Проблеми безперервної географічної освіти і картографії

Розробка нової економічної карти Харківської області для відновлення і планування сталого розвитку регіону

2025-10-07T16:49:02+00:00

Метою цієї статті є результати дослідження теоретичних основ економічної картографії та системи класифікації економічних карт. Визначено, що такі карти є важливим інструментом для візуального представлення господарсь кої діяльності, просторової організації виробничих і невиробничих секторів, ресурсного потенціалу та економічних взаємозв’язків. Класифікація охоплює поділ карт за змістом, масштабом, призначенням і способом відображення інформації. Особлива увага приділена комплексним картам, які поєднують галузеві та просторові характеристики.

Основний матеріал. У дослідженні також проаналізовано соціально-економічний потенціал Харківської області в умовах сучасних викликів. Попри те, що регіон залишається одним із ключових промислових, аграрних і наукових центрів України, його економіка зазнала суттєвих змін під впливом війни. У статті висвітлено основні проблеми воєнного періоду, зокрема руйнування інфраструктури, демографічні втрати, порушення логістики, зниження інвестиційної активності, проблеми енергозабезпечення та трансформацію аграрного сектору. На основі статистичних даних та аналітичних оцінок сформовано основу для розробки нової економічної карти Харківської області.

Висновки. У процесі створення карти визначено послідовні етапи та цифрові методи її побудови: постановка мети, визначення тематики, вибір джерел інформації, обробка статистичних матеріалів, формування тематичної моделі, візуалізація економічного змісту, оформлення й редагування. Кожен етап здійснювався з урахуванням вимог до масштабу, читабельності, точності та практичної ефективності для використання в освітньому й аналітичному контексті.

QGIS та Google Maps як інструменти візуалізації при вивченні територіальної ідентичності

2025-10-07T16:50:21+00:00

Метою статті є обґрунтування доцільності використання Google Maps та QGIS як інструментів візуалізації маркерів територіальної ідентичності, а також демонстрація можливостей їхнього інтегративного застосування у дослідницьких та освітніх цілях на прикладі маркування об’єктів, що відображають територіальну ідентичність населення Києва.

Основний матеріал. У рамках дослідження здійснено позначення 22 об’єктів, що мають символічне значення для ідентичності населення міста, з подальшою візуалізацією цих маркерів у середовищі QGIS. Початкове маркування виконано у Google Maps, що забезпечило зручність попереднього картографування та категоризації об’єктів. Експорт у форматі KML дозволив перенести дані до QGIS, де вони були інтегровані у багатошарову картосхему, доповнену базовими географічними шарами та полігональним шаром адміністративних меж Києва. Результатом стало створення аналітичної картосхеми з чіткою структурою маркерів ідентичності, розподілених за категоріями: культурна спадщина, освітні та наукові установи, підприємства та інституції.

Висновки. Комбіноване застосування Google Maps і QGIS дозволило ефективно поєднати зручність первинного збору просторових даних із можливостями професійного картографування та аналізу. Запропоновану методику доцільно рекомендувати для вивчення локальної ідентичності, просторового планування та інтеграції ГІС-технологій у географічну освіту. Візуалізація маркерів ідентичності у цифровому форматі сприяє формуванню цілісного уявлення про структуру міського простору та ментальний образ міста.

Геоінформаційне забезпечення організації просторового планування територіальних громад повоєнної України

2025-10-07T16:51:45+00:00

Мета статті полягає в обґрунтуванні концептуальних засад організації просторового планування територіальних громад повоєнної України засобами ГІС та наведенні прикладу практичної реалізації наведених положень для території Лисянської громади Черкаської області.

Основний матеріал. Розглянуто теоретико-методичні основи геоінформаційного забезпечення організації просторового планування територіальних громад повоєнної України, включаючи розгляд сутності й особливостей організації даного виду робіт, аналіз досвіду застосування ГІС для вирішення завдань просторового планування на регіональному рівні, обґрунтування структурних складових системи геоінформаційного забезпечення організації просторового планування територіальної громади, наведення експериментальних розробок ГІС-проєктів Лисянської територіальної громади як прикладів реалізації теоретичних розробок. Геоінформаційне забезпечення організації просторового планування територіальних громад України має спрямовуватись на картографічну складову відповідних стратегічних та планувальних документів, насамперед на розробку комплексного плану просторового розвитку території як обов’язкову складову документації землеустрою, де картографічно візуалізалізовано планувальні рішення щодо перспективного використання території громади. В структурі запропонованої системи геоінформаційного забезпечення просторового планування окремої громади виділяються наступні блоки: загальногеографічний, інвентаризаційно-кадастровий, блок моніторингу землекористування/ моніторингу змін ландшафтів та блок планування розвитку територій. Запропоновані теоретичні положення було апробовано на прикладі укладання ГІС-проєктів загальногеографічного та інвентаризаційно-кадастрового блоків на територію Лисянської громади Черкаської області.

