Проблеми безперервної географічної освіти і картографії

Природно-заповідний фонд Харківської області в умовах воєнних дій

Оксана Залюбовська — 2023-12-31

В статті проаналізовано стан природно-заповідного фонду Харківської області від початку повномасштабного російського вторгнення, яке з першого дня супроводжується активними бойовими діями на території області та є основним деструктивним чинником впливу на навколишнє середовище, у тому числі й на біологічне та ландшафтне різноманіття. Висвітлено та коротко охарактеризовано основні типи впливів війни на природно-заповідний фонд: втрата біорізноманіття, загроза червонокнижним видам, пожежі в екосистемах, хімічне забруднення від обстрілів і ракет, забруднення ґрунтів та вод нафтопродуктами, безконтрольне полювання та вирубки, шумове забруднення, мінування територій.

Дослідження, результати якого представлені в даній статті, базувалось на аналізі змін лінії фронту з лютого 2022 року по листопад 2023 року і були проведені для трьох ключових, на думку авторів, дат: 3 квітня 2022 року (коли близько 30% області було окуповано), 1 серпня 2022 року (коли ворожі війська мали успіх на лівобережжі Печенізького водосховища, та до окупації потрапила низка нових об’єктів ПЗФ) та 16 вересня 2022 року (після успішного контрнаступу ЗСУ). У процесі аналізу отриманих розрахунків було укладено ряд картографічних творів та виявлено, що лідерами за сумарною площею об’єктів ПЗФ виступають Ізюмський, Чугуївський та Харківський райони, але водночас ці райони найбільше постраждали від перебування в окупації та ведення активних бойових дій під час наступальних операцій ворога та контрнаступу ЗСУ.

Окрім об’єктів ПЗФ, що перебували (чи й донині є) в окупації та безпосередньо на лінії фронту розглянуто ще й об’єкти, котрі потрапляють в 30-ти кілометрову буферну зону від лінії фронту як таку, що є зоною потенційної небезпеки від влучання снарядів артилерійських систем.

Більш детально розглянуто обєкти ПЗФ, що нині перебувають в окупації, на лінії фронту чи біля державного кордону. Зокрема за відкритими даними EFFIS проаналізовано пожежі на території НПП «Дворічанський». Це дало змогу виявити найбільші пожежі за весь час «великої» війни, встановити дати та площі вигорання. За проведеним аналізом виявлено найбільш тяжкі пожежі, що охопили великі площі та знищили унікальні ландшафти заповідної зони національного парку, визанчено потенційні напрями подальших досліджень та моніторингу.

Уроки географії і мас-медіа: точки дотику в освіті (на прикладі тревел-шоу)

Сергій Куліш — 2023-12-31

Мета статті полягає у висвітленні можливостей використання на уроках географії у 6-11 класах популярно-розважальних медіа, зокрема тревел-шоу як одного з елементів інноваційних технологій.

Основний матеріал. Розглянуто сутність і методичні засади використання тревел-шоу, зокрема їх пізнавальних фрагментів, на уроках географії у закладах загальної середньої освіти. Висвітлено практичні рекомендації використання цього типу продукції мас-медіа на уроках географії з урахуванням трьох рівнів формування навичок медіа-освіченості учнів і вчителя – користувача, аналітика, творця.

Останніми роками українська школа зазнає суттєвих змін, пов’язаних з невизначеністю умов реалізації освітньої діяльності, дистанційними особливостями навчання, можливістю впровадження інноваційних технологій навчання. Вважаємо останні тими передумовами, які сприяють підвищенню ефективності у навчанні, особливо на уроках географії. Чільне місце серед них посідають медіатехнології, зокрема продукція мас-медіа, залучення яких у скарбничку вчителя спрямовує освітній процес на формування освіченої творчої особистості, відповідно до стандарту освіти. Тревел-шоу допомагають сформувати уявлення учнів про природу, економіку, населення певної території, але це потребує певної підготовки від учителів. На кафедрі фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна розроблений банк даних фрагментів тревел-шоу різного змісту і територіального охоплення, рекомендації для вчителів географії щодо їх використання в освітньому процесі відповідно до тем програми, практичні інструкції для опанування навичок медіа-освіченості на творчому рівні.

Висновки і подальші дослідження. Використання популярно-розважальних медіа, зокрема тревел-шоу на уроках географії, дозволяє стимулювати розвиток учня і збагачувати його життєвий досвід, а вчитель географії отримує сучасний засіб навчання відповідно до інформаційної доби розвитку суспільства. Крос-жанрові тревел-шоу є найбільш доступними для цього. Використання фрагментів тревел-шоу дозволяє формувати медіа-освіченість учнів і вчителя від рівнів користувача і аналітика до рівня творця. Надані рекомендації дидактичного, методичного, практичного характеру допоможуть у цьому. Подальше вивчення можливостей використання на уроках географії продукції мас-медіа як тревел-шоу вважаємо перспективним у силу її багатогранності і неоцінених можливостей виховання з подальшим переходом до залучення віртуальних подорожей та екскурсій.

