Проблеми безперервної географічної освіти і картографії https://periodicals.karazin.ua/pbgok <p>Фахове видання з географічних наук.</p> <p>Міжрегіональний збірник наукових праць, де&nbsp;розглядаються актуальні проблеми сучасної географічної освіти&nbsp;та картографічного її забезпечення; узагальнюється досвід і розкриваються перспективи розробки та впровадження у навчальний процес інноваційних педагогічних технологій, підготовки і видання нових картографічних творів, призначених для використання у школах, вищих навчальних закладах та в інших установах&nbsp;безперервної географічної освіти.</p> uk-UA physgeo@karazin.ua (Віліна Анатоліївна Пересадько) admin@physgeo.com (Владислав Попов) Mon, 24 Aug 2020 23:18:40 +0300 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Методологічні особливості картографування природно-заповідного фонду України засобами інтерактивних карт (на прикладі Полтавської області) https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16184 <p><strong>Мета цієї статті -</strong> розглянути методологічні особливості картографування природно-заповідного фонду України (ПЗФУ) як інструментів створення тематичної інтерактивної карти зазначених об’єктів у Полтавській області. Її визначено як сучасний картографічний сервіс, що є результатом роботи та інноваційним і дієвим засобом різноманітного прикладного застосування, зокрема, моніторингу стану природно-заповідних територій та управління земельними ресурсами регіону в цілому.</p> <p><strong>Основний матеріал. </strong>На основі застосованих сучасних методів наукового дослідження обґрунтовано види показаних на карті об’єктів природно-заповідного фонду, можливості одержання додаткової метаінформації про них через спливаючі діалоги і гіперпосилання.</p> <p>Доведено, що даний цілісний картографічний твір і одночасно динамічна інформаційно-картографічна система мають відповідати сучасним запитам практики та дозволить різним групам користувачів у рамках проведення моніторингу довкілля, територіального управління земельними ресурсами тощо виконання ряду інших важливих завдань стратегічного і тактичного характеру.</p> <p>Сформульовано підходи до визначення загальної ефективності функціонування розробленої тематичної інтерактивної карти через призначення, результати використання за призначенням та витрат на створення і підтримку на сучасному рівні. Для цього застосовано методологічні принципи геоінформаційного картографування (спадковості, системної відповідності, неперервності, послідовності, репрезентативності, масштабності, економічності), що передбачають оцінку ефективності з позицій системного підходу, отримання не тільки загального показника, але й часткових оцінок, забезпечення гнучкості методик до зміни умов використання карти.</p> <p>Розроблено алгоритм регіонального геоінформаційного картографування природно-заповідного фонду України, який в цілому характеризується послідовним виконанням завдань на трьох рівнях: теоретичному, інформаційно-логічному, практичному.</p> <p>Визначено перелік інформаційних картографічних шарів інтерактивної карти, що є складовими її змісту та одержуються на основі використання різнотипних даних зі створеної об’єктно-реляційної бази даних, яка містить 376 об’єктів ПЗФУ Полтавської області, складаючи 98,2% наповнення.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У результаті проведеного дослідження зі створення тематичної інтерактивної карти&nbsp; ПЗФУ в Полтавській області з використанням дієвих методологічних засобів сформульовано положення сучасного регіонального геоінформаційного картографування у вигляді усталеного алгоритму.</p> Eduard Leonidovych Bondarenko, Mykola Oleksandrovych Kyryliuk ##submission.copyrightStatement## https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16184 Mon, 24 Aug 2020 00:00:00 +0300 Теоретичні, прикладні та дидактичні аспекти дослідження проблеми сталого розвитку регіонів і країн https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16185 <p><strong>Метою статті</strong> є розгляд теоретичних основ, прикладних аспектів, концепції та цілей сталого розвитку, а також дослідження факторів і загроз сталому розвитку Придністров'я.</p> <p><strong>Основний матеріал.</strong> Авторами був проведений короткий аналіз основних етапів введення в науковий обіг понятійного апарату, що застосовується для оцінки ступеня стійкості світу в цілому, регіонів і країн.