Проблеми безперервної географічної освіти і картографії https://periodicals.karazin.ua/pbgok <p>Фахове видання з географічних наук.</p> <p>Міжрегіональний збірник наукових праць, де&nbsp;розглядаються актуальні проблеми сучасної географічної освіти&nbsp;та картографічного її забезпечення; узагальнюється досвід і розкриваються перспективи розробки та впровадження у навчальний процес інноваційних педагогічних технологій, підготовки і видання нових картографічних творів, призначених для використання у школах, вищих навчальних закладах та в інших установах&nbsp;безперервної географічної освіти.</p> uk-UA physgeo@karazin.ua (Віліна Анатоліївна Пересадько) admin@physgeo.com (Владислав Попов) Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000 OJS 3.1.2.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Історико-географічне картографування Харківської області у XIX-XX ст. https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17707 <p><strong>Метою цієї статті </strong>є аналіз тематичних історико-географічних карт Харківської області та міста Харкова за фондами ЦНБ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка.</p> <p><strong>Основний матеріал. </strong>Традиційно розвинутими на теренах Харківської області напрямами картографування у XIX–XX ст. було картографування топографічне, політико-адміністративне та військове. Картографічні матеріали на територію регіону, які знаходяться у фондах бібліотек Харкова, некоректно називати давніми: серед карт, датованих до 1945 р., найбільші масиви являють собою адміністративні карти кінця XIX ст. і плани Харкова різних років створення. Окремо можна виділити кілька збірок, пов’язаних часом видання, особливостями створення і призначення: «Атласъ Харьковскаго наместничества 1787 г. съ топографическимъ описаниемъ», «Карты Харьковской губернии», «Перечень докладов Харьковской губернской Земской Управы, представляемых ХХХІІ Очередному Земскому собранию Харьковской губернии 1896 года». Плани міста Харкова з 1804 по 1916 р. зустрічаються як частини «Альбома старинних плановъ г. Харькова, снимков его видовъ и портретовъ его деятелей». Ці твори являють собою справжні витвори мистецтва, важливу спадщину вітчизняної картографії. Альбом не містить карт губернії і присвячений лише зображенням міста, що дозволяє оцінити, як змінювалися у часі межі Харкова, його планування, а також підходи до картографування. Проаналізовані плани зображають загальну схему міста, його рельєф, гідрографію та соціально-економічні елементи – великі підприємства, шляхи сполучення з іншими губерніями. Фонди Харківської державної наукової бібліотеки також багаті на настінні карти Харкова, які розрізняються форматом, призначенням та підходами в укладанні.</p> <p><strong>Висновки і подальші дослідження. </strong>У фондах ЦНБ Каразінського університету і Харківської державної наукової бібліотеки збережено значну кількість різночасових історико-географічних картографічних творів на територію Слобожанського краю та окремих його частин. Більшість карт згруповані у збірки або атласи, проте зустрічаються й великомасштабні настінні плани міст, окремі карти військових маневрів, настільні карти губернії. Перспективно виглядає ідея створення каталогу регіональних картографічних творів або збірки «Старовинні картографічні твори Харківщини».</p> Віліна Пересадько, Наталія Попович, Антон Мартиненко Авторське право (c) 2021 https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17707 Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000 Оптимізація використання земель територіальної громади як елемент управління земельними ресурсами для досягнення екологічної рівноваги агроландшафтів регіону https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17708 <p><strong>Мета статті </strong>полягає у висвітленні можливостей і перспектив проведення оптимізації використання земель територіальної громади (на прикладі Малоданилівської ТГ Харківської області) для управління наявними земельними ресурсами.