Роль екологічної позиції суб’єкта в подоланні проблем, викликаних глобальними екологічними змінами
Анотація
В статті розглядаються чинники, що впливають на вибір конструктивних чи деструктивних форм відповіді на глобальні екологічні проблеми. Встановлено, що екологічна позиція впливає на вибір суб'єктом як проблемно-орієнтованих, так і емоційно-орієнтованих стратегій, що дозволяють впоратися зі стресовими екологічними умовами. Домінування біоцентричних переконань, послаблює (й навпаки, орієнтація на гроші – посилює) применшення глобальних екологічних проблем та заперечення вини, й опосередковано через них сприяє вибору стратегії рішення проблем. Разом з тим, посилення біоцентричної орієнтації також безпосередньо підвищує ймовірність вибору проблемного копінгу. Саме проблемний копінг, у порівнянні з іншими, є вирішальним для проекологічної поведінки у побуті, й саме через нього здійснюється опосередкований вплив депроблемного копінгу. Тобто, применшення екологічних проблем та заперечення своїй провини заважають обранню стратегії на вирішення проблеми, тим самим – послаблюють проекологічну поведінку у побуті. При цьому прямий вплив екологічної позиції на поведінку хоча й фіксується, але є дуже слабким.
Завантаження
Посилання
Список посилань
Абабков, В.А. Перре, M.. (2004) Адаптация к стрессу. СПб.: Речь. http://www.socium.kiev.ua/pdf/grupova%20robota_treningovi%20rozrobky/Adaptatsiya%20k%20stressu.pdf
Баева, К.О. (2017) Копинг-стратегий личности как ресурсы совладания с экологическими угрозами. «Вектори психології - 2017». Матеріали міжнародної молодіжної конференції. Харків, 63-66.
Баєва, К.О. (2019) Роль екологічної позиції в визначенні спрямованості екологічної активності і оцінки справедливості взаємодії. Збірник наукових праць «Теорія і практика сучасної психології», 2(1), 17-23. http://www.tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2019/part_1/5.pdf
Барковская, А.Ю., Назарова, М.П. (2014) Стресс-факторы в социокультурном пространстве современного большого города. Primo Aspectu, 5(16), 37–42. https://elibrary.ru/item.asp?id=21976159
Бодров, В.А. (2006) Психологический стресс: развитие и преодоление. М.: Пер Сэ. https://www.twirpx.com/file/473234/
Василенко, Е.А. (2015) К вопросу о функциях экологического стресса. Вестник Челябинского педагогического университета. Психологические науки, 9, 126-130. http://globalf5.com/Zhurnaly/Psihologiya-i-pedagogika/Vestnik-Chel-GPU/vypusk-2015-9
Долгова, В.И., Василенко, Е.А. (2016) Экологический стресс и отношение к месту своего проживания у старшеклассников в экологически неблагополучных местах. Вестник Южно-Уральского государственного гуманитарно-педагогического университета. Психологические науки, 10, 141-147 https://cyberleninka.ru/article/n/ekologicheskiy-stress-i-otnoshenie-k-mestu-svoego-prozhivaniya-u-starsheklassnikov-v-ekologicheski-neblagopoluchnyh-mestah.
Кряж, И. В. (2012). Психология глобальных экологических изменений: монография. Х.: ХНУ имени В. Н. Каразина. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/10527
Кряж, И. В. (2013) Психология смысловой регуляции экологически релевантного поведения. (Дис. д. психол. наук). Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/10671
Кряж, И.В. (2013a) К проблеме психологической регуляции взаимодействия человека с природным окружением. Гуманитарные и естественнонаучные факторы решения экологических проблем и устойчивого развития: материалы десятой международной научно-практической конференции. Университет РАО, Новомосковский филиал. Новомосковск, 71-76.
Кряж, И.В. (2013b) Роль экологической позиции личности в регуляции экологически значимых действий. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Екологічна психологія, 7 (33), 268-277. https://www.researchgate.net/publication/313632876_Vlianie_ekologiceskoj_pozicii_licnosti_na_otnosenie_k_ekologiceskoj_kinoprodukcii_Influence_of_personal_ecological_position_on_the_attitude_toward_ecological_motion_pictures
Кряж, І.В. (2017) Особистість в умовах глобальних екологічних змін: сприйняття загроз та долаюча поведінка. Особистість як суб’єкт подолання кризових ситуацій: психологічна теорія і практика. С.Д. Максименко, С.Б. Кузікова, В.Л. Зливків (Ред.), Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 61-80.
