Подання

Увійдіть на сайт чи Зареєструватися, щоб мати можливість подавати статті до журналу.

Керівництво для авторів

«Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Філологія» практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Під «відкритим доступом» ми маємо на увазі вільний публічний доступ в мережі Інтернет, який дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, робити пошук, або посилання на повні тексти статей, сканувати їх для індексації, передавати їх як дані в програмне забезпечення або використовувати їх для будь-яких інших законних цілей, без фінансових, юридичних чи технічних бар'єрів, за винятком тих, які пов'язані з особистим доступом користувача до самої мережі Інтернет. Єдиним обмеженням щодо відтворення та розповсюдження матеріалів є дотримання авторського права в цій області, що передбачає можливість автора контролювати цілісність своєї роботи, належне визнання його права і цитування. Кожен користувач мережі Інтернет має вільний і необмежений доступ до повних текстів статей, опублікованих у журналі. Після публікації всі матеріали відразу доступні в онлайн режимі (без тривалого очікування). Зокрема, статті, опубліковані в журналі «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Філологія», після виходу в світ чергового номера видання розміщуються в форматі PDF-файлів на сайті журналу. Всім відвідувачам сайту надається вільний доступ до повних текстів матеріалів, опублікованих у журналі. Завдяки цьому автори мають можливість подавати на розгляд наукової спільноти результати своїх власних досліджень.

ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ СТАТЕЙ

  1. Всі наукові статті, що надійшли до редакції «Вісника» і відповідають його тематиці та вимогам, проходять через інститут рецензування.
  2. Форми рецензування статей: зовнішня (рецензування рукописів статей доктором або кандидатом наук, який є провідним спеціалістом у відповідній галузі науки), та внутрішня (рецензування рукописів статей членами редакційної колегії). Рецензування проводиться за принципами double-blind peer review (двостороннє «сліпе» рецензування – автор і рецензент не знають один про одного).
  3. Стаття реєструється у редакції «Вісника» із зазначенням дати отримання, назви, П.І.Б. автора (авторів), місця роботи.
  4. Відповідальний секретар протягом 7 днів повідомляє авторів про одержання статті.
  5. Відповідальний секретар визначає відповідність статті профілю журналу та вимогам до оформлення, що розміщені на сайті «Вісника» (http://periodicals.karazin.ua/philology). У разі невідповідності стаття до подальшого розгляду не допускається.
  6. Відповідальний редактор направляє статтю на рецензування члену редакційної колегії та іншому спеціалісту, що має найбільш близьку до теми статті наукову спеціалізацію. Всі статті журналу рецензуються щонайменше двома рецензентами.
  7. Термін рецензування триває від 4 до 8 тижнів із дня отримання.
  8. У внутрішній рецензії повинні бути висвітлені наступні питання:
  • актуальність та наукова новизна;
  • обґрунтованість та значимість результатів;
  • оцінка особистого внеску автора статті в рішення даної проблеми;
  • відповідність мови, стиля, композиції, логіки викладання науковому характеру матеріалу;
  • якість оформлення;
  • у чому конкретно полягають позитивні сторони, а також недоліки статті, які виправлення й доповнення повинні бути внесені автором;
  • висновок про можливість опублікування даного рукопису в журналі: «рекомендується», «рекомендується з урахуванням виправлення відзначених рецензентом недоліків» або «не рекомендується».
  1. Рецензент приймає рішення про доцільність публікації, про необхідність доопрацювання рукопису, або про недоцільність публікації. Рецензія повинна бути підписана рецензентом з розшифровкою посади, наукового ступеня і вченого звання.
  2. Рецензенти повідомляються про те, що надіслані їм рукописи є приватною власністю авторів і відносяться до відомостей, що не підлягають розголошенню. Рецензентам забороняється робити копії статей для своїх потреб.
  3. При необхідності доопрацювання стаття направляється автору з пропозицією врахувати зауваження рецензента. У випадку відхилення статті від публікації редакція направляє авторові мотивовану відмову.
  4. Рукописи, допрацьовані автором, повторно направляються на рецензування того ж рецензента, який робив критичні зауваження, чи іншому на розсуд відповідального редактора.
  5. Рукописи, автори яких не усунули конструктивні зауваження рецензента або аргументовано не спростовують їх, до публікації не приймаються.
  6. Остаточне рішення про можливість і доцільність публікації приймається відповідальним редактором (або, за його дорученням, – членом редакційної колегії), а при необхідності – засіданням редакційної колегії в цілому.
  7. Згідно із положеннями про систему запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових та навчальних роботах працівників і здобувачів вищої освіти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, перед поданням «Вісника» на розгляд ученої ради факультету редакційна колегія перевіряє прийняті до опублікування статті на відсутність академічного плагіату, про що складається довідка, яку підписує відповідальний редактор видання. Перевірка здійснюється за допомогою Антиплагіатної інтернет-системи Strikeplagiarism.com (власність компанії Plagiat.pl).

