Форми інтермедіальності в романах М. Булгакова «Майстер і Маргарита» і Б. Пастернака «Доктор Живаго»

  • Ніна Сімонівна Алексєєва Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди http://orcid.org/0000-0001-6199-3147
Ключові слова: театральність, інтермедіальність, мотив, карнавал, гра, хронотоп

Анотація

В роботі аналізуються такі форми інтермедіальності, як театральність та карнавальність, в романах М. Булгакова «Майстер і Маргарита» і Б. Пастернака «Доктор Живаго», при цьому інтермедіальність розглядається як різновид інтердискурсивності. Театральність в обох творах реалізується через наявність «театральної» лексики, сценічної образності і символіки, а також на уровні побудови тексту та хронотопічної організації. Показано, що театральність у Пастернака носить «камерний», імпресіоністський характер, тоді як у Булгакова театральність є експліцитною і містить виражений карнавальний компонент. Спільним «театральним» елементом в обох романах є мотив режисури та образ режисера. Але якщо у Пастернака режисером є власне життя, то у Булгакова режисером є потойбічна сила у вигляді Воланда та його світи. В обох творах герої одночасно є акторами та глядачами, а сценою та глядацьким залом є місто. Але в тексті Булгакова, на відміну від тексту Пастернака, немає розподілу міського простору на частини. Театр в «Майстрі і Маргариті» співвідноситься з антикарнавалом, оскільки «заводить» його не народ, а карнавалізатор (Воланд). Якщо у Пастернака мотивний комплекс «театр – життя – смерть» є органічним проявом життя, то у Булгакова сполучення «театр – смерть» має зловісний, насильницький характер. На відміну від «Доктора Живаго», де остаточна «детеатралізація» має реалістичні риси, в «Майстрі і Маргариті» цей процес має характер трансцендентний. В цілому можна стверджувати, що театральність в «Докторі Живаго» нагадує театр переживання, а булгаковська буфонада схожа на театр представлення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ніна Сімонівна Алексєєва, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології

Посилання

Averintsev S. Bakhtin, smekh, khristianskaya kultura. “Rossiya ̶ Russia”. Venetsiya, 1988. № 6. С. 119–130. URL: http://www.gumer.info/ bibliotek_Buks/Literat/aver/baht_sm.php.

Bakhtin M. Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura srednevekovia i Renessansa. 2-e isd. Moskva: Khudozhestvennaya literature, 1990. 543 s.

Bulgakov M. Master I Margarita. M. Bulgakov. Romany. Moskva: Sovremennik, 1989. S. 383 ̶ 749.

Vladimirova N. Intermedialnoye modelirovaniye teksta: D. Lodge. Nice Work. Vestnik Baltiiskogo federalnogo universiteta im. I. Kanta. Seriya: Filologiya. Pedagogika. Psichologiya. 2015. Vyp. 8. S. 126–131. URL: https:// cyberleninka.

Volosevich L. Motiv teatralnosti v povestvovanii B. L. Pasternaka “Doctor Zhivago”. Naukovi zapysky Kharkivskogo natsionalnogo pedagogichnogo universutetu im. G. S. Skovorody. Seriia: Literaturoznavstvo. 2009. Vyp. 2 (1). S. 76 ̶ 81. URL: http:// nbuv.gov.ua/ UJRN/Nzl_ 2009_2 (1) __13.

Geller L. Voskresheniye pamiati ili Slovo ob ekfrasise. Ekfrasis v russkoi literature: sb. tr. Lozanskogo simpoziuma / pod red. L. Gellera. Moskva: MIK, 2002. 216 s.

Georginova N. Intermedialnost, intertekstualnost, polifoniya [E-resource]. 2014. S. 149 ̶ 155. URL: https:// cyberleninka.ru/article/v/interdiskursivnost-intertekstualnost -polifoniya-k-sootnosheniyu- ponyatiy.

Zolian S. “Vot ya ves…: K analizu “Gamleta” Pasternaka. Daugava. 1988. 11. S. 363–375.

Isagulov N. Intermedialnost v literature: k opredekeniyu poniatiya. Materialu Vseukrainskoi naukovoi studentskoi konferentsii “Zistavne vuvchennia germanskyh ta romanskyh mov i literatur”. Donetsk: DonNU, 2011. Т. 1. S. 115–117. URL: http://www. intermediality. info/ 2013/05/ blog-post_7. htlm.

Kim Yun Ran. “Doktor Zhivago” B. Pasternaka kak “tekst v tekste”. Filologicheskiie nauki. 2000. № 2. S. 3–12.

Kropivko I. Ukrainska I polska postmoderna proza (karnaval, fragmentatsiia, frontir). Kyiv, Vydavnychii dom D. Burago, 2019. 524 s.

Likhachev D. Razmyshleniia nad romanom B. Pasternaka “Doktor Zhivago”. Vzgliad: kritika, problematika, publikatsii. Moskva, Sovetskii pisatel, 1998. S. 363–375.

Ninov A. O dramaturgii i teatre Mikhaila Bulgakova. M. Bulgakov – dramaturg i hudozhestvennaya kultura ego vremeni. Sb. st. Moskva: STD RSFSR, 1988. 496 s.

Pasternak B. Doktor Zhivago. Sankt-Peterburg: Azbuka-klassika, 2005, 701 s.

Pasternak B. Okhrannaya gramota. Okhrannaya gramota. Shopen. Moskva: Sovremennik, 1989. S. 3 ̶ 90.

Peshe M. Propisnyye istiny. Lingvistika, semantika, filosofiya. Kvadratura smysla: frantsuzskaya shkola analiza diskursa. Moskva: Progress, 1999. S. 225–290.

Sedyh E. K problem intermedialnosti. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Ser. 9. Vyp. 3. Ch. II. S. 210–214.

Syvachenko G. Interdyskursyvnist yak dialog kultur. Komparatuvni doslidzhennia slov’yanskyh mov ta literatur. Kyiv: Osvita Ukrainy, 2015. S. 363–368.

Sintsov E. Khudozhestvenno-istoricheskaya kontseptsiya vlasti M. Bulgakova (roman “Master I Margarita”). URL: www.phil63.ru/ files/ 012% 20vest-7.doc.

Khameniuk V. “Ves mir – teatr…”: teatralnost v tvorchestve B. Pasternaka. Filоlоgicheskie nauki. Voprosy teorii I praktiki. Tambov: Gramota, 2017. № 5(71): v 3-h ch. Ch. 1. S. 34–37.

Shaimardanova R. T. Mir musyki v tvorchestve M. Bulgakova: dis. na soiskanie nauchn. stepeni kand. filol. nauk: spets. 10.01.01 “Russkaya literatura”. Ekaterinburg, 2006. 180 s. URL: http:// www. dslib. net/ russkaja-literatura/mir- muzyki-v-tvorchestve-m-bulgakova. htlm.

Shakirov S. O transmedialnosti. Mediasreda. S. 16–23. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/o-transmedialnosti.

Bovarskaya, Natalia. Bulgakov i Bakhtin: vzaimnoye osveshchenie. Master i Margarita, karnaval, menippeya. These de doctorat. Universite de Lausanne, Fevrier 2015. 322 с. URL: http: //serval. unil.ch. (en russe).

Raevsky-Hughes, O. The Poetics World of Boris Pasternak. Princeton: PUP, 1974. 183p.

Опубліковано
2020-04-17
Як цитувати
Алексєєва, Н. (2020). Форми інтермедіальності в романах М. Булгакова «Майстер і Маргарита» і Б. Пастернака «Доктор Живаго». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (84), 9-15. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2020-84-01