«Не-герої» антиутопії: роман Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене» в контексті сучасної літератури
Анотація
У статті досліджуються особливості характерів героїв роману Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене» в контексті антиутопії ХХІ ст. На підставі зіставлення антиутопій ХХ ст. з одного боку та ХХІ ст. – з іншого простежено еволюційні тенденції розвитку цього жанру, а також зміни в характерології. Відзначено, що характерною рисою антиутопій ХХ ст. є конфлікт героїв із тогочасним устроєм, тоді як в антиутопіях ХХІ ст. цьому конфлікту приділяється менше уваги, ніж проблемі психологічного стану персонажів, що вже усвідомили: боротися з ідеологією певного соціуму марно. Метою статті є вивчення раніше не розглянутої акцентуації характерів героїв роману Кадзуо Ішігуро «Не відпускай мене» у контексті сучасної літератури.
Героїню роману Кеті Ш. наділено позитивними інтелектуальними й моральними якостями, що, як з’ясувалося, не можуть змінити її долю людини «другого ґатунку». Її друзі Рут і Томмі також мають нестандартне світосприйняття: у кожного з них є свої здібності й свої схильності. Цей аспект роману можна вважати протестним, тобто спрямованим проти соціального устрою, що поділяє людей на «першосортних» і «другосортних». Один з ключових висновків: сучасне суспільство, перетворившись на «товариство споживання», втрачає найвизначнішу рису гуманізму – любов і повагу до кожного представника людства, позбавляючи людину волі й можливості гідно прожити час, що надала природа.
Аналізуючи роман Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене», критики часто звертають увагу на синдром «японського», що є наявним у характерах англійських персонажів. Формула «колективного національного мислення» дійсно є у творі, але, уважаймо, недостатньо висвітлена в літературознавстві. На нашу думку, «японське» потрібно розглядати у двох аспектах: а) як традиційне для японської культури служіння обов’язку, прийняття неминучості долі й смирення; б) як відсутність пасіонарності й синдром набутої безпорадності, ознаки якої ми спостерігаємо в багатьох сучасних «не-японцях».
Завантаження
Посилання
Bauman Z. Individualizirovannoe obshchestvo. Moskva, 2002. 231 s.
Bodrijyar Zh. Prozrachnost` zla. Yaspers K. , BodrijyarZh. Prizraktolpy`. Moskva: Algoritm, 2007. 272 s.
Zozulya E. Rasskaz ob Ake i chelovechestve. URL: https://coollib.net/b/255629-efim-davidovich-zozulya-rasskaz-ob-ake-i-chelovechestve/read#t2 (data zvernennya 04.12.2021).
Kadzuo Ishiguro. Ne otpuskaj menya. Moskva: E`KSMO, 2020. 384 s.
Kostenkova V.V. Antiutopiya nachala XXI veka v dinamike zhanrovy`kh transformaczij: dis. kand. filolnauk: 10.01.01. FGBOU VO «Kubanskij gosudarstvenny`juniversitet», 2019. 180 s.
Lanin B.A. Anatomiya literaturnoj antiutopii. Obshhestvenny`e nauki i sovremennost`. 1993. #5. S. 154–163.
Morozova I.S. Krizis otvetstvennosti v kontekste razvitiya kul'tury informatsionnogo obshchestva: dis. kand. filol. nauk: 15.04.15. ANO VPO «Moskovskii gumanitarnyi universitet», 2015. 195 s.
Nesterenko Yu.S. E`lementy` yaponskoj kul`tury` v romane Kadzuo Ishiguro «Ne otpuskajmenya». Znanie. Ponimanie. Umenie. 2015. # 4. S. 326–333.
Strel`nikova L.Yu. Postmodernistskaya antiutopiya M. Ue`l`beka «Pokornost`»: poslednij dukhovny`j krizis evropejskogo mira. Vestnik VGU. Seriya: Filologiya. Zhurnalistika. 2019. # 1. S. 71–77.
Kazuo Ishiguro. Never Let Me Go. London. Faber & Faber, 2021. 304 с.
Maier S. F., Seligman M. E. P. Failure to escape traumatic shock. Journal of Experimental Psychology. 1967. May; 74(1): 1–9 p.
Rodin J., Langer E.J. Long-term effects of a control relevant intervention with the institutionalized aged. Journal of Personality and Social Psychology. 1977. No. 35. P. 897–902.