</p> <p>Розглянуто різні підходи до визначення сутності сталого розвитку. Дано авторське розширене трактування змісту поняття «сталий розвиток», яке передбачає, що він визначається не тільки еколого-економічними аспектами, але також має політичну, військову, інформаційну та інші складові.</p> <p>Наведено групи та окремі приклади показників (індексів та індикаторів), що характеризують ступінь сталого розвитку.</p> <p>Складено перелік та проведено аналіз факторів, що прямо або опосередковано впливають на стійкість розвитку країн і регіонів.</p> <p>Виділено ієрархічні рівні дослідження питань сталого розвитку. Наголос зроблено на дослідженні особливостей забезпечення сталого розвитку регіонів.</p> <p>Розглянуто також дидактичні аспекти вивчення проблем та механізмів забезпечення сталого розвитку в освітніх закладах різного ієрархічного рівня.</p> <p>До прикладних аспектів, відображених у статті, відноситься оцінка й аналіз ряду показників, що відображають стійкість розвитку Придністровського регіону пострадянської Молдавії.</p> <p>Виявлено ретроспективні, сучасні та перспективні загрози сталому розвитку Придністровського регіону.</p> <p><strong>Висновки і подальші дослідження.</strong> Запропоновано деякі інструменти (заходи) забезпечення перспективного сталого розвитку в умовах глобалізації та високої турбулентності міжнародного середовища.</p> <p>В якості інструментів, спрямованих на зростання забезпечення стійкості розвитку територіальних одиниць Придністров'я, запропоновані:</p> <p>- диверсифікація та зростання ступеня індустріалізації господарських систем;</p> <p>- переважна підтримка розвитку високотехнологічних матеріало- та енергозберігаючих виробництв;</p> <p>- мінімізація диференціації фінансового та майнового розшарування населення;</p> <p>- упровадження екологічних стандартів та екологічного менеджменту (ISO 14000) на промислових підприємствах.</p> Mikhail Porfiryevich Burla, Olga Nikolayevna Burla ##submission.copyrightStatement## https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16185 Mon, 24 Aug 2020 00:00:00 +0300 Моделювання удосконалення адміністративно-територіального устрою для сталого розвитку території (на прикладі Запорізької області) https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16186 <p><strong>Метою статті </strong>є обґрунтування напрямів, моделей, механізмів та пріоритетів реформування адміністративно-територіального устрою країни на субрегіональному рівні на засадах децентралізації.</p> <p><strong>Основний матеріал.</strong> У статті здійснене економіко-географічне обґрунтування процесу реформування адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні на прикладі Запорізької області.</p> <p>Для визначення рівня, можливостей і перспектив створення кластерів об'єднаних територіальних громад (ОТГ) використано кластерний аналіз. В якості критеріїв кластеризації були обрані такі: дохід на одну особу; власні доходи на одну особу; інфраструктурна субвенція на одну особу. За результатами аналізу та їх картографування проведена кластеризація ОТГ Запорізької області з урахуванням доцільності приєднання до кластерів сільських та селищних рад.</p> <p>Здійснена кластеризація ОТГ Запорізької області за рівнем фінансової спроможності з використанням статистичних показників. Доведена доцільність проведення реформування адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні за кластерним принципом навколо ядер кластерів, якими є фінансово спроможні та самодостатні ОТГ.</p> <p><strong>Висновки та подальші дослідження. </strong>У роботі проведене економіко-географічне обґрунтування реформування адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні на прикладі Запорізької області.</p> <p>Для визначення меж нового районування у Запорізькій області запропоновано використати кластерний підхід. Кластерний аналіз був проведений за основними соціально-економічними показниками ОТГ Запорізької області. Ними були власні доходи на одну особу, інфраструктурна субвенція на одну особу та базова/реверсна дотація на одну особу. За результатами аналізу визначені можливості створення кластерів ОТГ з одночасним приєднанням до них територій, на яких ОТГ не створені (у межах сільрад), та проведене картографування отриманих результатів кластерного аналізу.