Ставлення до смерті людей середнього віку в умовах пандемії COVID-19
Анотація
Розглянуто психологічні аспекти ставлення до смерті в умовах пандемії COVID-19. Представлено результати досліджень, що характеризують ставлення до смерті в різних країнах світу під час коронавірусної інфекції. Подано результати емпіричного психологічного дослідження української середньовікової групи під час «першої хвилі» COVID-19. Ставлення людей досліджуваної української середньовікової групи до феномену смерті в умовах пандемії COVID-19 має амбівалентний з превалюванням негативного характеру. Для людей середнього віку думки про смерть не є головними, думки про власну смерть – амбівалентні, а рівень стресостійкості, який пов’язаний з думками про смерть, є середнім. Люди бояться, зокрема, не самої смерті та припинення свого існування, а важкого і болісного процесу вмирання. Визначено, що ставлення до смерті пов’язано з думками про власну смерть у досліджуваної групи. Оптимістичне ставлення до смерті пов’язано з позитивними думками про власну смерть. Розглянуто проблеми віри в життя після смерті, а також впливу релігійності на страх смерті. Наявність більшої кількості позитивних метафор про смерть, віра в життя після смерті, можливість возз’єднання з рідними, мудрість та прощення стало підґрунтям значущих розбіжностей результатів між групами віруючих та атеїстів. Досліджувані атеїсти, яких у феномені смерті лякає втрата фізичного світу, які уявляють земне життя єдиним та вважають, що ті, хто помирають, відчувають страх і безнадію перед смертю, частіше обирали негативні метафори про власну смерть. Були визначені значущі розбіжності між роздумами про смерть у жінок і чоловіків. Жінки, на відміну від чоловіків, мають більш песимістичні роздуми про феномен смерті. Жінки частіше за чоловіків вважають, що думати про смерть обурливо та вказують, що думки про смерть їх лякають та травмують.
Завантаження
Посилання
Список посилань
Абдулгалимова, С.А. (2012). Отношение к собственной смерти и переживание страха смерти. Вестник Социально-педагогического института, 1(4). https://cyberleninka.ru/article/n/otnoshenie-k-sobstvennoy-smerti-i-perezhivanie-straha-smerti/viewer
Гаврилова, Т.А. (2001). Экзистенциальный страх смерти и танатическая тревога: методы исследования и диагностики. Прикладная психология, 6, 1–8.
Кочарян, А.С. & Лисеная, А.М. (2011). Психология переживаний. Харків: вид-во ХНУ імені В.Н. Каразіна, 224.
Кравченко, Л.В. (2017). К вопросу об изучении форм проявления страха смерти. Гуманизация образования, 5. https://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-ob-izuchenii-form-proyavleniya-straha-smerti
Кулагина, И.Ю. & Сенкевич, Л.В. (2013). Отношение к смерти: возрастные, региональные и гендерные различия. Культурно-историческая психология, 9(4), 58 64. http://psyjournals.ru/kip/2013/n4/66037.shtml.
Лакофф, Д. & Джонсон, М. (2008). Метафоры, которыми мы живем. М.: ЛКИ, 256.
Ливехуд, Б. (1994). Кризисы жизни – шансы жизни: Развитие человека между детством и старостью. Калуга: Духовное познание, 217.
Пастушкова, А.С. (2018). Отношение к смерти на разных возрастных етапах. Academy, 4(31). https://cyberleninka.ru/article/v/otnoshenie-k-smerti-na-raznyh-vozrastnyh-etapah.
Психологическая диагностика: методика "Шкала отношения к смерти (Dale V. Hardt)". https://sites.google.com/site/test300m/skos.
Рейнгольд, Дж. (2004). Мать, тревога и смерть. Комплекс трагической смерти. М: ПЕР СЭ.
Солодников, В.В. & Солодникова, И.В. (2009). Кризис среднего возраста: теоретическая интерпретация переживаемого опыта. Мониторинг общественного мнения, 4 (92).
Франкл, В. (1990). Человек в поисках смысла. Москва: Прогресс, 368.
Холмогорова, А.Б. (2003). Страх смерти: культурные источники и способы психологической работы. Московский психотерапевтический журнал, 2, 120-132. http://psyjournals.ru/mpj/2003/n2/Holmogorova.shtml
Чернобровкина, С.В. (2014). Гендерные особенности переживания и преодоления кризиса средины жизни. Вестник Омского университета. Серия «Психология», 2, 30–42. https://cyberleninka.ru/article/n/gendernye-osobennosti-perezhivaniya-i-preodoleniya-krizisa-serediny-zhizni/viewer
Юревич, А.В. (2018). Психологические аспекты отношения к смерти. Ярославский педагогический вестник, 1, 123-132. http://vestnik.yspu.org/releases/2018_1/21.pdf
Ялом, И. (2008). Вглядываясь в солнце. Жизнь без страха смерти. Москва: Эксмо, 384.
