Про журнал

Засновник та видавець:

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 61022, Україна, м. Харків, майдан Свободи, 4.

Код за ЄДРПОУ: 02071205

ROR видавця: https://ror.org/03ftejk10

Унікальний префікс DOI видавця журналу: 10.26565

Наукові періодичні видання Каразінського університету:

https://karazin.ua/en/nauka/fakhovi-vidannia/

Контактна інформація видавця та засновника publishing@karazin.ua

 

Ідентифікатор медіа в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа R30-04476

(Рішення № 1538 від 09.05.2024 р. Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Протокол № 15)

 

Періодичність - 2 номери на рік.

DOI:10.26565/2226-0994

 

Рік заснування  1965

ISSN 2414-5904

ISSN 2226-0994

УДК 1

 

ГАЛУЗЬ ТА ПРОБЛЕМАТИКА

ПЕРІОДИЧНІСТЬ ВИДАННЯ

ПОЛІТИКА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ РЕЦЕНЗУВАННЯ І РЕДАГУВАННЯ СТАТЕЙ

РЕЦЕНЗУВАННЯ СТАТЕЙ

КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ РЕЦЕНЗЕНТІВ

АВТОРСТВО ТА ІНСТРУМЕНТИ ШІ

ПРОЦЕДУРА РОЗГЛЯДУ СКАРГ НА НАУКОВІ ПОРУШЕННЯ

ВІДКЛИКАННЯ ПУБЛІКАЦІЙ

АРХІВУВАННЯ

МІЖНАРОДНА ІНДЕКСАЦІЯ ЖУРНАЛУ

 

Галузь та проблематика

Кластер наукового фахового видання та галузі знань і спеціальності, за якими видання публікує наукові праці:

Гуманітарні науки та мистецтво
В10 Філософія

У журналі друкуються статті, присвячені широкому колу актуальних філософських проблем (у межах таких галузей спеціальності "В10 Філософія"), як онтологія, гносеологія, феноменологія, діалектика і методологія пізнання, соціальна філософія та філософія історії, філософська антропологія, філософія культури, історія філософії, логіка, етика, естетика, філософія науки, філософія освіти, філософія права).

Надається перевага оригінальним статтям, в яких висуваються нові ідеї, узагальнюється досвід постановки і вирішення сучасних проблем у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях. Друкуються матеріали, в яких даються критичні огляди досягнень філософської думки, а також рецензії на наукові та методичні видання у галузі філософських дисціплін.

Мета видання ­– висвітлення нових оригінальних філософських ідей, критичний розгляд історії європейського та світового мислення, узагальнення досвіду постановки та вирішення теоретико-філософських та практичних проблем у вітчизняних і зарубіжних філософських дослідженнях, а також фіксація методологічних пошуків у межах сучасної філософії.

Місія журналу – сприяти розвиткові найширшого спектру сучасних дослідницьких підходів у галузі філософських дисциплін, активному їх впровадженню у практику та утвердження високих стандартів університетського викладання філософських дисциплін на основі досягнень сучасного філософського знання. Журнал прагне долучитися до формування загального філософсько-критичного поля у межах українського академічного простору, а також представляти результати вітчизняних пошуків у галузі філософії на міжнародній арені.

Журнал рекомендовано для викладачів філософських та культурологнічних дисциплін, наукових співробітників, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться філософськими проблемами сучасності.

Періодичність видання — 2 рази на рік (червень/грудень).

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації (Open Access) та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу. Журнал за допомогою відповідних сервісів Crossref також приєднався до програм з відкритого доступу до інформації щодо цитувань I4OC (Initiative for Open Citations) та анотацій I4OA (The Initiative for Open Abstracts). 

 

                                                                      КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Журнал «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії» дотримується принципів, викладених у:

Загальному стандарті розкриття інформації про конфлікт інтересів, опублікованому Центром науки в інтересах суспільства.

Керівних принципах щодо належної публікації та Кодексі поведінки, опублікованому Комітетом з етики публікацій (COPE).

Під конфліктом інтересів розуміють все, що заважає або може заважати повній, належній та об’єктивній процедурі розгляду та ухвалення рішення щодо публікації дослідницьких статей чи інших матеріалів.