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПУБЛІКАЦІЙ ДЛЯ «ВІСНИКА ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА», СЕРІЯ «ФІЛОЛОГІЯ»

До «Вісника» приймаються наукові статті обсягом до 12 друкованих сторінок. Матеріал статті повинен бути не опублікованим раніше і не представленим до опублікування в іншому виданні. Матеріали можуть бути представлені українською або англійською мовами. Для публікації матеріалів у збірнику необхідно підготувати текст статті в роздрукованому вигляді та в електронній формі. Файл зі статтею слід надіслати електронною поштою (після прийняття статті відповідальним секретарем редакції) на адресу philology@karazin.ua або visnyk.philology@karazin.ua. Роздрукований та електронний варіанти повинні бути ідентичними. Текст статті повинен бути ретельно відредагований та перевірений автором і завірений його підписом. За помилки в поданих матеріалах відповідає автор статті.

Статті приймаються протягом року в потоковому режимі.

Вимоги до файла: файл має бути створений у редакторі Word і збережений у форматі *.doc, *.docх або *.rtf; файл має бути названий прізвищем автора статті. Ім’я файла набирається латинським шрифтом (наприклад, Butko.doc; Butko.rtf).

Послідовність структурних елементів та вимоги до набору статті:

1) УДК. Друкується ліворуч звичайним шрифтом.

2) Ініціали та прізвище автора. Друкуються ліворуч звичайним шрифтом.

3) Назва статті. Друкується ліворуч звичайним шрифтом. Не слід робити всі букви великими.

4) Анотації (цей структурний елемент не має заголовків «анотація» тощо) подаються українською та англійською мовами. Обсяг анотації – не менш як 1800 знаків, включаючи ключові слова. Перед кожною анотацією наводяться прізвище й ініціали автора та назва статті відповідною мовою (перед англомовною анотацією – прізвище, імʼя повністю, назва). До анотацій додаються 5–7 ключових слів; текст анотації друкується звичайним шрифтом через один інтервал.
Анотація має містити такі структурні частини:
а) постановка проблеми (актуальність);
б) мета статті;
в) методи дослідження (зазначаються лише в тому разі, якщо вони містять новизну і становлять інтерес, зважаючи на предмет статті);
г) основні результати дослідження;
д) висновки.
Кожна структурна частина анотації має починатися з абзацу. Назви структурних частин анотації, крім мети статті, не зазначаються.

5) Текст статті. Згідно з вимогами ДАК України змістове оформлення статті має містити такі елементи: а) постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; б) аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячена означена стаття; в) формулювання цілей статті (постановка завдання); г) виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; д) висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

  • Текст набирається шрифтом «Times New Roman», розмір – 14 п., міжрядковий інтервал – 1,5. Параметри сторінки: згори, знизу, ліворуч, праворуч – 2 см.
  • Не допускається заміна тире знаком дефіса і навпаки.
  • Сторінки не нумеруються.
  • Абзацний відступ – 0,6 см. Не допускається створення абзацного відступу за допомогою клавіші Tab і знаків пропуску.
  • Текст вирівнюється по ширині.
  • Виділення фрагмента тексту можливе напівжирним шрифтом та курсивом (підкреслення не допускається).
  • Бібліографічні посилання друкуються у квадратних дужках за зразком: [4, с. 25], де перша цифра – номер джерела в списку літератури, друга – номер сторінки. Для зазначення діапазону сторінок використовується знак тире без пропусків ліворуч і праворуч від тире. Номери сторінок, що відносяться до одного джерела, розділяються комою. Номери джерел розділяються крапкою з комою. Наприклад: [4, с. 25–27], [4, с. 25; 7, с. 16, 25], [4; 7; 12].

6) Література. Перед списком використаної літератури пишеться слово «Література» звичайним шрифтом. Використані джерела друкуються за абеткою. Кожне джерело починається з абзацу. Оформлення бібліографії з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні  положення та правила складання». До списку обов’язково повинна бути включена література за останні п’ять років.

Після списку літератури необхідно навести References – перекладений англійською список використаних джерел, який має бути оформлений згідно з міжнародним стандартом APA (American Psychological Association). 

До описів джерел обов’язково треба додавати DOI, якщо вони присвоєні.

Статтю супроводжує на окремій сторінці інформація про автора українською та англійською мовами:

прізвище, ім’я, по батькові;

науковий ступінь, місце роботи, посада;

повна назва закладу, де працює автор, з поштовою адресою та індексом;

електронна адреса, телефон;

ORCID ID.

