ФІЛОСОФІЯ: ПРОБЛЕМА ПЕРЕДАЧІ
Анотація
Загальний і головний пафос цієї статті – випробувати можливість (чи неможливість), помислити, (чим є) мислення, те, що має місце, коли воно є. Як помислити те, чим і завдяки чому ти мислиш, коли (якщо) ти мислиш. Що відбувається (з мислячим – чи з тим, хто філософує), що відкривається, коли (його) мислення стає предметом мислення – а отже, філософування. Треба зауважити, що жодним чином не йдеться про якусь рефлексію чи інтроспекцію. Мова, якраз навпаки, йде про введення розрізнення між поняттям думки і самою думкою, і про спробу утриматися на рівні самої думки, «думки без мене» у спробі власного можливого мислення.
У зв’язку з цим, термін «передача» використовується у контексті, який виходить за межі горизонту «навчання-викладання» філософії. І навіть – за межі контексту академічної презентації результатів роботи «фахівця з філософії». У цій статті він фігурує, більшою мірою, як термін «зустрічі» мислення з Мисленням. Даний термін не є ані терміном психології чи соціології філософії, ані терміном «педагогіки», ані терміном «дидактики», ані терміном «комунікації». Він подається тут як термін онтологічний – термін онтології філософської події / філософії як події. «Філософія» як топос реалізованості мислення, розглядається з боку потенції події мислення як такої. Відповідно, тема «викладання-навчання», тема «школи» бачиться тут однією з можливостей індексації, «дискурсом свідчення» щодо цієї події як такої, що здійснює супротив передачі філософії в академічній (науковій) тощо парадигмі.
Передача у філософії не може бути ані змістовно-предметною, ані герменевтичною, ані формально-логічною, ані метафоричною, а тільки подієвою й актуальною. А на рівні реалізованої філософії це відкриває зазор розрізнення між тим, що говорить філософ, що вийшло в нього сказати, і тим, як йому дані (у сказаному) умови і підстави його говоріння.
Ми навмисно не брали тут у роботу тематизацію «передачі» в А. Бадью, бо сама ця тематизація видається деяким «ефектом» його філософії, а отже є, можливо, унікальним прикладом того, як концепт створює й актуалізує умови власної передачі. Що ми вважаємо питанням, яке потребує спеціального окремого розгляду.
Авторська позиція взагалі полягає у тому, що проблема передачі не розкривається на рівні виразності / невиразимості і що зустріч мислення з істиною набагато кардинальніше визначається «актом», ніж «концептом»; отже ми хотіли витримати лінію «чистоти» і «тавталогічності» філософії, у порядку зацікавленості радше істинним мисленням, ніж істиною.
Завантаження
Посилання
Badiou, A. (2015). Métaphysique du bonheur réel. Presses Universitaires de France.
Badiou, A. (1997). Deleuze: La clameur de l’Être. Hachette.
Badiou, A. (2010). La philosophie et l’événement: Entretiens avec Fabien Tarby. Germina.
Badiou, A. (2006). Being and event. Continuum.
Badiou, A. (2009). Logics of worlds: Being and event 2. Continuum.
Badiou, A. (1989). Manifeste pour la philosophie. Éditions du Seuil.
Cam, P. (2023). Thinking as method. Analytic Teaching and Philosophical Praxis, 43(1). https://journal.viterbo.edu/index.php/atpp/article/view/1225/1031
Chénetier, M. (1994). Est-il nécessaire d’expliquer le postmodern(ism)e aux enfants? Études littéraires, 27(1), 11–27.
Deleuze, G., & Guattari, F. (1991). Qu’est-ce que la philosophie? Éditions de Minuit.
Heidegger, M. (1949). Was ist Metaphysik? Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (1983). Die Grundbegriffe der Metaphysik: Welt – Endlichkeit – Einsamkeit (Gesamtausgabe, Abt. II, Bd. 29/30). Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (1967). Sein und Zeit (11th ed.). Max Niemeyer Verlag.
Heidegger, M. (2006). Was ist das – die Philosophie? In Gesamtausgabe (Vol. 11, Identität und Differenz, pp. 3–26). Vittorio Klostermann.
Karatani, K. (2003). Transcritique: On Kant and Marx (S. Kohso, Trans.). MIT Press.
Le Débat. (1998). (101), 145–182. Gallimard.
Lyotard, J.-F. (1988). Adresse au sujet du cours philosophique. In Le postmoderne expliqué aux enfants: Correspondance 1982–1985 (pp. 153–166). Galilée.
Žižek, S. (n.d.). Slavoj Žižek: Love is evil [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=hg7qdowoemo
Wittgenstein, L. (1922). Tractatus logico-philosophicus. Kegan Paul.
Žižek, S. (2006). The parallax view. MIT Press.
Badiou, A. (2014). Century / Trans. from French. A. Ripa. Lviv: Kalvariya, Kyiv: Nika-Center. (In Ukrainian).
Descartes, R. (2000). Metaphysical Reflections / Trans. from French. 3. Borysyuk and O. Zhupansky. Kyiv: Universe. (In Ukrainian).
Авторське право (c) 2026 Ігор Мінаков
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
