Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія

До питання дослідження місця цінності здоров’я в системі ціннісних орієнтацій особистості

Анастасія Большакова — 2021-12-23

У статті представлено один з аспектів комплексного дослідження системи ціннісних утворень особистості. Метою статті є дослідження місця цінності здоров’я в системі ціннісних орієнтацій особистості з аналізом усвідомлюваного та неусвідомлюваного ставлення досліджуваних до даної цінності, а також їх уявлення про місце здоров’я в системі значущих сфер життєдіяльності та оцінювання дійсності. Були використані: методика «Співвідношення «цінності» та «доступності» в різних життєвих сферах» О.Б. Фанталової, Кольоровий тест відношень О.М. Еткінда та Репертуарний тест рольових конструктів Дж. Келлі. Досліджувану групу склали 70 осіб віком від 20 до 50 років. Результати проведеного дослідження свідчать, що цінність «здоров’я» є органічною складовою системи цінностей, котра гармонійно пов’язана з роботою, діловими якостями, інтелектуальними досягненнями, матеріальним добробутом та особистим життям. Крім того, у досліджуваних зафіксовано досить збалансоване гармонійне ставлення до цінності здоров’я в його усвідомлюваному та неусвідомлюваному аспектах. Разом з тим, цінність «здоров’я» демонструє змістовну пов’язаність та взаємну зумовленість з цінностями, котрі відображають матеріальний добробут та інтимно-особистісні стосунки в «картині світу» досліджуваних. Згідно з результатами, у свідомості досліджуваних між здоров’ям та такими цінностями як інтелектуальні досягнення; робота та ділові якості; ступінь задоволення власним «Я» та фактором розгорнутості власного існування у часі існують певні змістовні зв’язки, але не досить сильні за своїм мотивуючим потенціалом. В той же час, виявлене протиріччя між цінністю здоров’я та відповідністю соціальним очікуванням і активним ставленням до життя. Дане протиріччя відображає недостатню сформованість в нашому суспільстві активної життєвої позиції щодо збереження та примноження здоров’я як власного життєвого ресурсу. Подальше дослідження ставлення до цінності здоров’я сприятиме розумінню ціннісно-змістовних особливостей благополуччя особистості.

Смисложиттєві орієнтації жінок, які зазнали перинатальних втрат

Олена Невоєнна — 2021-12-27

В статті розглядається питання сучасної перинатальної психології, які стосуються проблеми переживання екзистенціальної кризи, а саме - особливостей смисложиттєвих орієнтацій жінок репродуктивного віку с досвідом бажаної вагітності. Проведено порівняльний аналіз смисложиттєвих орієнтацій жінок, які зазнали перинатальних втрат, та жінок без перинатальних втрат в анамнезі, які мають дітей. Зафіксовано наявність значущих відмінностей в життєвій цінності «активне життя». Жінки, які зазнали перинатальних втрат, мають істотно вищій показник рівню прояву цієї цінності, оскільки їх активність є опосередкованою життєвими цілями високої особистісної значущості, головною з яких є виношування та народження дитини, тоді як активність матерів без перинатальних втрат в анамнезі співвідноситься з їх гедоністичними смислами. Екзистенціальні смисли жінок із втратами вагітностей або новонароджених, пов’язані з їх уявленнями про сімейне щастя і потребами в ньому, тоді як у жінок, чиї вагітності мали благополучні завершення, смисли обумовлені цінністю любові та власної свободи, остання з яких підпорядковується свідомому контролю жінок. Цінність свободи, як можливість реалізувати власні цілі, у жінок, які зазнали перинатальних втрат, обумовлена потребами у виконанні свого життєвого призначення та пошуку смислів життя, у жінок-матерів без втрат в анамнезі – цінністю самого життя в усіх його проявах. В цілому, жінки, які зазнали перинатальних втрат, попри виражену невпевненість у собі, обумовлену відчуттям власного провалу у виношуванні дитини, мають тенденцію будувати життя згідно зі своїми смисложиттєвими орієнтаціями, пріоритетними з яких є статус материнства, активна реалізація в діяльності та альтруїстична самореалізація, що, на нашу думку, робить життя жінок більш упорядкованим та продуктивним, дозволяє відновити уявлення про себе, як про людину, життя якої склалося.

