Особливості проведення навчальних практик студентів-географів у дистанційному форматі
Анотація
Метою цієї статті є висвітлення особливостей та формулювання рекомендацій щодо проведення навчальних практик студентів-географів у дистанційному форматі на базі досвіду викладачів кафедри фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Основний матеріал. Тривалі й змістовні навчальні практики є невід’ємною складовою циклу підготовки фахівців-географів на кафедрі фізичної географії та картографії. Однак, починаючи з літа 2020 року, майже всі практики кафедри проводяться дистанційно, спочатку через пандемію COVID-19, наразі – через воєнні дії. У статті розкрито особливості проведення навчальної природничо-наукової практики студентів першого курсу та навчальної професійно-орієнтованої практики другого курсу в такому форматі. Дистанційна організація практик передбачає щоденні синхронні заходи у форматі відеоконференції з подальшим наданням студентам питань для самоперевірки та самоконтролю. Для викладачів першим підготовчим кроком стала трансформація типових навчальних маршрутів у формат онлайн-лекцій і онлайн-демонстрацій, а другим – імплементація нових видів самостійної роботи студентів, як то: візуальний аналіз даних дистанційного зондування для Карпатського регіону, розробка навчальних маршрутів Карпатами, підготовка доповідей з презентаціями про визначні об’єкти історико-культурної спадщини України. Якщо лекції – це той компонент навчальних практик, що суттєво покращився з переходом у дистанційний формат, то онлайн-демонстрації видалися проблемними в організації. Головна незручність у період війни полягає у складності або неможливості знайти в доступності викладача адекватний для навчальних цілей натурний об’єкт та організувати інтернет-з’єднання на місцевості. За нашим досвідом, зручним у цьому плані видався лише гідрологічний розділ практики першого курсу. Зокрема, на практиці 2022 року студентам було продемонстровано процес вимірів фізичних характеристик та виконання хімічного експрес-тесту води з використанням навчально-наукового обладнання.
Висновки. Навчальні практики студентів-географів неможливо повністю перенести в дистанційний формат, адже при цьому втрачається багато аспектів: навчання на місцевості, «живе» спілкування між студентами та викладачами, групова робота у польових умовах. Якщо завдання підготовчого та камерального етапів практик добре адаптовані під дистанційне навчання, то безпосереднє польове вивчення натурних об’єктів з використанням приладів – це унікальний навчальний досвід, що не має повноцінних аналогів. Тим не менш, у разі вимушеного проведення практик в онлайн-режимі, є шляхи покращення цієї складової освітнього процесу: залучення різноманітних медіа-матеріалів, організація синхронних онлайн-демонстрацій, використання цікавих завдань для самостійної роботи студентів та інтерактивізація навчання на всіх етапах практики.
Завантаження
Посилання
Barna, M.,M., Barna, L.S. (2021). Special features of the methodology of conducting practical training in the module ‘Botany. Anatomy and plant morphology’ in conditions of distance learning. Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference ‘Preparation of Future Teachers of Physics, Chemistry, Biology and Natural Sciences in the Context of the Requirements of the New Ukrainian School’. Ternopil, 116–119 [in Ukrainian].
Borysenko, K.B. (2019). The professional competencies formation of future geography teachers in the process of educational practice: Dis. in pedagogical sciences on the specialty 13.00.04. Ukrainian Engineering Pedagogics Academy. Kharkiv, 350 [in Ukrainian].
Vovk, O.I., Kudelko, S.M. (2020). Local lore practice in quarantine regime (experience, problems, view in the future)]. Problems of modern education, 11, 70–74 [in Ukrainian].
Yashchenko, E., Levandovska, I. (2021). Distance Education in a High School Educational Activity: Challenges of Time. Humanitarian studies: history and pedagogy, 1, 124–134 [in Ukrainian].
Hodges, C.B., Moore, S., Lockee, B.B., Trust, T., Bond, A. (2020). The difference between emergency remote teaching and online learning. International declaration on research in geography education. Available at: https://er.educause.edu/articles/2020/3/the-difference-between-emergency-remote-teaching-and-online-learning [in English].
Hutchinson, S. M., Bacon, K. L., Bunting, M. J., Hurrell, E. R. (2022). The Virtual Palaeosciences (ViPs) project: resources for online learning in or out of a pandemic. Journal of Geography in Higher Education. Available at: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/03098265.2022.2129599 [in English].
Sentinel Hub EO Browser. Available at: https://apps.sentinel-hub.com/eo-browser/ [in English].
SoilWeb200. Faculty of Land and Food Systems. University of British Columbia. Available at: https://soilweb200.landfood.ubc.ca/ [in English].
Swonton, D.A. (2020). A local alternative to field courses. Teaching Matters blog. Available at: https://www.teaching-matters-blog.ed.ac.uk/a-local-alternative-to-field-courses/ [in English].
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