</p> <p><strong>Основний матеріал</strong>. Розглянуто сутність та підходи до проведення оптимізації земель територіальної громади (ТГ), ґрунтуючись на коєфіцієнтах антропогенного навантаження та екологічної стійкості як базових якісних показниках, що вказують на стійкість та екологічну збалансованість агроландшафтів, ступінь їх перетворення під впливом господарської діяльності, оцінено, наскільки раціональною є структура земельного фонду досліджуваної громади та запропоновано заходи щодо оптимізації землекористування. Доведено, що її проведення є необхідною складовою управління земельними ресурсами територіальної громади та сприяє досягненню екологічної рівноваги агроландшафтів регіону. Земельний фонд новоутворених територіальних громад сформувався в результаті інтеграції земель колишніх сільських (селищних, міських) рад, що увійшли до складу громади, і, безумовно, потребує оптимізації. Передумовою проведення останньої є виявлення оптимального варіанту співвідношення земельних угідь у межах ТГ з метою їх використання в еколого-безпечному режимі через обчислення коєфіцієнтів антропогенного навантаження, екологічної стійкості та коєфіцієнту розораності земель. Перший коєфіцієнт дозволяє оцінити ступінь антропогенного навантаження на землі – високий, помірний, низький; другий - дає змогу оцінити вплив наявного складу земельних угідь на екологічну стабільність території, стійкість якої залежить від ступеня сільськогосподарського освоєння земель, розораності й інтенсивності використання угідь; третій – виявити ступінь розораності території. У сукупності ці коєфіцієнти дозволяють зробити висновок щодо екологічної стійкості агроландшафтів у межах територіальної громади та обґрунтувати комплекс робіт для оптимізації землекористування з метою формування екологічно стійкого агроландшафту – агроландшафту, що містить оптимальне співвідношення різних видів угідь і сформований режим їх використання. Земельний фонд Малоданилівської ТГ Харківської області є типовим для ТГ лісостепу: землі сільськогосподарського призначення займають провідне місце (57%), 35% території займають землі лісогосподарського призначення, 4% території - землі житлової і громадської забудови, землі водного фонду – 2%, інші категорії земель - по 1%. В результаті обчислення коєфіцієнтів екологічної стабільності та антропогенного навантаження для території громади встановлено, що наявне співвідношення земельних угідь відповідає середньо стабільній території з помірним рівнем антропогенного навантаження. Однак результат обчислення коєфіцієнту розораності вказує на критичний рівень розораності території громади. Отже, за наявного співвідношення земельних угідь Малоданилівської ТГ, ускладнюється формування екологічно стійких сільськогосподарських ландшафтів та дотримання збереження біологічного різноманіття. Відповідно, першочерговим завданням оптимізації території громади є зменшення кількості ріллі та збільшення лучної рослинності, адже саме природні та напівприродні геосистеми забезпечують стабілізацію і самоочищення агроландшафтів, збереження і відновлення ґрунтової родючості, надають людям додаткові ресурси, у тому числі рекреаційні.</p> <p><strong>Висновки і подальші дослідження</strong>. Серед існуючих підходів до реалізації оптимізації та ефективного використання земельних ресурсів на регіональному рівні практичне значення має підхід С.О. Осипчука, О.С. Дорош та А.М. Третяка, який ґрунтується на вдосконаленні еколого-економічних критеріїв і методологічних підходів до цільового використання земель та визначенні на їх основі оптимізованої структури земельних угідь, оскільки спирається на існуючі показники, за якими ведеться облік земельних угідь в Україні. Обчислення коєфіцієнтів антропогенного навантаження, екологічної стабільності території та коєфіцієнту розораності земель дозволяє визначити, чи задовольняє наявне співвідношення земельних угідь ТГ вимогам раціонального землекористування та підтриманню екологічної рівноваги агроландшафтів регіону. Так, значення вказаних коєфіцієнтів, обчислених для території Малоданилівської ТГ Харківської області доводять, що першочерговій оптимізації підлягають сільськогосподарські угіддя через високий коєфіцієнт розораності. Визначення оптимального співвідношення різних видів угідь у структурі землекористування окремої територіальної громади дозволить вирішити питання систематизації її земельного фонду, утвореного внаслідок інтеграції території колишніх сільських (селищних) рад, сприяти формуванню екологічно стійких сільськогосподарських ландшафтів та збереженню біологічного різноманіття регіону. Перспективним є проведення обґрунтованого агроландшафтного районування територіальної громади, включаючи створення тематичних карт за різними аспектами функціонування агроландшафтів, та застосування отриманих результатів для їх оптимізації.</p> Наталя Бубир Авторське право (c) 2021 https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17708 Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000 Географія в контексті Нової української школи https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17709 <p><strong>Метою даної статті </strong>є дослідження географічності освітньої галузі «Природознавство» в умовах Нової української школи.