НОВА ЩИРІСТЬ В ПОСТ-ПОСТМОДЕРНОМУ МИСТЕЦТВІ
Анотація
В статті досліджується питання Нової Щирості в пост-постмодерному контексті, насамперед в пост-постмодерній культурі, в першу чергу літературі. В дослідженні розглядається пост-постмодерна Нова Щирість у порівнянні з постмодерною апатією, надлишковою інтелектуалізацією та цитацією тощо. В такому випадку Нова Щирість тісно пов’язана з пост-постмодерними оригінальністю, автентичністю, чесністю, правдивістю, відвертістю та серйозністю. Постмодерний іронічний еклектизм як різновид деконструкції розвивається в реконструктивну пост-постмодерну не- та метафікційну щирість. Отже, Нова Щирість як чутливість постає як загальною культурною атмосферою, так і певним різновидом філософії з її особливими естетикою, етикою, онтологією, тощо. Приміром, категорія краси реалізується в пост-постмодерній естетиці у зв’язку з більш щирими чутливістю та чуйністю до мистецтва та природи. В статті вивчаються відмінності між Новою Щирістю та постіронією й Нова Щирість опиняється не стільки іронічною, скільки юморною. Дослідження Новою Щирості відбувається головним чином на матеріалі пост-постмодерної літератури, яка найкращим чином сполучує концептуалізацію та перцептуалізацію. Однак, в її найбільш актуальних проявах, Нова Щирість постає на перетині теорії, літератури, кіно, року, мережевого та мем-арту тощо. В усіх випадках тяжіння до просторічної культури дає змогу передати приватний досвід. В такому контексті пост-постмодерне мистецтво стає більш щирим ніж постмодерне. Грубі жарти та буденна діяльність, травматичні або банальні вносять вклад у досягнення більшого ступеню інтимності та любові ніж надто прямолінійна толерантність. Чинником цього є постіронічне припущення, що іронія іронізує над самою собою й стає самореференційною та в наслідок терапевтичною й радісною. Таким чином, Нова Щирість тяжіє до взаємозв’язку серйозності та постіронічних гумору, глибини та поверхні. У висновках статті підкреслюється значення Нової Щирості для постмодерної естетики та етики. З її допомогою можливість насиченого персонального висловлювання та доступу до Реального, втрачена в постмодерних умовах, з’являється знову, оновлена та збагачена.
Завантаження
Посилання
Collins, J. (1993). Genericity in the Nineties: Eclectic Irony and the New Sincerity. In Collins J., Radner H., and Preacher A. (Eds.), Film Theory Goes to the Movies, (pp. 242–263). New York: Routledge.
Collins, M. (2010). Post-irony is real, and so what? The Georgetown Voice, March 4. Retrieved from https://georgetownvoice.com/2010/03/04/post-irony-is-real-and-so-what/
Danielewski, Mark Z. (2000). House of Leaves. New York: Pantheon Books, Random House.
Deleuze, G. (1991). Coldness and Cruelty. New York: Zone Books.
Diakoulakis, Ch. (2010). “Quote unquote love... a type of scotopia”: David Foster Wallace’s Brief Interviews with Hideous Men. In D. Hering (Ed.), Consider David Foster Wallace: Critical Essays, (pp. 147–155). Austin: SSMG.
Duncan, A. (2018). Post-Ironic Humour. Lacanian Review Online. September, 2nd. Retrieved from https://www.thelacanianreviews.com/post-ironic-humour/
Dore, F. (2013) The Rock Novel and Jonathan Lethem’s The Fortress of Solitude. nonsite.org, Issue #8: The Music Issue, January 20. Retrieved from https://nonsite.org/the-rock-novel-and-jonathan-lethems-the-fortress-of-solitude/#foot_20-4928
Hoffmann, L. (2016). Postirony: The Nonfictional Literature of David Foster Wallace and Dave Eggers. Bielefeld: transcript Verlag.
Kelly, A. (2010). David Foster Wallace and the New Sincerity in American Fiction In D. Hering (Ed.), Consider David Foster Wallace: Critical Essays, (pp. 131–146). Austin: SSMG.
Konstantinou, L. (2017). Four Faces of Postirony. In R. Van den Akker, Α. Gibbons, T. Vermeulen (Eds.). Metamodernism: Historicity, Affect, and Depth after Postmodernism, (pp. 87–102). Lanham: Rowman & Littlefield.
McLaughlin, R. L. (2012.) Post-postmodernism. In J. Bray, A. Gibbons and B. McHale (Eds.), The Routledge Companion to Experimental Literature, (pp. 212–223). London and New York, NY: Routledge.
Nixon, Ch. R. (2013). The work of David Foster Wallace and post-postmodernism [Unpublished doctoral dissertation]. The University of Leeds. Retrieved from https://etheses.whiterose.ac.uk/6873/1/DFW%20and%20post-postmodernism.pdf
Pokalchuk, Yu. (1995). Postmodernist Novel in French Literature, or Neoclassicism of Frédéric Tristan’s Works. Universe, 7, 158–161.
Scarry, E. (1999). On Beauty and Being Just. Princeton, Oxford: Princeton University Press.
Timmer, N. (2010). Do You Feel It Too? The Post-Postmodern Syndrome in American Fiction at the Turn of the Millennium. Amsterdam, New York: Rodopi.
Tristan, F. (2000). Les égarés. Paris: Fayard. Kindle edition.
Wallace, D. F. (2005). Consider the Lobster and Other Essays. New York, Boston:
Little, Brown and Company.
Žižek, S. (2012). Less than nothing: Hegel and the shadow of dialectical materialism. London: Verso.
Zupancic, A. (2003). On Love as Comedy. Journal for Politics, Gender and Culture. Vol. II, 1, Summer, 61–80.
Авторське право (c) 2022 Наталія Загурська
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
