ПОСТ-ПОСТМОДЕРН: МИСТЕЦТВА ТА ТРЕНДИ

  • Наталія Загурська Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0001-5142-8064
DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2021-65-1
Ключові слова: пост-постмодерн, пост-постмодерні мистецтва, арт об’єкт, мистецтво проживання, селф-хеппенинг

Анотація

В статті розглядаються постмодерні мистецтва та тренди в їх різноманітті. Відправну точку дослідження становить порівняння постмодерна та пост-постмодерна в арт середовищі. Постмодерн парадоксально обмежує надмірність, не дозволяючи достатньо відобразити особливі риси арт об’єкта. Пост-постмодерне мистецтво дає можливість подолати недостатність та небезпеку подій та селф-хеппенінгу людської істоти. Об’єктно-орієнтована онтологія (ООО) Грехема Хармана, перформатизм Рауля Ешельмана, метамодернізм Тімоті Вермюлена та Робіна ван ден Аккер, діджімодернізм Алана Кірбі, пост-постмодерністське розуміння архітектури Тома Тернера тощо становять інтелектуальні тренди, які осягають особливості постмодерного та пост-постмодерного мистецтва зокрема. OOO показує, що пост-постмодерністське мистецтво більшою мірою театральне ніж літературне і навіть пост-постмодерна література стає театральною. Відмова від переоцінки як форми, так і функції в мистецтві, особливо в архітектурі, дозволяє позначити дивний формалізм як актуальну арт позицію. Оскільки у статті йдеться про мистецтво проживання, найбільша увага приділяється архітектурі як зразковому мистецтву. Це пояснює звернення до творів, в яких досліджується архітектура, включно теорії самих архітекторів, таких як Петер Цумтор або Юхані Паласмаа, або створення архітектурних арт об’єктів письменниками. З іншого боку, такі пост-постмодерні письменники, як Девід Фостер Уоллес або Дейв Еггерс, створюють театральні літературні твори, які часто екранізуються. Перформатизм як напрямок, що розвиває генеративну антропологію після міленіуму, становить підвалину для дослідження генеративного мистецтва як найбільш непередбачуваного та близького до спонтанності проживання як руху до привабливих об’єктів, арт об’єктів включно. В статті розвивається цей підхід через дослідження руху від селф-перфомансу до селф-хеппенінгу як мистецтва манери поведінки, модусу буття. Отже, пост-постмодерне мистецтво в його різноманітті постає мистецтвом проживання людської істоти.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

AJ Artemel. (2020, December 1). Peter Versus Peter: Eisenman And Zumthor’s Theoretical Throwdown. Retrieved from https://architizer.com/blog/practice/tools/peter-versus-peter/

AJ Artemel. (2020, December 1). When Writers Become Architects: An Experiment In Space And The Written Word. Retrieved from https://architizer.com/blog/inspiration/industry/when-writers-become-architects/

Eggers, D. (2013). A Heartbreaking Work of Staggering Genius. N.-Y.: Simon & Schuster. Kindle edition.

Eshelman, R. (2008). Performatism, or the End of Postmodernism. Aurora, CO: Davies Group.

Harman, G. (2020). Art and Objects. Cambridge, Polity.

Bedford, J. (ed.) (2020). Is there an Object-Oriented Architecture?: Engaging Graham Harman. Bloomsbury Publishing 2020.

Kirby, A. (2009). Digimodernism: How New Technologies Dismantle the Postmodern and Reconfigure Our Culture. N.-Y.: Continuum Publishing Corporation.

Lispector, C. (2015). Para não esquecer. Rio de Janeiro: Rocco Digital, 2015. Digital resources.

Nixon, Ch. R. (2013). The work of David Foster Wallace and post-postmodernism [Unpublished doctoral dissertation]. The University of Leeds. Retrieved from https://etheses.whiterose.ac.uk/6873/1/DFW%20and%20post-postmodernism.pdf

Pallasmaa, J. (2005). The Eyes of The Skin: Architecture and the Senses. Chichester: Wiley-Academy; Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.

Turner, T. (1995). City as Landscape: A Post Post-modern View of Design and Planning. London: Taylor & Francis.

Vermeulen T. & van den Akker, R. (2010). Notes on metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture, Volume 2, 1–14. doi.org/10.3402/jac.v2i0.5677

Vida Vendela (2015) The Diver’s Clothes Lie Empty, N.-Y. Ecco / HarperCollins.

Опубліковано
2021-12-28
Цитовано
Як цитувати
Загурська , Н. (2021). ПОСТ-ПОСТМОДЕРН: МИСТЕЦТВА ТА ТРЕНДИ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (65), 6-13. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2021-65-1
Номер
№ 65 (2021)
Розділ
Статті

Авторське право (c) 2021 Наталія Загурська

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).