</p> <p>Здійснена кластеризація ОТГ Запорізької області за рівнем фінансової спроможності з використанням статистичних показників (відносної частоти та частості з подальшим визначенням довірчого інтервалу для середніх). Доведено на основі економетричного та картографічного моделювання, що вдосконалення реформування адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні доцільно проводити за кластерним принципом. За результатами кластеризації, на прикладі Запорізької області, визначені центри тяжіння кластерів (ядра кластерів), якими є фінансово спроможні та самодостатні ОТГ. Саме навколо таких ядер пропонується здійснювати формування базових територіальних адміністративних одиниць як основи сталого розвитку територій на субрегіональному рівні. Як доводять дослідження конкретної адміністративної області України, формування самодостатніх ОТГ має реалізуватися з урахуванням центрів тяжіння, що стане в нагоді при обговоренні рішень з адміністративної делімітації територій для досягнення ними сталого розвитку.</p> Lidiіa Anatoliyivna Horoshkova, Olena Leonidіvna Lisovska, Serhii Antonovych Lisovskyi, Ievgen Volodymyrovych Khlobystov ##submission.copyrightStatement## https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16186 Mon, 24 Aug 2020 00:00:00 +0300 Практичні роботи як складова курсу географії (на прикладі 11-го класу – рівень стандарту) https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16187 <p><strong>Мета статті </strong>– визначення основних проблем реалізації та методичного забезпечення практичної складової на уроках географії в 11 класі для подальшого обґрунтування авторської системи дидактичного забезпечення практичних робіт в 11 класі з географії (рівень стандарту).</p> <p><strong>Основний матеріал</strong>. У статті викладений аналіз методичного забезпечення виконання практичних робіт, теоретичні аспекти їх проведення; визначені проблеми порушення принципів науковості і послідовності при вивченні окремих тем наскрізного курсу географії 6-11-х класів. Аналіз тематик практичних робіт, що виконуються у різних класах, показав проблеми щодо послідовності і поглиблення знань, особливо за такими темами 11-го класу, як «Топографія», «Атмосфера та система Землі», «Економіка України в міжнародному поділі праці». Методичне забезпечення проведення практичних робіт є різноманітним і запропоновано всіма провідними видавництвами навчальної літератури. Але структура та підходи до формулювання змісту кардинально відрізняються, майже не звертається увага на сучасні методи опанування географічною інформацією. На основі аналізу теоретичних і практичних аспектів проведення практичних робіт в 11 класі (рівень стандарту) запропоновано авторську структуру і наповненість таких практикумів, основними відмінностями при цьому є варіативність часу й індивідуалізація роботи учнів.</p> <p><strong>Висновки та подальші дослідження</strong>. Виконання практичних робіт створює сприятливі умови для розвитку розумових здібностей учнів та творчого підходу до роботи вчителів. Діюча програма з географії переважно є неузгодженою з принципами сучасної освіти, зокрема науковості, послідовності і формування наукової картини світу, а методичне забезпечення практичних робіт не дозволяє реалізувати принципи індивідуалізації освітнього процесу, економії навчального часу та не перевантаженості учнів. Запропоновані методичні розробки практичних робіт 11-го класу дозволяють якісно реалізувати зазначені принципи. Подальші дослідження слід спрямувати на наукове обґрунтування методичних вимог до виконання практичних робіт і головне - приведення наскрізної системи практичних робіт, що виконуються у закладах середньої освіти, до логічної структури за принципами посилення науковості, ґрунтовності, складності, різноманітності, системності.</p> Valentyna Grygorivna Klymenko, Yuliia Ivanivna Prasul, Ludmila Oleksandrivna Ivanenko, Rimma Vitalievna Moiseenko ##submission.copyrightStatement## https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16187 Mon, 24 Aug 2020 00:00:00 +0300 Ставлення учнів до шкільної географії та мотиваційні чинники її учіння https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16188 <p><strong>Мета статті</strong> – діагностика ставлення учнів закладів загальної освіти до географії, виявлення основних мотиваційних чинників її учіння залежно від віку школярів і місцевості їх проживання.</p> <p><strong>Основний матеріал</strong>. Діагностиці мотивів вивчання географії передувало з’ясування ставлення школярів до цього предмета. Учням та ученицям пропонувалось назвати улюблені шкільні предмети, і за результатами опитування обчислено рейтинг дисциплін. У шестикласників&nbsp; сільських і міських шкіл географія зайняла перше рейтингове місце, у семикласників і восьмикласників, а також сільських дев’яти- і десятикласників – друге місце. У міських дев’ятикласників і десятикласників географія отримала третє місце в рейтингу шкільних предметів.