Просторові прояви перетуризму: глобальний досвід та українські реалії
Анотація
Метою цієї статті є дослідити перетуризм як сучасне явище шляхом визначення його критеріїв та індикаторів, аналізу глобальних прикладів його прояву, а також виявлення особливостей прояву перетуризму в Україні для обґрунтування підходів до збалансованого управління туристичними потоками.
Основний матеріал. Перетуризм – це ситуація, за якої кількість туристів перевищує екологічну, культурну, соціальну або економічну місткість дестинації, що спричиняє негативні наслідки для місцевих жителів, інфраструктури, природного середовища та загальної якості туристичного досвіду. Концепція перетуризму пов’язана з поняттям туристичної місткості дестинацій, яка охоплює фізичні, екологічні, соціальні та психологічні межі. Відповідно до міжнародних підходів, індикатори перетуризму поділяються на чотири основні категорії: економічні, соціокультурні, екологічні та управлінські (інституційні) індикатори. Кожна з цих категорій включає як кількісні, так і якісні показники, що відображають різні аспекти впливу туризму на дестинацію.
Явище перетуризму нині впливає майже на всі основні туристичні регіони світу. У міжнародній практиці проблема перетуризму вже тривалий час має чітко виражений характер, що підтверджується прикладами таких туристичних центрів, як Венеція, Барселона, Амстердам, Дубровник, острови Середземномор’я та інші популярні дестинації. У цих місцях надмірна концентрація туристів призвела до посилення соціальної напруги, комерціалізації міського простору, погіршення стану довкілля та зумовила необхідність запровадження спеціальних механізмів регулювання туристичних потоків.
Для України проблема перетуризму ще не досягла такого масштабу, як у провідних туристичних країнах Європи. Однак її локальні прояви вже спостерігаються в окремих дестинаціях. Розроблена карта «Податкові надходження від туризму в Україні у 2024 році» ілюструє просторові особливості розвитку туристичної сфери та динаміку її економічного внеску. Просторовий аналіз туристичних дестинацій України свідчить про високу концентрацію рекреаційних потоків у західному регіоні, вздовж узбережжя Чорного моря та у великих культурних центрах.
Висновки. Подолання проблеми перетуризму потребує комплексного управління туристичними потоками, яке включає географічний перерозподіл відвідувачів, регулювання короткострокової оренди, використання цифрового моніторингу, розвиток альтернативних маршрутів і залучення місцевих жителів до прийняття рішень.
Завантаження
Посилання
Бондаренко Л. Концептуальна модель конкурентного забезпечення туристичних регіонів України в післявоєнний період. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (економічні науки). 2023. № 6. С. 84–88.
Butler R. W. Tourism carrying capacity research: A perspective article. Tourism Review. 2019. Vol. 75, No. 1. P. 207–211. DOI: https://doi.org/10.1108/TR-05-2019-0194
Enseñat-Soberanis F., Frausto-Martínez O., Gándara-Vázquez M. A visitor flow management process for touristified archaeological
sites. Journal of Heritage Tourism. 2019. Vol. 14, No. 4. P. 340–357. DOI: https://doi.org/10.1080/1743873X.2018.1529179
Eurostat. Tourism statistics – characteristics of tourism trips. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/SEPDF/cache/14455.pdf (дата звернення: 08.10.2025)
Greek island of Zakynthos named most crowded resort in Europe. The Guardian. 2025. URL: https://www.theguardian.com/travel/2025/may/10/greek-island-of-zakynthos-named-most-crowded-resort-in-europe (дата звернення: 20.03.2026)
Koens K., Postma A., Papp B. Is overtourism overused? Understanding the impact of tourism in a city context. Sustainability. 2018. Vol. 10, No. 12. Article 4384. DOI: https://doi.org/10.3390/su10124384
Крупа О. Методологічні аспекти застосування кількісних і якісних методів опитування у сфері туризму. Академічні візії. 2026. № 51. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/2645 (дата звернення: 20.03.2026)
Liu Z., Yin J., Huang S. Managing tourism impacts in China’s wetlands: a total relationship flow management perspective. Asia Pacific Journal of Tourism Research. 2018. Vol. 23, No. 3. P. 231–244. DOI: https://doi.org/10.1080/10941665.2017.1421239
Омельченко Г. Стратегії регулювання овертуризму в розвитку туристичних дестинацій. Інновації та технології в сфері послуг і харчування. 2023. № 4(10). С. 27–31. DOI: https://doi.org/10.32782/2708-4949.4(10).2023.3
Peeters P., Gössling S., Klijs J. et al. Overtourism: Impact and possible policy responses. Brussels: European Parliament, Policy Department for Structural and Cohesion Policies, 2018. URL: https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2018/629184/IPOL_STU(2018)629184_EN.pdf (дата звернення: 20.03.2026)
Schuh B., Derszniak-Noirjean M., Gaugitsch R. et al. Carrying capacity methodology for tourism: Methodology handbook. Luxembourg: ESPON EGTC, 2020. URL: https://archive.espon.eu/sites/default/files/attachments/Tourism_methodology-handbook.pdf
(дата звернення: 20.03.2026)
Veríssimo M., Moraes M., Breda Z. et al. Overtourism and tourismphobia: A systematic literature review. Tourism: An International Interdisciplinary Journal. 2020. Vol. 68, No. 2. P. 156–169. DOI: https://doi.org/10.37741/t.68.2.4
Державне агентство розвитку туризму України. URL: https://www.tourism.gov.ua/en/home (дата звернення: 08.10.2025)
World Tourism Organization (UNWTO) et al. “Overtourism”? Understanding and managing urban tourism growth beyond perceptions (Executive summary). Madrid: UNWTO, 2018. URL: https://www.unwto.org/global/publication/overtourism-understanding-and-managing-urban-tourism-growth-beyond-perceptions (дата звернення: 20.03.2026)
WELT. Massentourismus. URL: https://www.welt.de/themen/massentourismus/ (дата звернення: 20.03.2026)
Tvoemisto.tv. Як розвивається Буковель та що у попиті серед туристів. 2024. URL: https://tvoemisto.tv/exclusive/yak_rozvyvaietsya_bukovel_ta_shcho_u_popyti_sered_turystiv_172611.html (дата звернення: 20.03.2026)

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
