Проблеми безперервної географічної освіти і картографії https://periodicals.karazin.ua/pbgok <p>Фахове видання з географічних наук.</p> <p>Міжрегіональний збірник наукових праць, де&nbsp;розглядаються актуальні проблеми сучасної географічної освіти&nbsp;та картографічного її забезпечення; узагальнюється досвід і розкриваються перспективи розробки та впровадження у навчальний процес інноваційних педагогічних технологій, підготовки і видання нових картографічних творів, призначених для використання у школах, вищих навчальних закладах та в інших установах&nbsp;безперервної географічної освіти.</p> uk-UA physgeo@karazin.ua (Віліна Анатоліївна Пересадько) admin@physgeo.com (Владислав Попов) Thu, 31 Dec 2020 00:00:00 +0000 OJS 3.1.2.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Досвід і перспективи еколого-природоохоронного картографування Харківської області https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16809 <p>Метою цієї статті є ознайомлення широкого загалу спеціалістів в галузі екології і охорони природи області з науковим доробком учених кафедри фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені<br>В.Н. Каразіна в царині еколого-природоохоронного картографування та пошук причин зменшення кількості картографічних творів даної тематики.<br>Основний матеріал. Система регіональних еколого-природоохоронних картографічних творів Харківської області включає 24 одиниці закінченої картографічної продукції, яку доповнюють сотні первинних допоміжних карт,<br>що слугували основою для створення результуючих карт. Розкрито історію створення першої в СРСР обласної серії еколого-природоохоронних карт, виданої з грифом ДСК. Напрями її використання - у процесі планування природо-охоронної діяльності в області до 1990 р. і подальше її використання в якості наочного навчального матеріалу.<br>Описано структуру і зміст окремої еколого-природоохоронної карти, трьох серій карт, чотирьох еколого-природоохоронних атласів. Окрема комплексна карта дає загальне уявлення про екологічний стан і охорону природи в області та призначається як демонстраційний засіб для організацій регіонального рівня та як довідковий посібник для навчальних закладів. Базова серія карт представляє загальну оцінку екологічного стану й охорони природи.<br>Серії карт динамічних і депонуючих компонентів природного середовища характеризують умови погіршення якості атмосферного повітря і вод, їх екологічний стан і заходи охорони. Карти представляють інформацію про еколого-природоохоронну оцінку ґрунтів, рослинності та тваринного світу. Еколого-природоохоронні атласи області максимально повно розкривають особливості взаємодії у системі «природа-суспільство» і призначені для фахівців у<br>галузі екології й охорони природи, для навчальних цілей та популяризації екологічних знань.<br>Як перспективний напрям розвитку еколого-природоохоронного картографування в області розглядається розробка інтерактивної картографічної продукції екологічної і природоохоронної тематики, як, наприклад, карти охорони природи Харківської області на платформі веб-ГІС GeoMixer.<br>Висновки і подальші дослідження. Розроблені картографічні твори використовуються фрагментарно, не систематично. Нині активність створення карт і атласів такої тематики значно зменшилась в основному через відсутність<br>об’єднуючих об’єктивних, ідейних, державницько налаштованих структур, брак коштів і незацікавленість місцевої влади в отриманні наочної інформації про стан навколишнього середовища регіону.</p> Vilina Anatoliyivna Peresadko, Anatoly Mikhailovich Bainazarov Авторське право (c) 2020 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16809 Wed, 27 Jan 2021 00:00:00 +0000 Географічні передумови організації веловідпочинку як різновиду активного дозвілля у м. Харкові https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16852 <p>Мета статті полягає у висвітленні можливостей і перспектив розвитку веловідпочинку у м. Харкові на основі аналізу географічних передумов його розвитку: природних і суспільних ресурсів та проєктів велосипедної реформи.<br>Основний матеріал. Розглянуто теоретичні аспекти розвитку веловідпочинку як виду активного дозвілля, включаючи підходи до тлумачення сутності понять «дозвілля», «вільний час», «рекреація»; сутність і особливості веловідпочинку як фізичної рекреації і активного дозвілля, а також умови розвитку веловідпочинку.