Ahorsu, D. K., Chung-Ying, L., Imani, V., Saffari, M., Griffiths, M. D., & Pakpour, A. H. (2020). The Fear of COVID-19 Scale: Development and Initial Validation. International Journal of Mental Health and Addiction. https://doi.org/10.1007/s11469-020-00270-8
Alkhamees, A.А., Alrashed, S.A. & Alzunaydi, A.A. (2020). The Psychological Impact of COVID-19 Pandemic on the General Population of Saudi Arabia. Comprehensive Psychiatry, 102, 152-192. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2020.152192
Devakumar, D., Shannon, G., Bhopal, S. S., & Abubakar, I. (2020). Racism and Discrimination in COVID-19 Responses. Health Psychology; 39(5), 355-357. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30792-3)
Feifel, Herman (1959). Attitudes Toward Death in Some Normal and Mentally Populations. In Feifel, Herman (Ed.), The Meaning of Death. New York: McGraw-Hill.
Firestone, R. W. (2020). Death Anxiety and the Coronavirus. Psychology Today. https://www.psychologytoday.com/us/blog/the-human-experience/202005/death-anxiety-and-the-coronavirus
Jong-Fast, M. (2020). Why are so many baby boomers in denial over the Coronavirus? Vogue. https://www.vogue.com/article/coronavirus-baby-boomers-at-risk
Li, J.B., Yang, A., Dou, K., & Cheung, R.Y.M. (2020). Self-Control Moderates the Association between Perceived Severity of the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) and Mental Health Problems among the Chinese Public. PsyArXiv Preprints. https://doi.org/10.31234/osf.io/2xadq
Menzies, R.E. & Menzies, R.G. (2020). Death Anxiety in the Time of COVID-19: Theoretical Explanations and Clinical Implications. The Cognitive Behavior Therapist, 13, 1–11. https://doi.org/10.1017/S1754470X20000215
Newton-John, T., Chambers, S., Menzies, R.E., & Menzies, R.G. (2020). Psychological Distress and COVID-19: Estimations of Threat and the Relationship with Death Anxiety. Cognitive behavior Therapist, 13. https://doi.org/10.1017/S1754470X20000215
Sinoff, G. (2017). Thanatophobia (Death Anxiety) in the Elderly: The Problem of the Child’s Inability to Assess Their Own Parent’s Death Anxiety State. Faculty of Social Welfare and Health Sciences, Department of Gerontology, University of Haifa, Haifa, Israel. https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fmed.2017.00011/full#B26.
Tee, M.L, Tee, C.A. & Anlacan, J.P. (2020). Psychological Impact of COVID-19 Pandemic in the Philippines. Journal of Affective Disorders, 277, 379–391. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.08.043
Traunmüller, C., Stefitz, R., Gaisbachgrabner, K. & al. (2020). Psychological Correlates of COVID-19 Pandemic in the Austrian Population. BMC Public Health, 20, 1395. https://doi.org/10.1186/s12889-020-09489-5
World Health Organization (2020). Coronavirus disease (COVID-19): Situation report – 117. https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/situation-reports/20200516-covid-19-sitrep117.pdf?sfvrsn=8f562cc_2 [Ref list]
References
Abdulgalimova, S.A. (2012). Attitude Towards one's own Death and the Experience of Fear of Death. Vestnik Sotsialno-pedagogicheskogo instituta, 1(4). https://cyberleninka.ru/article/n/otnoshenie-k-sobstvennoy-smerti-i-perezhivanie-straha-smerti/viewer [in Russian].
Gavrilova, T.A. (2001). Existential Fear of Death and Thanatic Anxiety: Research and Diagnostic Methods. Prikladnaya psihologiya, 6, 1–8. [in Russian].
Kocharyan, A.S. & Lisenaya, A.M. (2011). Psychology of Emotions. Harkiv: vid-vo HNU imeni V.N. Karazina, 224. [in Russian].
Kravchenko, L.V. (2017). On the Study of Manifestation of Death Fear Forms. Gumanizatsiya obrazovaniya, 5. https://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-ob-izuchenii-form-proyavleniya-straha-smerti [in Russian].
Kulagina, I.Yu. & Senkevich, L.V. (2013). Attitude towards death: age, regional and gender differences. Kulturno-istoricheskaya psihologiya, 9(4), 58-64. http://psyjournals.ru/kip/2013/n4/66037.shtml. [in Russian].
Lakoff, D. & Dzhonson, M. (2008). The Metaphors We Live by. M.: LKI, 256. [in Russian].
Livehud, B. (1994). Crises of Life - Chances of Life: Human Development between Childhood and Old Age. Kaluga: Duhovnoe poznanie, 217. [in Russian].
Pastushkova, A.S. (2018). Attitude towards Death at Different Age Stages. Academy, 4(31). https://cyberleninka.ru/article/v/otnoshenie-k-smerti-na-raznyh-vozrastnyh-etapah. [in Russian].
