Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія

Особливості особистісної ідентичності старшокласників з вираженим пізнавальним мотивом

Ігор Зуєв — 2022-08-05

Метою роботи є вивчення особистісної ідентичності старшокласників з урахуванням вираженості їх пізнавального мотиву. Ідентичність розглянуто як усвідомлення самототожності, цілісності та безперервності власної особистості. Розвиток особистісної ідентичності є процесом постійного усвідомлення своєї унікальності, самобутності та неповторності. В емпіричному дослідженні виявлено, що в учнів з низьким рівнем пізнавального мотиву переважає рефлексивне та фізичне «Я», з середнім рівнем – рефлексивне, соціальне та комунікативне, з високим рівнем – фізичне та діяльне. Для респондентів загалом характерний статус особистісної ідентичності – псевдоідентичність. Для учнів з низьким рівнем пізнавального мотиву характерна дифузна ідентичність, а для старшокласників з високим рівнем пізнавального мотиву характерний мораторій, тобто криза ідентичності, що супроводжується прагненням активно розв’язати проблеми, самовизначитись та використовувати для цього різні варіанти поведінки. Виявлено, що в учнів з низьким рівнем розвитку пізнавального мотиву формування діяльного «Я» пов’язано з передчасною ідентичністю, а в учнів з високим рівнем пов’язано з досягнутою ідентичністю. Пізнавальний мотив може виступати позитивним чинником розвитку самоідентичності старшокласників.

Вплив негативних спогадів особистості на особливості самосприйняття

Олена Іванова — 2022-08-05

Питання впливу пам’яті на особистість є актуальним і таким, що потребує експериментального дослідження. В статті подано теоретичний аналіз аспектів автобіографічної пам'яті, які здатні сполучати сфери функціонування особистості та мнемічних процесів. В контексті розвитку ідей Г. К. Середи щодо взаємозв’язку і взаємовпливу пам'яті й особистості було проведене емпіричне дослідження, метою якого стало вивчення впливу негативних спогадів на особливості самосприйняття особистості у людей середнього та старшого віку. Методом дослідження особливостей самосприйняття обрано багатофакторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла. Автобіографічне інтерв’ю, покликане актуалізувати негативні спогади, зайняло позицію експериментального втручання, стало джерелом спогадів і матеріалу для аналізу. Було з’ясовано, що актуалізація негативних спогадів особами старшого віку призводить до низки зрушень у самосприйнятті власної особистості безпосередньо після процесу пригадування.

Якості романтичних стосунків та емоційної креативності представників гетеро- та гомосексуальних пар – чи по - іншому кохають в жіночій сексуальній меншості ?

Олена Луценко — 2022-08-05

Дослідження особливостей стосунків у гетеро- та гомосексуальних парах мають обмежений та фрагментарний характер. Сучасне українське суспільство залишається недостатньо обізнаним у даному питанні, що призводить до стигматизації особистості через її сексуальну орієнтацію. Метою нашого дослідження було визначення зв’язку між емоційною креативністю та якістю стосунків кохання в гетеро- та гомосексуальних парах. Вибірку склали 20 гетеросексуальних та 20 гомосексуальних жіночих пар (60 жінок та 20 чоловіків) віком 18-40 років. Для діагностики були використані "Трикутна шкала любові" Р. Стернберга, опитувальник Дж. Ейврілла "Емоційна креативність", опитувальник "Психологічні типи кохання" С. Хедрик та К. Хедрик, проективна методика «Кола взаємовідносин» Т. Румянцевої (2006). У ході дослідження було виявлено, що незалежно від сексуальної орієнтації партнери у романтичних відносинах характеризуються однаково вираженою емоційною креативністю та мають схожу якість стосунків кохання. Визначено, що в усіх парах досліджуваних превалює кохання-дружба, їм також часто властиві частково симбіотичні стосунки, які іноді в деяких гетеросексуальних парах мають більш виражений характер. Для гомосексуальних пар характерні більш симетричні стосунки, хоча так само, як і в гетеросексуальних парах, присутня реакція відчудження у відповідь на спробу будувати сімбіотичні стосунки іншим партнером. Виявлені зв’язки новизни емоцій з одержимістю кохання у лесбійок та прагматизмом кохання в гетеросексуальних парах вказують на специфічність прояву цього компонента емоційної креативності в залежності від сексуальної орієнтації пар.

