ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ ГОЛІВ

Анотація

 Вступ. У статті проведено всебічний аналіз особливостей правового становища сільського, селищного та міського голови у світлі поточної реформи децентралізації в Україні.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Досліджено як теоретичні засади, так і практичні аспекти функціонування головної посадової особи територіальної громади. Виявлено розбіжності у термінології та змісті між положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування та вітчизняним законодавством, зокрема Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Окрему увагу приділено «комбінованій» природі правового статусу голови, що об’єднує політичні, представницькі та управлінські функції. Детально проаналізовано три головні ролі, які він здійснює: представницьку (виступ від імені територіальної громади), виконавчо-управлінську (керівництво виконавчим комітетом та розпорядження майном) та організаційно-представницьку (модерування сесій ради). Базуючись на вивченні правових актів Харківської та Львівської міських рад, дійдено висновку про надмірне зосередження владних повноважень у однієї особи, що несе потенційну загрозу формування авторитарних практик на місцевому рівні та породжує конфлікти інтересів.

У статті підіймається проблема організаційної залежності депутатського корпусу від голови, що зумовлена його контролем над апаратом ради та формуванням порядку денного засідань. Для врегулювання цих проблем вивчено закордонний досвід Естонії та Франції, де був запроваджений чіткий розподіл обов’язків між політичним керівником ради та професійним адміністратором (мером).

Запропоновано конкретні вектори для реформування системи місцевого самоврядування в Україні. Серед них – інституційне розмежування функцій голови ради та керівника виконавчого органу; скасування виконавчих комітетів як колегіальних органів загальної компетенції із заміною їх на «кабінети» під персональну відповідальність керівників департаментів; впровадження моделі «мер-менеджер». Також аргументовано доцільність запровадження «електронної звітності» очільника перед жителями та розширення його можливостей у сфері «муніципальної дипломатії».

Висновок. Підсумовується, що критично важливим є створення ефективних механізмів залагодження суперечок між головою та радою через прямі консультації з мешканцями відповідної території.