Взаємозв’язок емоційного вигорання та особистісних властивостей педагогів

Анатолій Сорока — 2021-12-27

Актуальність проблеми взаємозв’язку емоційного вигорання та особистісних властивостей педагогів визначається тим, що вона призводить до негативних наслідків, таких як погіршення психічного і фізичного здоров’я, порушення системи міжособистісних відносин, зниження ефективності професійної діяльності, розвиток негативних установок по відношенню до колег, учнів і т. п. Тому, у майбутньому, ми плануємо написати та апробувати відповідну програму психокорекції педагогів. Метою роботи стало визначення взаємозв’язку емоційного вигорання та особистісних властивостей педагогів. Методи дослідження: 1) методика діагностики рівня сформованості емоційного вигорання (В. В. Бойко); 2) опитувальник «Психічне вигорання» (Н. Є. Водоп’янової); 3) опитувальник формально-динамічних властивостей особистості (В. М. Русалова). Доведено, що в педагогів зі стажем 11-30 років було виявлено на достовірному рівні більш високий рівень сформованості за такими змінними як фази резистенції, симптомів емоційно-моральної дезорієнтації, редукції професійних обов’язків, психосоматичних, психовегетативних порушень, інтелектуальної ергічності та контрольної шкали, ніж у групі педагогів зі стажем 3-10 років. Визначено статистично значущий позитивний кореляційний зв’язок у загальній вибірці досліджуваних між такими змінними емоційного вигорання, як фазою напруження, емоційним виснаженням, редукцією особистих досягнень, з такими змінними особистісних властивостей, як комунікативною емоційністю, індексами загальної емоційності та загальної активності. Іншими словами, чим вищий рівень сформованості цих особистісних властивостей, тим краще педагоги запобігають виникненню емоційного вигорання. Отримані результати можуть бути використані у практичній роботі психолога з педагогами.

Валідизація і вимірювальна інваріантність української версії шкали позитивних і негативних переживань (SPANE)

Валерій Олефір — 2021-12-27

В даному перехресному дослідженні було адаптовано та валідизовано українську версію Шкали позитивних і негативних переживань (SPANE). Вибірку склали 458 дорослих українців. Було проведено конфірматорний факторний аналіз. Він підтвердив двофакторну модель, в якій субшкали позитивного афекту (SPANE-P) і негативного афекту (SPANE-N) мають помірний зворотний зв’язок (r = -0,594). Композитна надійність склала 0,909 для SPANE-P і 0,861 для SPANE-N. Конвергентна валідність визначалася за індексом середньої вилученої дисперсії, яка склала 0,630 для SPANE-P і 0,533 для SPANE-N. Дискримінаційна валідність, що визначалася за методом Форнелла і Ларкера та за HTMT-критерієм, задовільна для обох субшкал SPANE. Отримані дані підтверджують строгу інваріантність вимірювання для віку і статі. Результати дослідження показали, що опитувальник має прийнятні психометричні якості.

Зв’язок емоційної пам’яті (спогадів) та захисних механізмів молоді

Олена Невоєнна — 2021-12-27

У статті досліджується феномен емоційної пам’яті особистості, що розуміється як пам’ять на емоційні стани, що мали місце в минулому. Встановлено значущій зв'язок між емоційною пам’яттю та захисними механізмами у молоді, при цьому захисні механізми опрацьовують спогади як далекого, так і недавнього минулого у зворотній пропорційності. Зазначається, що «приємні» за змістом, сильно емоційно забарвлені події далекого минулого у молоді відтворюються пропорційно у зворотному напрямку з такими захисними механізмами як «регресія», «заперечення», «проекція», робота цих захисних механізмів, але дещо по-різному, спрямована на усунення подій, здатних яким-небудь чином порушити або пошкодити роботу психіки. Визначено, що у молодих людей спогади, що віднесені за змістом до групи «нові», як давні так і недавні, пов’язані з захисними механізмами «витіснення» та «раціоналізація». Автори вказують, що завдяки «витісненню» поєднується «нова» інформація одразу з уже існуючою або витісняє її, якщо вона становить загрозу психіці індивіда.

Соціальні установки як чинники екологічної ідентичності в українських та турецьких студентів

Ірина Кряж — 2021-12-27

Розглядається проблема соціально-психологічних і культурних чинників, що впливають на екологічну ідентичність. Наводяться результати крос-культурного дослідження зв'язку таких соціальних установок, як віра в справедливий світ, індивідуалізм-колективізм, віра в силу грошей, з екологічною ідентичністю в групах українських (94 особи) і турецьких (31 особа) студентів. Виявлені відмінності в екологічній ідентичності та соціальних установках студентів – представників української та турецької культур. Турецькі студенти відрізняються від українських студентів більш вираженою екологічною ідентичністю. При цьому в кожній культурній групі показники екологічної ідентичності у жінок вищі, ніж у чоловіків. Відмінності в екологічній ідентичності між турецькими та українськими жінками є більш вираженими, ніж між українськими та турецькими чоловіками. В цілому, саме стать і культурні відмінності є більш значущими предикторами екологічної ідентичності, ніж досліджувані соціальні установки. Українські студенти демонструють більш виражену прихильність до індивідуалістичної культури, вони характеризуються сильнішою, ніж у турецьких студентів, установкою на вертикальний індивідуалізм і слабшою вірою у справедливість світу для всіх. Найбільш тісно пов'язаними з екологічною ідентичністю студентів, незалежно від культурних впливів, є віра у справедливий світ для всіх та віра у силу грошей. Якщо віра у загальну справедливість підкріплює і підкріплюється екологічною ідентичністю, то віра в силу грошей протистоїть ідентифікації з екологічним світом. За даними вибірки в цілому була побудована регресійна модель, яка включає предиктори: культура, стать, віра у справедливість світу для всіх, віра в силу грошей та пояснює 34% загальної дисперсії екологічної ідентичності.