Вікові особливості визначення власної жадібності та її оцінки в інших

Світлана Яновська — 2022-08-05

Жадібність є однією з найпоширеніших рис людської природи, і останнім часом вона привертає все більший дослідницький інтерес. Мета цієї роботи — вивчення вікових особливостей визначення власної жадібності та її оцінки в інших. Ми продовжуємо наші дослідження жадібності як особистісної риси, наявність якої призводить до максимального задоволення власних інтересів, за рахунок благополуччя інших людей або в результаті ігнорування їхніх потреб. Проблема жадібності набрала обертів із появою пандемії Covid-19, люди різного віку та соціального статусу були вимушені перерозподіляти власні матеріальні й нематеріальні ресурси, заощаджувати та економити, інші, напроти, збільшили власні статки за рахунок змін в економіці. Тож, яким чином ця критична ситуація вплинула на жадібність людей різного віку і на їх оцінку жадібності оточуючих? У ході дослідження було застосовано наступні методи: кореляційний, порівняльний та якісний аналіз результатів, отриманих методом семантичного диференціалу, незавершених речень, ситуаційних завдань та авторської методики визначення жадібності. В результаті показано, що молоді люди частіше ніж дорослі вважають жадібність особистісною рисою, властивою кожному. Досліджувані зрілого віку більшою мірою прирівнюють жадібність до переживання негативних емоцій - зла, страху та агресії. В обох досліджуваних групах жадібність визначається як власне обмеження, що не дає насолоджуватися повноцінним життям, але завдяки жадібності можна контролювати свої витрати, економити, заощаджувати та бути відповідальними за свою споживчу поведінку. Досліджувані молодого й зрілого віку вважають, що жадібність інших обмежує їх можливості комфортного існування, задоволення власних бажань, досягнення поставлених цілей та життя в достатку. Оцінка людьми молодого та зрілого віку власної жадібності та жадібності інших є помірною. Самооцінка власної жадібності та оцінка жадібності рідних людей та друзів є подібною. Оцінка жадібності керівників міста та країни є вищою за власну оцінку жадібності.

Підвищення ефективності навчання за допомогою нейрокомп'ютерного інтерфейсу

Олена Ронжес — 2022-08-05

Мультізадачність стала великою проблемою для сучасного суспільства. Ефективність навчання не відповідає вимогам практики, бо неможливо навчити людину мультізадачності, тому що це упирається в об’єм оперативної пам’яті та природні особливості когнітивних процесів, які є у людини. Сучасне технологічне навантаження перевищує природні можливості людини. Одним із варіантів рішення цих проблем є розширення когнітивних можливостей людини за допомогою нейрокомп’ютерного інтерфейсу (НКІ). Метою статті є огляд сучасних можливостей використання НКІ, в тому числі, для цілей навчання. В статті розглядаються сучасні технології зчитування сигналів мозку та нервової системи людини та обирається оптимальна технологія для підвищення ефективності навчання дорослих завдяки НКІ. Методи дослідження: систематичний пошук, синтез, аналіз та узагальнення наукових даних. За ключовими словами у наукометрічних базах було знайдено 2328 матеріалів, з них 18 виявилися релевантними темі дослідження. В результаті було виявлено, що для підвищення ефективності навчання можна рекомендувати обрати використання психофізіологічного методу транскраніальної електростимуляції (ТЕС) в поєднанні з нейрокомп'ютерним інтерфейсом на базі методу електроенцефалографії (ЕЕГ), як один з неінвазивних методів впливу та отримання зворотного зв'язку завдяки НКІ, без відомих побічних ефектів впливу на когнитивні функції̈ та на особистість людини.