Psychological diagnostics: methodology "Scale of Attitude to Death (Dale V. Hardt)". https://sites.google.com/site/ test300m/skos. [in Russian].
Reyngold, D. (2004). Mother, Anxiety and Death. Tragic Death Complex. M: PER SE. [in Russian].
Solodnikov, V.V. & Solodnikova, I.V. (2009). Middle-aged Crisis: A Theoretical Interpretation of Experiences. Monitoring obschestvennogo mneniya, 4 (92). [in Russian].
Frankl, V. (1990). A man in Search of Meaning. Moskva: Progress, 368. [in Russian].
Holmogorova, A.B. (2003). Fear of Death: Cultural Sources and Ways of Psychological Work. Moskovskiy psihoterapevticheskiy zhurnal, 2, 120-132. http://psyjournals.ru/mpj/2003/n2/Holmogorova.shtml [in Russian].
Chernobrovkina, S.V. (2014). Gender Characteristics of Experiencing and Overcoming the Middle-aged Crisis. Vestnik Omskogo universiteta. Seriya «Psihologiya», 2, 30–42. https://cyberleninka.ru/article/n/gendernye-osobennosti-perezhivaniya-i-preodoleniya-krizisa-serediny-zhizni/viewer [in Russian].
Yurevich, A.V. (2018). Psychological Aspects of the Attitude towards Death. Yaroslavskiy pedagogicheskiy vestnik, 1, 123-132. http://vestnik.yspu.org/releases/2018_1/21.pdf [in Russian].
Yalom, I. (2008). Peering into the Sun. Life without Fear of Death. Moskva: Eksmo, 384. [in Russian].
Ahorsu, D. K., Chung-Ying, L., Imani, V., Saffari, M., Griffiths, M. D., & Pakpour, A. H. (2020). The Fear of COVID-19 Scale: Development and Initial Validation. International Journal of Mental Health and Addiction. https://doi.org/10.1007/s11469-020-00270-8
Alkhamees, A.А., Alrashed, S.A. & Alzunaydi, A.A. (2020). The Psychological Impact of COVID-19 Pandemic on the General Population of Saudi Arabia. Comprehensive Psychiatry, 102, 152 – 192. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2020.152192
Devakumar, D., Shannon, G., Bhopal, S. S., & Abubakar, I. (2020). Racism and Discrimination in COVID-19 Responses. Health Psychology; 39(5), 355-357. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30792-3)
Feifel, Herman (1959). Attitudes Toward Death in Some Normal and Mentally Populations. In Feifel, Herman (Ed.), The Meaning of Death. New York: McGraw-Hill.
Firestone, R. W. (2020). Death Anxiety and the Coronavirus. Psychology Today. https://www.psychologytoday.com/ us/blog/the-human-experience/202005/death-anxiety-and-the-coronavirus
Jong-Fast, M. (2020). Why are so many baby boomers in denial over the Coronavirus? Vogue. https://www.vogue.com/article/coronavirus-baby-boomers-at-risk
Li, J.B., Yang, A., Dou, K., & Cheung, R.Y.M. (2020). Self-Control Moderates the Association between Perceived Severity of the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) and Mental Health Problems among the Chinese Public. PsyArXiv Preprints. https://doi.org/10.31234/osf.io/2xadq
Menzies, R.E. & Menzies, R.G. (2020). Death Anxiety in the Time of COVID-19: Theoretical Explanations and Clinical Implications. The Cognitive Behavior Therapist, 13, 1–11. https://doi.org/10.1017/S1754470X20000215
Newton-John, T., Chambers, S., Menzies, R.E., & Menzies, R.G. (2020). Psychological Distress and COVID-19: Estimations of Threat and the Relationship with Death Anxiety. Cognitive behavior Therapist, 13. https://doi.org/10.1017/S1754470X20000215
Sinoff, G. (2017). Thanatophobia (Death Anxiety) in the Elderly: The Problem of the Child’s Inability to Assess Their Own Parent’s Death Anxiety State. Faculty of Social Welfare and Health Sciences, Department of Gerontology, University of Haifa, Haifa, Israel. https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fmed.2017.00011/full#B26.
Tee, M.L, Tee, C.A. & Anlacan, J.P. (2020). Psychological Impact of COVID-19 Pandemic in the Philippines. Journal of Affective Disorders, 277, 379–391. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.08.043
Traunmüller, C., Stefitz, R., Gaisbachgrabner, K. & al. (2020). Psychological Correlates of COVID-19 Pandemic in the Austrian Population. BMC Public Health, 20, 1395. https://doi.org/10.1186/s12889-020-09489-5
World Health Organization (2020). Coronavirus disease (COVID-19): Situation report – 117. https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/situation-reports/20200516-covid-19-sitrep117.pdf?sfvrsn=8f562cc_2
