(?)ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В (ПОСТ)СУЧАСНОМУ СВІТІ: РЕ-, ДЕ-, КОНТР-, АНТИ-, СУБ-, СУБВЕРС-, ДІВЕРС-, АЛЬТЕР-...
Анотація
Стаття присвячена проблемі інституційних процесів у сфері вищої освіти у (пост)сучасному світі. Автори порушують питання про спосіб найменування та опису даних процесів у просторі між «ре-», «де-», «контр-», «анти-», «суб-», «диверс-», «альтер-», «субверс-», не вичерпуючи можливі осмислення та інтерпретації виключно знайденими ними категоріями. Три ключові питання, які ставлять автори – це питання «ubi vadis?», «quomodo vadis?» та «quo vadis?», тобто питання витоків, способу (образу) та напряму (тенденцій) інституційних трансформацій вищої освіти. Тут автори особливу увагу приділяють впливу процесів глобалізації та розвитку простору комунікацій та «високих технологій», які деформують соціальну автономність системи освіти та феноменологію спільності Учня та Вчителя. Окремо вивчаються соціальні передумови цих процесів, зокрема зростання ролі освіти та разом з ним зростання надій і очікувань, що призвело до трансформації системи відносин усередині самої системи освіти та до зміни розподілу повноважень і можливостей вирішення між суб'єктами освітнього процесу. Також у фокусі виявляється диверсифікація та маргіналізація дискурсивного оснащення та обладнання на прикладі риторик інклюзивності та різноманітності та риторики «стійкого розвитку». Самі ж процеси інституту освіти досліджуються як ті, що запускаються вторгненням глобалістської маркетизації на прикладі (ре)конституювання нових напрямів дослідження, зростання значимості національно-культурних факторів та локальної специфічності, «кастомізації», що породжують ускладнення та деінституціоналізації систем міжнародного взаємного визнання. У таких контекстах, як стверджують автори, університети шукають нові підстави визнання себе та своєї діяльності, що посилюється емерджентними феноменами пандемічної ситуації. Автори роблять висновок, що традиційні форми вищої освіти втрачають свою актуальність і відбувається альтер-інституціоналізація освіти з виникненням паралельних «коридорів» та альтер-індустрій. Ускладнюють це такі чинники, як інтернаціоналізація навчальних програм, цифровізація освіти, інститути безперервної освіти, масовізація, реконфігурація нових освітніх нерівностей, руйнування систем селекції внаслідок зниження соціальної ексклюзивності, а також диверс-інституціоналізація внаслідок диверсифікації освітніх програм.
Завантаження
Посилання
Arunagiri, A., Udayaadithya, A. (2022). Governing Artificial Intelligence in Post-Pandemic Society. Global Pandemic and Human Security: Technology and Development Perspective, Springer Nature Singapore, pp. 413–433. https://doi.org/10.1007/978-981-16-5074-1_22
Böhmer, A.; Schwab, G.; Isso, I. (editors). (2023). Digital Teaching and Learning in Higher Education: Culture, Language, Social Issues. transcript Verlag.
Bourn, D. (2022) Education for Social Change: Perspectives on Global Learning. Bloomsbury Academic.
Bringle, R.G., Clayton, P.H. (2022). Higher education: service-learning as pedagogy, partnership, institutional organization, and change strategy. International Encyclopedia of Education: Fourth Edition. Elsevier. pp. 476–490. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-818630
Burrell, G., Hyman, M.R., Michaelson, C., Taylor, S., West, A. (2022). The Ethics and Politics of Academic Knowledge Production: Thoughts on the Future of Business Ethics. Journal of Business Ethics, 180(3), pp. 917–940.
Cai Y. (editor), Mangina E. (editor), Goei S.L.(editor). (2023). Mixed Reality for Education (Gaming Media and Social Effects). Springer.
Chun, H., Sauder, M. (2022). The logic of quantification: institutionalizing numerical thinking. Theory and Society, 51(2), pp. 335–370.