Вважається, що конфлікт інтересів існує, якщо задіяні в редакційному процесі особи перебувають в стосунках між собою, особистих чи інших, які потенційно можуть скомпрометувати їх або завадити об’єктивності чи вплинути на вирішення питань, пов’язаних із публікацією.

Під час подання статті автор має повідомити про всі можливі конфлікти інтересів. Після того, як рукописи призначені для рецензування, рецензентів просять повідомити редактора про будь-які конфлікти, які можуть виникати.

Автор, визначений співавторами відповідальним за листування з редакцією (автор-кореспондент), повинен заявити про будь-які конфлікти інтересів від імені всіх авторів.

Конфлікт інтересів може бути також пов'язаний із зайнятістю, джерелами фінансування, особистими фінансовими інтересами, членством у відповідних організаціях або іншими обставинами, які можуть спричинити упередженість та вплинути на ухвалення рішень відповідальними особами.

Автори повинні розкрити будь-який фінансовий або інший суттєвий конфлікт інтересів, який міг вплинути на представлені результати або їх інтерпретацію, та повідомити про це редакцію журналу. Рецензенти не повинні розглядати рукописи, у яких вони мають конфлікт інтересів, що є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин/ зв’язків з будь-якими авторами, компаніями чи установами, пов’язаними з рукописом.

Редактори не повинні редагувати рукописів/керувати ними, у яких вони мають конфлікт інтересів, що є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин чи зв’язків з будь-ким з авторів, або компаніями чи установами, пов’язаними з дослідженням.

  • Конфлікти інтересів усіх авторів, рецензентів та редакторів мають бути задекларовані та прозоро опрацьовані.
  • Головний редактор, заступник головного редактора, члени редколегії та редакційний персонал не впливають на розгляд власних рукописів.
  • Головний редактор не бере участі у редакційному процесі під час розгляду власного рукопису. Редколегія призначає редактора для опрацювання рукопису, де головний редактор є автором або співавтором. Рукопис головного редактора проходить стандартну процедуру подвійного анонімного рецензування.
  • Заступник головного редактора самоусувається від розгляду власного рукопису. Рукопис заступника головного редактора проходить стандартну процедуру подвійного анонімного рецензування.
  • Члени редакційної колегії при поданні рукопису усуваються від участі в редакційному процесі щодо свого тексту. Рукопис опрацьовує редактор, який не має конфлікту інтересів і не пов’язаний з автором. Рукопис члена редколегії проходить стандартну процедуру подвійного анонімного рецензування. Статистика публікацій членів редколегії регулярно моніториться задля уникнення надмірного представництва в журналі.
  • Редакційний персонал Повинен дотримуватися тих самих принципів незалежності та управління конфліктами інтересів, що й члени редколегії. Рукопис редакційного персоналу проходить стандартну процедуру подвійного анонімного рецензування.

Будь-які заяви про конфлікти інтересів, зроблені авторами, рецензентами або редакторами, розглядає заступник головного редактора та/або головний редактор видання. У разі обґрунтованих заяв про наявність конфлікту інтересів з головним редактором видання, такі заяви розглядають за участі двох членів редакційної колегії видання.

                                                 ТИП ЛІЦЕНЗУВАННЯ НА ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТІВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:

  • Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії» право першої публікації.
  • Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
  • Автори можуть:
  • депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
  • поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
  • використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
    за умови що обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.

Етичні принципи рецензування і редагування статей

Стосунки між авторами, редакцією й рецензентами в нашому журналі ґрунтуються на засадах академічної доброзичливості, об’єктивності оцінок та пріоритету наукової якості. Ми керуємося принципами Code of Conduct for Editors, створеного Комітетом з етики публікації (COPE), зокрема:

FAIR PLAY

Рукописи мають оцінюватися на підставі їхньої наукової якості, незалежно від до раси, етнічної приналежності, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, громадянства чи політичних поглядів автора.

НЕДОПУЩЕННЯ НАКЛЕПІВ І ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ПРАВ

Наш журнал відхиляє будь-які матеріали, у яких не дотримано вимог щодо наклепів і порушень авторського права.

НЕДОПУЩЕННЯ ПЛАГІАТУ

Наш журнал відхиляє будь-які матеріали, у яких не дотримано вимог щодо недопущення плагіату!