</p> <p><strong>Основний матеріал</strong>. Нова українська школа – це явище супернове в українському науковому світі, яке розпочало свою «життєдіяльність» у 2017 році. Її основу формують дев’ять компонентів та десять ключових компетентностей. Відповідно до чинного Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти «Географія» є складовою освітньої галузі «Природознавство». Її мета – формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Географія у баченні Нової української школи - це знання природничої освітньої галузі, метою якої є формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу, здатний оцінити вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності у природі, відповідально взаємодіє з навколишнім природним середовищем. Географічний складник передбачає формування базових знань із таких питань: географія як наука; роль географічної освіти у життєдіяльності людини; Земля на географічній карті; географічні інформаційні системи; Земля як геосистема, рівні геосистем; географічні наслідки параметрів і рухів Землі; географічна оболонка; антропосфера; взаємозв’язок процесів у літосфері, гідросфері, атмосфері, біосфері, антропосфері; природні комплекси; ресурсний потенціал оболонок Землі, сучасні аспекти його використання; глобальні проблеми людства.</p> <p><strong>Висновки і подальші дослідження</strong>. Порівняння змісту географічного компонента освітньої галузі «Природознавство» відповідно до чинного Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011 р.) та прийнятого у 2020 р. Державного стандарту базової середньої освіти показало, що у новому документі закладено значно вужчий зміст сучасної географічної науки. Зокрема, географічна складова не передбачає формування у школярів базових знань із важливих питань регіональної фізичної та суспільної географії. Подальші наукові пошуки будуть спрямовані на побудову та обґрунтування оптимальної моделі формування географічної компетентності учня сучасного закладу загальної середньої освіти.</p> Ірина Кравцова Авторське право (c) 2021 https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17709 Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000 Обігові монети країн Європи: історія, опис, систематизація, методика застосування на уроках географії https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17710 <p>У статті висвітлено важливість реалізації компетентнісно орієнтованого навчання у сучасній школі, яке вимагає, перш за все, активізації розумової діяльності учнів і розвитку їх творчих здібностей.</p> <p><strong>Метою цієї статті </strong>є огляд і систематизація обігових монет країн Європи, дослідження зображень фізико- та суспільно-географічних об’єктів, процесів і явищ на монетах, висвітлення історичних аспектів формування й функціонування грошової системи на європейському континенті, а також викладення власного бачення щодо оптимального використання металевих грошових знаків на уроках географії у закладах загальної середньої освіти.</p> <p><strong>Основний матеріал. </strong>Встановлено, що застосування монет відіграє значну роль у розвитку наочно-зорового мислення здобувачів середньої освіти, гостроти сприйняття, мимовільної уваги, зорової пам’яті. З’ясовано, що одним із найважливіших засобів наочності, що можна успішно використовувати у школах на уроках географії, є металеві грошові знаки – монети, які можна застосовувати практично на кожному з етапів навчання. Проаналізовано особливості розробки дизайну обігових монет країн Європи, їх краєзнавчу та країнознавчу спрямованість. Встановлено, що на монетах зображуються політичні та історичні діячі, видатні представники культури або типові представники органічного світу, населення країни, народностей. У статті представлено результати аналізу колекцій обігових монет країн Європи за зображеннями на них рослин і рослинних орнаментів, тварин, астрономічних, гідрологічних, соціальних, історичних, політичних, економічних об’єктів. Встановлено, що серед 344 обігові монети країн Європи на зображення суспільно-географічних об’єктів припадає 267 грошових знаків (77,6%), на зображення фізико-географічних об’єктів – 77 одиниць, що становить 22,4% від усіх монет, найпоширенішими зображеннями на європейських монетах є: історичні, політичні і соціальні об’єкти, рослини та рослинні орнаменти.