ЛОГІЧНІ МЕТОДИ ВИСНОВЛЕННЯ В ГУМАНІТАРНОМУ ПІЗНАННІ

Анотація

Метою статті є з’ясування особливостей логічних методів отримання висновків щодо гуманітарних предметів. Завданням цього наукового дослідження є аналіз логічних парадигматичних аспектів гуманітарного знання, таких як відмінності у формуванні множин, логічних форм, висновків тощо. У роботі використовується набір логічних методів, таких як аналіз, синтез, абстрагування та узагальнення, неформальна логіка розуміння тощо. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що логіка гуманітарного пізнання формується на основі логіки історичного пізнання, специфіка якої виявляється в особливому значенні одиничних множин, що отримують пряме та непряме значення, формують відповідні логічні зв’язки при висновленні. Під час дослідження було з’ясовано, що при отриманні висновків у гуманітарній царині формування типового індивіда є множинним. Його ідеальні якості переносяться на мережу без назви. У такий спосіб створюється цілісність гуманітарної тематики. При переході від частин до цілого відбувається «логічний стрибок», що також полягає в різниці між процедурами отримання висновку. Широко розповсюдженим є раціональне розуміння шляхом визначення цінності цілого. Водночас розуміння може бути сильним чи слабким. Можна стверджувати, що у гуманітарному пізнанні використовуються всі види умовиводів – дедукція, індукція і аналогія. Логіка гуманітарного пізнання є похідною від онтологіки та теорії практичних суджень. При отриманні висновків враховуються суб’єктивні значення життєвого досвіду, надаються логічні значення правди і неправди. В умовиводах дедуктивної і недедуктивних форм щодо гуманітарних предметів як підстави використовують судження про цінності. У результаті дослідження були отримані такі висновки. Логіка гуманітарних знань формується на основі історичної свідомості, спирається на онтологію та має ознаки логіки практичного мислення. При його формуванні доцільно використовувати теорію практичних суджень та висновків з урахуванням суб’єктивних цінностей життєвого досвіду, отримання логічних значень істини та неістинності. Умови дедуктивної та недедуктивної форми базуються на судженнях про значення. Логіка гуманітарних знань значною мірою є герменевтичною логікою, яка, зі свого боку, є логікою раціонального розуміння.