Психологічні причини виникнення самоушкодження у сучасних підлітків

Людмила Варава — 2021-12-27

Стаття присвячена актуальній проблемі сучасного суспільства – феномену самоушкодження серед підлітків. Необхідність розуміння природи виникнення актів самоушкодження, факторів, які приводять підлітків до цих дій, не викликає сумнівів, оскільки обізнаність у цих питаннях допоможіть психологу адекватно визначити цільові конструкти практичної роботи. У статті здійснено теоретичний аналіз поняття «самоушкодження», визначено найпоширеніші причини поведінки серед підлітків, розглянуті психологічні особливості підліткового віку. Зазначено, що психологічні особливості підліткового віку разом з зовнішніми факторами ускладнюють процес формування адаптивних стратегій поведінки з оточенням. Самоушкодження виступають результатом пошуку підлітком взаємодії з власним «Я» і, як наслідок, виникають труднощі у формуванні суб’єктної позиції та адекватних уявлень про себе. Здійснено аналіз діагностичних даних, за результатами яких утворено три групи підлітків: з наявним досвідом самоушкодження, зі схильністю до актів самоушкодження та не схильних до такої поведінки. Проведено порівняльний аналіз можливих причин та способів здійснення самоушкодження між групами підлітків, які приймали участь в дослідженні. Серед підлітків, з наявним досвідом самоушкодження та зі схильністю до такої поведінки визначено психологічні причини виникнення даних дій, а саме спостерігається порушення емоційної регуляції, високий рівень внутрішньої конфліктності, що супроводжується загостреним почуттям провини. Встановлено, що такі показники ускладнюють формування адекватних уявлень про себе і стають перешкодою у формуванні активної життєвої позиції, і мають руйнівний вплив на здатність до побудови якісних поведінкових стратегій.

Особливості психологічного компонента в системі багаторічної підготовки зі стрільби з лука в різних країнах (огляд)

Олена Луценко — 2021-12-20

Мета: аналіз та оцінка компонента психологічної підготовки в системі багаторічної підготовки зі стрільби із лука в різних країнах на сучасному етапі розвитку спорту. Матеріали та методи: теоретичний огляд наукових та навчально-методичних джерел, їх систематизація, порівняння та узагальнення результатів. Через пошукові системи Web of Science, Scopus, Google Scholar та Google був проведений пошук наукових та навчально-методичних публікацій за запитом «стрільба з лука» та «психологічна підготовка» різними мовами: українська, англійська, корейська, італійська, російська, німецька, французька. Було знайдено 90 джерел, з яких 65 релевантних предмету дослідження. Результати: лише у стрільбі з лука психологічна підготовка не виділена в окремий вид багаторічної підготовки для складнокоординаційних видів спорту в Україні. В усіх країнах, які були призерами останніх Олімпійських ігор, психологічна підготовка систематично впроваджена у спортивну підготовку лучників. Україна, де психологічна підготовка у стрільбі з лука майже не впроваджена, востаннє була призером Олімпійських ігор у 2008 році. Стрільба з луку є видом спорту, що суттєво відрізняється від інших монотонією, тонкою, повільною та невеликою за силою руховою активністю, а також протиріччям у керуванні фізіологічними резервами, зокрема енергією, яка повинна бути мобілізована без суттєвого підвищення пульсу та потовиділення. Лучники зустрічаються зі специфічними психологічними проблемами, зокрема «таргет-панікою». До ключових психологічних якостей, які є затребуваними в стрільбі з лука, належать комплекс «4В» – Витримка, Виклик, Відданість та Впевненість, а також володіння копінг-стратегіями подолання аверсивних станів у спорті. Також важливий розвиток різноманітних видів уваги. Психологічна допомога спортсмену-лучнику повинна включати перевірені методики тренування навичок когнітивного та емоційного контролю. Висновки: Розробка компоненту психологічної підготовки може сприяти підвищенню результатів збірних команд України зі стрільби з лука, причому важливо включення його у тренувальний план спортивної підготовки на всіх етапах багаторічної підготовки спортсмена.

Структурно – інтегральна 3D модель професійної ідентичності педагога – організатора в умовах закладу рекреації

Світлана Симоненко — 2022-04-17

У статті стисло викладено наукові передумови проблеми професійної ідентичності в історичному і сучасному контексті та представлено один з аспектів дослідження формування професійної ідентичності педагога – організатора в умовах закладу рекреації, а саме, дослідження психологічних особливостей професійної ідентичності педагогів - організаторів установи рекреації. Метою статті є уточнення структурних особливостей теоретичної структурно – інтегральної 3D моделі професійної ідентичності педагога – організатора в умовах закладу рекреації, що представлена інтегрально - якісними категоріями (еталонний професійний образ педагога - організатора, індивідуальна психосемантична матриця, диференціально - психологічний диференціал) та ієрархічними рівнями: когнітивний, асоціативний, автономний та інтегральний. Позначені структурні елементи моделі мають унікальний зміст і якісно - кількісні показники, що відтворюють психологічні особливості феномену професійної ідентичності педагога - організатора закладу рекреації.