«Фатцер» Бертольта Брехта і Гайнера Мюллера як Lehrstück-драматургія

Анотація

Об’єктом цієї розвідки є жанр Lehrstück («навчальна п’єса»), основоположником якого був Бертольт Брехт (1898–1956), а послідовником й реформатором – Гайнер Мюллер (1919–1995). В статті розглянутий фундаментальний комплекс Lehrstück-драматургії обох німецьких драматургів, об’єднаний назвою «Фатцер». Окрім сюжетно-подієвої основи, дослідження зосереджується також на зонговому дискурсі. Зонги як різновид «тексту у тексті», ліро-епічний компонент у драматургічній площині є, як відомо, характерною ознакою (пост)-брехтівської драматургії, а також одним із головних її структурних компонентів. Зонги є одним із численних засобів «ефекту очуження» (V-Effekt), якими послуговувався також Гайнер Мюллер. У драматурга ці віршовано-музичні вставки виконують функцію аналітичного авторського коментаря. Введення зонгів відповідає принципу монтажу, до якого вдаються Брехт і Мюллер аби «очужити» сценічну дію. Монтажна техніка передбачає, що театральне дійство − це не гомогенна система, а є «зліпленою», «сконструйованою» площиною з різних неоднорідних «матеріалів». Важливим елементом «Фатцера», як і інших Lehrstück, є проекції. Як своєрідні підрядники лібрето, вони демонструють підтекст твору, який становить основну «навчальну» наповнюваність драми Брехта і Мюллера. Проекції є не просто механічним допоміжним засобом, основна їхня роль – перешкоджати повному чуттєвому заглибленню глядача, переривати його інертне прямування за ходом п’єси. Тобто, проекції роблять вплив театрального видовища опосередкованим. За формою представлення у п’єсі «Фатцер» можна виділити вербальні та ілюстративно-демонстративні проекції, які розкривають зміст сцени, до якої вони відносяться, роз’яснюють ключові моменти епізоду, демонструють авторську позицію, наводять цитати.