</p> <p><strong>Висновки. </strong>На основі методичних і дидактичних пошуків запропоновано ряд методів і прийомів ефективного застосування обігових монет країн Європи на уроках географії у закладах загальної середньої освіти. Складено таблицю із детальним описом зображень усіх сучасних монет євро для виконання країнознавчого практичного завдання під час вивчення навчального курсу «Географія: регіони і країни».</p> Володимир Мисько Авторське право (c) 2021 https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17710 Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000 Геоінформаційне забезпечення національної безпеки авіаційного транспорту https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17711 <p>Невід’ємною складовою національної безпеки є безпека на авіаційному транспорті. Відсутність ефективної системи управління безпекою авіації, незабезпечення дієвого нагляду відповідних державних структур з цих питань зумовили низький рівень безпеки на цьому виді транспорту, тому існує потреба створення ГІС авіаційного транспорту з подальшою інтеграцією до державної ГІС національної безпеки України.</p> <p><strong>Метою даної статті </strong>є розробка моделі реалізації стратегій національної безпеки засобами ГІС та моделі баз даних національної безпеки авіаційного транспорту; з’ясування деяких факторів, що впливають на безпеку та перевезення пасажирів і транспорту, наприклад, зростання пасажироперевезень аеропортами України.</p> <p><strong>Основний матеріал. </strong>У статті досліджено об’єкт геоінформаційного картографування авіаційної безпеки як структурної частини національної безпеки України. Здатність ГІС інтегрувати дані, що надходять у режимі реального часу з різних джерел, надає можливість підтримувати загальний рівень безпеки у суспільстві, що представлено у вигляді графічної моделі реалізації стратегій національної безпеки засобами ГІС. Розглянуто етапи проєктування бази даних національної безпеки авіаційного транспорту, що включає концептуальний, логічний і фізичний етапи, на кожному з яких розробляються відповідні моделі даних. Структурний зв’язок даних національної безпеки авіаційного транспорту подано у графічній моделі, в якій враховуються наявні форми подання початкових даних в їх структурі. Наповнення бази даних для аналізу авіаційної безпеки аеропорту здійснюється на основі оперативних звітів про зльоти та посадки повітряних суден, моніторингу повітряних суден під час виконання польотів, стоянок і базування повітряного й обслуговуючого транспорту та інша інформація в окремих файлах різних форматів. Проаналізовано деякі фактори впливу на безпеку авіаційного транспорту та перевезення пасажирів, наприклад, через зростання пасажироперевезень аеропортами України.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Безпечне функціонування аеропортів нашої держави повинно базуватись на діяльності оптимальної організації баз даних, в яких реалізовано всі необхідні взаємозв’язки між їх елементами. А окремі ГІС авіаційної безпеки слід інтегрувати до ГІС національної безпеки нашої держави. Виходячи із зазначеного, зростає роль інтеграції баз даних та організації спільного використання з чітким обмеженням/наданням доступу до них.</p> Наталія Полякова, Олена Бойко Авторське право (c) 2021 https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17711 Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000 Поле ожеледі на території України протягом 2011-2018 рр. у місяці холодного періоду року https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17712 <p>У рамках виконання науково-дослідної теми «Прогнозування мінливості кліматовразливих районів на території&nbsp;України у найближчі десятиріччя» (номер державної реєстрації 0118U000554) проведено дослідження поля відкладень ожеледі на території України на сучасному етапі зміни клімату.</p> <p><strong>Метою даної статті </strong>є дослідження особливостей розповсюдження відкладень ожеледі на території України у місяці холодного періоду року на сучасному етапі зміни клімату в Україні та, таким чином, виявлення територій, які найбільш вразливі від цього несприятливого погодного явища.