</p> <p>У статті з’ясовано рейтинг шкільної географії на підставі анкетного опитування, проведеного у 2018/2019 навчальному році серед 1163 респондентів – учнів 6–11-х класів закладів загальної освіти Львівської області; проаналізовано структуру позитивних і негативних мотиваційних чинників учіння географії залежно від віку і місцевості проживання школярів; показано погляд учителів на мотивуючі і демотивуючі фактори географічного навчання; представлено інтерпретацію результатів у контексті популярної теорії самодетермінації Дісі-Райана.</p> <p><strong>Висновки та подальші дослідження.</strong> Діагностика ставлення школярів до географії в окремо взятому регіоні України показала найвищий рейтинг цього предмета серед інших шкільних дисциплін та позитивне ставлення до нього основної частини (понад 75%) опитаних учнів.</p> <p>На міру симпатії до географії мають вплив&nbsp; вік учнів і тип місцевості, в якій проживають школярі: найвищий ранг симпатії до предмета продемонстрували сільські учні та учениці, які вивчають природничі курси дисципліни (6–7 класи).</p> <p>Провідні чинники позитивного ставлення до географії вкорінені у зміст цього предмета й сучасні форми організування процесу його вивчення, що в кінцевому результаті сприяє формуванню внутрішньої мотивації пізнання.</p> <p>Отримані результати емпіричного дослідження можуть бути застосовані для вироблення психолого-педагогічних і методичних моделей навчання географії у різних класах закладів загальної середньої освіти.</p> Mariіa Mykolayivna Lavruk, Alla Oleksandrivna Golovashova ##submission.copyrightStatement## https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16188 Mon, 24 Aug 2020 00:00:00 +0300 Теоретичні й методичні основи використання ГІС-технологій та створення електронних карт при проведенні землеустрою https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16189 <p><strong>Мета даної статті</strong> - дослідження застосування ГІС під час проведення землеустрою в Одеській області.</p> <p><strong>Основний матеріал.</strong> У представленій статті стисло висвітлено основні проблеми використання сучасних інформаційних технологій, які мають нині вирішальне значення для розвитку економіки, ефективного управління та покращення якості життя людей. Однією з основних рис ГІС-забезпечення та автоматизації землеустрою є широкі можливості обробки польових геодезичних даних. Вони включають у себе можливості введення даних вимірювань з паперових носіїв, а також імпорт з електронних накопичувачів даних чи безпосереднє введення координат у реальному режимі часу.</p> <p>У рамках розвитку геоінформаційного картографування доцільно виділити окремим напрямом, що перебуває на перетині таких наук, як геоінформатика, землеустрій та земельний кадастр, а також картографія, – геоінформаційне картографування територій, сутність якого полягає в автоматизованому створенні та використанні карт як невід’ємної складової земельно-кадастрової системи на основі геоінформаційних технологій та земельно-інформаційних баз геоданих для вирішення різномасштабних задач.</p> <p>Сучасна електронна карта як засіб або інструмент пізнання ландшафтної сфери Землі призводить до створення вторинної, тобто модельної, геоінформації. Модельну картографічну інформацію визначають шляхом аналізу і синтезу, а також шляхом обробки первинної геоінформації різними математичними методами. Її використовують для дослідження природно-антропогенних явищ за картами і для створення нових, похідних карт і картограм різного призначення.</p> <p>У зв'язку зі збільшенням попиту на такі карти у господарстві України та в інших державах особливого значення набуває об'єктивна оцінка кількості інформації, закодованої на цих картах.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Застосування ГІС-технологій під час вирішення різноманітних завдань землеустрою дозволяє зробити кардинальні зрушення у галузі забезпечення прийняття управлінських рішень різного роду й характеру щодо використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки на різних рівнях.</p> <p>У результаті представлено обґрунтування, структуру, методику і результати створення геоінформаційної бази даних для забезпечення проблем землеустрою території Одеської області.