Згідно із положеннями про систему запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових та навчальних роботах працівників і здобувачів вищої освіти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, перед поданням на розгляд ученої ради факультету періодичного наукового видання університету редакційна колегія перевіряє прийняті до опублікування статті на відсутність академічного плагіату, про що складається довідка, яку підписує головний (відповідальний) редактор видання.

Різновидами плагіату при цьому вважаються:

  • копіювання та оприлюднення виконаної іншим автором роботи як своєї;
  • дослівне копіювання фрагментів тексту (від фрази до набору речень) чужої роботи у свою без належного оформлення цитування;
  • внесення незначних правок у скопійований матеріал (переформулювання речень, зміна порядку слів в них тощо) без належного оформлення цитування;
  • надмірне використання парафраз. Парафраза – переказ своїми словами чужих думок, ідей або тексту; сутність парафрази полягає в заміні слів (знаків), фразеологічних оборотів або пропозицій при використанні будь-якої авторської наукової праці (збереженої на електронних або паперових носіях, у тому числі – розміщеної в мережі Інтернет).

Плагіат після публікації

Якщо після опублікування виявлено плагіат, то редакційна  колегія проводить аналіз даного факту. Якщо буде знайдено плагіат, редакція журналу зв'яжеться із автором. Сторінки, що містять плагіат, буде позначено у PDF-файлі. В залежності від масштабу плагіату, документ також може бути відкликано (видалено).

Рекомендації щодо уникнення плагіату

  • Використовуйте лапки для слів, взятих дослівно з джерела
  • Не змінюйте частини цитати в контексті речення
  • Використовуйте окремі знаки для цитати в цитаті
  • Використовуйте три крапки (пробіл і три крапки) для частини опущеної цитати
  • Використовуйте дужки для доданих власних слів
  • Обмежте використання прямих цитат
  • Намагайтеся перефразувати інформацію або узагальнити інформацію, отриману з різних джерел, використовуючи власні слова

Автори несуть відповідальність за отримання дозволу на авторське право для відтворення ілюстрацій, таблиць, малюнків, взятих у інших авторів та/або джерел. Дозвіл повинен бути розміщений внизу під кожним елементом.

Наявність плагіювання у поданих матеріалах фіксується за допомогою відповідного програмного забезпечення (Advego Plagiatus, Etxt) і деяких онлайн-сервісів (наприклад, Plagiarism Detector, Grammarly).

Основними системами виявлення плагіату є Strikeplagiarism.com.

ОБОВ’ЯЗКИ РЕДАКТОРІВ

Головний редактор керується політикою редколегії журналу й радиться з іншими редакторами та рецензентами щодо рішення про публікацію.

Редактори

  • мають всі повноваження відхилити або прийняти статтю, керуючись об'єктивними науковими критеріями та висновками рецензентів;
  • гарантують якість матеріалів, які вони публікують чи схвалюють до публікації;
  • сприяють виправленню знайдених помилок або відхиляють матеріали у разі, коли таке виправлення з тих чи інших причин неможливе;
  • повинні виявляти будь-які конфлікти інтересів;
  • мають забезпечувати конфіденційність інформації, що стосується представлених рукописів;
  • зобов'язуються обстоювати свободу наукового самовираження;
  • мають зберігати анонімність рецензентів.

Якщо редактори мають підозри щодо автентичності, оригінальності чи етичної коректності статті, її оприлюднення відкладається до того часу, поки всі сумніви не дістануть остаточного з’ясування. Не оприлюднені матеріали з представлених на розгляд редколегії рукописів редактори не можуть використовувати у власних дослідженнях без письмової згоди авторів.

Дивись також: "Доброчесна публікація. Міжнародні стандарти для редакторів"

ОБОВ’ЯЗКИ АВТОРІВ

Автори повинні:

  • переконатися, що їхні твори є справді оригінальними;
  • зробити істотний внесок у дослідження (якщо одна стаття має кілька авторів);
  • підтвердити, що рукопис раніше не було опубліковано в іншому місці й що в даний час його не подано на розгляд в інше видання;
  • позначити всі джерела, використані в роботі над рукописом;
  • повідомити про будь-які істотні конфлікти інтересів, що можуть вплинути на оцінку їхніх рукописів.