Висновки і подальші дослідження. Проведення просторового планування територіальних громад України, виступаючи невід’ємною складовою формування стратегії розвитку даних територіальних одиниць, організації раціонального використання наявних ресурсів і формування сталого землекористування, набуває особливого значення під час повоєнної розбудови держави через забезпечення більших фінансових надходжень органам місцевої влади за умов децентралізації. Перспективним напрямом дослідження є розробка концептуальних засад створення мобільного додатку на іOS та Android для візуалізації бази геоданих території громади в форматах для службового використання та для загального користування, в тому числі у вигляді геопорталу для громадського моніторингу реалізації планувальних рішень та стану використання земель.

Методологічні аспекти нейромережевої кластеризації регіонів: аналіз варіативності результатів самоорганізаційних карт Кохонена

2025-10-07T16:55:04+00:00

Метою статті є виявлення та аналіз причин варіативності результатів кластеризації регіонів України за демографічними показниками при застосуванні методу самоорганізаційних карт Кохонена, а також розробка методологічних рекомендацій щодо інтерпретації та використання результатів нейромережевого аналізу в суспільно-географічних дослідженнях.

Основний матеріал. Дослідження базується на аналізі демографічних показників регіонів України з використанням методу самоорганізаційних карт Кохонена (SOM). Здійснено три варіанти кластеризації регіонів України для виявлення стабільних та нестабільних кластерних груп. Демографічні показники нормалізовано методом лінійного шкалювання за формулами прямої та зворотної індексації. Виявлено стабільні кластерні ядра: західноукраїнські регіони з найкращою демографічною ситуацією (одна група – Волинська, Рівненська, Закарпатська області; друга група – Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Чернівецька області); центрально-східні індустріальні та індустріально-аграрні регіони з найгіршою демографічною ситуацією (Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Сумська, Полтавська, Харківська області); переважно центральні аграрно-індустріальні регіони з несприятливою демографічною ситуацією (одна група – Черкаська і Чернігівська області; друга група – Вінницька і Хмельницька області). Визначено регіони з нестабільною кластерною належністю (м. Київ, Одеська, Кіровоградська, Житомирська, Київська, Херсонська області). Проаналізовано чотири основні чинники варіативності SOM: випадкову ініціалізацію ваг нейронів, стохастичний характер навчання, нелінійність і складність топологічного перетворення та вплив параметрів налаштування мережі.

Висновки. Варіативність результатів самоорганізаційних карт Кохонена обумовлена їх стохастичною природою, що не є недоліком, а дозволяє виявляти множинні валідні структури у даних. Для підвищення надійності результатів рекомендується здійснювати множинне навчання мережі з оцінкою стабільності кластерів та поєднання SOM з іншими методами класифікації територій.

425 річниця від часу народження Гійома Ле Вассера де Боплана та його роль у становленні української географії і картографії

2025-10-07T17:03:47+00:00

Метою цієї статті є дослідження наукової географо-картографічної спадщини Г.Л. де Боплана для усвідомлення ролі його робіт у формуванні підвалин вітчизняної географії і картографії.

Основний матеріал. Основна заслуга Г.Л. де Боплана перед Україною та її народом у той час і його майбутньому полягає у створенні унікальних карт України – Генеральної, Спеціальної та інших кількох десятків на основі власних спостережень і зйомок. На них вказані як основна гідрологічна мережа українських земель, так і сотні об’єктів – річок, міст і містечок, сіл і фортець, островів, Дніпровських порогів тощо. «Опис України, кількох провінцій королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн» Г.Л. де Боплана став одним із найважливіших історичних джерел козацького минулого України. Карта Г.Л. де Боплана «Частина ріки Борисфену…» або «2.Запорожжя» має велике історичне значення, оскільки показує місцевість, де були п’ять найвідоміших із семи Запорозьких Січей – Томаківська (1568-1593 рр.), Базавлуцька (1593-1638 р.), Микитинська Січ (1639-1652 рр.), яка стала місцем початку Української Козацької Держави (1648-1755 рр.) і у майбутньому були Чортомлицька (1652-1709 рр., 1728-1730 рр.) та Нова Січ (1734-1775 рр.).