Dibbern, T.A., Bertuluci, F.B., Cristofoletti, E.C., Serafim, MP, Da Costa Ferreira, L. (2023). The university contribution to sustainable development in Brazil: an analysis of the institutionalization of HIDS-Unicamp. Desenvolvimento e meio ambiente, 62, pp. 372–388.
Doig, S.G.A., Ramírez, J.N.G., Ugaz, O,C,, Flores, L.A.G., Larrea, Y.M.B. (2022). Educational Scenarios Using Technology: Challenges and Proposals During the Pandemic. Journal of Wireless Mobile Networks, Ubiquitous Computing, and Dependable Applications, 13(4), pp. 182–195.
Hird D. (editor). (2023). Critical Pedagogies for Modern Languages Education: Criticality, Decolonization, and Social Justice. Bloomsbury Academic.
Jæger, K. (2023). Elusive Politics: De-internationalizing Higher Education in the Context of International Recognition Conventions. Higher Education Policy, 36(2), pp. 411–429.
Korkonosenko, S., Khubetcova, Z. (2023). National-Cultural Determination of the Journalism Studies Evolution. International Journal of Media and Information Literacy, 8(1), pp. 106–113.
Laot, E. (2023). The Educational Services of Archives at the Meeting of Artistic and Cultural Education (EAC). Gazette des Archives, 2(270), pp. 103–118.
McCambly, H., Colyvas, J.A. (2022). Institutionalizing Inequity Anew: Grantmaking and Racialized Postsecondary Organizations. Review of Higher Education, 46(1), pp. 67–107.
Musiał, K. (2023). Internationalization as myth, ceremony and doxa in higher education. The case of the Nordic countries between center and periphery. Nordic Journal of Studies in Educational Policy, 9(1), pp. 20–36.
Popkova Elena G. (editor), Sergi Bruno S. (editor), Vodenko Konstantin V. (editor). (2023). Social Mobility, Social Inequality, and the Role of Higher Education. Brill Academic Pub.
Reimagining Our Futures Together: A New Social Contract for Education (Volume 2, Part 2). (2022). United Nations.
Säfström, C.A. (2022). The Destruction of a Great Idea: Public Education and the Politics of Instrumentalism. Educational Theory, 72(3), pp. 349–367.
Sanjakdar, F., Keddie, A., Fletcher, G., Whitburn, B.. (2022). Re-searching Margins: Ethics, Social Justice and Education [1 ed.]. Routledge.
Saut, A.M,, Carvalhal, M,A,, Helleno, A,L,, Vicente, S,A,S, (2023). Institutionalization of University Extension through Integrative Projects: An Experience between a Food Industry and the Production Engineering from Mackenzie Presbyterian University. International Symposium on Project Approaches in Engineering Education, 13, pp. 302–310.
Tijsma, G., Horn, A., Urias, E., Zweekhorst, M.B.M. (2023). Training students in inter- and transdisciplinary sustainability education: nurturing cross-faculty staff commitment and continuous community collaboration. International Journal of Sustainability in Higher Education, 24(4), pp. 765–787.
Vanderstraeten, R. (2023). Education in a Functionally Differentiated World Society. The Oxford Handbook of Education and Globalization, Oxford University Press. pp. 351–366. DOI:10.1093/oxfordhb/9780197570685.013.45.
Weuffen, S., Burke, J., Plunkett, M., Goriss-Hunter, A., Emmett, S. (2023). Inclusion, Equity, Diversity, and Social Justice in Education: A Critical Exploration of the Sustainable Development Goals. Springer.
Yao, W., Wang, Y., Fu, G. (2023). Managerialism, Educational Equity, and Professional Development of Teachers: A Case of Grouplized Schools. Beyond the Pandemic Pedagogy of Managerialism: Exploring the Limits of Online Teaching and Learning, Palgrave, London. pp. 161–188.
Авторське право (c) 2025 Сергій Голіков, Олександр Голіков
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