Емоційна сфера жінок, які тривалий час перебувають в зоні проведення антитерористичної операції

Надія Крейдун — 2022-08-05

В Україні 8 рік триває антитерористична операція, яка проводиться на значній території країни (близько 20 відсотків). Сотні тисяч українців весь цей час знаходяться в стресових умовах для існування. Відбуваються зміни в когнітивній, поведінковій, ціннісно-мотиваційній, емоційній та інших сферах особистості цих людей. Однією з груп ризику стають люди середнього віку, адже ключові завдання для цього життєвого етапу особистості стає складно реалізувати. У жінок емоційна складова цього процесу проходить більш інтенсивно, ніж у чоловіків, що стає додатковим стресовим чинником в даній ситуації. Існують дослідження щодо емоційної складової в міжособистісних стосунках у зазначених жінок, їх схильності до афектів, наслідків отримання травматичного досвіду, імпульсивності та ін. Проте незначною залишається кількість досліджень особливостей прояву базових емоцій, рівневих показників тривожності, агресивності та інших складових емоційної сфери, що дало б змогу розробити відповідні психокорекційні програми. Метою дослідження було виявлення особливостей емоційної сфери жінок середнього віку, які тривалий час перебувають в зоні проведення АТО (ООС). Методи дослідження – методика вимірювання рівня тривожності (Дж. Тейлор), шкала диференціальних емоцій (К.Ізард), методика виявлення рівня агресивності (Басса-Дарки). Математико-статистична обробка - φ-критерій кутове перетворення Фішера. Вибірка склала 40 досліджуваних. Це жінки середнього віку з вищою освітою та працевлаштовані. Вибірку розподілено на дві групи по 20 досліджуваних: за критерієм – перебували тривалий час в зоні проведення АТО (ООС) та ніколи не перебували на зазначеній території. Висновки: для емоційної сфери жінок середнього віку, які тривалий час (не менше 5 років) перебувають в зоні проведення АТО (ООС) характерними є феномени «рівневого зниження емоцій позитивного спектру» та «рівневого зростання агресивності» та високий загальний рівень тривожності. В тривожно-депресивному спектрі емоційної сфери провина стає домінуючою емоцією. Спостерігається тенденція до зростання більш відкритих форм агресивності, проте прояв гніву навпаки стає помірнішим.

Зв’язок копінг-стратегій з стилями саморегуляції поведінки та особистісною зрілістю в хлопців та дівчат студентського віку

Юлія Гімаєва — 2022-08-05

У статті розглядається питання зв’язку між мірою використання копінг-стратегій та сформованістю компонентів системи саморегуляції й особистісною зрілістю у хлопців та дівчат, студентів гуманітарних спеціальностей молодших курсів ЗВО. Дівчата в першу чергу використовують копінг втечі-уникнення, в останню – планування рішення проблеми. Хлопці найчастіше вдаються до самоконтролю, статистично частіше за дівчат, найрідше – до пошуку соціальної підтримки. У стилі саморегуляції дівчат домінує процес оцінювання результатів, у юнаків – планування та моделювання. Молоді люди у середньому досягли задовільного загального рівня особистісної зрілості. І дівчатам, і хлопцям притаманний задовільний рівень мотивації досягнення; життєва настанова задовільно сформована у дівчат; здатність до психологічної близькості та почуття громадянського обов’язку розвинені на задовільному рівні в хлопців. Відмінності за почуттям громадського обов’язку є статистично значущими. Отримані кореляції між копіг-стратегіями та компонентами системи саморегуляції виявились переважно негативними. Тобто використання певних механізмів долаючої поведінки відбувається поза системи саморегуляції діяльності. Так у хлопців як окремі саморегуляційні процеси зворотно пов’язані з більшістю копінг-стратегії, так і загальний рівень саморегуляції зворотно пов’язаний з пошуком соціальної підтримки. У дівчат поряд зі зворотними зв’язками присутні й прямі, у тому числі розвиненість системи саморегуляції загалом прямо пов’язана з копінгом планування рішення проблеми, а зворотно – з дистанціювання. Дівчата за мірою набуття особистісної зрілості більше схиляються до стратегії позитивної переоцінки та менше до втечі-уникнення. Хлопці за мірою оптимізації Я-концепції більш тяжіють до стратегії планування рішення проблеми.