“ПОГЛЯД” ІНШОГО ТА КСЕНОФОБІЯ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІ РОЗШУКИ СУТНОСТІ ПРИСТРІТУ
Анотація
Феномен “пристріту”, широко поширений у багатьох культурах і соціальних групах, вже досліджували з різних боків, але філософське значення цього явища залишається недостатньо вивченим. Метою поточного дослідження було визначення джерел в людській психіці та соціальних структурах, які роблять віру в пристріт можливою і, ба більше, універсальною для різних культур. Дослідження базувалося на феноменологічному підході з використанням елементів структуралістського та герменевтичного підходів. В ході дослідження було визначено, що людство завжди пов’язувало пристріт зі “злим оком Іншого”, і “погляд Іншого” вже є досить вивченим у феноменологічному дискурсі. З цього боку, розглянуті концепції Е. Гуссерля, М. Мерло-Понті, Ж.-П. Сартра, М. Бубера. Феноменологічна концепція “Погляду” (The Look) була розширена структуралістами, передусім, М. Фуко. Саме він увів у філософський дискурс поняття “The Gaze” (також Погляд) і проаналізував його соціальні моделі (“паноптикум”) та наслідки для людини (діалектика суб’єктивації та об’єктивації). Також були розглянуті концепції психоаналітиків кляйніанського спрямування, які пов’язані з параноїдно-шизоїдною позицією, а отже і з “втечею-боротьбою” зі злим Іншим. Визначено, що страх перед пристрітом є універсальною рисою людської психіки, що пов’язаний з процесами контейнерування власних психічних елементів у умовного Іншого. Визначено п’ять гіпотетичних джерел, що впливають на виникнення віри у пристріт і ксенофобних ідеологем. Чотири з них визначені як ключові. Дослідження привносить до соціальної філософії та філософської антропології нове розуміння феномену пристріту і може бути використане для подальших досліджень у галузі філософії, історії емоцій тощо.
Завантаження
Посилання
Bernasconi, R. (1995). Sartre’s Gaze Returned: The Transformation of the Phenomenology of Racism. Graduate Faculty Philosophy Journal, 18, 2, 201-221.
Bion, W. R. (1962). Learning from Experience. London: William Heinemann.
Bryson, N. (1984). Vision and Painting: The Logic of the Gaze. Journal of Aesthetics and Art Criticism, 43, 2, 219-221.
Esquirol, J. M. (2017). Philosophy as Attentive Gaze. HASER, Revista Internacional de Filosofía Aplicada, 8, 125-144.
Foucault, M. (1997). Discipline and Punish. Harmondsworth: Penguin Books.
Foucault, M. (1980). Power/Knowledge: Selected Interviews and Other Writings, 1972-77. Brighton: Harvester Press.
Holligan, C. (1999). Discipline and Normalization in The Nursery: The Foucauldian Gaze. Scottish Educational Review, 31, 2, 137-148.
Kimani, A. W., Maina, F. W., Kiboi, J. M. (2024). The Dignity of Creation Turning the Gaze to an African Women’s Eco-Theology. Jumuga Journal of Education, Oral Studies, and Human Sciences, 7(2), 1-12. https://doi.org/10.35544/jjeoshs.v7i2.90
Klein, M. (2002). Love, Guilt and Reparation: And Other Works 1921-1945. Free Press; First Edition.
Li, Z. (2024). The Subject and the Body under the Gaze of the Realm of Reality. International Journal of Social Sciences and Public Administration, Vol.2, Iss.3, pp. 119-121. https://doi.org/10.62051/ijsspa.v2n3.15
Roth, P. (2001). The paranoid-schizoid position. IN: C. Bronstein (ed.), Kleinian Theory: A contemporary perspective (pp.47-62). Hoboken: Wiley.
Rudolf, B. (1999). The Phenomenon of the Gaze in Merleau-Ponty and Lacan. Chiasmi International, 1, 105-118.
Silva, C. H. C. (2024). The facticity of the for-other from the perspective of gaze and shame. Argumentos - Revista de Filosofia, vol.31, pp. 62-73. https://doi.org/10.36517/argumentos.31.6.
Simonetti, N. (2024). Mastering Otherness with a Look: On the Politics of the Gaze and Technological Possibility in Kazuo Ishiguro’s Klara and the Sun. Critique: Studies in Contemporary Fiction, Vol. 65, Iss. 2, pp. 312-323. https://doi.org/10.1080/00111619.2023.2186773
Stock, N. (2024). Classroom architecture and the gaze. Beyond the Panopticon. Discourse: Studies in the Cultural Politics of Education, 45, 4, 521–535. https://doi.org/10.1080/01596306.2024.2351564.
Wigorts Yngvesson, S. (2015). To See the World as It Appears: Vision, the Gaze and the Camera as Technological Eye. IN: H. Steiner, K. Veel (ed.), Invisibility Studies: Surveillance, Transparency and the Hidden in Contemporary Culture (pp.263–280). Bern, CH: Peter Lang.
Wildt, E., Rohlfing, K. J. (2024). The impact of maternal gaze responsiveness on infants’ gaze following and later vocabulary development. Infant Behavior and Development, Vol. 74, pp. 1-11. https://doi.org/10.1016/j.infbeh.2023.101917.
Buber, М. (2012) I and Thou. The Path of Man According to Hasidic Teachings. Kyiv: Dukh i Litera. (in Ukrainian).
Husserl, Е. (2021). Cartesian Meditations: An Introduction to Phenomenology. Kyiv: Temporа. (in Ukrainian).
Sartre, J.-P. (2001). Being and Nothingness: An Essay on Phenomenological Ontology. Kyiv: Osnovy Publishing. (in Ukrainian).
Merleau-Ponty, М. (2001). Phenomenology of Perception. Kyiv: Ukrainian Center for Spiritual Culture. (in Ukrainian).
Авторське право (c) 2025 Антон Жеронкін

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).