Невиконання зазначених вимог буде причиною відхилення запропонованої статті.

 
Приклад оформлення статті

УДК: [008:001.8+316.7]+82.091

Т. Г. Свербілова
Міждисциплінарний аспект студій транскультурації та гібридизації в дискурсі Comparative Culture

На основі розширеного розуміння нової літературної компаративістики використовується трансдисциплінарний підхід. Розглядаються методології компаративістики з погляду порівняльних культурних студій (comparative cultures). Основою для використання теорій гібридної культури і транскультурації є те, що в них аналізуються принципи взаємодії двох або більше культур, а порівняння і визначення специфіки загального і окремого є предметом компаративістики. Актуальність такого дослідження визначається тим, що в сучасному глобальному світі відбувається трансформація теорій мультикультуралізму, який виявився насправді розділенням по різним відокремленим культурним практикам, не пов’язаним між собою. Концепти транскультуралізму і гібридизації полемізуть з мультикультуралізмом як із відсутністю взаємодії культур. Найважливішою ознакою транскультурації є її імагологічна парадигма: Інший розглядається не як об’єкт, на який спрямовані зусилля по переробленню його на Свого, а як незалежний самостійний суб’єкт діалогу культур. Гібридизація визначається як створення нових змішаних типів культур на основі взаємодії різнорідних культурних елементів, що веде до виникнення нових культурних форм як переробки на локальному рівні глобальних, національних і регіональних культурних елементів. Теорія гібридизації, як і теорія транскультурації, – як форми взаємодії культур – це побудова діалогу в умовах суперечливого глобального світу, поєднання своєї і іншої культури.
Ключові слова: літературна компаративістика, порівняльні культурні студії, постколоніальні студії, мультикультуралізм, транскультуралізм, гібридність, культурна ідентичність.

Tetiana Sverbilova
The interdisciplinary aspect of the studies of transculturation and hybridization in comparative culture discourse
On the basis of an expanded understanding of new literary comparativism, a transdisciplinary approach is used. Comparative methodologies are discussed in terms of comparative cultures. The basis for the use of theories of hybrid culture and transculturation is that the subject of comparative studies is  the analysis of the principles of interaction between two or more cultures, and the comparison and determination of the specifics of the general and the individual. The relevance of such research is determined by the fact that in the contemporary global world there is a transformation of the theories of multiculturalism, which has actually turned into different isolated cultural practices that are not interconnected. The concepts of transculturalism and hybridization are polemicized with multiculturalism as with the lack of interaction between cultures. The most important sign of transculturation is its imagological paradigm: the Other is seen not as an object to which efforts are being made to transform it into Mine, but as an independent subject of the dialogue of cultures. Hybridization is defined as the creation of new mixed types of cultures, based on the interaction of heterogeneous cultural elements, leading to the emergence of new cultural forms as processing at the local level of global, national and regional cultures. The article deals with the Caribbean tradition, which has formed hybrid models of transculturation in three paradigms of cultural difference: cultural differentialism, cultural convergence and cultural hybridization. It explains the theory of melange by Jan Nederveen Pieterse, who proposed to define globalization as hybridization, which gives rise to global melange, of mixing. Strategies for forming ideas about national identities, the cultural integrity of nations, and ways of intercultural communication based on the concept of «nation» – do not work in today's modern global world. The theory of hybridization, as well as the theory of transculturation – as a form of interaction between cultures – is the construction of a dialogue in the context of a contradictory global world, a combination of our and another culture.
Key words: comparative literature, comparative cultures, postcolonial studies, multiculturalism, transculturalism, hybridity, cultural identity.

Сучасні дослідження з порівняльного літературознавства давно розширюють свою територію і наразі мають тенденцію до функціонування у значенні, більш модерному, ніж традиційна літературна компаративістика, – як частина загальної дисципліни «Comparative Cultural Studies» – тобто порівняльні культурні студії.
<Текст статті>

Література

  1. Bhabha H. K. The Location of Culture. London: Routledge, 1994. 408 p.

References

  1. Bhabha,K. (1994). The Location of Culture. London: Routledge. 408 p. [in English].

 

<Відомості про автора (окремим файлом)>

Свербілова Тетяна Георгіївна, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу теорії літератури і компаративістики, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (вул. М. Грушевського, 4, Київ-1, 01001, Україна); e-mail: sverbilova@gmail.comhttps://orcid.org/0000-0002-3252-0719
Телефони: моб. 098-278-11-52; роб.: (044) 279-10-84

Sverbilova Tetiana,  Doctor of Philology, Leading Researcher of Theory of Literature and Comparative Literature Department, Shevchenko Institute of  Literature of the National Academy  of Sciences of Ukraine (4 Grushevsky Str., Kyiv, 01001, Ukraine)

 

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.