ВІЗУАЛЬНІ ПРАКТИКИ МЕТАМОДЕРНУ: ВІД ОНТОЛОГІЧНОЇ ПОРОЖНЕЧІ ДО АФЕКТИВНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ
Анотація
Представлений текст присвячений аналізу трансформації категорії «реальне» в сучасному образотворчому мистецтві в контексті переходу від постмодерністської парадигми до метамодерну. Автор розглядає фундаментальне онтологічне зрушення, за якого мистецтво перестає бути міметичним відображенням («дзеркалом») дійсності й перетворюється на активний естетичний конструкт, що формує антропогенну реальність.
Об’єктом дослідження виступають сучасні візуальні художні практики, що розглядаються крізь призму їхнього відношення до категорії реального. У центрі уваги автора перебувають механізми формування «ілюзії вірогідності», які в умовах метамодерну набувають принципово нової якості.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання: 1) простежується еволюція художніх прийомів створення вірогідності; 2) розкривається зміст ключової метамодерністської стратегії «як нібито» (as-if), запропонованої Т. Вермюленом, як основи нового типу художнього висловлювання; 3) аналізується феномен «осциляції» (коливання) між іронією та ентузіазмом, деконструкцією й реконструкцією; 4) досліджуються специфічні форми «постіронічного реалізму» й «нового романтизму», де технічна майстерність слугує не цілям наслідування природи, а легітимації вигаданих, абсурдних або цифрових світів; 5) обґрунтовується необхідність зміни фрейму мистецтвознавчого аналізу: від оцінки візуальної схожості до вивчення інтенції художника й феноменології сприйняття.
В ході аналізу автор доходить низки значущих висновків. Стверджується, що в естетиці метамодерну вірогідність зміщується з області оптичної верифікації в область афективного впливу. Ілюзія вірогідності більше не прагне приховати свою штучність; навпаки, вона будується на свідомому «призупиненні недовіри», де глядач одночасно усвідомлює умовність образу і щиро співпереживає йому. Нова якість ілюзії полягає в її двоїстості та емоційній зарядженості: вона стає інструментом «реконструкції» сенсу та глибини після періоду постмодерністської деконструкції. Підсумком цього процесу стає формування «нової щирості», що дозволяє сучасному мистецтву створювати автономні онтологічні моделі, які володіють сугестивною справжністю й терапевтичним потенціалом в епоху тотального релятивізму.
Завантаження
Посилання
Artemenko, A.P.(2023). Aesthetics as the implementation of "soft power": exploiting the ability to feel. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences, 1 (93), 109-123. https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(93).2023.109-123 (In Ukrainian)
Davis, D. (2016). Definition of Art. Stanford Encyclopedia of Philosophy. Routledge. https://www.academia.edu/15233589/The_definition_of_art
Gibbsons, A., Vermeulen,T, van den Akker, R (2019). Reality beckons: metamodernist depthiness beyond panfictionality. European Journal of English Studies, 23 (2), 172-189. https://doi.org/10.1080/13825577.2019.1640426
Kelly, A. M. (2010). David Foster Wallace and the New Sincerity in American Fiction. Consider David Foster Wallace: Critical Essays. Sideshow Media Group Press. P. 131-146. https://pure.york.ac.uk/portal/en/publications/david-foster-wallace-and-the-new-sincerity-in-american-fiction/
Olafur Eliasson: Contact. (2014). Fondation Louis Vuitton. https://www.fondationlouisvuitton.fr/en/events/olafur-eliasson-contact
Tsimpouki T. (2019). Konstantinou, L. Cool Characters: Irony and American Fiction. European Journal of American Studies. [Online], Reviews 2019-3. https://www.academia.edu/85184673/Lee_Konstantinou_Cool_Characters_Irony_and_American_Fiction
Turner, L. (2011) Metamodernist Manifesto. https://www.metamodernism.org/
Turner, L. (2015) Metamodernism: A Brief Introduction https://www.metamodernism.com/2015/01/12/metamodernism-a-brief-introduction/
Van den Akker, R., Vermeulen, T. (2010). Notes on Metamodernism. Journal of Aesthetics and Culture, 2(1), pp. 1-13.
Van den Akker, R., Gibbons, A., Vermeulen, T. (Eds.). (2017). Metamodernism: Historicity, Affect, and Depth after Postmodernism. Bloomsbury Publishing.
Vermeulen, T. (2015) The New «Depthiness». e-flux journal. № 61 (January). URL: https://www.e-flux.com/journal/61/61000/the-new-depthiness/
Vermeulen, T. (2021). Wallace After Postmodernism (Again): Metamodernism, Tone, Tennis. English Literature, 8, 105-124. https://edizionicafoscari.unive.it/media/pdf/ article/english-literature/2021/1/art-10.30687-EL-2420-823X-2021-08-006.pdf
Авторське право (c) 2026 Андрій Артеменко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