</p> Volodymyr Mykolayovych Opara, Iryna Mykolayivna Buzina, Dmytro Dmytrovych Khainus, Serhii Oleksandrovych Vynohradenko, Liubov Mykolaivna Kovalenko ##submission.copyrightStatement## https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16189 Mon, 24 Aug 2020 00:00:00 +0300 Формування географічних знань у профільній школі https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16190 <p><strong>Метою даної статті є </strong>висвітлення особливостей формування географічних знань у профільній школі з подальшим формуванням компетентностей навчальної діяльності учнів.</p> <p><strong>Основний матеріал. </strong>Сучасне інформаційне суспільство висуває високі вимоги до особистості, якій необхідно бути готовою до постійних змін, розвитку, конкуренції в усіх сферах діяльності, що обумовлено взаємодією особистості та соціального середовища у швидкозмінних умовах.</p> <p>Профільне навчання зорієнтоване на підготовку старшокласників загальноосвітньої школи, ураховує їх індивідуальні можливості, їх соціалізацію відповідно до вимог ринку праці та представляє систему профілів з установами від початкової до вищої професійної освіти.</p> <p>Поступове формування профільної школи дозволяє створити умови для диференціації змісту навчання, індивідуальних освітніх програм. Вона сприяє поглибленому вивченню предметів, створенню рівних умов для повноцінної освіти різних категорій учнів, їх подальшій соціалізації та забезпеченню зв'язку між загальною і професійною освітою, де відбувається ефективна підготовка старшокласників до засвоєння програм вищої професійної освіти.</p> <p>Географічні знання охоплюють біологічні, геологічні, метеорологічні, економічні, соціальні, політичні науки та мають інтегруючу сутність. Отже географія може виступати у різних навчальних профілях як основна, так і вибіркова дисципліна. Профільне викладання географії передбачає вивчення циклу предметів, які пов'язані та доповнюють один одного за змістом, видами діяльності, вивчаються як на загальноосвітньому рівні, так і на поглибленому, факультативному.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Аналіз світового досвіду організації географічної освіти вказує на існування різних підходів до її реалізації. Набуття географічних знань, на прикладі Австралії, відбувається через вивчення природних компонентів та глобальних трансформацій. Курс географії у США знайомить учнів зі світом через інтерпретування знань про природні та економічні особливості різних регіонів світу. Географічна освіта у Великій Британії є основним навчальним предметом, який забезпечує учнів знаннями про природу, ресурси, суспільство з метою формування компетенцій щодо географічних знань, підходів, концепцій та навичок аналізу. В Україні географічна освіта входить до складу базової освіти, де формується цілісна картина навколишнього світу через узагальнення та систематизацію знань, формування географічного мислення, уміння використовувати різні методи аналізу інформації.&nbsp;</p> <p>З’ясовано, що основним завданням профільної освіти є створення спеціалізованої підготовки (профільного навчання) у старших класах загальноосвітньої школи, яка орієнтована на індивідуалізацію навчання і соціалізацію учнів.</p> Svitlana Ivanivna Reshetchenko, Inna Mykolayivna Slashchova ##submission.copyrightStatement## https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16190 Mon, 24 Aug 2020 00:00:00 +0300 Підходи до картографування комплексної зеленої зони міста https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16191 <p><strong>Метою даної статті </strong>є узагальнення та систематизація підходів до картографування комплексної зеленої зони міста з урахуванням усіх структурних елементів та їх функціональних призначень.</p> <p><strong>Основний матеріал. </strong>У ході дослідження запропоновано та обґрунтовано чотири підходи до відображення комплексної зеленої зони міста: структурний, територіальний, функціональний та інтегральний. Структурний підхід передбачає картографування структури землекористування комплексної зеленої зони міста. Територіальний підхід ґрунтується на картографуванні законодавчо визначених в Україні основних територій комплексної зеленої зони міста. В основу функціонального підходу покладено відображення структурних елементів комплексної зеленої зони міста відповідно до пріоритетності їх функціонального призначення. Функціональний підхід вважається найпростішим і найбільш практичним у застосуванні. Інтегральний підхід охоплює всі аспекти попередніх трьох підходів та виступає узагальнюючим інструментом для відображення важливих функціонально-просторових елементів комплексної зеленої зони міста.