СЕДАТИВНА ФУНКЦІЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ: ПРО СУТНІСТЬ АПОТРОПЕЯ
Анотація
Методологія використання істориками емоцій матеріальної культури у своїх дослідженнях є предметом суперечок. Вирішити їх і систематизувати підходи дозволить розуміння функціонального зв’язку матеріальної культури та емоцій людини. Метою статті є концептуалізація седативної функції матеріальної культури та розкриття потенціалу цього концепту для історії емоцій. Дослідження проводилось в межах структуралістського підходу з використанням феноменологічного та структурно-функціонального методів. Велику роль також відіграє психоаналітичний підхід. У статті розглянуто сучасний стан використання артефактів матеріальної культури, що досліджується істориками емоцій, а також філософсько-онтологічні засади розуміння матеріальних об’єктів як повноцінних акторів емоційних спільнот. Аналізуються теорії культури (TMT, теорія керування настроєм, концепція “духовних практик” П. Адо та інші), їх зв’язок з ідеєю седативної функції матеріальної культури та онтологією речей загалом. Визначено, що найпоказовіший приклад реалізації седативної функції матеріальних об’єктів – це апотропеї. Їх використання розглянуто через призму концепцій “перехідного об’єкту” (Д. Віннікотт) та “самозаспокійливих практик” (Ж. Швек). Встановлено, що дослідження апотропеїв як інструментів індивідуального та соціального керування афектами дозволить історикам емоцій більше дізнатися про особливості переживання емоцій у різних спільнотах, про джерела цих афектів, асоційовані з ними локації та заховані за ними несвідомі й усвідомлені фантазії. Головною функцією апотропеїчної магії визначено боротьбу з негативними емоціями (жахом, тривогою, ненавистю, заздрощами, огидою) та їх пробудження з метою невротичної ретравматизації. Ця функція може розглядатися не лише у випадку апотропеїв, але і для аналізу інших артефактів матеріальної культури, враховуючи витвори мистецтва та архітектуру. Дослідження привносить в історію емоцій методологічне обґрунтування дослідження пам’яток матеріальної культури, а в філософію культури – концепцію седативної функції.
Завантаження
Посилання
Bion, W. R. (1995). Attention and Interpretation. Lanham: Rowman & Littlefield Published. https://books.google.com.ua/books/about/Attention_and_Interpretation.html?id=Ecs9tpsP2-0C&redir_esc=y.
Freud, S. (1977). Introductory Lectures On Psychoanalysis. NY: WW Norton & Company. https://mindsplain.com/wp-content/uploads/2020/08/introductory-lectures-on-psychoanalysis.pdf.
Foucault, M. (2006). Psychiatric Power: Lectures at The College de France, 1973-74. NY, Hampshire: Palgrave Macmillan. http://rebels-library.org/files/psych_power.pdf.
Greenberg, J., Solomon, S., Pyszczynski, T. (1997). Terror Management Theory of Self-Esteem and Cultural Worldviews: Empirical Assessments and Conceptual Refinements. Advances in Experimental Social Psychology, Vol. 29, pp. 61-139. https://www.sciencedirect.com/ science/article/abs/pii/S0065260108600167.
Hadot, P. (1995). Philosophy as a Way of Life. Oxford: Blackwell. https://ascetology.wordpress. com/wp-content/uploads/2016/09/pierre-hadot-philosophy-as-a-way-of-life-spiritual-exercises-from-socrates-to-foucault-1.pdf.
Heidegger, M. (1992). Parmenides. Bloomington: Indiana University Press. https://archive.org/details/martinheideggerparmenides/page/n177/mode/2up?q=hand.
Hinshelwood, R. D. (2020). Anxiety: Melanie Klein's 'deeper' layers. Metalepsis, vol. 1, pp. 25-41. https://www.semanticscholar.org/paper/Anxiety%3A-Melanie-Klein's-'deeper'-layers-Hinshelwood/62d2fca3bb4388b0e6be568eb04d602d5f321250.