<br>Географічні передумови організації веловідпочинку у м. Харкові характеризуються сприятливою фізико-географічною складовою. Так, рельєф міста сприяє організації пересування на велосипеді навіть для непідготовлених учасників завдяки невеликим перепадам висот. Кліматичні характеристики дозволяють організовувати велопрогулянки у м. Харкові майже цілорічно, за виключенням короткого міжсезоння. Площа зелених масивів Харкова складає загалом понад 11 тисяч га, з яких для веловідпочинку більше підходять Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького, Лісопарк, рекреаційна зона «Саржин Яр». У той же час, аналіз соціально-економічних передумов розвитку веловідпочинку у м. Харкові вказує на наявність низки факторів, що ускладнюють його розвиток у місті, зокрема погана якість доріг, відсутність велодоріжок, велосмуг та спеціальної розмітки для велосипедистів на дорогах загального користування.<br>Сучасний стан розвитку велотуризму у м. Харкові характеризується наявністю лише двох велодоріжок, обладнаних за всіма європейськими нормами. Наразі існує кілька проєктів розвитку велоінфраструктури у місті: проєкт велосипедної мережі центральної частини м. Харкова «Re-cycle Kharkiv»; проєкт велодоріжки «Інший шлях»; проєкт «Зелена мережа Харкова». Поряд із цим, інформаційне забезпечення розвитку веловідпочинку у Харкові є недостатнім.<br>Висновки і подальші дослідження. Міське середовище Харкова є сприятливим для розвитку веловідпочинку за багатьма факторами. Найбільш сприятливим сезоном для здійснення прогулянок на велосипеді є період з березня до листопада, по слабко пересічному рельєфу (майже вся територія за виключенням окремих ділянок), найкраще – лісовими масивами (Лісопарк, Григорівський бір) або вздовж річок. Велодоріжки за європейськими нормами прокладені тільки у Лісопарковій зоні та Саржиному Яру, що є недостатнім.<br>До проблемних питань, що стримують розвиток велотуризму у м. Харкові, належать: недостатня мережа велодоріжок, прив’язка існуючої мережі до Шевченківського району, у той час як в інших районах Харкова ці можливості значно обмежені, слабко розвинута система велоінфраструктури, відсутнє комплексне інформаційне забезпечення. Перспективним є розвиток проєкту «Зелена мережа Харкова», в якому передбачено прокладання велодоріжок не по магістралях, а на певній відстані від них із залученням зелених зон, занедбаних територій за умови їх якісного облаштування, що і визначає можливості та перспективи розвитку веловідпочинку і відповідає основним теоретичним засадам фізичної рекреації та дозвілля. Для покращення інформаційного забезпечення велотуризму рекомендовано створення спеціалізованого велосайту з такими розділами: доступність; технічні характеристики; безпека; велоінфраструктура; пам’ятки – з мультимедійним наповненням кожного, включаючи картографічні матеріали.</p> Natalia Oleksandrivna Bubyr, Yuliia Ivanivna Prasul, Vadym Serhiyovych Ilchenko Авторське право (c) 2020 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16852 Fri, 05 Feb 2021 00:00:00 +0000 Управління сталим територіальним розвитком з використанням моделі регіональних кластерів М. Енрайта https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16853 <p>Мета даної статті – суспільно-географічне та економічне обґрунтування напрямів, моделей, механізмів та пріоритетів удосконалення системи управління розвитком природно-господарських систем і територіально-господарських комплексів в умовах децентралізації на основі адаптації кластерної моделі М. Енрайта. Основний матеріал. У статті проведена розробка механізму управління розвитком природно-господарських систем об’єднаних територіальних громад, що забезпечить сталий геопросторовий розвиток територій на прикладі Херсонської області. Доведено, що ефективність розвитку реформ можливо забезпечити шляхом подальшого укрупнення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та їх об’єднання у кластери. При цьому такі кластери можуть виходити і за межі наявних на сьогодні адміністративних районів, що з 2017 року цілком урегульовано законодавчо. Для обґрунтування механізму укрупнення ОТГ запропоновано використати модель регіональних кластерів М. Енрайта, яку було адаптовано для