ОКРЕМІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

Анотація

Вступ. У статті досліджено процес поступової інтеграції Цілей сталого розвитку в українське законодавство; визначено, які правові механізми та інструменти імплементації вже існують і які ще потребують осмислення та вдосконалення. Стаття складається з двох частин. Перша частина фокусується на вивченні взаємозв’язку та взаємовпливу сталого розвитку і права. У другій частині здійснено аналіз правового регулювання становлення концепції Цілей сталого розвитку на світовому та регіональному (європейському) рівні, а також аналіз стану їх імплементації в Україні.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Розкрито процес імплементації Цілей сталого розвитку в українське законодавство, визначено етапи та вектори правового регулювання сталого розвитку в Україні. Досліджено, що становлення Цілей сталого розвитку як світової концепції розпочалося у 70-ті роки ХІХ ст. з природоохоронних завдань. З часом відбулася трансформація Цілей від виключно охорони навколишнього середовища до подолання крайньої бідності, боротьби з нерівністю і несправедливістю, захисту довкілля та клімату Землі, а також забезпечення можливості кожної людини насолоджуватися миром та процвітанням. Протягом усього цього часу Україна доєднувалася до світових ініціатив, і у 2017 році адаптація ЦСР до національного законодавства була відображена у Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна».

Висновок. Обґрунтовано висновок про те, що в умовах сьогодення, не зважаючи на складні умови реалізації ЦСР в умовах збройної агресії РФ, вони впроваджуються як на національному, так і на локальному рівнях, у тому числі у контексті вступу до ЄС і впровадження в Україні європейських стандартів життя та її виходу на провідні позиції у світі.