Філософський підхід у географічних дослідженнях

Олексій Нємець — 2023-12-31

Мета статті. Обґрунтування значення філософського підходу у географічних дослідженнях, ролі філософії в історичному розвитку, сучасній еволюції науки, формуванні загальнонаукової картини світу, висвітлення еволюції ідей та підходів у галузі досліджень системи «людина – природа – суспільство».++

Основний матеріал. З філософської точки зору зміна наукових картин світу на певному історичному етапі еволюції людства характеризується тим, що на кожному етапі зміна картини світу відбувається разом з формуванням нової, характерної для цього періоду наукової парадигми лапласівського детермінізму. Для класичної науки характерною парадигмою є механіка, на основі якої розроблені відповідні закони, наукові ідеї, принципи. Механістична картина світу побудована на принципах жорсткого детермінізму, а образ світобудови уявляється як годинниковий механізм. З філософської точки зору, детермінізм – учення про загальну обумовленість явищ природи. Практичне значення його в тому, що знаючи попередній стан, наприклад природних систем, можна передбачати подальшу їх зміну. У некласичній картині світу пануючою парадигмою виступає відносність, дискретність, вірогідність, додатковість. У постнекласичній науці пануючою парадигмою стає парадигма становлення, самоорганізації на основі законів, принципів, ідей синергетики. В методології окремих галузевих напрямків поняття парадигми може трактуватися дещо інакше, на відміну від того, що тут використано, в залежності від особливостей предметно-об’єктного поля дослідження. При зміні наукових етапів досягнення попередніх не зникають, а продовжують існувати з доповненнями та вдосконаленням, що відповідає з філософської точки зору принципу глобального еволюціонізму. Виділення географії з природознавства і формування її як важливої науки в пізнанні закономірностей взаємодії природи та суспільства розпочався вже дуже давно. Роль філософії, зокрема стародавніх філософів в цьому процесі, є досить помітною і важливою. Окремої особливої уваги заслуговують питання системної організації, явищ і процесів у світі, без чого неможливо вирішувати глобальні проблеми людства в єдиній глобальній соціогеосистемі. З позиції суспільної географії система «людина-природа-суспільство» досліджується комплексно та міждисциплінарно, у тому числі з урахуванням принципів системного та синергетичного підходів.

Висновки. Використання філософського підходу та філософських методів у суспільно-географічних дослідженнях пов’язано з еволюцією і розвитком наукового знання, побудованого на основі головних принципів розвитку сучасної науки, зокрема: глобального еволюціонізму, системності, історизму, синергетизму. У сучасному світі існує тісний зв’язок між різними науками, зокрема в галузі досліджень системи «людина – природа – суспільство», в тому числі між філософією та географією, що й забезпечує єдність наук у дослідженні складних питань взаємодії суспільства і планети, необхідності вирішення глобальних проблем людства.

Особливості картографічної візуалізації стану ландшафтів у період воєнних дій

Віліна Пересадько — 2023-12-31

Метою даної статті є аналіз картографічних зображень про стан ландшафтів порушених внаслідок воєнних дій Росії проти України і представлених у відкритих месенджерах з 24 лютого 2022 р.

Основний матеріал. У статті наголошується, що в межах існуючих класифікацій белігеративних ландшафтів і зважаючи на сучасну обстановку в Україні, доцільно застосовувати термін «воєнні ландшафти», маючи на увазі ландшафти, які зазнали безпосереднього впливу воєнних дій: бомбардувань, обстрілів, мінувань тощо. Саме така назва використовується в англомовній літературі. Представлено ряд картографічних матеріалів з відкритих джерел, за якими можна попередньо, опосередковано встановити території, що потребують відновлення ландшафтів. Серед використаних - карти екологічних злочинів, лісових пожеж, замінованих територій, уражених об’єктів промислової, соціальної інфраструктури, сільськогосподарських і лісогосподарських підприємств. У статті наголошено що наразі відсутні сучасні карти белігаративних (воєнних) ландшафтів, ні на територію України, ні на її регіони. Проте є надія, що саме такі карти уже розробляються науковцями у межах їх наукових тематик чи грантової діяльності, як це є на факультеті геології, географії, рекреації і туризму та в навчально-науковому інституті екології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Встановлено різке зменшення подібних карт у відкритих джерелах у 2023 р.