об’єднаних територіальних громад. Задля визначення перспективи подальшого укрупнення ОТГ у Херсонській області з подальшим визначенням економічно обґрунтованого нового районування використано кластерний аналіз. У якості критеріїв кластеризації були обрані такі: дохід на одну особу; власні доходи на одну особу; інфраструктурна субвенція на одну особу. Висновки. Суспільно-географічне та економічне обґрунтування механізмів реформування адміністративно-територіального устрою на прикладі Херсонської області виявило та обґрунтувало доцільність використання кластерного підходу у процесі створення ОТГ та їх об’єднань. Об’єднання ОТГ мають на меті стимулювання їх розвитку, раціональне використання наявних та потенційних ресурсів, забезпечення спільної інвестиційної діяльності та проєктування. Об’єднання ОТГ пропонується реалізовувати на основі кластерного підходу. На прикладі Херсонської області кластерізація здійснювалась за основними соціально-економічними показниками у вимірі на одну особу, а саме: власні доходи, інфраструктурна субвенція та базова/реверсна дотація. Це дозволило визначити та картографувати кластери створених ОТГ та виявити перспективи приєднання до них територій, на яких ОТГ не створені (у межах відповідних сільрад). В основі об’єднання ОТГ були задіяні характеристики спроможності, самодостатності, їх сталого розвитку, територіальне і функціональне збалансування інтересів громади. Означене дозволить розробити методологічні, методичні та процедурні рекомендації до формування стратегічних документів на рівні ОТГ, актуальність яких буде підсилюватись за умов кліматичних змін та подолання кризових явищ у національній економіці.</p> Lidiia Anatoliyivna Horoshkova, Serhii Antonovych Lisovskyi, Ievgen Volodymyrovych Khlobystov Авторське право (c) 2020 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16853 Fri, 05 Feb 2021 00:00:00 +0000 Використання космічних знімків при навчанні географії у школі https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16854 <p>Космічні знімки займають усе більше місце в науках про Землю. Повною мірою це стосується і географії. Зображення Землі з космосу використовуються у різних видах діяльності: для оцінки врожаю, встановлення меж будь-якого явища, для визначення ступеня забруднення поверхні суші або океану, для пошуку корисних копалин і т. ін. Але у шкільній географії космічні знімки використовуються дуже рідко – наприклад, довести сферичність Землі або показати вигляд кожного материка з космосу. Метою цієї статті є висвітлення методики використання космічних знімків на уроках географії в школі та укладання завдань на основі цих засобів навчання. Основний матеріал. Розглянуто історію використання космічних знімків у шкільній географії. Відзначено переваги та недоліки космічних знімків як засобів навчання. Висвітлено роль космічних знімків у формуванні географічних уявлень. Ці знімки реалістично зображують багато явищ природи (атмосферні фронти, циклони, пилові бурі та ін.). Тому як засоби наочності вони сприяють формуванню уявлень пам’яті у школярів. На прикладах ряду космічних знімків показано, як їх можна використовувати у навчанні географії. Були запропоновані методичні шляхи застосування космічних знімків на різних етапах навчання. Ці знімки можна використовувати при поясненні навчального матеріалу, при його повторенні, для контролю знань і т. ін. За допомогою космічних знімків можна вирішувати картографічні задачі. Як показала практика, по знімках можна виконувати творчі завдання. Висновки. Космічні знімки відіграють велику роль у системі засобів навчання географії. Використання космічних знімків дозволяє підвищити інтерес учнів до предмета. Космічні знімки формують географічні уявлення пам’яті, створюють зоровий образ природного вигляду Землі. Дослідження навчальних можливостей зображень Землі з космосу дозволило виявити три групи вимог: педагогічні, технічні та специфічні, які обумовлені змістом шкільної географії. Учитель повинен підбирати космічні знімки, виходячи зі змісту освітніх завдань шкільної географії.