ФУНДАМЕНТАЛЬНІСТЬ ФІЛОСОФСЬКОЇ ОСВІТИ: АКТУАЛЬНІСТЬ ЧИ АРХАЇЗМ?
Анотація
У статті розглядається проблема фундаментальності філософської освіти в контексті сучасних трансформацій університетської освіти, зумовлених процесами маркетизації та комодифікації. Автор доводить, що в умовах запровадження індивідуальних траєкторій навчання, дистанційних форм, скорочення аудиторних годин і зміщення акцентів на «корисність» знань вимога фундаментальності часто сприймається як архаїчна, що ускладнює виконання філософією її ключових функцій. У роботі системно проаналізовано роль фундаментальної філософської освіти як детермінанти життєвої позиції особистості, чинника утвердження духовності, підґрунтя універсальності мислення й цілісності університетської освіти. Особливу увагу приділено розрізненню філософської освіти у широкому сенсі (як гуманітарної складової підготовки фахівців різних спеціальностей) та у вузькому сенсі (як фахової підготовки майбутніх філософів). Аргументовано, що спроби редукувати філософську освіту до спрощених технік філософського дискурсу або замінити її «трендовими» дисциплінами нівелюють її світоглядний і методологічний потенціал. Окремо висвітлено виклики, пов’язані з дистанційним навчанням, що утруднює діалогічну природу філософування, а також із доступом до магістерських програм для осіб без базової філософської освіти. Автор підсумовує, що фундаментальність філософської освіти не є архаїзмом, а залишається актуальною визначальною рисою вищої школи, оскільки саме вона забезпечує системність знань, розвиток критичного мислення, формування цілісного світогляду й духовну стійкість особистості в умовах соціальної невизначеності.
Завантаження
Посилання
Vrait, H. Ya., Huban, R. V., Yermakova, S. S., Kadievska, I. A., et al. (2020). Contemporary trends in the philosophy of education: European practices and national perspectives: A monograph (Manuscript). Fakt. (In Ukrainian)
Golikov, O. (2022). Education as a commodity (An essay in sociological expertise). Ukrainskyi sotsiolohichnyi zhurnal, (27), 33–43. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2022-27-04 (In Ukrainian)
Huberskyi, L. V. (2013). Philosophy and education: A meeting of perspectives. Filosofska dumka, (5), 6–13. (In Ukrainian)
Zhyzhko, T. A. (2010). University education in the context of globalization challenges of the modern world. Hileia: naukovyi visnyk, 40(10), 320–326. (In Ukrainian).
Matsenko, Zh. M. (2010). Spirituality: A phenomenon of psychology and an object of education. Osvita Ukrainy. (In Ukrainian)
Pavlov, V. L. (2022). Spirituality and its role in people’s lives. Liudynoznavchi studii: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia “Filosofiia”, (45), 112–128. https://doi.org/10.24919/2522-4700.45.8 (In Ukrainian)
Prospects for the development of philosophical education in Ukraine. Roundtable. (2020). Filosofiia osvity, 26(1), 282–325. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-18 (In Ukrainian)
Ballengee-Morris, C. (2008). Paulo Freire: Community-based arts education. Journal of Thought, 43(1–2), 55–69. https://www.jstor.org/stable/jthought.43.1-2.55
Eagleton, T. (2015, December 6). The slow death of the university. The Chronicle of Higher Education. https://www.chronicle.com/article/the-slow-death-of-the-university/
Elias, N. (2010). The society of individuals. University College Dublin Press.
Funk, R. (2000). Erich Fromm: His life and ideas: An illustrated biography. Continuum.
Künne, W. (2003). Conceptions of truth. Oxford: Clarendon Press. https://doi.org/10.1093/0199241317.001.0001
Müller-Doohm, S. (2008). Jürgen Habermas. Suhrkamp.
North, D. C. (1991). Institutions. Journal of Economic Perspectives, 5 (1), 97–112. https://doi.org/10.1257/jep.5.1.97
Sokuryanska, L. G., & Golikov, A. S. (2016). Discourse of the social subject and the subject of social discourse: The possibility of knowledge theorems. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, IV(17), 58–65.
Авторське право (c) 2026 Сергій Голіков
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
