КОГНІТИВНА ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ ОСМИСЛЕННЯ РОЗВИТКУ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
Анотація
У статті досліджується процес інституціоналізації університетської філософії, яка розглядається як результат взаємодії соціальних і когнітивних механізмів. Автор пропонує концептуальне розрізнення між соціальною та когнітивною інституціоналізацією, підкреслюючи їхній вплив на розвиток філософської думки в академічному середовищі. Соціальна інституціоналізація розглядається як пов’язана з формуванням організаційних структур (кафедр, факультетів, наукових шкіл), які впорядковують філософську діяльність, тоді як когнітивна інституціоналізація – як така, що стосується систематизації, продукування та трансляції філософського знання. Автор аналізує, як ці процеси взаємодіють, зокрема в умовах державного регулювання, ідеологічного тиску чи, навпаки, академічної свободи. Окрема увага приділяється викликам сучасності, таким як вплив штучного інтелекту, формалізація навчального процесу, дистанційна освіта, що можуть призвести до втрати творчого потенціалу філософії. Автор звертається до дослідження когнітивної інституціоналізації як визначального чиннику становлення університетської філософії. Причому як суб’єкта процесу автор постулює філософа, який по-людськи та екзистенційно орієнтується на філософську істину, здійснює онтологічно вкорінені та діяльнісно відповідальні філософські пошуки. Тим самим університетська філософія досліджується як така, що здійснюється в конкретних людських контекстах, діяльнісних та ціннісних, дискурсивних та речових, етичних та політичних, історичних та біографічних. Окремо автор звертається до процесу становлення в умовах демократичного суспільства в університеті самоврядного та саморегулятивного освітньо-наукового середовища як чинника соціальної інституціоналізації філософії. Підкреслюється роль філософа як суб’єкта, який не лише відтворює знання, але й критично осмислює його, забезпечуючи розвиток суспільства. У статті робиться висновок щодо необхідності збалансованого підходу до інституціоналізації, який поєднує структурну організованість із творчою свободою, що дозволяє університетській філософії залишатися живою, релевантною та орієнтованою на істину.
Завантаження
Посилання
Drobotenko, M.O. (2016). Institutionalization of educational representations of popular philosophy. Scientific Bulletin. Series "Philosophy", 47 (II), 170-178. (In Ukrainian).
Kovbasyuk, S.V. (2009). Modern interpretation of the concept of "institutionalization". Current problems of state and law, 50, 177-182. (In Ukrainian).
Semenyuk, E. (2009). The role of philosophy in the integration of modern science. Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic": [collection of scientific papers], 636: Philosophical Sciences, 9-13. (In Ukrainian).
Backer, D.I. (2022), Althusser and Education: Reassessing Critical Education. Bloomsbury Academic.
Baraldi, C., Corsi, G. (2017). Niklas Luhmann: Education as a Social System [1 ed.]. Springer International Publishing.
Baudrillard, J. (1996). The System of Objects. Verso Books.
Bourdieu, P., Passeron, J.-C. (1990). Reproduction in Education, Society and Culture [2nd ed.]. Sage Publications.
Foucault, M. (2002). The Order of Things: An Archaeology of the Human Sciences. Routledge.
Grenfell, M. (2014). Pierre Bourdieu: Key Concepts. Routledge.
Krzych, B.K. (2019). Are the truth is being searched at universities? Przestrzen Spoleczna, 17(1), 105-120.
Simmel, G. (2009). Sociology: Inquiries into the Construction of Social Forms [2 vols.]. Brill.
Skourdoumbis, A., Webster, S. (2022). The Epistemological Development of Education: Considering Bourdieu, Foucault and Dewey. Routledge.
Stuart, M.J. (2019). PESA archives: The social histories of philosophy of education. Educational Philosophy and Theory, 51(10), 1006–1013.
Van Rossum, W. (1975). The problem of cognitive institutionalization in the social sciences: The case of Dutch sociology. Social Science Information, 14, 2. https://doi.org/10.1177/053901847501400206.
Авторське право (c) 2025 Сергій Голіков
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