</p> Snizhana Viacheslavovna Dudnyk, Alexander Olegovich Zhemerov Авторське право (c) 2020 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16854 Fri, 05 Feb 2021 00:00:00 +0000 Застосування принципу асоціативності в проєктуванні картографічних умовних позначень https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16855 <p>Картографічні умовні позначення викликають в уяві користувача картографічних моделей певні психологічні асоціації відносно явищ, об’єктів та взаємозв’язків між ними. Різні асоціації залежать від пам’яті людини як загального комплексу пізнавальних особливостей та вищих психологічних функцій, що відносяться до накопичення, зберігання та відтворення знань, умінь, навичок. При формуванні узагальнюючого образу картографічних моделей у користувачів, різних за рівнем розвитку та свідомості, відбуваються неоднакові рівні застосування принципу асоціативності в проєктуванні картографічних умовних позначень. Це викликано такими особливостями, як вікові групи користувачів, розкриття тематичних напрямів картографічних моделей тощо. Метою даної статті є обґрунтування застосування принципу асоціативності як одного з основних принципів проєктування картографічних знаків з урахуванням відмінностей у рівнях розвитку та свідомості користувачів, тематичної спрямованості карт тощо. Основний матеріал. При проєктуванні картографічних умовних позначень дотримуються ряду різних принципів, один з яких – принцип асоціативності. При його застосуванні враховують асоціацію об’єкта картографування та відповідне графічне відображення на картографічному творі. Такий підхід називають принципом асоціацій, стереотипів або принципом асоціативності. Поняття асоціації широко використовується у психології та філософії. Це поняття означає психологічні зв’язки. Тобто такі зв’язки між явищами, коли поява одного з них у свідомості людини спричиняє одночасну появу інших. На рівень асоціативності впливають, наприклад, вікові особливості, рівень освіти тощо. У статті висвітлено особливості застосування принципу асоціативності при розробці та конструюванні умовного позначення. Розглянуто різні картографічні засоби та прийоми, що використовують для досягнення асоціативності умовних позначень. Висновки. Застосування принципу асоціативності у проєктуванні картографічних умовних позначень є важливим елементом якісної характеристики створення та користування картографічними моделями. Дослідження принципу асоціативності є завжди актуальним та важливим науковим напрямом з імовірним перспективним розвитком картографічних моделей та суспільства в цілому.</p> Nataliya Оlexandrіvna Polyakova Авторське право (c) 2020 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16855 Fri, 05 Feb 2021 00:00:00 +0000 Просторово-часове розповсюдження відкладень ожеледі категорії НЯ (небезпечної) i СГЯ (стихійної) на території України та збитки від них протягом 2011-2019 рр. https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16871 <p>У рамках виконання науково-дослідної теми «Прогнозування мінливості кліматовразливих районів на території України у найближчі десятиріччя» (номер державної реєстрації 0118U000554) проведено дослідження просторово-часового розповсюдження ожеледі категорії НЯ (небезпечної) та СГЯ (стихійної) на території України на сучасному етапі зміни клімату. Метою даної статті є дослідження розповсюдження відкладень ожеледі значних діаметрів, а саме небезпечної (НЯ) та стихійної (СГЯ) на території України протягом сучасного етапу зміни клімату. Необхідним було також узагальнити інформацію про виявлені збитки та їх характер від відкладень ожеледі категорії СГЯ, які було зареєстровано в окремих регіонах України протягом цього часу. Основний матеріал. Небезпечні категорії відкладення ожеледі досить поширені на території України і спостерігаються майже кожного року. Найбільш поширеними вони є у зимові місяці (грудень-лютий) та наприкінці осені у листопаді, коли вони спостерігаються на території не менш ніж половини областей. Протягом 2011-2019 рр. територіально вони спостерігались у більшості областей, особливо у західному, центральному та східному регіонах. На півдні такі відкладення здебільшого спостерігались в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та АР Крим. У квітні такі відкладення спостерігались лише у Карпатському регіоні на Закарпатті на метеостанції Плай. Протягом жовтня 2011-2019 рр. небезпечні відкладення ожеледі спостерігались лише у Карпатському регіоні (Закарпатська та Івано-Франківська області), подекуди у центрі (Кіровоградська та Дніпропетровська області) та на півдні (Одеська, Миколаївська, Херсонська області). Відкладення ожеледі стихійного характеру спостерігаються на території не кожного місяця та року, проте частіше - у холодний період. Виділяються території, де вони трапляються найбільш часто, а саме на Закарпатті на метеостанції Плай. Проте існують місця, де такі відкладення також досить часто траплялись у досліджуваний період – на Львівщині (Кам’янка-Бузька, Рава-Руська), Житомирщині (Олевськ, Житомир), Миколаївщині (Миколаїв, Очаків), Донеччині (Амвросіївка, Маріуполь), Запоріжжі (Запоріжжя, Гуляйполе), АР Крим (Чорноморське, Опасне, Сімферополь). Збитки від відкладень ожеледі категорії СГЯ спостерігались у 4 роках з 9 досліджуваних на об’єктах промислового комплексу, транспорту та у комунальній сфері. Найбільша кількість збитків зафіксована у 2014 р. Висновки. Встановлено, що найбільш розповсюдженими небезпечні відкладення ожеледі протягом 2011-2019 рр. були у січні, лютому, грудні, де вони спостерігались на території від 10 до 14 областей, а особливо у березні на території 21 області. Найбільш поширеними вони були у західному, центральному та східному регіонах, а на півдні - в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та АР Крим. Відкладення ожеледі стихійного характеру здебільшого спостерігались у Закарпатській області на метеостанції Плай, а також на окремих метеостанціях Львівщини, Житомирщини, Миколаївщини, Донеччини, Запоріжжя. Ключові слова: відкладення ожеледі, стандартний ожеледний станок, небезпечні відкладення ожеледі (НЯ), стихійні відкладення ожеледі (СГЯ), збитки від відкладень ожеледі стихійного характеру, кліматовразливі райони.</p> Svitlana Ivanivna Pyasetska Авторське право (c) 2020 https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16871 Tue, 23 Feb 2021 00:00:00 +0000 Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»: особливості викладання географії у 9 класі https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16872 <p>Метою статті є висвітлення особливостей навчання географії у 9 класі за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України». Практичною основою дослідження є досвід розробки і видання підручників-зошитів із друкованою основою. Вони є одним з основних компонентів навчально-методичного комплексу з географії. Комплекс складається із зошита з друкованою основою для роботи на уроці, двох зошитів для виконання домашніх завдань, а також наочності, контрольних робіт, методичних рекомендацій для вчителя, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) супроводу уроків. Основний матеріал. Аналізується упровадження проєкту від початкових класів до старшої школи. Проілюстровано особливості викладання географії у проєктних класах. Розглянуто активні методи викладання географії. Наведено алгоритм роботи для деяких сучасних методів навчання географії. Наводяться приклади практичних робіт і досліджень. Перераховано набуті учнями географічні компетентності. Розглянуто структуру домашніх робіт. Наведено завдання, різні за рівнем складності, тести, міні-проєкти, дослідження, випереджувальні завдання; завдання для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), складені відповідно до чинної програми ЗНО з географії. Для перевірки знань, умінь і навичок дев’ятикласників розроблено контрольні роботи. Зазначено структуру й оцінювання контрольних робіт. Розглянуто процес упровадження навчального і навчально-методичного забезпечення,&nbsp;створеного під час реалізації проєкту, зокрема зошитів із друкованою основою. Висновки. У статті зазначено важливість візуалізації навчального матеріалу через ІКТ. Застосування їх сприяє більш успішному засвоєнню матеріалу, підтримує інтерес до географії. Для удосконалення навчання географії в експериментальних класах навчально-методичні комплекси щорічно доопрацьовуються творчими колективами науковців-географів та практикуючими вчителями-методистами. Аналіз шкільної успішності довів, що учні проєктних класів показують кращі результати порівняно з учнями у звичайних класах, що дає підтвердження важливості продовження роботи Всеукраїнського науково-педагогічного проєкту «Інтелект України».