодією латентних змінних для вивчення даних крос-секційного опитування вибірки студентів (N = 303; М age = 18,38; SD = 1,53).
Ефект взаємодії латентних змінних – вимоги освітнього середовища×особистісні ресурси був статистично значущим (β = -0,111; p <0,001). R2 для моделі з взаємодією дорівнює 0,54, а відсоток приросту поясненої дисперсії в результаті взаємодії становить 14,3%.
Встановлено, що особистісні ресурси (самоефективність, самоконтроль, оптимізм і життєстійкість) мають системну організацію і на рівні емпіричних індикаторів утворюють інтегральний чинник – індекс особистісних ресурсів, який є буфером, що зменшує вигорання студентів, яке виникає внаслідок сприйманих стресорів освітнього середовища.

Часові орієнтації особистості, що знаходиться в умовах АТО

Оксана Володимирівна Павленко — 2019-01-18

У статті проаналізовано ставлення особистості, що знаходиться в умовах АТО, до часового простору власного життя. Визначено зміст поняття часових орієнтацій та його значення у складних життєвих обставинах, в якій опинились військові АТО та мешканці територій, що
входять в зону АТО. Виявлена переважна орієнтація респондентів на певний час власного життя.
Здійснено порівняння часової орієнтації із респондентами, що мешкають на стабільних територіях. Проаналізовано асоціативний ряд респондентів, пов’язаний із певним часом. Визначено, що минуле найчастіше асоціюється у респондентів із емоціями, теперішнє – з діями, а майбутнє – із смислами. Визначено ступень задоволеності власним минулим , теперішнім та майбутнім часом.

Дослідження мотиваційно-смислової інтенції особистості жінки у реалізації материнської поведінки

Вікторія Олександрівна Проніна — 2019-01-18

В статті розглядається проблема вивчення мотиваційно-смислової інтенції особистості жінки у реалізації материнської поведінки. Наведені теоретичні підходи до розуміння поняття інтенціональності та розглянуте місце інтенціональності у сукупності інших теоретико-психологічних понять. Обґрунтована актуальність вивчення мотиваційно-смислової інтенції особистості матері. Описаний алгоритм класифікації мотиваційно-смислової інтенції. Представлені результати емпіричного дослідження особливостей мотиваційно-смислової інтенції у матерів та жінок без дітей.

Відкритість досвіду та саморегуляція поведінки в структурі особистого компоненту індивідуального досвіду

Павло Олександрович Севост`янов — 2019-01-18

У статті коротко розглянуті етапи вивчення індивідуального досвіду, наведені сучасні моделі структурної організації індивідуального досвіду. Розглянуто окремі компоненти досвіду, наведені короткі характеристики кожного з компонентів. Зроблено акцент на дослідженнях в рамках трехфакторной моделі індивідуального досвіду А.Н. Лактіонова, в якій виділено особистісний, соціальний та мнемічний компоненти. Розглянуто динамічні аспекти взаємодії підструктур індивідуального досвіду. Коротко наведені результати попереднього аналізу, присвяченого проблемі вивчення особистісного компоненту індивідуального досвіду: описані результати дослідження відкритості досвіду з ціннісними і смисложиттєвими орієнтаціями. Розглянуто дослідження, присвячене Я-концепції в структурі особистісного компоненту індивідуального досвіду.

Безпосередньо в рамках предмета статті розглянуті поняття відкритості досвіду і саморегуляції, і обґрунтовано акцентування дослідницького уваги на них. Описано дослідження, присвячене вивченню відкритості досвіду і саморегуляції в структурі особистісного компоненту індивідуального досвіду, в рамках якого аналізувалися особливості взаємозв’язку даних феноменів. В ході дослідження на вибірці з 154 студентів було виявлено, що зв’язок між відкритістю досвіду і таким стилем саморегуляції поведінки, як програмування, відсутня. При цьому, були виявлені міцні взаємозв’язки відкритості досвіду з такими показниками саморегуляції, як планування, моделювання, оцінка результатів, гнучкість, самостійність, а також - із загальним рівнем саморегуляції.