</p> <p>У дослідженні також проаналізовано сучасні підходи до використання інноваційних технологій у створенні інтерактивних картографічних матеріалів та геопорталів зеленої зони міста. Виявлено, що такі підходи не мають широкого практичного застосування та потребують додаткових досліджень.</p> <p><strong>Висновки і подальші дослідження. </strong>Аналіз існуючих теоретичних напрацювань та практичних розробок дозволив узагальнити і систематизувати підходи до картографування комплексної зеленої зони міста, виділивши чотири основні: структурний, територіальний, функціональний та інтегральний. В умовах сучасних інноваційних технологій починає розвиватися електронне картографування комплексної зеленої зони міста. Тому нами запропоновано на інтерактивних картографічних моделях комплексної зеленої зони міста виділяти лише узагальнену та систематизовану інформацію, яка включатиме: ядра, зелені коридори, локальні озеленені території і зелений пояс навколо міста. Такий уніфікований підхід оптимізує легенду інтерактивної картосхеми та спростить сам процес візуалізації функціонально-структурних елементів комплексної зеленої зони міста. Перспективою майбутніх досліджень залишається моніторинг використання запропонованих підходів та розробка алгоритму створення інтерактивної карти комплексної зеленої зони міста.</p> Lyubomyr Petrovych Petrovych, Ihor Romanovych Kuzyk, Petro Lyubomyrovych Tsaryk ##submission.copyrightStatement## https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16191 Mon, 24 Aug 2020 00:00:00 +0300 Інвайронментальні аспекти в науках про Землю і керуванні довкіллям: стислий огляд авторських розробок на тлі світових трендів https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16192 <p>Науки про Землю та географія в їх числі переживають новий ренесанс інвайронменталізму. Він обумовлений зростанням значення для світового співтовариства загроз через негативну реакцію природного оточення на зростаюче навантаження на нього.</p> <p><strong>Мета цієї статті</strong> – показати ті інноваційно-інвестиційні можливості, які мусять суттєво змінити ставлення до географії і наук про Землю взагалі та намітити можливості становлення й розвитку інвайронментальної географії шляхом докорінного осучаснення підходу, особливо методів дослідження, перш за все через новітню географічну освіту, зробивши її нагальною соціальною потребою. Стаття узагальнює досвід та результати розробок автора та його колег за два десятиліття дослідницької і викладацької роботи.</p> <p><strong>Основний матеріал.</strong> Виклад основного змісту статті структуровано за трьома рубриками.</p> <p><em>Тренди концептуальних змін</em> розглядаються як розширення традиційної екології до інвайронментології. Відбувається трансформація суб'єкт-об'єктного дуалізму класичної екології до усвідомлення комплексності системи природа-людина у їх взаємодії. Воно є предметом інвайронментології в цілому. Тільки в такому випадку споживацьке ставлення до природного довкілля трансформується у пізнання природних систем як рівноправного партнера людства. Ця тенденція обумовлена усвідомленням значущості складної природної системи, безпідставно званої природним середовищем, у відносинах з людством. Ці відносини повинні стати партнерськими, а не агресивними. Наукою, яка стоїть найближче до цієї проблеми, є інвайронментальна географія.</p> <p>Розглянуто значення <em>території як інтегрального ресурсу суспільства</em> в трендах сталого розвитку. Вона розглянута не тільки як неодмінна позаекономічна умова існування, але як економічний об'єкт - природний капітал. Останній вимагає іншого ставлення до себе, ніж просто як до довкілля: потребує інвентаризації (як інші засоби виробництва), об'єктивного оцінювання, амортизації, все зростаючих інвестицій і перетворення в економічний актуал. В такому випадку природне середовище із зовнішньої умови існування людства перетвориться на істотну і незамінну частину світового й національних багатств країн. Природноресурсна рента мусить стати засобом наповнення валового продукту на різних рівнях структуризації суспільства (інвайронментальна економіка).</p> <p>Поряд з матеріально-енергетичними ресурсами, істотно зростає значення <em>нематеріальних природних ресурсів і відповідного природокористування</em>, опікування якими повинна взяти на себе все та ж інвайронментальна географія.</p> <p><strong>Висновки і перспективи.