Khodakivskyi O. (2022). Deceptive obviousness: modern approaches to the study of the history of emotions. NaUKMA Research Papers. History, 5 (December): 70-79. https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.70-79.
Klein, M. (1975). Envy and Gratitude, and other works 1946-1963. NY: The Free Press. https://www.sas.upenn.edu/~cavitch/pdf-library/Klein_Envy_and_Gratitude.pdf.
Lazarou, A., Liritzis, I. (2022). Gorgoneion and Gorgon-Medusa: a critical research review. Journal of Ancient History and Archaeology, vol. 9(1), pp. 47-62. https://www.jaha.org.ro/ index.php/JAHA/article/view/741.
Lorenz, M. (2012). Tiefe Wunden: Gewalterfahrung in den Kriegen der Frühen Neuzeit. IN: U. Bielefeld (ed.), Gesellschaft – Gewalt – Vertrauen (pp. 332-355). Leck: Clausen & Bosse. https://www.ruhr-uni-bochum.de/fnzgg/mam/content/lorenz__tiefe_wunden_jpr-festschrift.pdf.
Lunn-Rockliffe, S., Derbyshire, S., Hicks, D. (2019). Material culture, analysis of. IN: P. Atkinson (eds.), SAGE Research Methods Foundations. Newbury Park: SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781526421036843497.
Morozova A. (2020). Explore emotions and feelings in a medieval city. City: history, culture, society. E-journal of urban studies, 10, 137-141. http://resource.history.org.ua/ publ/misto_2020_10_15. (In Ukrainian).
Norman, A. (2024). Transitional Objects in Early Childhood: The Value of Transitional Objects in the Early Years. NY: Routledge. https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr =&id=X_zwEAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA1999&dq=winnicott+transitional+object&ots=bjThyYgh5H&sig=FtUEErvkPHLFlWe4dWhEAzP4OhA&redir_esc=y#v=onepage&q=winnicott%20transitional%20object&f=false.
Pernau, M. (2021). Studying emotions in South Asia, South Asian History and Culture, 12:2-3, pp. 111-128, https://doi.org/10.1080/19472498.2021.1878788.
Reinecke, L. (2017). Mood management. IN: P. Rössler (Ed.), The International Encyclopedia of Media Effects (pp. 1271-1284). Hoboken: Wiley-Blackwell. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/ pdf/10.1002/9781118783764.wbieme0085.
Rosenwein, B. H. (2010). Problems and Methods in the History of Emotions. Passions in Context, vol. 1, pp. 1–31. https://alioshabielenberg.com/wp-content/uploads/2020/06/ Rosenwein-2010-Problems-and-Methods-in-the-History-of-Emotions.pdf.
Stern, H. R. (1978). The Couch, Its Use and Meaning in Psychotherapy. NY, London: Human Sciences Press. https://archive.org/details/isbn_0877053030/page/n5/mode/2up.
Szwec, G. (2014). Les galériens volontaires. Paris: PUF.. https://www.amazon.com/galériens-volontaires-Essais-procédés-autocalmants/dp/2130628494?ref_=ast_author_dp.
Szwec, G. (2004). Les procédés autocalmants en psychosomatique et en psychiatrie de l'enfant: Self-soothing procedures in psychosomatics and child psychiatry. Neuropsychiatrie de l'Enfance et de l'Adolescence, vol. 52(6), pp. 410-413. https://www.sciencedirect.com /science/article/abs/pii/S0222961704001163.
Trigg, S., Welch, A. (2023). Objects, Material Culture and the History of Emotions in Medieval and Early Modern Europe. Emotions: History, Culture, Society, 7(1), pp. 1-8. https://brill.com/view/journals/ehcs/7/1/ehcs.7.issue-1.xml.
Авторське право (c) 2024 Антон Жеронкін
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).