Інформація, отримана авторами приватно (в розмовах, листуванні чи в обговоренні з третіми особами) не повинна використовуватися або розголошуватися без явного письмового дозволу від джерела. Подаючи статтю на розгляд редколегії, автори погоджуються з тим, що їхня праця, у разі оприлюднення в друкованій версії видання, буде автоматично виставлена у відкритий доступ на сайті журналу.

Факт подання роботи до журналу означає згоду автора із процедурою рецензування статті, а також готовність корегувати її текст та виправляти вказані редакторами та рецензентами помилки. 

Дивись також: "Доброчесна публікація. Міжнародні стандарти для авторів"

ОБОВ’ЯЗКИ РЕЦЕНЗЕНТІВ

Рецензенти повинні:

  • повідомляти редакцію про будь-які конфлікти інтересів, що можуть впливати на їхні висновки;
  • зберігати конфіденційність інформації, що стосується рукопису;
  • бути об'єктивними й конструктивними у своїх відгуках.

Не оприлюднені матеріали з представлених на розгляд редколегії рукописів рецензенти не можуть використовувати у власних дослідженнях без письмової згоди авторів. 

Рецензування статей

Основні положення

  • Редколегія приймає рішення щодо можливості оприлюднення статей лише після завершення їх анонімного рецензування.
  • Відповідність запропонованих до розгляду редколегії статей науковій спеціалізації журналу визначає головний редактор та/або заступник головного редактора, які обирають для кожної статті від одного до трьох (в окремих випадках) рецензентів з числа провідних українських чи зарубіжних фахівців. Члени редколегії в окремих випадках на прохання головного редактора або заступника головного редактора можуть долучатися як до процесу вибору рецензентів, так і безпосередньо до процесу рецензування статей.
  • Автор і рецензент у жодному разі не повинні представляти той самий заклад! Відповідальність за виконання цієї вимоги покладається на головного редактора та заступника головного редактора.
  • Практикується «подвійне сліпе рецензування»: рецензенти не знають хто є автором, автори зі свого боку не знають, хто є рецензентами. Для рецензування всіх статей кожного числа обирається принаймні десять або більше рецензентів.
  • Термін рецензування – до 2-х місяців.
  • Головний редактор та заступник головного редактора не розголошують імен рецензентів.
  • Головний редактор та заступник головного редактора мають право додавати до зауважень рецензентів власні зауваження.
  • Редколегія у окремих випадках має право не погодитись із рішенням рецензентів, якщо є вагомі підстави для цього.
  • Якщо оцінки рецензентів щодо деяких статей розбіжні, редколегія приймає спеціальне рішення: прийняти чи відхилити ці статті або призначити нових рецензентів.
  • Відхилені статті не можуть бути розглянуті знову. Редколегія не дискутує з авторами щодо підстав відхилення статей.

Процедура рецензування

  1. Після отримання статті редакція у дводенний термін повідомляє автора про прийняття його статті до розгляду.
  2. Головний редактор (або заступник головного редактора) надсилає статті рецензентам і отримує від них тексти рецензій.
  3. Головний редактор (або заступник головного редактора) складає єдиний список зауважень рецензентів і надсилає його авторові.
  4. Доопрацьований варіант статті направляється на розгляд тим самим рецензентам. Повторне рецензування триває до двох місяців.
  5. Якщо висновки рецензентів позитивні, це є однією з основних підстав для прийняття статті до публікації.
  6. Якщо статтю відхилено, редакція інформує автора електронним листом про мотиви відмови.

Керівництво для рецензентів

У рецензії обов'язково мають бути представлені такі дані:

  • оцінка оригінальності та наукової новизни статті;
  • оцінка коректності цитувань;
  • оцінка відповідності змісту статті її назві;
  • висновок щодо того, чи враховує автор найсучасніші публікації в тій царині філософського знання, якій присвячено статтю;
  • остаточний висновок щодо прийняття статті до друку, відправлення на доопрацювання чи відхилення роботи;
  • опис (за наявності) тих недоліків статті, що не є предметом наукової дискусії та мають бути виправлені автором.

Орієнтовна структура рецензії

1. Загальна характеристика змісту:

  • актуальність теми;
  • новизна;
  • методична специфіка підходу;
  • чіткість та однозначність висновків, їхня адекватність основним положенням статті.

2. Якість побудови статті:

  • оснащеність науковим апаратом (анотація, бібліографія, система посилань тощо);
  • володіння автором (авторами) станом питання в досліджуваній області (посилання на новітню періодичну та тематичну літературу тощо).