</strong> 1. Географічні, по суті, проблеми навколишнього середовища опановуються людством. Вони обумовлюють генеральний тренд розвитку світового співтовариства, знаходяться в основі сталого розвитку. У той же час, вони поки що вирішуються без залучення географічної науки і географічних технологій. 2. В умовах інформаційної ери, коли проблеми негативних змін навколишнього середовища стають голосними і оцінюються як найперша загроза людському існуванню, географія повинна стати інвайронментальною географією.&nbsp; Для цього вона повинна змінити ставлення до природного середовища, вважаючи його рівноправним з людством суб'єктом відносин. 3. Результативними є відомі у світі підходи до навколишнього середовища як природного капіталу, який забезпечує значну економічну додаткову вартість і має високу соціальну цінність. На жаль, ці якості природи поки не отримали ціннісного вираження. Вони залишаються ресурсами загального користування, а повинні бути активами інвайронментальної економіки. 4. Ці сучасні й на перспективу тренди розвитку сприяють включенню інвайронментальної географії в число авангардних наук, що забезпечують перспективу сталого розвитку людства.</p> Igor Grygorovych Chervanyov ##submission.copyrightStatement## https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16192 Mon, 24 Aug 2020 00:00:00 +0300 Методика визначення номенклатури топографічних карт: теорія і практика https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16193 <p>Картографічний метод є провідним методом навчання географії в закладах загальної освіти у Новій українській школі та основою формування картографічних навичок кожного громадянина.</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> <strong>-</strong> розкрити теоретичні аспекти методики визначення номенклатури топографічних карт для вчителів і методистів географії закладів загальної середньої освіти, студентів закладів вищої освіти та надати відповідні методичні рекомендації щодо їх практичної реалізації.</p> <p><strong>Основний матеріал.</strong> Для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: метод порівняльно-історичного аналізу, який дав змогу виявити причинно-наслідкову та історичну зумовленість формування методики визначення номенклатури топографічних карт; емпіричні (спостереження за педагогічним процесом, бесіди з учнями та вчителями географії, узагальнення власного педагогічного досвіду, анкетування учителів та методистів), які сприяли обґрунтуванню необхідності розробки і впровадження в освітній процес з географії Нової української школи (НУШ) ефективної методики визначення номенклатури топографічних карт; педагогічний експеримент дав можливість не лише виявити зв’язки між дослідженими компонентами процесу визначення номенклатури топографічних карт, але й провести якісний аналіз і точне кількісне вимірювання як внесених в освітній процес змін, так і результатів усього процесу.</p> <p>Аналіз навчальних програм з географії передбачає засвоєння понять і термінів «топографічна карта», «розграфлення карти», «номенклатура карти», оцінювання окремих видів визначення номенклатури топографічних карт; спонукає до теоретичного обґрунтування такої методики, яка ґрунтується на педагогічному досвіді вчителя географії сучасної школи.</p> <p>Основна увага статті приділяється практичному аспекту методики визначення номенклатури топографічної карти; подаються методичні рекомендації щодо підходів до оцінювання окремих видів їх визначення.</p> <p>Уперше до наукового використання вводяться методичні рекомендації щодо освітньої практики методики визначення номенклатури топографічних карт для закладів загальної середньої освіти, зокрема поняття «розграфлення карти», «номенклатура карти» тощо. Вони суттєво впливають на досягнення нових соціально-економічних результатів географічної освіти.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Результати експериментального дослідження засвідчують важливість теоретичного і практичного аспектів розробки методики визначення номенклатури топографічної карти в освітянській практиці, її змістовного і методичного наповнення. Розроблені методичні рекомендації щодо практичної реалізації методики визначення номенклатури топографічних карт у закладах загальної середньої освіти Нової української школи сприятимуть підвищенню якості знань з географії та загалом української освітньої системи.</p> Vladimir Sergeevich Yatsenko ##submission.copyrightStatement## https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16193 Mon, 24 Aug 2020 00:00:00 +0300