</p> <p><strong>Основний матеріал. </strong>Для опрацювання та подальшого картографування використано матеріали інструментальних спостережень за відкладеннями ожеледі на стандартному ожеледному станку на всіх метеорологічних станціях України у місяці холодного періоду року протягом 8 років останнього десятиріччя. Це відображає сучасний стан кліматичної системи та надає можливості для подальшого визначення тенденцій щодо подій, які можуть відбуватися на території держави, у тому числі й несприятливих погодних явищ. У статті представлено просторовий розподіл відкладень ожеледі на території України по кожному з місяців холодного періоду року та окремих місяців перехідних сезонів. Визначено території у кожній з областей, які знаходяться під найбільшим впливом таких відкладень та створюють окремі осередки. Описано поєднання окремих осередків відкладень ожеледі, які охоплюють декілька областей. Також окремо для кожної з областей подано центри осередків таких відкладень. Таким чином, для кожного регіону України отримано сучасний стан поля відкладень ожеледі. Це надалі сприятиме визначенню кліматовразливих регіонів від такого несприятливого погодного явища і дасть змогу більш раціонально розміщувати виробництво та здійснювати керівництво виробничими процесами.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Протягом 2011-2018 рр. у більшості місяців холодного періоду в Україні спостерігались чітко виражені та стабільні осередки відкладень ожеледі на території загального її розподілу. Зазвичай найбільші з осередків таких відкладень поєднувались та поширювались на території декількох суміжних областей. Найбільш чітко осередки відкладень ожеледі були представлені на території західного та північно-західного регіону: на півночі Житомирської області, у центрі Тернопільської та Хмельницької областей, на північному заході Львівської та півночі Закарпатської областей. На півночі та північному сході найбільш помітні осередки таких відкладень спостерігались на півдні Київської, Чернігівської, на сході Сумської, півночі та у центрі Харківської областей. На сході основні осередки відкладень ожеледі спостерігались у Донецькому регіоні. У центрі осередки таких відкладень спостерігались у західній та центральній частинах Вінничини, південно-західній та центральній частинах Кіровоградщини, півночі Полтавщини, південно-західній та південно-східній частинах Дніпропетровщини. На півдні основні осередки таких відкладень спостерігались на півночі Одеської області, півдні Херсонщини, у центрі Запоріжжя. В АР Крим здебільшого відкладення ожеледі спостерігались у північній степовій частині півострова, а також у північному передгір’ї.</p> Світлана Пясецька Авторське право (c) 2021 https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17712 Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000 Інтерактивні методи навчання як засіб успішної навчальної діяльності учнів https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17713 <p>Інтерактивні методи навчання є альтернативою навчальної діяльності учнів за умов сучасних змін у суспільно-економічному житті країни під час глобальної пандемії. Спостерігається поступове відходження від традиційних методів навчання, що пов’язане зі швидким розвитком різних технологій, які можуть використовуватися в освітньому процесі.</p> <p><strong>Метою статті </strong>є дослідження ефективності застосування інтерактивних методів навчальної діяльності учнів на уроках географії на прикладі 6-7-х класів.</p> <p><strong>Основний матеріал. </strong>Інтерактивні методи спрямовані на формування навиків самостійного опрацювання нової інформації, розвиток здібностей та вмінь, які допомагають в адаптуванні до складних, швидкоплинних і не очікуваних ситуацій. Сьогодні кількість джерел знань характеризується великою різноманітністю та доступністю, що дає нові можливості для навчання. Отже, дані методи навчання дозволяють створювати умови для успішного навчання, засвоєння інформації, позитивних емоцій, мотивації до навчальної діяльності, формування навичок групових, командних робіт, творчих траєкторій діяльності школярів. Встановлено, що під час вирішення проблемно-пошукових ситуацій засвоєння учнями знань з географії проходить ефективніше. Отже, такі підходи до навчальної діяльності можна покласти в основу інтерактивних технологій, які роблять навчання доступним, успішним та цікавим. Учнівська спільнота набуває найцінніші навички: вміння долати труднощі, аналізувати їх та шукати шляхи подальших реалізацій. Аналіз педагогічного експеримента дозволив встановити переваги та недоліки використання різних інтерактивних методів навчання. До переваг можна віднести активну навчальну діяльність учнів, що спонукає їх до розуміння і використання інформації, розвиток творчих можливостей, подальшу практичну діяльність, до недоліків – технічні можливості впровадження даних методів освітнього процесу, низьку комп’ютерну й інформаційну грамотність учасників.