Висновки. Карта Г.Л. де Боплана «Частина річки Борисфену…», відома ще як «2.Запоріжжя» має непересічне значення для картографічного джерелознавства українського географії. Порівнюючи цю карту із картами, створеними пізніше, приходить усвідомлення її фундаментальної ролі у вирішенні сьогоденної проблеми знищення Каховського водосховища та відновлення старого річища Дніпра та Великого Лугу. Крім того картографічна спадщина Г.Л. де Боплана має велике значення у сучасному містобудуванні та районній планіровці.

Просторово-часовий аналіз впливу воєнних дій на території Смарагдової мережі в межах Харківської області

2025-10-07T17:05:13+00:00

Метою статті є аналіз стану Смарагдової мережі в межах Харківської області в умовах російсько-української війни. В статті коротко охарактеризовано історію формування Смарагдової мережі Харківської області та наведе- но сучасний перелік сайтів Смарагдової мережі, згідно із даними постійного комітету Ради Європи, що нараховує 38 сайтів загальною площею 383 тис га. та 3 сайти, що обґрунтовано та включено до списків розширення Мережі в подальшому. Проте в умовах воєнної агресії значна частина територій Смарагдової мережі зазнала як прямих, так і опосередкованих руйнувань і впливів, що створює все нові й нові виклики для збереження й сталого управління цими природоохоронними територіями.

Основний матеріал. У статті представлено аналіз стану територій Смарагдової мережі в межах Харківської області в умовах війни. Аналіз виконано для трьох ключових дат з урахуванням змін лінії фронту в межах області: 3 квітня 2022 року (коли близько 30% області перебувало в окупації), 16 вересня 2022 року (після успішної контратаки ЗСУ і звільнення майже всієї території області) та 26 травня 2025 року (сучасний етап із просуванням ворога в Куп’янському та Чугуївському районах впродовж всього періоду від вересня 2022 року). Для кожної із зазначених дат було укладено карти із накладанням актуальної лінії фронту, зазначенням окупованих та звільнених територій, що дозволило здійснити просторово-часовий аналіз впливу воєнних дій на території Смарагдової мережі та визначити ті сайти, які перебували на лінії фронту та в безпосередній близькості, під окупацією. Такий аналіз уможливив виявлення територій, що зазнали різних форм впливу війни – як прямих, так і непрямих.

Висновки. Проведений аналіз показав, що 48% (183 тис. га) Смарагдової мережі області в різні періоди зазнавали впливів воєнних дій різного ступеня. А це в більшій мірі найцінніші ділянки степового біогеографічного регіону Європи. Найбільше постраждали сайти в межах долини Сіверського Дінця та Осколу, а це найбільші за площею та найрізноманітніші за кількістю видів та оселищ сайти. Проведений аналіз впливу війни на унікальні природоохоронні території дав можливість виділити потенційні території для подальших досліджень та моніторингу.

До питання оцінки економічної складової розвитку території

2025-10-07T17:06:38+00:00

Метою цієї статті є аналіз традиційних та обґрунтування альтернативних методів оцінки економічної складової розвитку територій в умовах обмеженого доступу до даних.

Основний матеріал. Проаналізовано категорії «потенціал території», «розвиток території», «потенціал розвитку території» та їхні складові. Визначено традиційні підходи до змісту та складових потенціалу території та складових її розвитку, виявити та показники для оцінки складових, у першу чергу – економічної. З огляду на відсутність статистичних даних в умовах воєнного стану, що унеможливлює застосування традиційних методів аналізу, ідентифіковано та охарактеризовано нові інструменти та джерела даних для оцінки економічної складової розвитку території. До них віднесено методику оцінки фінансової спроможності територіальних громад, інтерактивну податкову карту та аналітичні дашборди Міністерства фінансів.

Висновки. Усталені підходи та показники, засновані на офіційній статистиці, виявилися неспроможними адекватно відобразити складну і динамічну картину економічного розвитку територій в умовах воєнного стану. Водночас, з’явилися нові можливості для аналізу, що базуються на оперативних, хоч і агрегованих, даних. Методика оцінки фінансової спроможності громад, інтерактивна податкова карта та аналітичні дашборди Міністерства фінансів є цінними інструментами, які можуть застосовуватися для оцінки економічної складової розвитку території.

Тенденції сучасних кліматичних змін на території Харківської області

2025-10-07T17:07:50+00:00

Метою цієї статті є виявлення та встановлення закономірних змін клімату на території Харківської області, а також у виділення окремої мінливості у певних населених пунктах.

