ЛЮДИНА В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ БУТТІ: МІЖ СИСТЕМОЮ І АНТИСИСТЕМОЮ
Анотація
Антисистема розглядається як соціокультурна спільність людей, світогляд яких будується за принципом заперечення і знецінення наявної реальності і усвідомлення потреби її трансформувати. Реальна соціокультурна реальність опиняється під загрозою знищення задля здійснення постулатів антисистемної доктрини, хоча ця доктрина суперечлива і нежиттєва, і тому її положення не можуть бути здійснені в даний момент або взагалі ніколи. З’ясовуються причини виникнення антисистем: кризовий стан суспільства (політичні і духовні кризи), наростання почуття депривації та наявність ідей та інститутів, що не належать до панівної в суспільстві культури. Показано, що міжкультурні взаємодії є необхідною умовою формування антисистемних доктрин та організацій, тому що у цьому процесі у суспільство проникають фрагменти чужої культурної картини світу, які часом виявляються несумісними з місцевою оригінальною культурою. Як тільки частина людей, які зазвичай інтелектуально розвинені та мають широкий кругозор, формує синкретичний, мозаїчний світогляд з довільно підібраних фрагментів рідної та чужої культур, виникнення антисистеми стає лише питанням часу. З’ясовано, що сприятливим середовищем виникнення антисистем є псевдоморфоз як стан, у якому одне суспільство культурно і політично домінує над іншим, нав’язуючи йому свої форми та інститути, які погано сумісні з укладом життя реципієнта. У результаті всі творчі сили приймаючого суспільства виявляються поставленими на службу підтримці чужих йому політичних та культурних форм, що нерідко призводить до відчуття безглуздості життя та несправедливості реальної соціокультурної реальності. Обґрунтовано, що у стану депривації на одному боці протиріччя перебувають певні очікування суб’єкта, пов’язані з його потребами, інтересами, переконаннями, ідеями, але на іншому боці цього протиріччя – реальні умови їх задоволення. Зазначається, що псевдоморфоз є важливим фактором для формування антисистеми, але генезис антисистеми може статися і без нього. З’ясовано, що у сучасному світі антисистемний потенціал безпосередньо пов'язаний з глобалізацією, яка зробила доступними будь-які ідеї та доктрини, спонукала на міграцію в чужі краї мільйони людей, знищила багато затребуваних у автохтонних суспільствах культурних інститутів та впровадила у соціальне середовище чужорідні політико-економічні і соціокультурні стандарти, а тому сучасний світ опинився в лещатах відразу декількох антисистем, не рівних за силою та масштабами
Завантаження
Посилання
Beilin, M.V. (2017). Processes of Globalization and the Planetary Life of a Human. In Contemporary Problems of the Development of Civilization and Culture: Proceedings of scientific articles. Ed. by N.V. Huseva. Ust-Kamenogorsk, Republic of Kazakhstan, pp.17-26. (In Russian).
Huntington, S. (1996). The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. New York: Simon & Schuster, 368 p.
Kumar, Kr. (2014). 'Time of Troubles': Arnold J. Toynbee's twentieth century. International Affairs. 90, 1, pp. 23-36.
Sorokin, P. (1985). Social and Cultural Dynamics: A Study of Change in Major Systems of Art, Truth, Ethics, Law and Social Relationships (Social Science Classics). Routledge, 720 p.
Spengler, O. (1991). The Decline of the West. New York: Oxford University Press, 414 p.
Toynbee, A. (1948). Civilization on Trial. London : Oxford University Press, 263 p.
Wallerstein, I. (2004). World-Systems Analysis: An Introduction. Durham, NC: Duke University Press, 128 p.
Zaman Asad (2022). Immanuel Wallerstein's Theory of the World System, Geopolitics and Geoculture. ENDLESS : International Journal of Future Studies. 5, 2, pp. 157–169. https://doi.org/10.54783/endlessjournal.v5i2.85
Авторське право (c) 2022 Лідія Газнюк , Михайло Бейлін
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).