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Інтерактивні методи навчання спрямовані на набуття високого рівня знань, самонавчання і самоорганізацію навчальної діяльності. Найбільш сприятливими та вживаними є мультимедійні методи навчання, використання проєктних технологій, мозковий штурм, робота над помилками, дебати, експертна оцінка й обговорення.</p> Світлана Решетченко, Тетяна Скубарєва Авторське право (c) 2021 https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17713 Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000 Актуальність викладання навчальної дисципліни «Геокультура і геоосвіта України» у вищій школі https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17714 <p><strong>Мета цієї статті </strong>– розкрити актуальність викладання навчальної дисципліни «Геокультура і геоосвіта України» у вищій школі в освітньо-професійній програмі «Середня освіта (географія)» та проаналізувати зміст компетентностей, набуття яких забезпечує її прослуховування.</p> <p><strong>Основний матеріал</strong>. Упровадження модерного курсу «Геокультура і геоосвіта України» у навчальний процес&nbsp;підготовки вчителів-географів у вищій школі зумовлено швидким розвитком інноваційних освітніх технологій, глобалізацією усіх сфер людського життя, інтеграцією результатів передових наукових досліджень в освітній процес, прагненням збереження та примноження національного культурного й освітнього розмаїття України. Навчальна дисципліна має тісні прямі й опосередковані міжпредметні зв’язки з нормативними і вибірковими курсами загального циклу та циклу професійної і практичної підготовки, як то «Основи загальної суспільної географії», «Географія населення», «Педагогіка», «Регіональна економічна і соціальна географія» тощо. Її прослуховування забезпечує формування у студентів системи інтегральних, загальних, фахових компетентностей, які є критеріями оцінки якості знань з курсу. Дисципліна охоплює вісім головних тем, які об’єднують 12 тематичних лекцій, п’ять практичних робіт і три семінарські заняття з проблематики етногеографії України, географії релігії і культури України, проблем етнографічно-географічного, історико-геокультурного, інтегрального геокультурного районування України, розвитку геокультури та геоосвіти держави тощо. Наскрізним упродовж курсу є формування м’яких навичок студентів (командна робота, комунікація, критичне мислення, тайм-менеджмент, самопрезентація, управління інформацією та ін.), які мають міжпрофесійний характер, корисні для будь-якого виду діяльності, дозволяють швидко адаптуватися до нових умов, практикувати професійну мобільність, розв’язувати нестандартні життєві й професійні завдання.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Упровадження навчальної дисципліни «Геокультура і геоосвіта України» в освітньо-професійну програму підготовки студентів 014.07 «Середня освіта (географія)» є прикладом як інтеграції модерних наукових напрацювань в освітній процес, так і реакцією на запит українського суспільства щодо посилення державницьких засад при вивченні географії у середній школі. Вона розширює географічний та професійний кругозір студентів, підвищує конкурентоспроможність на ринку праці за рахунок розвитку м’яких навичок, формує професійні комунікативні й ділові навички.</p> Іван Ровенчак, Любов Котик Авторське право (c) 2021 https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17714 Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000 Жовтневий гранітний кар’єр: історія формування та перспективи розвитку https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17715 <p>Криворіжжя на сьогодні є найпотужнішим промисловим центром не тільки України, а й Європи. З кожним роком збільшується видобуток залізної руди із надр, перетворюючи при цьому натуральні ландшафти в антропогенні. Гірничодобувна промисловість утворила на території Криворіжжя зовсім не притаманні для неї ландшафти. Із рівнинної місцевості утворились так звані «техногенні низькогір’я» – відвали та «техногенні западини» – кар’єри, які являють собою основну частку рельєфу Кривого Рогу. Тому сьогодні постає актуальне питання задіяння відпрацьованих (постмайнінгових) геосистем на прикладі Жовтневого гранітного кар’єру в рекреаційно-туристичній діяльності.</p> <p><strong>Метою статті </strong>є дослідження історії формування та перспективи розвитку Жовтневого гранітного кар’єру.