Кряж, І.В., Баєва, К.О. (2016). Екологічна стурбованість як умова екологічно відповідальної поведінки. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Екологічна психологія, 7 (41), 180-190.
Моховиков, А.Н., Дыхне, Е.А. (2006). Кризисы и травмы. М.: Изд-во психологического центра Гештальт-анализа «Искусство выживания». https://vitaliyeliseev.com/library/allarticles/krizisy-i-travmy-aleksandr-mokhovikov/
Carver, C. (2013). Coping. In: Gellman M.D., Turner J.R. (eds) Encyclopedia of Behavioral Medicine. Springer, New York, NY.
Casey, P. J. & Scott, K. (2006). Environmental concern and behaviour in an Australian sample within an ecocentric – anthropocentric framework. Australian Journal of Psychology. 58(2), 57-67.
Harju-Autti, P. (2013). Measuring Environmental Awareness in Nineteen States in India. Universal Journal of Environmental Research & Technology, 3(5), 544-554.
Homburg, A., Stolberg, A., & Wagner, U. (2007). Coping with global environmental problems: Development and first validation of scales. Environment and Behavior, 39(6), 754-778.
Lazarus, R. S. & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer publishing company, 219–239.
Lazarus, R.S. & Launier, R. (1978). Stress-Related Transactions between Person and Environment. In: Pervin, L.A. and Lewis, M., Eds., Perspectives in Interactional Psychology, Plenum, New York, 287-327.
Neugebauer, B. (2004). Die Erfassung von Umweltbewusstsein und Umweltverhalten. Zentrum fur Umfragen, Methoden und Analysen ZUMA. http://nbn-resolving.de/urn:nbn:de:0168-ssoar-48505-2 [The recording of environmental awareness and behavior. In Deutsch].
Niaura, A. (2013). Using the theory of planned behavior to investigate the determinants of environmental behavior among youth. Environmental Research, Engineering and Management, 1, 74-81.
Ojala, M. (2012). How do children cope with global climate change? Coping strategies, engagement, and well-being. Journal of Environmental Psychology, 32(3), 225-233.
Psychology and Global Climate Change: Addressing a Multi-faceted Phenomenon and Set of Challenges. Report of the American Psychological Association Task Force on the Interface Between Psychology and Global Climate Change, May-June (2011). https://www.apa.org/science/about/publications/climate-change.aspx
Stern, P. C. (2000). New environmental theories: toward a coherent theory of environmentally significant behavior. Journal of social issues, 56(3), 407-424.
Wong, P. T. (1993). Effective management of life stress: The resource–congruence model. Stress medicine, 9(1), 51-60.
References
Ababkov, V.A., Perre, M. (2004). Adaptation to stress. SPb.: Rech. [In Russian]
Baieva, K.O. (2017). Coping strategies of the person as resources for coping with environmental threats. «Vektory psykholohii - 2017». Materialy mizhnarodnoi molodizhnoi konferentsii. Kharkiv, 63-66. [In Russian]
Baieva, K.O. (2019). The role of ecological position to determine the orientation of environmental activity and evaluation the justice of the interaction. Zbirnyk naukovykh prats «Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii», 2(1), 17-23. [In Ukrainian].
Barkovskaya, A.Yu., Nazarova, M.P. (2014). Stress factors in the sociocultural spase of a modern metropolitan city. Primo Aspectu, 5(16), 37–42. [In Russian]
Bodrov, V.A. (2006). Psychological stress: development and overcoming. M.: Per Sе. [In Russian].