Висновки. У статті наголошується на необхідності розробки державної програми з відновлення ландшафтів з широким залученням науковців насамперед з територій, на яких велись активні бойові дії.

Цифрова модель історичного об’єкта у вебкартографуванні постмілітарних об’єктів

Степан Репехович — 2023-12-31

Мета статті. Вебкартографування є ефективним інструментом, що забезпечує наочність та доступність інформації про постмілітарні об’єкти. Метою статті є висвітлення особливостей створення та використання цифрової моделі частково зруйнованого історичного об’єкта для цілей вебкартографування постмілітарних об’єктів на прикладі форту «Марушка Ліс».

Основний матеріал. Постмілітарні об’єкти є важливими елементами історичної та культурної спадщини, а також цікавими туристичними атракціями. Постмілітарні об’єкти Львівської області включають різного типу військові споруди історичних періодів від кінця XIX ст. до сучасності. Інтерактивні карти не лише показують фізичне розташування об’єктів, але й забезпечують відображення комплексної інформації про ці об’єкти, включаючи текстові, ілюстративні та графічні матеріали, 3D-моделі тощо.

При дослідженні постмілітарних об’єктів було встановлено, що окремі об’єкти суттєво зруйновані. Первинний вигляд таких будівель, включно з відсутніми нині частинами, можна передати з допомогою цифрових 3D-моделей. Це реалізовано нами на прикладі фopту “Марушка Ліс”, який відносяться до фортифікаційних споруд фортеці Перемишль. Використання лазерного сканування та створення цифрових 3D-моделей дозволили детально зафіксувати його стан, сприяти його віртуальному дослідженню та реставрації. Створена модель інтегрована в інтерактивну карту за допомогою вебплатформи Sketchfab.

Цифрова модель форту демонструє можливості сучасних технологій у збереженні та відновленні історичних об’єктів. Моделювання дозволяє відтворити зруйновані частини та надає дослідникам, спеціалістам і широкому колу людей інструменти для вивчення історичної архітектури без ризику пошкодження об’єктів.

Висновки. Вебкартографування постмілітарних об’єктів показує значний потенціал цих технологій для їх дослідження в історичній освіті та в розвитку культурного туризму. Створена цифрова модель форту «Марушка Ліс» служить яскравим прикладом ефективності вебкартографування з інтегрованою 3D-моделлю. Це не тільки сприяє збільшенню обізнаності та освітньої цінності, але й відкриває нові перспективи для досліджень і збереження історичних пам’яток, у тому числі їх реконструкції.

Варіативність освітнього процесу при викладанні тем розділу «Топографія та картографія» в 11 класі

Юлія Прасул — 2023-12-31

Мета статті полягає у визначенні шляхів організації освітньої діяльності учнів 11 класу для формування картографічної компетентності у межах теми «Топографія та картографія» за сучасних умов невизначеності.

Основний матеріал. Набуття географічних компетентностей учнями не може якісно і ефективно відбуватися за умови відсутності картографічної грамотності як частини інформаційно-цифрової компетентності, що пов’язано з розглядом карти як концентрованого носія інформації. Не маючи можливостей розширення обсягу топографо-картографічних знань у змісті шкільної географії, потрібно звернути увагу на якість організації освітнього процесу з формування топографо-картографічних знань, умінь і навичок за різних умов провадження освітньої діяльності. Ураховуючи теоретичні засади організації освітнього процесу, зовнішні і внутрішні умови, роль топографо-картографічних знань у структурі шкільної географії, запропоновано модель організації навчання щодо формування картографічної компетентності через технології навчання і його результати, виражені у компетентностях знаннєвого, діяльнісного та оцінно-ціннісного виду. У сучасних реаліях українців є необхідність розглядати п’ять технологій проведення уроків: традиційну очну, змішану, синхронну онлайн, синхронну консультаційного типу без відеозв’язку, асинхронну, можливості моделювання за якими відображена у публікації. Усі названі технології володіють певною системою доступних методів і прийомів навчання.

Висновки і подальші дослідження. Усі технології проведення занять з картографічної тематики можуть ефективно існувати. Аналіз методичного супроводу довів, що для кожної технології навчання мають бути свої технології, методи, прийоми. Запропонована модель організації освітнього процесу визначила взаємозв’язок між ними. Розроблені моделі уроків за 5 технологіями показали, що моделювання освітньої діяльності є перманентною рисою роботи вчителя, особливо у сучасному мінливому світі. Розробки уроків мають дозволяти переключитися швидко з очного уроку на асинхронний, з дистанційного онлайн уроку на дистанційний консультаційний тощо. Ефективність окремих моделей уроків перевірена авторами на практиці і рекомендується до використання як приклад для моделювання уроків з інших тем.