</p> Natalia Victorivna Svir Авторське право (c) 2020 https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16872 Tue, 23 Feb 2021 00:00:00 +0000 Методичні основи визначення впливу структурних чинників демографічних процесів https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16873 <p>На демографічні процеси впливає ряд факторів, не в останню чергу структурних, встановлення ступеня дії яких є своєчасним та актуальним завданням геодемографічних досліджень, оскільки вони дають достовірну інформацію про демографічну поведінку. Для вимірювання сили впливу структурних факторів на хід демографічних процесів універсальним інструментом є метод стандартизації демографічних коефіцієнтів. Мета даної статті - виявлення методичних засад встановлення ступеня впливу структурних факторів на зміну демографічних процесів методом стандартизації, представлення результатів апробації на матеріалах народжуваності населення регіонів України. Основний матеріал. Зміст методу стандартизації демографічних коефіцієнтів полягає в усуненні впливу структури населення і вікових інтенсивностей на величину загальних демографічних коефіцієнтів. Виконання стандартизації демографічних коефіцієнтів може здійснюватися на основі даних офіційної статистики та їх статистичної обробки відповідно до поданого узагальненого алгоритму. Зіставлення розрахованих гіпотетичних (стандартизованих) коефіцієнтів досліджуваних демографічних процесів один з одним і з фактичними показниками дозволяє в чисельних вимірах визначити ступінь впливу кожного зі структурних факторів. Визначення ступеня впливу структурних факторів на зміну демографічних процесів має здійснюватися з метою встановлення як територіальних, так і часових особливостей їх зміни. Розглянуто приклад застосування методу стандартизації для встановлення ступеня впливу структурних факторів на зміну народжуваності в Україні. Щоб виявити функціональні можливості застосування цього методу, ми відобразимо його можливості для визначення як територіальних, так і часових особливостей. Були обрані три контрольні дати: 2002 рік (найнижчий рівень народжуваності - 8‰), 2012 рік (найвищий рівень народжуваності - 11,4‰), 2018 рік (остання офіційна статистика - 8,4‰). Для відображення можливостей встановлення та порівняння територіальних особливостей були розглянуті дві області України: Рівненська область (на прикладі регіону з традиційно високим рівнем народжуваності - 11,6‰ у 2018 році) та Сумська область (на прикладі регіону з традиційно низьким рівнем народжуваності - 6,6‰ у 2018 році). Висновки та подальші дослідження. Представлено результати застосування методу стандартизації на матеріалах демографічної статистики Сумської та Рівненської областей за три описані роки, що дозволило встановити ступінь впливу внутрішніх факторів на зміну народжуваності як у територіальному, так і в часовому вимірах. Визначення впливу фактора структури населення і вікової інтенсивності демографічних подій дозволяє виявити і обґрунтувати ті ознаки, які «стираються» при аналізі загальних показників. Розглядається питання ретельного просторово-статистичного аналізу впливу цих факторів на зміну народжуваності в регіонах України, виявлення структурно-динамічних особливостей та переважаючих тенденцій для уточнення найбільш ефективних важелів впливу та нівелювання демографічних проблем, що буде втілено в подальших дослідженнях.</p> Kateryna Yuriyivna Sehida Авторське право (c) 2020 https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16873 Tue, 23 Feb 2021 00:00:00 +0000 Методологічні засади регіональної діагностики як прикладного напряму соціально-економічної географії https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16874 <p>Метою даної статті є розгляд регіональної діагностики як відносно нового напряму в сучасній соціально-економічній географії, розкриття її теоретичних і методологічних основ – сутності, структури, методів, підходів, значення. Основний матеріал присвячений аналізу сутності регіональної діагностики, виділенню її завдань і тематичних блоків (розділів), визначенню їх структурного та методологічного взаємозв’язків. Особливу увагу приділено розгляду трьох груп методів, що використовуються в ході діагностики особливостей соціально-економічного розвитку регіону – економіко-статистичних, соціологічних і графоаналітичних. Комплексне застосування даних методів дозволяє в досить повній формі відобразити просторові особливості соціально-економічного розвитку регіону, які є інформаційною основою для регіональної політики в розробці і реалізації програм, прогнозів, концепцій і стратегій розвитку регіонів, спрямованих на вирівнювання в них проблемних ситуацій, поліпшення рівня і якості життя суспільства.