Збройні конфлікти як джерела лексичних новоутворень в російській мові (на матеріалі збройного конфлікту на Донбасі)

  • Фу Цзин Сичуаньский університет іноземних мов
Ключові слова: збройний конфлікт, мова ненависті, військовий жаргон, лексична інновація, словотворення, Донбас

Анотація

Словниковий склад мови є непостійною величиною, він безперервно змінюється, відповідаючи на потреби життя і відображаючи її нові реалії. Події, що відбуваються на південному сході України, починаючи з березня 2014 р., істотно змінили звичну картину світу сторін-учасниць даного конфлікту, призвели до нової інтерпретації дійсності, виникнення нових ментальних конструктів, об’єктивованих у мові за допомогою цілого ряду лексичних інновацій, велика частина яких підпадає під визначення «мови ненависті». Мета даної статті полягає в спробі розглянути вплив збройного конфлікту на південному сході України на появу лексичних інновацій в російській мові, виявити способи утворення нових одиниць та їх основні тематичні кластери. Матеріалом для роботи стали новоутворення, зафіксовані в електронних російських і російськомовних українських мас-медіа, а також відібрані з соціальних мереж, відеороликів.

Аналіз засвідчив, що в контексті збройного конфлікту на південному сході України характерними проявами «мови ненависті» є, головним чином, численні нові номінації-ярлики з яскраво вираженим конфліктогенним потенціалом. Пріоритетними в цьому плані є образливо-принизливі номінації представників протилежного табору з урахуванням їх світоглядних / ідеологічних, національних / етнічних, територіальних / регіональних характеристик. Значного оновлення зазнав і військовий жаргон, що увібрав в себе не тільки реактуалізовані ситуацією сленгізми епохи афганської кампанії 1979-89 рр., а й лексичні інновації, обумовлені військово-політичними реаліями поточного збройного конфлікту на Донбасі. Утворення неологізмів відбувається відповідно до існуючих в російській мові способів (словотворення, семантична деривація, запозичення). При цьому використовуються також нестандартні словотвірні техніки (мовна гра, омофонія та ін.).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Фу Цзин, Сичуаньский університет іноземних мов

кандидат філологічних наук, доцент, доцент факультету російської мови

Посилання

Bojko B. L. Voennaja leksika v rechevom obshhenii. Voprosy psiholingvistiki. 2015. № 3(25). S. 44-53.

Valgina N. S., Rozental' D. Je., Fomina M. I. Sovremennyj russkij jazyk: uchebnik / pod redakciej N. S. Valginoj. 6 izd., pererab. i dop. Moskva: Logos, 2002. 528 s.

Vendina T. I. Vvedenie v jazykoznanie: ucheb. posobie dlja pedagogicheskih vuzov. Moskva, Vyssh. shk., 2001. 288 s.

Kak opredeljaetsja v mezhdunarodnom gumanitarnom prave termin «vooruzhennyj konflikt»? URL: https://shhshhshh.icrc.org/ru/doshhnload/file/51020/armedconflictdefinition.pdf (data zvernennia: 10.10.2020).

Krysin L. P. Inojazychnye slova v sovremennom russkom jazyke. Moskva: Nauka, 1968. 208 s.

Lazarev V. «Seli i dogovorilis'!» Kak v seroj zone vidjat mir na Donbasse posle «normandskoj chetverki». Fokus, 12. 09. 2019. URL: https://focus.ua/politics/446019-territoriia_neopredeljonnosti (data zvernennia: 15.10.2020).

Reformatckij A. A. Vvedenie v jazykovedenie. Moskva: Aspekt Press, 1996. 536 s.

Russkij jazyk na Ukraine. URL: https://ru.shhikipedia.org/shhiki (data zvernennia: 16.10.2020).

Timoshenko D. Voennye dejstvija i «jazyk vrazhdy» – nerazryvnye ponjatija – jekspert. Radіo Svoboda, 07. 12. 2017. URL: https://shhshhshh.radiosvoboda.org/a/donbass-realii/28902620.html (data zvernennia: 12.10.2020).

Habibullina F. Ja. Leksikograficheskoe opisanie sovremennoj francuzskoj i russkoj politicheskoj neologii. Vestnik Marijskogo gosud. un-ta. 2016. T. 10. № 2(22). S. 92–100.

Habibullina F. Ja., Ivanova I. G. Regional'nyj konflikt kak istochnik popolnenija politicheskogo korpusa leksicheskih edinic tipologicheski nerodstvennyh jazykov. Filologija i kul'tura. Phylologie and culture. № 2 (40). K(P)FU, Kazan', 2015. S. 132–141.

Cyganenko G. P. Sostav slova i slovoobrazovanie v russkom jazyke. Kiev: Rad. shk., 1978. 255 s.

Shagalova E. N. Predislovie. Samyj novejshij tolkovyj slovar' russkogo jazyka HHI veka. Okolo 1500 slov. Moskva: AST-Press, 2017. S. 3–11.

Shanskij N. M. Ocherki po russkomu slovoobrazovaniju. Moskva: Izd-vo Mosk. un-ta, 1968. S.75–205.

Fiyalka S. Mova vorozhnechi na storinkax prorosijs`ky`x internet-medij u social`ny`x merezhax. Informacijne suspil`stvo. 2016. Vy`p. 24. S. 15–21.

Yavorska G. Mova vijny` yak skladova konfliktu (shlyaxy` transformaciyi ukrayins`kogomedijnogo dy`skursu). Strategiyi transformaciyi i prevenciyi pry`kordonny`x konfliktiv v Ukrayini. Zbirka anality`chny`x materialiv. L`viv: Galy`cz`ka vy`davny`cha spilka, 2015. S. 366–398.

Jazyk vrazhdy. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki (data zvernennia: 18.10.2020).

Опубліковано
2021-01-04
Як цитувати
Цзин, Ф. (2021). Збройні конфлікти як джерела лексичних новоутворень в російській мові (на матеріалі збройного конфлікту на Донбасі). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (87), 57-70. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2020-87-09
Розділ
Мова як об’єкт соціолінгвістики та лінгвокультурології