РОЛЬ І МІСЦЕ ТАЄМНИЦІ В МЕТАФІЗИЦІ МАМЛЄЄВСЬКОГО ХАОСМОСУ

Анотація

У статті йдеться про роль і місце Таємниці в структурі мамлєєвської метафізики. Автор статті залучає поняття «хаосомосу», введене Джеймсом Джойсом в експериментальному романі «Поминки за Фінеґанном», до мамлєєвського Всесвіту. Це призводить до трансформації формули «хаос – осмос – космос», актуалізованої постмодерністським дискурсом, у формулу «Хаос – Осмос – Космос». Хаос перетворюється на Сакральний Хаос як один із метафізичних проявів Росії Вічної. Осмос постає антиномічним російським життям, котре поєднує в собі те, що неможливо поєднати, а також ставить перед собою принципово нездійсненні завдання. Космос же відсилає до традиції російського космізму з його проблемою відповідності мікрокосму та макрокосму. Автор статті зазначає, що всепроникливим і всеєднальним елементом мамлєєвського хаосмосу є саме Таємниця. Вона – одна з п’яти стрижневих метатем мамлєєвської творчості, її особливість полягає в пов’язуванні між собою інших метатем: утризму «Я», Смерті, Безодні та Росії. У площині утризму «Я» Таємниця розглядається як таємниця самої людини (її «вищого Я»). Зі Смертю Таємниця пов’язана запитуванням людини про власну долю та скінченність. Проблема подолання смерті та жага до вічного життя – центральні теми, які турбують майже всіх героїв мамлєєвських романів та оповідань, а для самого Мамлєєва вони є витоком ціннісних установок, спрямованих на досягнення людиною «вищого Я». Найбільш міцним і принциповим для Мамлєєва є зв’язок Таємниці й Безодні, а також зв’язок Таємниці та Росії. Розгляд вказаних зв’язків спонукає автора зробити висновок про те, що Юрій Мамлєєв описує такі виміри Таємниці, які виходять за межі введених С. Л. Франком категорій «незбагненного для нас» і «незбагненного по суті». Це зумовлює необхідність введення нових понять, які б розкривали сутність мамлєєвських новацій більш влучно. Автор статті пропонує розглядати Безодню як «Останню Таємницю» на тій підставі, що вона є трансцендентною до самих трансценденцій, тобто виходить за межі Абсолюту; а Вічну Росію як Росію-Таємницю на підставі того, що Мамлєєв надає їй статус третього метафізичного Початку поряд з Абсолютом і Безоднею.