</p> <p><strong>Основний матеріал. </strong>За допомогою дослідження виокремлено, що активна дія антропогенної діяльності на території Криворіжжя зумовила виникнення гірничопромислових ландшафтів. Це дало можливість утворення кар’єрно-відвального та шахтного типів ландшафтних комплексів. Розглянуто, що упродовж 1950-1990 рр. проводились гірничодобувні роботи на території Жовтневого гранітного родовища і, таким чином, це посприяло формуванню кар’єру. Виявлено, що закінчення проведення гірничих виробок на Жовтневому кар’єрі призвело до його затоплення. Досліджено геолого-геоморфологічні, гідрологічні, кліматичні, ґрунтово-біотичні процеси, які безпосередньо впливають на розвиток кар’єру. Охарактеризовано, що Жовтневий гранітний кар’єр має доволі сприятливі природні умови та ландшафтну структуру для розвитку рекреаційно-туристичної діяльності. Це потребує виявлення нових підходів до оптимізації та подальшого раціонального використання Жовтневого гранітного кар’єру.</p> <p><strong>Висновки і подальші дослідження. </strong>Виконане дослідження дозволило проаналізувати історію формування та перспективи розвитку Жовтневого гранітного кар’єру, був здійснений аналіз основних ландшафтних чинників, які сприяють розвитку кар’єра, за допомогою картографічних веб-сервісів Google Maps та Google Earth були розроблені карти і здійснена характеристика територіального розміщення та ландшафтної структури кар’єра. Виявлено необхідність залучення рекультивації та ревіталізації як основних оптимізаційних заходів для покращення земель Жовтневого гранітного кар’єра та задіяти їх у рекреаційно-туристичній діяльності.</p> Тетяна Коптєва Авторське право (c) 2021 https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17715 Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000 Традиційне і нове у змісті й методиці українського регіонального нозогеографічного картографування https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17716 <p><strong>Метою статті </strong>є викласти традиційну класифікацію нозогеографічних карт і запропонувати доповнення до неї. Зазначені доповнення сформульовані з урахуванням змін, що відбулися в класифікації нозологій, джерельній базі і технічних можливостях картографування, а також в організації системи медичної допомоги населенню.</p> <p><strong>Основний матеріал. </strong>У статті показано місце нозогеографічного картографування в сучасній структурі загального медико-географічного картографування. Проаналізовано особливості змісту й укладання нозогеографічних карт. Встановлено, що розвиток комп’ютеризації медичних установ, у т. ч. ланки первинної медицини, дозволяє проводити дуже детальні види нозогеографічного картографування з урахуванням більш досконалих методів обробки медико-статистичних даних, які є джерелами інформації при складанні таких карт. З’являється можливість створення нових нозогеографічних карт, у т. ч. з використанням даних індивідуального адресного обліку, з можливістю гнучкого вибору територіальних одиниць, за якими проводиться усереднення. Це дозволяє отримувати характеристики не тільки для адміністративних одиниць, а й для окремих будинків, їх груп, мікрорайонів тощо.</p> <p><strong>Висновки і подальші дослідження. </strong>Картографічний метод має надзвичайно широкі можливості при проведенні нозогеографічного аналізу, оскільки кожна група хвороб має свою хорологічну і хронологічну специфіку. Його використання дозволяє прогнозувати наявність конкретних факторів (показників екологічної ситуації, рівня надання медичної допомоги, соціально-демографічних показників та ін.), що визначають рівень захворюваності. Картографічні моделі можуть бути використані при розробці стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, проведення спеціальних заходів, спрямованих на зниження рівня окремих видів захворювань, раціональну територіальну організацію системи надання медичної допомоги населенню. На наш погляд, класифікацію нозогеографічних карт і, відповідно, їх структуру, а також тематику картографічних сюжетів слід доповнити такими трьома різновидами. По-перше, це демографічні та нозогеографічні карти, які відображають відмінності захворюваності людей у зв’язку з демографічними і соціально-демографічними показниками населення. Ці карти призначені для аналізу статевої, вікової, національної та іншої сприйнятливості населення до певних захворювань. По-друге, це фізіолого-нозогеографічні карти, які, крім захворюваності жителів країни або регіону, передають окремі показники фізичного розвитку і здоров’я певних груп населення. І, по-третє, до числа нозогеографічних карт мають входити і карти дорожньо-транспортних пригод.</p> Анатолій Корнус, Олеся Корнус, Микита Коновалов, Олена Данильченко, Олена Король Авторське право (c) 2021 https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/17716 Sun, 01 Aug 2021 00:00:00 +0000