КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСИЛЬСТВА У СТАТТІ 43 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

  • Олександр Миколайович Храмцов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-0137-2626
Ключові слова: кримінальне насильство; обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння; виконання спеціального завдання; розкриття кримінально протиправної діяльності; попередження кримінально протиправної діяльності; мета та мотив кримінального правопорушення; вбивство; тяжке тілесне ушкодження.

Анотація

Вступ. В статті надається кримінально-правова характеристика насильства як категорії Загальної частини законодавства про кримінальну відповідальність. Зокрема розглядається його роль та значення у випадках застосування норми, що визначає відповідальність осіб, які виконують спеціальне завдання з попередження чи розкриття кримінально протиправної діяльності організованих груп та злочинних організацій. Наголошується, що насильство в цій нормі, як і в інших нормах, що передбачають обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння має наступне значення: характеризує фактичну та юридичну підставу обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння; застосовування до особи насильницьких дій є підставою до «необмеженого» використання сили для захисту; в окремих випадках надмірне застосування сили призводить до притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Аналіз діючого кримінального законодавства України дозволив автору зробити висновок про те, що тяжкі і особливо тяжкі наслідки у ч. 2 ст. 43 КК України характеризує не лише фізична шкода, а й інша, наприклад, майнова, організаційна тощо. Окрім того, в законодавстві немає чіткого розмежування наслідків на тяжкі і особливо тяжкі. У більшості випадків вони збігаються, і на практиці виникають складнощі щодо їхнього розмежування. Щоб вирішити цю проблему пропонується конкретизувати наслідки перевищення меж особою, яка виконує спеціальне завдання. Це може бути лише найнебезпечніша шкода особі, яка полягає в позбавленні її життя (вбивство) та нанесенні тяжких тілесних ушкоджень. Досліджено значення терміну «вимушеність» у відповідній нормі. На думку автора, вимушеність є ознакою об’єктивної сторони кримінальних правопорушень, які вчиняються під час виконання спеціального завдання, а саме обстановкою вчинення таких правопорушень. Це такі конкретні об’єктивно-предметні умови, в яких вчиняється кримінальне правопорушення. Фактично вимушеність заподіяння шкоди під час виконання спеціального завдання зумовлена двома факторами: кінцевою метою, яка характеризує поведінку особи, – попередження або розкриття кримінально протиправної діяльності організованої групи чи злочинної організації та обстановкою, в якій діє особа. В статті зазначається, що важливою характеристикою протиправної поведінки, а саме її суб’єктивної сторони є мотиви та мета дій особи. Найближчою (безпосередньою) метою є уникнення викриття, забезпечення безпеки свого перебування в складі організованої злочинної групи чи злочинної організації. Кінцевою метою є попередження та розкриття кримінально протиправної діяльності організованої групи чи злочинної організації. В статті розглянуті поняття «розкриття кримінальних правопорушень» та «попередження кримінальних правопорушень». На підставі дослідження сучасних робіт, які присвячені даній темі надається авторське визначення цих термінів. Надається також авторська редакція ч. 2 ст. 43 КК України, яка визначає умови настання кримінальної відповідальності осіб, які виконують спеціальне завдання.

Висновки. В статті зроблені науково обґрунтовані висновки та надаються авторські рекомендації по вдосконаленню діючого законодавства про кримінальну відповідальність, зокрема, чітко визначено перевищення меж у даній обставині, яким можуть бути лише вбивство або нанесення тяжких тілесних ушкоджень; дається авторське визначення поняття «розкриття кримінально протиправної діяльності»; вказується на те, що в кримінальних правопорушеннях, які вчиняються особами, що виконують спеціальне завдання мотив та мета є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони.

 

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Олександр Миколайович Храмцов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

професор кафедри кримінально-правових дисциплін
доктор юридичних наук, професор
майдан Свободи 4, Харків, 61022, Україна

Посилання

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 (дата звернення 27.09.2020).

Михлин А.С. Последствия преступления: монография. Москва: Юрид. лит-ра, 1969. 104 с.

Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности: монография. Москва: Госюриздат, 1958. 218 с.

Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления: монография. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского уни-та, 1977. 216 с.

Кримінальне право України. Загальна частина: підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько [та ін.]. Київ: Правові джерела, 2002. 432 с.

Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Кримінальне право: навч. посібник. Київ: Ваіте, 2014. 944 с.

Константинов Д.С. Поняття терміна «вимушене» в ч. 1 ст. 43 України. Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: матеріли міжнародної науково-практичної конференції [13–15 квітня 2007 р]. У 2 ч. Ч.1. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007. С. 198-200.

Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника: монография. Харків: Вища школа, 1986. 157 с.

Абакумова Ю.В. Кримінальна відповідальність особи за вчинення злочину при виконанні спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. Харків, 2007. 211 с.

Панов Н.И. Понятийные аппараты наук криминального цикла: соотношение и взаимосвязь. Государство и право. 2001. № 5. С. 59-63.

Наден О.В. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: монографія. Харків: Право, 2003. 224 с.

Ларин А.М. Преступность и раскрываемость преступлений. Государство и право.1999. № 5. С. 85-86.

Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: монографія. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. 152 с.

Савченко А.В. Порівняльний аналіз кримінального законодавства України та Федерального кримінального законодавства Сполучених штатів Америки: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2006. 616 с.

Берзін П.С. Злочинні наслідки в механізмі кримінально-правового регулювання: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2010. 483 с.

Опубліковано
2020-12-31
Цитовано
Як цитувати
Храмцов, О. М. (2020). КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСИЛЬСТВА У СТАТТІ 43 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право», (30), 114-122. https://doi.org/10.26565/2075-1834-2020-30-14
Розділ
Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право