ЛОГІЧНІ МЕТОДИ ВИСНОВЛЕННЯ В ГУМАНІТАРНОМУ ПІЗНАННІ
Анотація
Метою статті є з’ясування особливостей логічних методів отримання висновків щодо гуманітарних предметів. Завданням цього наукового дослідження є аналіз логічних парадигматичних аспектів гуманітарного знання, таких як відмінності у формуванні множин, логічних форм, висновків тощо. У роботі використовується набір логічних методів, таких як аналіз, синтез, абстрагування та узагальнення, неформальна логіка розуміння тощо. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що логіка гуманітарного пізнання формується на основі логіки історичного пізнання, специфіка якої виявляється в особливому значенні одиничних множин, що отримують пряме та непряме значення, формують відповідні логічні зв’язки при висновленні. Під час дослідження було з’ясовано, що при отриманні висновків у гуманітарній царині формування типового індивіда є множинним. Його ідеальні якості переносяться на мережу без назви. У такий спосіб створюється цілісність гуманітарної тематики. При переході від частин до цілого відбувається «логічний стрибок», що також полягає в різниці між процедурами отримання висновку. Широко розповсюдженим є раціональне розуміння шляхом визначення цінності цілого. Водночас розуміння може бути сильним чи слабким. Можна стверджувати, що у гуманітарному пізнанні використовуються всі види умовиводів – дедукція, індукція і аналогія. Логіка гуманітарного пізнання є похідною від онтологіки та теорії практичних суджень. При отриманні висновків враховуються суб’єктивні значення життєвого досвіду, надаються логічні значення правди і неправди. В умовиводах дедуктивної і недедуктивних форм щодо гуманітарних предметів як підстави використовують судження про цінності. У результаті дослідження були отримані такі висновки. Логіка гуманітарних знань формується на основі історичної свідомості, спирається на онтологію та має ознаки логіки практичного мислення. При його формуванні доцільно використовувати теорію практичних суджень та висновків з урахуванням суб’єктивних цінностей життєвого досвіду, отримання логічних значень істини та неістинності. Умови дедуктивної та недедуктивної форми базуються на судженнях про значення. Логіка гуманітарних знань значною мірою є герменевтичною логікою, яка, зі свого боку, є логікою раціонального розуміння.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Aristotle. (1976). On Interpretation. (M. I. Itkin, Trans.). In Aristotle, The Collected Writings in 4 Volumes (Vol. 2, pp. 97‒116). Moscow: Mysl. (In Russian).
Bollnow, O. F. (1983). Studien zur Hermeneutik (Band 2: Zur hermeneutischen Logik von Georg Misch und Hans Lipps). München: Verlag Karl Alber Freiburg. (In German).
Dilthey, V. (1988). Sketches and Critics of Historical Reason. (A. P. Ogurtsov, Trans.). Voprosy Filosofii – Philosophy Issues, 4, 135‒152. (In Russian).
Popovich, M. V. (Ed.). (1986). Proof and Understanding: Collection of Scientific Papers. Kyiv: Naukova Dumka. (In Russian).
Ivin, A. A. (1997). Fundamentals of the Theory of Argumentation. Moscow: Vlados. (In Russian).
Ishmuratov, A. T. (1982). Understanding and Deduction. In M. V. Popovich (Ed.), Understanding as a Logical-Epistemological Problem: Collection of Scientific Papers (pp. 250‒258). Kyiv: Naukova Dumka. (In Russian).
Krymsky, S. B. (1965). Interpretation as a Logical Operation. Voprosy Filosofii – Philosophy Issues, 11, 47‒56. (In Russian).
Kuznetsov, V. G. (1991). Hermeneutics and Humanitarian Knowledge. Moscow: Publishing House of Moscow State University. (In Russian).
Popovich, M. V. (1982). Understanding as a Logical-Epistemological Problem. In M. V. Popovich (Ed.), Understanding as a Logical-Epistemological Problem: Collection of Scientific Papers (pp. 5–23). Kyiv: Naukova Dumka. (In Russian).
Rodi, F. (1996). Hermeneutic Logic in the Phenomenological Perspective: <…> Gustav Shpet. (I. Chubarov, Trans.). Logos, 7, 41‒46. (In Russian).
Shpet, G. G. (1916). History as a Problem of Logic. Critical and Methodological Research. Moscow: A. I. Mamontov’s Publishing House. (In Russian).
Yurkevich, O. M. (2018). Hermeneutical Logic: Monograph. Latvia: Lambert Academic Publishing. (In Ukrainian).
Аристотель. Об истолковании / пер. с древнегреч. М. И. Иткина. Сочинения: в 4-х т.; т. 2. М.: Мысль, 1976. С. 97‒116.
Дильтей В. Наброски и критика исторического разума / пер. с нем. А. П. Огурцов. Вопросы философии. 1988. № 4. С. 135‒152.
Доказательство и понимание: cб. науч. трудов / отв. ред. М. В. Попович. К.: Наукова думка, 1986. 312 с.
Ивин А. А. Основы теории аргументации. М.: Владос, 1997. 351 с.
Ишмуратов А. Т. Понимание и дедукция. Понимание как логико-гносеологическая проблема: cб. науч. трудов / отв. ред. М. В. Попович. К.: Наукова думка, 1982. С. 250‒258.
Крымский С. Б. Интерпретация как логическая операция. Вопросы философии. 1965. № 11. С. 47‒56.
Кузнецов В. Г. Герменевтика и гуманитарное познание. М.: Изд-во МГУ, 1991. 192 с.
Попович М. В. Понимание как логико-гносеологическая проблема. Понимание как логико-гносеологическая проблема: cб. науч. трудов / отв. ред. М. В. Попович. К.: Наукова думка, 1982. С. 5‒23.
Роди Ф. Герменевтическая логика в феноменологической ретроспективе: <…> Густав Шпет / пер. с нем. И. Чубарова. Логос. 1996. № 7. С. 41‒46.
Шпет Г. Г. История как проблема логики. Критические и методологические исследования. М.: Тип. А. И. Мамонтова, 1916. 473 с.
Юркевич О. М. Герменевтична логіка: монографія. Latvia: Lambert Academic Publishing, 2018. 93 c.
Bollnow O. F. Studien zur Hermeneutik. Band 2. Zur hermeneutischen Logik von Georg Misch und Hans Lipps. München: Verlag Karl Alber Freiburg, 1983. 295 s.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).