СТАТУС ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНОЇ ОСОБИ: ПОНЯТТЯ ТА ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОТРИМАННЯ

Анотація

Вступ. Статтю присвячено проблемі визначення статусу  внутрішньо переміщеної особи, яка набула особливої ваги та значення в сучасних реаліях життя. Україна вперше стикнулася із цією проблемою у 2014 році, коли внаслідок анексії Криму та Донбасу майже півтора мільйона громадян стали вимушеними переселенцями. Після широкого розголосу у суспільстві владні інституції відреагували та стали намагатися на законодавчому рівні врегулювати проблему визнання статусу вимушених переселенців, їх оформлення та забезпечення.

Короткий зміст результатів дослідження. В статті проаналізовано нормативно-правові акти, якими регулюється статус внутрішньо переміщеної особи. Серед них: Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, Постанова Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб», які, окрім іншого, визначили обставини, згідно яких надається статус ВПО. Проте законодавець не зміг подолати численні правові колізії та недоліки, внаслідок яких сотні тисяч людей не змогли чи змогли, тільки з великими труднощами, отримати статус ВПО. Наголошено, що одна з таких колізій полягає у тому, що вищезазначена постанова Кабінету Міністрів України суттєво обмежує права вимушених переселенців у визнанні за ними статусу ВПО, оскільки не містить у переліку територій, звідки ці особи виїхали, ті, де сьогодні фактично не ведуться бойові дії та немає окупації, проте вони зазнають постійних обстрілів з боку російських військ та відповідно є небезпека для громадян.

Висновки. Сформульовано пропозиції остаточно унормувати положення про визнання статусу ВПО та відповідні процедурні вимоги Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» для того, щоб уникнути постійних звернень громадян до судових органів та спростити видачу відповідних довідок про статус ВПО.