3. Зауваження щодо викладу та оформлення матеріалу статті.

4. Загальний висновок.

5. Рекомендації:

  • публікація статті в представленому вигляді;
  • доопрацювання статті з урахуванням зауважень (загальних або конкретних);
  • недоцільність (неможливість) публікації представленої статті.

6. Прізвище, ініціали, посада, науковий ступінь, вчене звання рецензента.

7. Дата підписання рецензії.

Також рецензети можуть скористатися стандартним бланком рецензії.

Авторство та інструменти ШІ

Авторам не слід вказувати технології, засновані на штучному інтелекті (як-от LLM, чат-боти або генератори зображень) як авторів або співавторів. Інструменти штучного інтелекту, які використовуються в дослідженнях або при підготовці рукописів, мають бути зазначені в супровідному листі, розділах «Подяки» та «Методи». Автори несуть відповідальність за точність, уникнення плагіату та захист від упередженості, спричиненої штучним інтелектом. Редактори можуть відхилити рукописи через неналежне використання ШІ, а рецензенти повинні утримуватися від рецензій, створених ШІ, щоб зберегти конфіденційність.

Див.також: Позиція COPE щодо авторства та інструментів ШІ

Зображення та інші мультимедіа, створені штучним інтелектом, не допускаються до публікації в нашому журналу без явного дозволу редакції. За умови оцінки на індивідуальній основі, винятки можуть бути розглянуті для змісту рукопису, безпосередньо пов'язаного зі штучним інтелектом або машинним навчанням.

                                        ПРОЦЕДУРА РОЗГЛЯДУ СКАРГ НА НАУКОВІ ПОРУШЕННЯ

Журнал розглядає скарги на наукові порушення конфіденційно, неупереджено та ретельно, відповідно до рекомендацій COPE:

  1. Отримання скарги
    • Скарги можуть надсилатися щодо підозри на порушення у поданих або опублікованих статтях. Скарга повинна містити деталі та докази.
  2. Попередня оцінка
    • Редакційна колегія перевіряє скаргу на наявність підстав та її доцільність.
  3. Розслідування
    • Редактор зв’язується з відповідальним автором (авторами) для надання пояснень та доказів.
    • За потреби можуть бути залучені зовнішні експерти або представники інституту.
  4. Вирішення
    • Якщо порушення підтверджено під час рецензування, рукопис буде відхилено.
    • Якщо порушення виявлено після публікації, можливі дії: виправлення (erratum), роз’яснення або відкликання статті.
  5. Відсутність відповіді або незадовільне пояснення
    • Якщо автори не відповіли у встановлений термін або надали недостатнє пояснення, журнал може прийняти рішення про відкликання або інші коригувальні дії.
  6. Повідомлення скаржника та завершення справи
    • Скаржник повідомляється про результати, а справа вважається завершеною після виконання заходів

Відкликання публікацій

Загальні положення

1. Відкликання тексту наукової статті (ретракція) являє собою механізм виправлення опублікованої інформації та оповіщення читачів про те, що опублікована наукова стаття містить серйозні недоліки або помилкові дані, яким не можна довіряти. Недостовірність даних може бути результатом як випадковості, так і усвідомлених порушень.

2. Ретракція також використовується для попередження читачів про випадки дублювання публікацій (коли автори представляють одні й ті ж дані в декількох публікаціях), плагіату та приховування конфліктів інтересів, які могли вплинути на інтерпретацію даних або рекомендації щодо їх використання.

3. Основна мета ретракції – виправлення опублікованої інформації та забезпечення її цілісності, а не покарання авторів, які вчинили порушення.

Приводи і підстави для відкликання статті

Підставами для відкликання статті є порушення етичних принципів журналу.

До числа підстав для відкликання статті відносяться:

  • Наявність неправомірних запозичень в значному обсязі;
  • Дублювання статті в декількох виданнях;
  • Виявлення в роботі фабрикації або фальсифікацій (наприклад, підтасування даних досліджень);
  • Виявлення в роботі серйозних помилок (наприклад, неправильної інтерпретації результатів), що ставить під сумнів наукову цінність матеріалу;
  • Некоректний склад авторів (включені особи, що не відповідають критеріям авторства або відсутній той, хто гідний бути автором);
  • Прихований конфлікт інтересів (та інші порушення публікаційної етики);
  • Перевидання статті без згоди автора;
  • Інші порушення етичних принципів журналу.