Повільні сигнали обличчя та їх психодіагностичне значення

Сергій Олександрович Біда — 2019-01-21

Визначення наукової основи психодіагностики через постійні вирази обличчя є проблемою, якій присвячено це дослідження. Метою дослідження є аналіз зв’язків між повільними сигналами обличчя (ПСО) та емоційними рисами особистості з урахуванням віку та статі у вибірці східних українців (201 учасник). Щоб виявити ПСО були зняті фотографії нейтральних облич учасників. Рівень рис оцінювався за допомогою Опитувальника тривожності Спілбергера, шкали тривожності Тейлор, тесту ворожості Басса-Дарки, опитувальника соціальної фрустрації Вассермана, шкали нейротизму Вассермана, особистісного диференціалу, проективних тестів «Намалюй людину» та «Намалюй людину під дощем». Для виявлення значень ПСО з фотографій була застосована Система кодування обличчя (Ekman, Friesen, & Hager). Було виявлено, що більша частина виявлених ПСО відноситься до гніву (12) та суму (11). Найменша кількість виявлених ПСО належить до огиди /
презирства (5), страху (4) та щастя (4). З віком на обличчі людей зростає кількість ПСО, що передають сум (найвищий ступінь), гнів (трохи менше), страх (менше) і щастя (найрідше). Відсутні суттєві відмінності у прояві ПСО між чоловіками та жінками. Виявлено значні кореляції відповідних ПСО з тестовими показниками тривожності, депресії та агресивності (у її аспектах почуття провини та образи).

Особливості уявлення молоді з різним рівнем соматичного здоров’я про осіб з інвалідністю

Світлана Германівна Яновська — 2019-01-21

В статті визначено особливості уявлення молоді з різним рівнем соматичного здоров’я про осіб з інвалідністю. Показано, що уявлення про осіб з інвалідністю в групах соматично здорової молоді та осіб з інвалідністю мають розбіжності: особи з інвалідністю демонструють позитивне ставлення до осіб з інвалідністю, вважають їх впевненими, життєрадісними, відкритими, але орієнтованими на минуле, тими, хто більше любить думати, аніж робити. Соматично здорові молоді люди вважають, що особи з інвалідністю не дуже впевнені в собі та не оптимістичні, але досить відкриті та комунікабельні. Обидві групи відчувають певну тривогу, щодо осіб з інвалідністю та вважають, що цим людям потрібна підтримка й допомога.

Психологічна особливість підготовки підприємців до фахової діяльності та розвитку їх професійної надійності

Ігор Валерійович Лантух — 2019-01-21

У статті на підставі аналізу досліджень показано як започатковувалася та становилася освіта підприємців в Україні в добу промислового підйому. Дана характеристика різним типам закладів, де здобували освіту майбутні підприємці. Звернута увага на психологічні особливості навчального процесу, який дозволяв при підготовці фахівців розвивати не лише професійні якості, а й у широкому розумінні формувати особистість підприємця, для якого характерні довіра, надійність, заповзятливість.

Гендерні аспекти професійних компетенцій управління бізнесом

Лілія Валеріївна Тищенко — 2019-01-21

Статтю присвячено визначенню феномену управління як науково прикладної категорії. Розглянуто методологічні та прикладні аспекти управління. Визначено специфіку управління бізнесом. Проаналізовано поняття професійної управлінської компетенції. Розглянуто процес управління з позиції гендерного розрізнення. Визначено чинники виникнення соціальної ідеї гендерної симетрії. Наведено результати емпіричного дослідження гендерних аспектів професійних компетенцій управління бізнесом. Показано наявні закономірності специфіки гендерних особливостей окремих аспектів управлінської діяльності та професійних компетенцій.