ТРАНСФОРМАЦІЇ АНТРОПОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ЛЮДИНИ В ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ
Анотація
У статті розглядається проблема антропологічних меж людини в умовах розвитку високих технологій і цифрової реальності. Аналізується феномен Homo virtual як нової моделі людської суб’єктності, що формується на перетині біологічного, технологічного й віртуального середовищ. Космічне середовище суттєво відрізняється від умов Землі; мікрогравітація, космічна радіація та ізольованість впливають на фізіологічний стан людини. З’ясовуються спектр можливостей адаптації людського організму до космічного простору: від біотехнологічних модифікацій і використання штучного інтелекту для підтримки життєдіяльності до створення замкнених біосфер і космічної тілесності, яка стає новою формою антропологічної адаптації. Досліджуються філософські й соціальні виклики, пов’язані з модифікацією людського тіла, використанням штучного інтелекту й адаптацією людини до віртуального середовища. Конвергентні НБІК-технології проявляють увесь спектр розвитку сучасної науки, де усі компоненти взаємозумовлені й дають загальний кумулятивний ефект, спрямований на розширення антропологічних меж людини й формування людиновимірних середовищ. У цьому контексті трансформації людини нині надзвичайно розширилися завдяки пластичній хірургії і трансплантаціям. Урбанізована техногенна цивілізація призводить до зняття обмежень буття людської тілесності й розширення можливостей генної інженерії у питаннях народжуваності, збільшення тривалості життя, клонування тощо й опосередковує інший моральний, правовий і релігійний характер людського існування. Обґрунтовується значущість біоетичних аспектів трансформації людської тілесності у цифровому й технологічному просторі. Біоетика в цьому контексті покликана сформувати принципи відповідального використання технологій і визначити моральні межі їх застосування. Показано, що антропологічні межі людини не є статичними, протягом історії вони змінювалися разом із розвитком культури, науки й технологій, але в еру високих технологій вони стали ще більш динамічними, і виникла загроза їх негативного впливу на буття людини в цілому.
Завантаження
Посилання
Beilin, M.V., Zheltoborodov, O.M. (2022). Human in the conditions of cognitive-technological anthroposphere. Actual Problems in Philosophy and Sociology, (39), 3–8. https://doi.org/10.32782/apfs.v039.2022.1. (In Ukrainian)
Beilin, M.V. (2015). Nanotechnologies in the context of post-nonclassical science: formation of philosophical foundations: dissertation for the degree of Doctor of Philosophy. Kharkiv. (In Ukrainian)
Gazniuk, L., Beilin, M. (2020). Transformation of desire in a “post-consumption” society. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Philosophy. Philosophical Peripetias”, (63), 59-70. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-7. (In Ukrainian)
Krymsky, S. B. (2010). On Sophianism, Truth, and the Meanings of Human Being. Kyiv: G. S. Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine. (In Ukrainian)
Beilin, M., Soina, I., Horbenko, O., Zheltoborodov, O. (2023). Ontology of Natural Landscapes and Human Global Environmental Consciousness. Dialogue and Universalism, 33 (2), 107–114. https://doi.org/10.5840/du202333215.
Fukuyama, F. (2002). Our Posthuman Future: Consequences of the Biotechnology Revolution. New York : Farrar, Straus and Giroux.
Habermas, J. (2001). Die Zukunft der menschlichen Natur. Auf dem Weg zu einer liberalen Eugenik? Frankfurt am Main : Suhrkamp.
Industrial Policy for the Intelligence Age: Ideas to Keep People First. (2026). OpenAI, April 2026. https://cdn.openai.com/pdf/561e7512-253e-424b-9734-ef4098440601/Industrial%20Policy%20for%20the%20Intelligence%20Age.pdf.
Merleau-Ponty, M. (2012). Phenomenology of Perception / translated by D. A. Landes. London : Routledge.
Morin, E. (1990). Introduction à la pensée complexe. Paris : Éditions du Seuil.
Morin, E., Kern, A.-B. (1993). Terre-Patrie. Paris : Éditions du Seuil.
Žižek, S. (2020). Hegel in a Wired Brain. London : Bloomsbury Academic.
Žižek, S. (2003). The Puppet and the Dwarf: The Perverse Core of Christianity. Cambridge, Massachusetts : MIT Press
Авторське право (c) 2026 Михайло Бейлін, Олександр Желтобородов
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