Vasilenko, E.A. (2015). On the problem of the functions of environmental stress. Vestnik Chelyabinskogo pedagogicheskogo universiteta. Psihologicheskie nauki. 9, 126-130. [In Russian]
Dolgova, V.I., Vasilenko, E.A. (2016). Environmental stress and the attidudes to the place of residence of the pupils of the senior classes living in the areas of ecological trouble. Vestnik Yuzhno-Uralskogo gosudarstvennogo gumanitarno-pedagogicheskogo universiteta. Psihologicheskie nauki. 10, 141-147 [In Russian]
Kryazh, I. V. (2012). Psychology of global environmental change. Kh.: KhNU imeni V. N. Karazina. [In Russian]
Kryazh, I.V. (2013). Psychology of meaning regulation of environmentally relevant behavior. (Doctoral dissertation). V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv. [In Russian]
Kryazh, I.V.(2013а). On the problem of psychological regulation of human interaction with the natural environment. Gumanitarnyie i estestvennonauchnyie faktoryi resheniya ekologicheskih problem i ustoychivogo razvitiya: materialyi desyatoy mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii. Universitet RAO, Novomoskovskiy filial. Novomoskovsk, 71-76 [In Russian]
Kryazh, I.V. (2013b). Role of ecological position of the person in regulation of environmentally significant actions. Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. Ekolohichna psykholohiia, 7(33), 268-277. [In Russian]
Kryazh, I.V. (2017). Personality in conditions of global ecological changes: the perception of threats and coping behavior. Osobystist yak subiekt podolannia kryzovykh sytuatsii: psykholohichna teoriia i praktyka. S.D. Maksymenko, S.B. Kuzikova, V.L. Zlyvkiv (Red.), Sumy : Vyd-vo SumDPU imeni A.S. Makarenka, 61 80. [In Ukrainian]
Kryazh, I.V., Baieva, K.O. (2016). Environmental concern as condition of environmentally responsible behaviour. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. Ekolohichna psykholohiia, 7 (41), 180-190. [In Ukrainian]
Mokhovikov, A.N. Dykhne, E.A. (2006). Crises and trauma’s. M.: Izd-vo psihologicheskogo tsentra Geshtalt-analiza «Iskusstvo vyizhivaniya». [In Russian]
Carver. C. (2013). Coping. In: Gellman M.D., Turner J.R. (eds) Encyclopedia of Behavioral Medicine. Springer, New York, NY.
Casey, P. J. & Scott, K. (2006). Environmental concern and behaviour in an Australian sample within an ecocentric – anthropocentric framework. Australian Journal of Psychology. 58(2), 57-67.
Harju-Autti, P. (2013). Measuring Environmental Awareness in Nineteen States in India. Universal Journal of Environmental Research & Technology, 3(5), 544-554.
Homburg, A., Stolberg, A., & Wagner, U. (2007). Coping with global environmental problems: Development and first validation of scales. Environment and Behavior, 39(6), 754-778.
Lazarus, R. S. & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer publishing company, 219–239.
Lazarus, R.S. & Launier, R. (1978). Stress-Related Transactions between Person and Environment. In: Pervin, L.A. and Lewis, M., Eds., Perspectives in Interactional Psychology, Plenum, New York, 287-327.
Neugebauer, B. (2004). Die Erfassung von Umweltbewusstsein und Umweltverhalten. Zentrum fur Umfragen, Methoden und Analysen ZUMA. http://nbn-resolving.de/urn:nbn:de:0168-ssoar-48505-2 [The recording of environmental awareness and behavior. In Deutsch].
Niaura, A. (2013). Using the theory of planned behavior to investigate the determinants of environmental behavior among youth. Environmental Research, Engineering and Management, 1, 74-81.
Ojala, M. (2012). How do children cope with global climate change? Coping strategies, engagement, and well-being. Journal of Environmental Psychology, 32(3), 225-233.
Psychology and Global Climate Change: Addressing a Multi-faceted Phenomenon and Set of Challenges. Report of the American Psychological Association Task Force on the Interface Between Psychology and Global Climate Change, May-June (2011). https://www.apa.org/science/about/publications/climate-change.aspx
Stern, P. C. (2000). New environmental theories: toward a coherent theory of environmentally significant behavior. Journal of social issues, 56(3), 407-424.
Wong, P. T. (1993). Effective management of life stress: The resource–congruence model. Stress medicine, 9(1), 51-60.