&nbsp;Висновки і подальші дослідження. Діагностика соціально-економічного розвитку може бути розглянута як аналітична дослідницька технологія, сформована на стику регіональної економіки і соціально-економічної географії, пов’язана з виявленням стану і рівня розвитку населення та господарства регіону. На основі комплексу якісних ознак і кількісних показників вона покликана виявляти й описувати специфіку розглянутої території, у тому числі в порівнянні з іншими регіонами країни. Регіональна діагностика має важливе прикладне значення, оскільки використовуючи різноманітні методи дослідження, вона визначає рівень розвитку території, виявляє її проблемні зони, що використовується для подальшої розробки і реалізації необхідних заходів, спрямованих на досягнення найбільш оптимальних варіантів розвитку регіону в найближчому майбутньому, з урахуванням наявних ресурсів, передумов&nbsp;і факторів. Перспективи подальших наукових досліджень у даній предметній області пов’язані з побудовою універсальної системи індикаторів, які в найбільш адекватному і валідному ступені будуть ураховувати головні особливості регіону.</p> Sergey Alexandrovich Sukhinin Авторське право (c) 2020 https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16874 Tue, 23 Feb 2021 00:00:00 +0000 Розвиток виноградарства у північно-східному лісостеповому краї України крізь призму екологічного підходу https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16875 <p>Мета даної статті: визначення екологічних аспектів якості винограду, вирощеного на приватній ділянці у селищі Високий Харківського району Харківської області. Основний матеріал. У статті проаналізовані питання безпечного та екологічного вирощування винограду у Північно-Східному лісостеповому краї України як одного з найважливіших показників для успішної та раціональної культивації винограду, а відтак забезпечення продуктивності рослинництва для привернення уваги до необхідності активізації дослідницької і практичної діяльності з вирощування цієї культури. Вивчення питань оптимізації виноградарства таким шляхом показує, що для підвищення продуктивності насаджень необхідно мати чітке і повне уявлення про екологічний потенціал території, для чого потрібне використання комплексного методу дослідження винограду і супутніх рослин. Корисні властивості такої цінної культури, як виноград, будуть проявлятися у тому разі, якщо він буде екологічно безпечним для організму людини. Екологічна цінність винограду як культури пов’язана з тим, що він не виснажує ґрунти і не пригнічує інші рослини. Правильна агротехніка при обробці ґрунтів не призводить до їх значної ерозії. Виноград також можна використовувати на ґрунтах, які за механічним та органічним складом менш придатні для інших культур. Все це доповнюється тим, що насадження винограду можуть існувати на конкретних ділянках довгий час, без негативних проявів. Виноград – унікальний за своїм складом продукт, а тому – надзвичайно корисний. Якість продукції харчування рослинного походження є актуальною проблемою для спеціалістів різних напрямів досліджень – від ґрунтознавців до дієтологів. Рослинну продукцію людина вивчає дуже давно, ставлячи перед собою вирішення різних питань. Висновки. Під час дослідження було проаналізовано 10 різних сортів винограду (і виноградних кісточок), а також зразки ґрунту з місцевості вирощування культури щодо визначення концентрації важких металів (Zn, Cu, Cd, Cr, Pb) і нітратів. Визначено, що в ягодах та кісточках у жодного із сортів винограду концентрації важких металів не перевищують нормативних показників. Більш детальний аналіз придатності території Харківщини для вирощування винограду в умовах природного середовища – важлива задача. Корисні властивості винограду будуть проявлятися у тому разі, якщо він буде екологічно безпечним для організму людини.</p> Borys Oleksandrovych Shulika Авторське право (c) 2020 https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/16875 Tue, 23 Feb 2021 00:00:00 +0000