Поетика катастрофізму у романі О. Токарчук «Бігуни»

  • Данііл Власов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0009-0007-8681-8389
Ключові слова: катастрофізм, міфологема води, апокаліптизм, ентропія, глобалізація, Токарчук

Анотація

Статтю присвячено аналізу поетики катастрофізму в романі Ольги Токарчук «Бігуни». У дослідженні проаналізовано значеннєвий зсув художнього поняття катастрофи в умовах глобалізованого світу, де вона набуває антропогенного характеру і постає й як наративна структура, що організує художній текст. Теоретичним підґрунтям слугують концепції катастрофізму, розроблені в сучасній гуманітаристиці, зокрема ідеї про зміщення від «експлозивної» моделі апокаліпсису до ентропійної, пов’язаної з поступовим згасанням і розпадом.

У статті доводиться, що роман Токарчук тяжіє саме до ентропійного типу катастрофізму, який реалізується на різних рівнях тексту. Фрагментарна композиція, відсутність єдиної фабули та нелінійна організація читання відображають внутрішню ентропію художнього світу. Поряд із цим виявляється напруга між хаотичністю та прагненням до структурування, що проявляється у мотивах каталогізації, картографування, музейного збирання та пластинації. Ці спроби впорядкування не долають хаосу, а лише підкреслюють його фундаментальну неминучість.

Увагу приділено трансформації міфологеми води, яка в романі набуває есхатологічного виміру, пов’язаного із загрозою глобальної катастрофи. Вода постає як метафора нівелювання відмінностей і стирання смислових меж. Також простежено функціонування апокаліптичних мотивів, що варіюються від релігійних уявлень про Страшний суд до світських образів техногенних і психологічних катастроф.

У підсумку обґрунтовується теза про те, що катастрофізм є естетичною домінантою роману, яка визначає його поетику, тематичну організацію та філософський зміст. Текст моделює світ, у якому структура і хаос перебувають у постійній взаємодії, а людина виявляється водночас суб’єктом і жертвою глобальних катастрофічних процесів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Данііл Власов , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Аспірант, кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології

Посилання

Merezhynska, H. (2019). The “pole” of corporeality in Olga Tokarczuk’s worldview (Flights). Modern Literary Studies, 16, 131–135. [in Ukrainian]

Rohalska-Yakubova, I. (2022). The concept of travel as the core of Olga Tokarczuk’s novel Flights. Topical Issues in the Humanities: Interuniversity Collection of Young Scholars’ Works (Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University), 47(3), 120–125. [in Ukrainian] https://doi.org/10.24919/2308-4863/47-3-19

Rozinkevych, N. (2025). Nature, body, and movement in Olga Tokarczuk’s novel Flights: An ecocritical reading. Kyiv Polonistic Studies, 41, 393–404. [in Ukrainian] https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.392-404

Rozinkevych, N. (2020). Semantics of time, space, place, and character in Olga Tokarczuk’s Flights. TEKA Commission of Polish–Ukrainian Cultural Relations, 15(6), 73–82. [in Ukrainian] https://doi.org/10.31743/teka.13376

Tokarczuk, O. (2013). Flights (O. T. Slyvynskyi, Trans.). KETS. (Original work published in Polish) [in Ukrainian]

Kharlan, O. (2008). Models of catastrophism in Ukrainian and Polish interwar prose (Doctoral dissertation abstract). Taras Shevchenko National University of Kyiv. [in Ukrainian]

Shulhun, M. (2019). Corporeality as an existential search for the self: O. Tokarczuk’s Flights. Modern Literary Studies: Body and Corporeality in Cultural and Literary Contexts, 6, 208–213. [in Ukrainian] https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.197049

Butska, K. (2020). The identity crisis in the context of globalization in the novel by Olga Tokarczuk Flights. Accents and Paradoxes of Modern Philology, 1(5), 7–24. https://doi.org/10.26565/2521-6481-2020-5-01

Cheema, B. A., Rauf, M., & Jahan, J. (2023). Mobility and globalization: Reconfiguring the politics of identity in Flights by Olga Tokarczuk and Less by Andrew Sean Greer. Jahan-e-Tahqeeq, 6(3), 361–368.

Dupuy, J.-P. (2015). A short treatise on the metaphysics of tsunamis (M. B. DeBevoise, Trans.). Michigan State University Press.

Hanus, A., & Austin, P. (2022). Olga Tokarczuk’s Flights as an example of genre transformation in the contemporary novel: A linguistic and literary view. Tekst i Dyskurs – Text und Diskurs, 16, 53–75. https://doi.org/10.7311/tid.16.2022.03

Hoffmann, K. (2019). Always towards, not from-to: Experiment, travel, and deconstruction in Flights by Olga Tokarczuk. Czas Kultury, 3, 113–120.

Ickstadt, H. (1998). Review of From apocalypse to entropy and beyond: The second law of thermodynamics in post-war American fiction by P. Freese. Amerikastudien, 43(2), 374–376.

Lagares, E. (2022). Hyperglossia in Olga Tokarczuk’s Flights. HyperCultura: An Online Journal of the Department of Letters and Foreign Languages, 9. https://www.ceeol.com/search/viewpdf?id=1010028

Skikaitė, I. (2023). Corporeality: From figure to text structure (Olga Tokarczuk’s Flights). Semiotika, 18, 167–198. [in Lithuanian]. https://doi.org/10.15388/Semiotika.2023.6

Skikaitė, I. (2022). The mythic structure of Olga Tokarczuk’s novel Flights. Colloquia, 49, 103–124. https://doi.org/10.51554/Coll.22.49.06

Werner, K. (2024). Tension between embodied structures and the pursuit of change: Exploring the metaphysical underpinnings of Olga Tokarczuk’s Flights. Critique: Studies in Contemporary Fiction, 65(3), 435–461. https://doi.org/10.1080/00111619.2023.2213823

Опубліковано
2026-05-29
Як цитувати
Власов , Д. (2026). Поетика катастрофізму у романі О. Токарчук «Бігуни». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (98), 12-18. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2026-98-02