Приводом для відкликання статті є:

  • Звернення автора про відкликання статті;
  • Подання головного редактора журналу.

Порядок відкликання статті

1. Рішення про відкликання статті приймається редакційною колегією журналу за поданням головного редактора журналу. Подання має містити інформацію про наявність підстав для відкликання статті, зазначених цими діючими правилами. Рішення про відкликання статті приймається з урахуванням відповіді автора статті, що обґрунтовує його позицію з питання про відкликання статті (за умови надходження даної відповіді).

2. Якщо автор/авторський колектив вважають за необхідне відкликати статтю, вони звертаються до редакції, мотивовано пояснивши причину свого рішення. Редакція відповідає авторам і при наявності підстав для ретракції, вона самостійно здійснює ретрагування тексту статті.

3. Якщо редакція приймає рішення про відкликання тексту статті на підставі своєї експертизи або інформації, що надійшла до редакції, про це інформується автор/авторський колектив і від автора очікується його думка про обґрунтованість подання головного редактора з питання про відкликання статті. Якщо автор/авторський колектив ігнорує запит редакції, редакція має право звернутися за допомогою до ради з етики наукових публікацій та/або провести ретракцію публікації без урахування думки автора.

4. Рішення про відкликання статті оформлюється протоколом засідання Редакційної колегії журналу.

5. Прийнявши рішення відкликати статтю, редакція вказує причину ретракції (в разі виявлення плагіату – із зазначенням джерела запозичення), а також дату ретракції. Стаття і опис статті залишаються на інтернет-сайті журналу у складі відповідного випуску журналу, але на електронну версію тексту наноситься напис «ВІДКЛИКАНО» та дата ретракції. Ця ж позначка ставиться у статті та у змісті випуску.

6. Головний редактор журналу направляє до ради з етики наукових публікацій протокол засідання редакційної ради журналу, в якому вказується дата проведення засідання, склад присутніх, результати експертизи, обґрунтоване рішення та заповнена форма:

  • ПІБ автора і назва статті
  • Назва видання, з якого текст відкликається
  • Ініціатор відкликання статті
  • Підстава для відкликання статті та дата прийняття рішення
  • Посилання на сторінку на сайті видання, на якій подано інформацію про ретракцію
  • Вихідні дані статті та DOI
  • Тематика статті

7. Автору (провідному автору в разі колективного авторства) направляється протокол засідання редакційної ради журналу з формулюванням, що обґрунтовує причину відкликання статті.

8. Редакційною радою журналу одночасно з прийняттям рішення про відкликання статті може бути прийнято рішення про накладення заборони на прийняття до публікації статей від автора ретрагованої статті на певний термін.

9. Про ретрагування статті розміщується інформація на веб-сайті журналу.

Архівування

Open Journal Systems підтримує систему LOCKSS (Lots of Copies Keep Stuff Safe) для захищеного та надійного архівування журналу. LOCKSS — це програмний засіб з відкритим вихідним кодом, розроблений Бібліотекою Стенфордського університету, що дозволяє бібліотекам забезпечувати збереження окремих веб-журналів, регулярно перевіряючи веб-сайти зареєстрованих журналів на наявність нового опублікованого контенту та архівуючи його. Кожен архів постійно перевіряється на відповідність з іншими; якщо контент виявляється пошкодженим або втраченим, інші архіви використовуються для його відновлення.

Див.: Видавничий маніфест LOCKSS.

Ми також використовуємо Національну бібліотеку України імені Вернадського  для зберігання архіву нашого журналу.

Міжнародна індексація журналу

Журнал індексується та/або реферується у таких міжнародних наукометричних, повнотекстових та реферативних базах даних, як DOAJ (Directory of Open Access Journals), ERICH PLUS (The European Reference Index for the Humanities and the Social Sciences), The Philosophers Index, PhilPapers, Ulrichsweb, Index Copernicus, WorldCat, Google Scholar, Bielefeld Academic Search Engine (BASE), Dimensions, Crossref, Harvard Library, Directory of Research Journals Indexing, ResearchBib, World Catalogue of Scientific Journals та інших.

Index Copernicus