Фразеологізми із числовим компонентом сто в українській і китайській мовах
Анотація
Стаття присвячена компаративному аналізу українських і китайських фразеологізмів із числовим компонентом сто як складником поняття “все”. Цілісного й вичерпного лінгвокультурологічного дослідження поняття “все” на матеріалі фразеологічних одиниць китайської й української мов не проводилося, що зумовлює актуальність статті. Мета статті – уточнити й деталізувати деякі аспекти мовної репрезентації поняття “все” на матеріалі двох мов. У роботі описано роль чисел у китайській традиційній культурі; визначено деякі структурні й культурологічні особливості фразеологізмів у китайській мові; виокремлено, класифіковано, проаналізовано й порівняно фразеологічні одиниці з компонентом сто в українській і китайській мовах.
Результати дослідження дають підстави для уточнення змісту поняття “все”. Нумератив сто – продуктивний компонент китайських фразеологічних одиниць, в складі яких він може бути темпоральним показником, утіленням уявлення про різноманіття. Узагальнено структурні особливості китайських фразеологізмів: ФО з різною семантикою і конотативним забарвленням мають однакову заперечну структуру; у межах однієї одиниці протиставляються нумеративи 1–100, нумератив сто уживається двічі, використовуються нумеративи сто й тисяча. У китайській мові виявлено еквіваленти українських фразеологізмів із числовим компонентом сто. В українській і китайській мовах зафіксовано деякі схожі емоційно-оцінні компоненти досліджуваних одиниць: негативні (покірність, сум, байдужість до життя), позитивні (непереможність, цінність фахівця). У китайській мові більшість фразеологізмів із числовим компонентом сто вживається для характеристики певного стану людини, конкретних явищ. Дослідження фразеологізмів української і китайської мов дає змогу поглибити зміст поняття “все” в мовній картині світу їх носіїв. Результати досліджень можуть бути використані в процесі укладання фразеологічних українсько-китайських словників та в практиці вивчення обох мов.
Завантаження
Посилання
Akulenko, V. V. (1990). About the expression of quantity in the semantics of the language. In The category of quantity in modern European languages (pp.7–40). Kyiv: Nauk. Dumka.
Akulenko, V. V. (1998). Ukrainian language in the European context: the problem of development of language communication. Linguistics. 1998, 2/3, 91–97.
Baudouin de Courtenay, I. A. (1963). Quantitativeness in language thinking. In I. A. Baudouin de Courtenay. Works on general linguistics: in 2 volumes (pp. 311–324). Moscow: Izdatielstvo Akademii nauk USSR.
Vezhbytskaya, A. (1996). Language. Culture. Cognition. Moscow: Russkye slovary.
Golubovskaya, I. O. (2004). Ethnic features of language pictures of the world. Monograph. Kyiv: Logos.
Gotlib, O. M., & Mu, Huaiin. (2019). Chinese-Russian Phraseological Dictionary. Irkutsk: IGU Publishing House.
Granet, M. (2016). Chinese civilization. Moscow: Algorithm.
Kobzev, A. I. Teaching about symbols and numbers in Chinese classical philosophy. Retrieved from https://www.phantastike.com/philosophy/doctrine_symbols_numbers/djvu/view/.
Lisichenko, L. A. (2009). Lexico-semantic dimension of the language picture of the world. Monograph. Kharkiv: VH «Osnova».
Radchuk, O. V. (2019). Linguo-cognitive representation of the concept «absence» in the Russian language. Monograph. Kharkiv: Yurayt.
Skorobogatova, E. A. (2021). Grammatical representation of the concept completeness in Russian poetic discourse: cognitive basis and functioning. Naukovi zapysky. G. S. Skovoroda KhNPU. The series «Literature Studies». 2 (98), 168–192.
Sukalenko, N. I. (1992). Reflection of everyday consciousness in the figurative language picture of the world. Kyiv: Nauk. Dumka.
Wu, Guohua. (1996). Cultural lexicology. Harbin: Heilujian People`s Press.
Phraseological dictionary of Ukrainian language. Retrieved from https://slovnyk.me/dict/phraseology/%D1%81%D1%82%D0%BE
Fibonacci number. Why is it so popular in nature? Retrieved from https://hi-news.ru/science/chislo-fibonachchi-pochemu-ono-tak-populyarno-v-prirode.html?ysclid=lg83wtsrhn9178122
Jacobson, R. (1985). Selected Works. Moscow: Progress.
Gao, Yongxin. (2021). Research of Chinese Idioms. Changchun: Jilin Publishing Group.
Liu, Hongyan. (2022). Study of the Meaning of Chinese Idioms. Beijing: People’s Press.