Основний матеріал. Загалом, в Україні, питання зміни клімату становить серйозну проблему, адже, згідно з дослідженнями як українських, так і міжнародних науковців, клімат країни вже тривалий час зазнає змін. Основними напрямами цих змін є підвищення середньорічної та середньомісячної температури повітря, а також коливання обсягів опадів упродовж року. Найбільшу загрозу для України в цьому контексті становить погіршення умов для вирощування різних сільськогосподарських культур, оскільки значна частина української економіки орієнтована на первинний сектор. І відповідно основним завданням є всебічний аналіз динаміки змін клімату Харківської області на регіональному рівні. У межах дослідження було визначено основні тенденції та особливості трансформації кліматичного режиму в регіоні. Особливу увагу приділено оцінці впливу активних бойових дій на точність і повноту кліматичних спостережень, а також на формування локальних мікрокліматичних умов у межах області. На основі отриманих даних було здійснено прогноз змін клімату для окремих населених пунктів Харківської області. Крім того, сформульовано низку рекомендацій, спрямованих на протидію негативним наслідкам кліматичних змін і адаптацію до нових умов.

Висновки. Було проаналізовано загальну характеристику клімату, та кліматичні особливості обраних міст. Внаслідок змін у глобальному кліматі спостерігаються і локальні зміни на території Харківської області. Проаналізовано статистичні дані та сталі норми температурних показників, що дозволило виділити тенденції змін клімату у 2010-2021 рр. Визначено основні тренди кліматичних змін у Харківській області, серед яких було виділено тренд на підвищення середньої річної температури, а також загальне підвищення температур протягом кожного місяця, що проявлялося більш виражено протягом зимових місяців. Було розраховано формулу прогнозу зміни температур на території міста Харків, який показує лінійний характер змін температурного режиму на території міста, у зв’язку з чим було створено список рекомендацій для адаптації. Для адаптації сільськогосподарського сектору економіки пропонується введення державних стипендій, субсидій та аналогічного фінансового заохочення переходу на більш посухостійкі культури, а також створення державних програм закупівель подібних культур.

ГІС-аналіз туристичної привабливості Полтавського району Полтавської області

2025-10-07T17:09:20+00:00

Метою цієї статті є оцінка туристичної привабливісті Полтавського району Полтавської області за допомогою ГІС-аналізу та визначити просторовий розподіл основних туристичних ресурсів та інфраструктури в розрізі територіальних громад.

Основний матеріал. Методика ГІС-аналізу туристичної привабливості передбачає комплексний підхід з низкою етапів: збір та обробка даних, створення тематичних карт, просторовий аналіз, візуалізація результатів. Для

аналізу туристичної привабливості Полтавського району Полтавської області нами використано критерії мальовничості, забезпеченості туристичними атракціями, забезпеченості засобами розміщення та транспортної доступності. Дослідження виконано у середовищі ArcGIS Desktop 10.8. Для ідентифікації найбільш мальовничих ділянок території використано буферні зони навколо шарів водних об’єктів, лісів та територій з високою глибиною розчленування рельєф, а для розрахунку рівня забезпеченості туристичними атракціями – визначено кількість туристичних атракцій кожного типу в громадах району. Для аналізу рівня забезпеченості засобами розміщення створено зони обслуговування на 30 км навколо відповідних об’єктів. Щоб проаналізувати транспортну доступність громад, знайдено відстані між їхніми центрами та містом Полтава, яке є адміністративним центром району та області. Розраховано відповідні індекси по кожному з критеріїв та загальний індекс туристичної привабливості кожної з територіальних громад Полтавського району. Укладено карти природно-рекреаційних ресурсів, туристичних атракцій та туристичної привабливості території дослідження.

Висновки. Територіальні громади Полтавського району демонструють різний рівень туристичної привабливості, поєднуючи багаті природні та культурні ресурси з різним ступенем транспорної доступності та розвитку інфраструктури. Найбільш туристично привабливими є Полтавська та Щербанівська громади (як найбільш мальовничі та транспортно доступні), а найменш привабливими – Скороходівська, Драбинівська, Мартинівська та Нехворощанська (через обмежену інфраструктуру та меншу кількість туристичних атракцій). Загалом, Полтавський район має міцну базу для розвитку туризму, зі значними можливостями підвищення туристичної привабливості шляхом покращення відповідної інфраструктури та популяризації місцевої спадщини.