ПАРАДИГМИ ПРАКТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ В КОНТЕКСТІ СВІТОГЛЯДНИХ ПАРАДИГМ СХОДУ І ЗАХОДУ
Анотація
В статті пропонується проаналізувати парадигми практичної філософії в контексті п’яти загальних парадигм філософування, а саме традиційної індійської (з її висхідними ідеями циклічності, переродження, сансари, звільнення-мокші), традиційної китайської (з її організмізмом, ідеєю, що всесвіт являє собою щось на кшталт єдиного організму, люди й інші живі істоти всередині якого виконують роль органів), античної (яка тлумачиться згідно з ідеями П’єра Адо як практичне мистецтво уникнення страждань і досягнення щастя), авраамічної (парадигми світобачення авраамічних релігій з їх монотеїзмом, фідеїзмом, креаціонізмом, авторитетом священного писання) та сучасної сциєнтиської (з її опорою на наукове світобачення). Показано, як працює взаємозв’язок онтології та аксіології в рамках цих парадигм, як перша з них детермінує другу; а також те, як вони визначаються зазначеними світоглядними парадигмами. Зокрема, продемонстровано, як кастова система та широко розповсюджена культура медитативних психотехнік в індійській культурі вплинула на систему традиційного індійського світогляду та цінностей; а також взаємний вплив, який чинили одне на одного світоглядний організмізм та кланова система традиційного китайського суспільства.
Показаний також парадигмальний розвиток західної філософської традиції через послідовну зміну трьох різних парадигм – античної, авраамічної та сциєнтиської, які, спираючись на здобутки одна одної, тим не менш повністю їх перетлумачували у новому контексті. Цей момент не завжди помітний, якщо обмежуватися рамцями суто західної традиції (навіть уключаючи в неї також східну мусульманську філософію). Але, якщо ми додаємо сюди індійську та китайську парадигми, то все стає на свої місця.
Тобто як висновок: в рамках різних культур існують відповідні парадигми світобачення чи комплекси домінантних ідей, що визначають собою загальний характер культури як сукупності смислових кодів, і в рамках цих парадигм уже розвиваються відповідні популяції філософських ідей. Їх характер, прийнятність чи неприйнятність визначаються саме парадигмою.
Завантаження
Посилання
Hadot, Pierre. (2020). Philosophy as a Means of Living / trans. O. Yosypenko. Kyiv: New Acropolis. (In Ukrainian).
Hadot, Pierre. (2014). What is the Ancient Philosophy? / trans. O. Yosypenko. Kyiv: New Acropolis. (In Ukrainian).
Biletsky, Igor. (2004). Plotinus and Kant: mysticism versus rationalism. Philosophic Anthropologic Studies’ 2004. Kyiv, Dnipropetrovsk, p. 161-166.
Biletsky, Igor, Taglina, Juli. (2022). SCIENTIFIC AND PHILOSOPHICAL RATIONALITY IN THE CONTEXT OF PARADIGMS OF WESTERN AND EASTERN PHILOSOPHY. The Journal of V.N.Karazin Kharkiv National University. Series: Theory of Culture and Philosophy of Science, 66, 6-15. DOI: https://doi.org/10.26565/2306-6687-2022-66-01 (In Ukrainian).
Weber, Max. (1994). Protestant ethics and the spirit of capitalism / trans. O. Pogorilyi. Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian).
Indian philosophy. (2019). / Ed. T.P. Kononenko. Kharkiv: Folio. (In Ukrainian).
Kuhn, Thomas. (2001). The structure of scientific revolutions// Translated by O. Vasiliev. Kyiv: Port-Royal. (In Ukrainian).
McLuhan, Marshall. (2008). Gutenberg's Galaxy: The Making of a Printed Book Man / Trans. from English A.A. Galushki, V.I. Postnikov. Kyiv: Nika Center. (In Ukrainian).
Plato. (2000). The Republique / Transl. from ancient Greek by D. Koval. Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian).
Russell, Bertrand. (1995). History of Western Philosophy / Trans. from English Yu. Lisnyak, P. Taraschuk. Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian).
Suzuki, Shunryu. (2022). Zen consciousness, beginner's consciousness / transl. Natalia Palii. Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian).
Chernushka, Ivan (2019). PRINCIPLES OF THE REFORMATION AND BIBLICAL PRINCIPLES AS A PARADIGM FOR THE DEVELOPMENT OF THE COUNTRY. The legacy of the Reformation: to the 500th anniversary of 95 theses of Martin Luther and the memory of Yu. O. Golubkin (1941–2010) / Ed. S. B. Sorochan, A. M. Domanovskyi. Kharkiv: Maidan, pp. 154-157. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Chernushka_Ivan/ Pryntsypy_Reformatsii_ta_Bibliini_pryntsypy_iak_paradyhma_rozvytku_krainy.pdf? (In Ukrainian).
Bronkhorst, J. (1999). Why is There Philosophy in India? (Sixth Gonda lecture, held on 13 November 1998 on the premises of the Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences. Amsterdam: Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences. 1999.) SERVAL. Serveur académique lausannois. URL: https://serval.unil.ch/resource/serval:BIB_E23DFD6660FA.P001/REF.pdf
Comparative Philosophy: Chinese and Western. (2020). Stanford Encyclopedia of Philosophy, First published Tue Jul 31, 2001; substantive revision Tue Aug 4, 2020. URL: https://plato.stanford.edu/entries/comparphil-chiwes/
Dal Sasso, Davide. (2021). On Form and Structure: Umberto Eco and the Basis for a Positive Philosophy of the Arts. Rivista di estetica, 76, 180-204. URL: https://doi.org/10.4000/estetica.7719
Fung, Yu-lan. (1958). A Short History of Chinese Philosophy. New York: the Macmillan Company.
Jullien, François. (1997). Le Détour et l'accès : Stratégies du sens en Chine, en Grèce. Rayon : Philosophie Editeur : Le Livre de Poche Date de parution.
Normile, Ian H. (2023). Exploring Criticality in Chinese Philosophy: Refuting Generalisations and Supporting Critical Thinking. Studies in Philosophy and Education, 42: 123–141. URL: https://doi.org/10.1007/s11217-022-09855-3
Radhakrishnan, S. (1923). Indian Philosophy. New York: Macmillan Company, v. 1., v. 2.
The Six Enneads By Plotinus. (2018). This edition was created and published by Global Grey.
Авторське право (c) 2024 Ігор Білецький, Юлія Тагліна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).