Традиція в системі перехідності. Чехов на зламі двох епох

  • Валентина Ивановна Силантьева Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова
Ключові слова: перехідний час, хаос, нерівноважність, дисипативність, ентропія, флуктуація, традиція

Анотація

У статті поставлено питання про особливості успадкування традиції в періоди «зламу епох» і переходу від однієї форми художнього відображення світу до іншої. Питання перехідної художньої свідомості сьогодні в літературознавстві обговорюються майже постійно, а у просторі «власне літератури» на цей запит відповідає постмодернізм. Для характеристики подібних «неврівноважених» періодів часто використовують термінологію і понятійний ряд, запропонований синергетиками. Тому в статтях і об'ємних літературознавчих роботах використовуються поняття «нерівноважність», «дисипативність», «ентропія». Ми стверджуємо, що в ситуації турбулентності і торжества Хаосу коригується засвоєння традиції, формується новий погляд на досягнення попередників. У нашій роботі пропонується нова схема аналізу творів, що написані в епоху перехідності.

Відправним моментом дослідження стала творчість Чехова як письменника, який з'єднав ХIХ-й і ХХ-ий літературні століття. Показано ставлення цього письменника до проблеми засвоєння й переосмислення минулого, і в першу чергу, ставлення до традиції. У роботі використовуються не тільки твори, а й листи Чехова. Особливо докладно ті, в яких відображена полеміка Чехова з Толстим з приводу роману «Воскресіння».

Теоретичне обґрунтування основних положень статті складають роботи Ю. Лотмана з питань художнього «вибуху»; а також роботи Р. Арнхейма і       М. Вертхеймера з гештальт-теорії. Ще – напрацювання Вл. Соловйова з проблеми «всеєдності» як філософської доктрини, яка визначає собою модель хаосу і турбулентного розвитку життя і мистецтва. Синергетична модель переходу через розпад і хаос до відносної стабільності підтверджується основними положеннями численних досліджень Г. Хакена, І. Пригожина, а також їх послідовників.

Що стосується Чехова, то питання про його «перехідну позицію» в мистецтві рубежу XIX–XX століть дебатується досить давно. Першоджерелом такого ставлення до письменника Чехова можна вважати роботи Андрія Бєлого і Д. Мережковського – критиків, які часто піднімали питання про місце письменника в сучасному йому літературному потоці. Протягом ХХ століття ця проблема неодноразово обговорювалася у наукових колах, але тільки з обґрунтуванням теорії перехідності в кінці XX і на початку XXI століть історія з освоєнням чеховського спадщини отримала новий імпульс розвитку.

Досліджуючи заявлену в даній статті проблему, її автор приходить до висновку про те, що традиція в моменти «зламу часів» переважно розглядається як об'єкт насмішки і епатажного заперечення. Від неї воліють відмовитися, а не коригувати, не переосмислювати відповідно до вимог часу. Але одночасно багатьма письменниками традиція сприймається і як об'єкт для активних художніх експериментів. У цьому випадку про свої права активно заявляє фактор «прогресивної випадковості». В результаті такої дії створюються нові довговічні (або недовговічні) жанрові форми. Так сталося з Чеховим: він залишив нам твори, які виявилися довговічними, але якийсь час дивували сучасників і викликали їх гнів. Проте, саме ці форми вижили і продовжують жити у ХХI столітті.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Валентина Ивановна Силантьева, Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова
доктор филологических наук, профессор, заведующий кафедры зарубежной литературы

Посилання

1. Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства / Рудольф Арнхейм. – М.: Прометей, 1994. – 352 с.

2. Белый А. Символизм как миропонимание / Андрей Белый; сост., вступ. ст. и прим. Л. А. Сугай. – М.: Республика, 1994. – 528 с.

3. Курдюмов С. П. Синергетика и системный синтез. Синергетика в контексте культуры [Электронный ресурс] / С. П. Курдюмов, Г. Г. Малинецкий // Режим доступа : http://www.fund-intent.ru/science/sinr001.shtml

4. Лакшин В. Я. О «символе веры» А. П. Чехова / В. Я. Лакшин // Чеховиана. Статьи, публикации, эссе. – М.: Наука, 1990. – 276 с.

5. Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. – СПб.: «Искусство-СПБ», 2000. – 704 с.

6. Мочульский К. В. Владимир Соловьев. Жизнь и учение [Электронный ресурс] / Мочульский К. В. // Режим доступа : http://otherreferats.allbest.ru/philosophy/00008848_0.html

7. Нямцу А. Е. Русская литература в контексте мировых традиций: учеб. пособие / А. Е. Нямцу. – Черновцы: Черновицкий нац. ун-т, 2009. – 424 с.

8. Суворин А. С. Дневник / А. С. Суворин. – М.: Изд-во «Новости», 1992. – 496 с.

9. Тынянов Ю. Н. Поэтика. История литературы. Кино / Ю. Н. Тынянов. – М.: Наука, 1977. – 576 с.

10. Чехов А. П. Полн. собр. соч. и писем: В 30-ти т. Письма: В 12-ти т. Сочинения: В 18-ти т.– М.: Наука, 1974–1983. Ссылки на произведения и письма А. П. Чехова оформляются по данному изданию, в тексте статьи обозначаются: серия, том, страница.

11. Wertheimer M. Die Abhandlungen zur Gestalttheorie [Электронный ресурс] / М. Wertheimer. – Philosophische Akademie, 1925. – Режим доступа :
http://www.i-u.ru/biblio/archive/vertgeymer_prod/00.aspx
Опубліковано
2017-04-06
Як цитувати
Силантьева, В. (2017). Традиція в системі перехідності. Чехов на зламі двох епох. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (75), 168-174. Retrieved із https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/8290
Номер
Розділ
Культурно-естетичні аспекти вивчення літературних явищ