СПІВ-БУТТЯ: АНТИЧНІ ВИТОКИ ЕКОЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ
Анотація
Стаття присвячена філософському осмисленню поняття спів-буття як онтологічної форми існування, що має свої витоки в античній філософії, насамперед у вченні Геракліта. Автори розкривають, що проблема спів-буття, тобто взаємного існування людини, природи, суспільства й космосу, належить до кола базових онтологічних питань, адже відображає спосіб буття людини у світі та її зв’язок із цілим. У статті простежено, як античне поняття φύσις у філософії Мілетської школи, Анаксімандра й Геракліта формує розуміння буття як динамічного процесу, що саморозгортається й підтримує єдність усіх форм існування. Гераклітівський принцип єдності протилежностей, згідно з яким боротьба й напруга є умовою гармонії, розглядається як перше філософське формулювання ідеї спів-буття.
Спираючись на інтерпретації сучасних дослідників античної думки (Е. Теодоссіу, В. Маніманіса, Р. Нілса, К. Беглі, Н.-Л. Кордеро), автори доводять, що ранньогрецьке розуміння φύσις передбачає реляційну онтологію, у межах якої буття постає не як сукупність ізольованих речей, а як мережа зв’язків і взаємозалежностей. Ця онтологія цілісності й взаємопроникнення формує філософські засади сучасного екологічного мислення. Спів-буття у такому контексті означає не просто етичну вимогу співіснування, а сам спосіб існування людини в світі, у якому вона невіддільна від природного й космічного цілого.
Античне розуміння єдності світу, виражене у поняттях φύσις і логос, інтерпретується як філософський прообраз сучасної екосистемної моделі буття. Автори підкреслюють, що повернення до цього світоглядного принципу може стати шляхом подолання технократичного й антропоцентричного мислення, яке спричинило сучасну екологічну й духовну кризу. Відновлення спів-буття постає як онтологічна умова формування нової екологічної культури й етики відповідальності за цілісність життя. Філософія спів-буття є не лише спробою переосмислити античну спадщину, а й концептуальною відповіддю на виклики сучасної цивілізації, яка потребує гармонізації відносин між людиною, природою й космосом.
Завантаження
Посилання
Anatska, N. V., & Anatskaia, N. V. (2008). The formation of ecological knowledge: Stages of development. Bulletin of NTUU “KPI”. Philosophy. Psychology. Pedagogy, 3, 7-11. https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/6d9310c1-09f6-4ba5-b5a4-839bc254960c/content (In Ukrainian)
Karpash, O. M., Bloshchynska, V. A., & Karpash, M. O. (2021). Philosophy, environmental ethics, and sustainable development. Scientific and Technical Journal, 2 (24), 123-129. https://esbur.com.ua/web/uploads/pdf/Ecological%20Safety%20and%20Balanced%20Use%20of%20Resources%20Vol.%2012,%20No.%202,%202021-123-130.pdf(In Ukrainian)
Kruts, O. A. (2024). The evolution of the concept of “integrity” as a philosophical phenomenon. Bulletin of the National Technical University “KhPI”. Series: Current Issues in the Development of Ukrainian Society, (2), 39–44. https://doi.org/10.20998/2227-6890.2024.2.05 (In Ukrainian)
Martynenko, O. (2021). Synthesis in static and dynamic aspects in the genealogies of Parmenides and Heraclitus. Humanities Studies: Collection of Scientific Papers of the Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University. Series "Philosophy", 43, 89–95. https://doi.org/10.24919/2522-4700.43.12 (In Ukrainian)
Tahlina, Y. S. (2004). Specific features of human–nature relations at the turn of the 20th and 21st centuries. International scientific conference "Karazin Natural Science Studies" (June 14-16, 2004, Kharkiv, Ukraine): conference proceedings / V. N. Karazin Kharkiv National University. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. (In Ukrainian)
Tahlina, Y. S. (2011). Factors of environmental ethics: Responsibility as an aspect of the development of “Human–Nature” interaction. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University, (958-II), Series: Theory of Culture and Philosophy of Science. Kharkiv. https://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/2172/2470 (In Ukrainian)
Shahun, Ye. M., & Chkheailo, I. I. (2025). Environmental ethics and the new paradigm of human–nature relations. Beketov's chemical readings. Theory and practice of crisis situations: materials of the International Scientific-Practical Conference of Higher Education Applicants and Young Scientists, Kharkiv, February 12–14, 2025 / Kharkiv. National University of Municipal Economics named after O. M. Beketov, Algol Chemicals SIA (Riga, Latvia), EMO Frite Company (Celje, Slovenia) [and others]; [editors: O. I. Pylypenko, O. I. Fesenko]. Kharkiv: O. M. Beketov KhNUMG, 113-117 https://science.kname.edu.ua/images/dok/konferentsii/2025/Tezi% 20konferencij%202025/BChCh_2025.pdf#page=114 (In Ukrainian)
Begley, K. (2016). Duality and opposition in Heraclitus and modern philosophy of language and linguistics (PhD dissertation, Trinity College Dublin).
Begley, K. (2021). Heraclitus against the naïve paratactic metaphysics of mere things. Ancient Philosophy Today: DIALOGOI, 3(1), 74–97. https://doi.org/10.3366/anph.2021.0043
Cordero, N. L. (2022). The dynamic conception of being in the first philosophers and the notion of φύσις. Journal of Ancient Philosophy, 16(2), 1–23.
Graham, D. W. (2008). Heraclitus: Flux, order, and knowledge. In P. Curd & D. W. Graham (Eds.), The Oxford handbook of presocratic philosophy (pp. 169–188). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780195146875.003.0006
Graham, D. W. (2023). Heraclitus. In E. N. Zalta & U. Nodelman (Eds.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2023 Edition). https://plato.stanford.edu/archives/ win2023/entries/heraclitus/
Heraclitus. Fragments (in Greek, French, and English). http://philoctetes.free.fr/heraclite.pdf
Idang, G. E. (2013). Thales, Anaximander and Anaximenes as pathfinders of modern science. International Journal of Philosophy, 1(4). https://doi.org/10.11648/j.ijp.20130104.12
Neels, R. (2023). Opposites and explanations in Heraclitus. Oxford Studies in Ancient Philosophy, 62, 1–40. https://philpapers.org/archive/NEEOAE.pdf
Theodossiou, E., & Manimanis, V. N. (2010). The cosmology of the pre-Socratic Greek philosophers. Memorie della Societa Astronomica Italiana Supplement, 15, 204. https://articles.adsabs.harvard.edu/pdf/2010MSAIS..15..204T.
Авторське право (c) 2026 Юлія Тагліна, Володимир Лютий
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
